Дії людини полягають у тому, що після вторинної, раціональної оцінки ситуації небезпеки та страху, вона приймає рішення щодо усунення, уникнення або пасивного сприйняття загрози. Отже, людина починає поводити себе певним чином, демонструючи риси характеру, якості емоційно-вольової сфери тощо. Спосіб виконання дій фіксується ЕК СТРАХ у вигляді пропозиції [ХТОСЬ: експірієнцер-агенс діє ТАК] слоту РЕАКЦІЯ. Слот діє ТАК репрезентує різноманітне знання про сплановані героями твору способи персонального захисту. Він надає інформації про особливості поведінки людини, яка набуває таких форм, як:
1) протидія загрозі / страху. Унаведеномуприкладі“You little bastard? Dussander raised one fist over his head. Todd didn’t flinch at all. He stood his ground, eyes shining. “Yeah”, he said softly, “go ahead and touch me. You just touch me once”. Dussander lowered his head. His lips were quivering” [523] персонаж Тодд не уникає фізичної загрози [ХТОСЬ: загроза (Dussander) діє ТАК (Dussander raised one fist over his head)ХТОСЬ: пацієнс-агенс(Todd)) дієТАК], протистоїть їй, готовий до дій у відповідь, що імпліковано реченням You just touch me once;
2) уникнення впливу загрози. Наведений нижче фрагмент, представляючи стан страху персонажа (ХТОСЬ: експірієнцер-агенс (I)), описує його дії(shottomyfeet, Iscreamed “TRAIN!, begantorun)”, спрямовані на уникнення загрози: “Icouldtastemysaliva, suddenlyallelectricandsourandthickenedtocurdsalongmygums. And worst, somehow most horrible at all, I couldn’t hear the train yet. It was invisible… We had invited ourselves to our own funerals. The last thought broke the paralysis and I shot to my feet. Iscreamed “TRAIN!” The last of the paralysis fell from me and I began to run”[524];
3) підпадання під вплив загрози, яке є вимушеним, коли за певних обставин персонажі не можуть уникнути загрози. Вони мають підкоритися усім можливим наслідкам загрози, як у прикладі, “Jonesy’sownheartwasracing, andhecouldfeelsweatrunningdownhisface. Neverthelesshesteppedintotheroom” [526, c. 112], де персонаж ХТОСЬ: експірієнцер-агенс (Jonesy) вимушен шукати джерело загрози, тим самим підставляючи себе під її вплив;
4) ігнорування загрози.В англомовній художній прозі демонструються випадки інтенційного піддавання персонажа загрозі з метою отримання позитивних вражень. Серед найпрототиповіших факторів, що змушують людину свідомо наражати себе на небезпеку, виділяємо пізнавальний інтерес, приємне нервове збудження тощо. Так, у наступному прикладі представлено різноманітні форми загрози життю героя (вузли ТАКА ЩОСЬ: загроза – wasrunningaground, beingshotupbyanavalpatrol, oraFrenchplane, havingyourthroatcutbytheVietminh), та мотиви їх ігнорування (вузли СТІЛЬКИ ЩОСЬ: причина), а саме: інтерес до пізнання дечого нового та бажання зустрічі для вирішення справ:
– Howonearthdidyougetthere?
– ... The only real danger was running aground.
– Or being shot up by a naval patrol, or a French plane. Oh having your throat cut by the Vietminh. He laughed shyly. “Well, I am here anyway. You said this place was very interesting, and I really came to see you”[499, c. 69-70];
5) бравування загрозою. Яскравим прикладом підтримкі або підвищення свого статусу в ситуації небезпеки слугує бравада, як спосіб поведінки, інтенційно спрямованої на те, щоб приховати перед соціальним оточенням свою невпевненість, страх, здійснюючи ззовні сміливі, іноді безглузді вчинки. Так, приклад “Jump, Zhem”, saidBenoni. Zhem’steethgleamedinthemoonlightashesmiledwithbravadoorfrightandheleaped” [488, c. 120] розкриває нам те, що герой Жем боїться зірватися з висоти, але демонструє братові свою здатність ігнорувати страх: [ХТОСЬ: експірієнцер (Zhem) знаходитьсяу ЩОСЬ: форма страху (fright)діє ТАК].
Слот діє ТАК також інкорпорує інформацію про те, яким чином людина впливає на свій страх. До текстових фрагментів потрапляють описи того, як ХТОСЬ: експірієнцер-агенс власними вольовими зусиллями, внутрішніми переконаннями самостійно переборює свій страх, наприклад, “Dinahdidn’tthinkthat. Don’tgiveupyourfear... butdon’tgiveintoit, either. Sitstillandtrytoreasonthingsout. Butshedidn’tlikethatemptyseat, andshedidn’tlikethesilenceoftheplay” [521, c. 20], у якому персонаж (дівчинка Dinah) навіює сама собі не піддаватися страху, виконуючи на концептуальному рівні одночасно роль агенса: [ХТОСЬ: експірієнцер-агенс (Dinah) (знаходитьсяу ЩОСЬ: страх (fear)) діє ТАК: сама].
У подібних прикладах відбувається “роздвоєння особистості” персонажа, що сприймає власну емоцію як дещо відділене від його “Я”, ворожу сутність, яку індивід переборює силою свого розуму чи волі пор.: “Nonetheless, Ishakeoffmyfear, andstandbeforethejurybox” [502, c. 459].
Аналіз прикладів виявив прихований вузол ХТОСЬ: помічник підслоту РЕАКЦІЯ, у якому представлено інформацію про людину, захисту якої шукає персонаж, охоплений страхом. У поданому нижче фрагменті “Mary, I’mfrightened”, shecried “What’sthatnoise?…“It’snothingbutthewind”. “But there is no wind at all. Everything is as quite as the grave – and what a colour the sky is! Oh! I’m feared of it, Mary!” …Nessie came closer. “Let me stay with you a little,” she entreated ... If ye let me bide with you that sound will not seem so fearsome”. She sat down and placed her thin arm around her sister…she took Nessie’s hand and pressed it gently” [477, c. 186] Мері виконує роль помічника, допомогаючи сестрі Нессі подолати її страхи.
Утекстовихфрагментахангломовниххудожніхтворівекспірієнцер-агенсможе перетворюватись на помічника, допомагає позбавитись страху або небезпечної ситуації іншим її учасникам, які у такий спосіб виступають у ролі бенефіціантів. В уривку “I screamed “TRAIN!”... “Awwwwww, shit!” Vern screamed. “Run,you pussy!” I yelled, and thumped him on the back. “I can’t! I’ll fall!” “Run faster!ia wwwwwwwww-SHIT!” [524] хлопчик (вузол ХТОСЬ: агенс– I), рятуючись від потягу, допомагає другові Верну (вузол ХТОСЬ: бенефіціант– Vern) уникнути загрози.
У небезпечній ситуації експірієнцер-агенс може використовувати допоміжні засоби для того, щоб протистояти загрозі. Приклад “But where was Gamera, The Terror from Beyond Space? As if it had heard his thought – and, Henry realized, that was perfectly likely – the weasel smashed head first against the rear window... It bared its teeth. Henry…bared his own in return. It felt good…When he raised the carbine, the weasel – stupid, perhaps, but not utterly stupid – dove out of sight… The sound of the gun was defeaning” [526, c. 677] демонструєвикористаннягероємтвору– особою-пацієнсом (підслот ХТОСЬ: Henry)автомат – ЩОСЬ:інструмент (carbine) длязахистувіднебезпеки (Gamera, The Terror from Beyond Space).
Крім предметів оточення, роль інструмента припадає на частини тіла людини. Здебільшого вони не експлікуються у тексті, будучи частиною знання як бази інтерпретації художнього твору. У випадках, коли персонаж намагається захистити себе, частини людського тіла, задіяні при опору загрозі, набувають інформаційної ваги, репрезентуючись у тексті соматичною лексикою. Найбільш прототипового висвітлення отримують руки (ЩОСЬ: інструмент) як найважливіший орган практичної діяльності індивіда, наприклад, “Ilookeddownatmyselfandsawthegranddaddyofthem[leeches]all clinging to my testicles, its body swelled four times its normal size…I turned to Chris, tried to speak again, couldn’t, I pointed instead. His cheeks, already ashy, went whiter still… I reached down again and picked it off and it burst in my fingers” [524].
Таким чином, вербалізований у тексті фрейм [ЩОСЬ: частина (частина тіла) діє ТАК] структурує інформацію не тільки про зовнішню симптоматику страху, але й знання про можливості інтенціонального використання частин людського тіла у ролі засобу впливу на загрозу у ситуації небезпеки.
Інформація про вихід із ситуації небезпеки міститься у слоті ЩОСЬ: результат, який відтворює знання про результат дії агенса, наприклад,“Thespy, atfirstterrified, hadgrownreassuredashefoundhehadtodealwithanintoxicatedman, andnow, withamovementofcat-likerapidity, slippedfromtheroom.” [484, c. 279], у якому переляканий шпигун бежить від можливої небезпеки [ЩОСЬ / ХТОСЬ: загроза (anintoxicatedman) спричиняє (ТАКИЙ (firstterrified) ХТОСЬ: людина (spy)) діє ТАК].
Спосіб виходу з ситуації небезпеки є тим концептуальним підґрунтям, на основі якого відбувається оцінка емоційно-вольової сфери індивіда. Перш за все, йдеться про притаманні експірієнцеру риси характеру. Зазначена інформація упаковується у вузол ТАКИЙ, що фіксує наявність певних психофізіологічних якостей особи та визначену спільнотою позитивну або негативну аксіологічність.
На лексичному рівні слот ТАКИЙ маніфестується оцінними одиницями різної частиномовної приналежності парцел АГЕНС та РИСИ ХАРАКТЕРУ ЛСП “страх”, наприклад, “AllmylifeI’veheardI’m supposed to be a cowardbecauseI’maJew... Every time the Palmach blows up a British depot... he’s winning respect for me.HeismakingaliarouteveryonewhotellsmeJewsareyellow[538, c. 95].