· ЛЮДИНА: реакція порівнюється з рухами хлопчика у воді: “but to myself I felt like a boy in underwater slow motion…moving slowly…” [524];
· ПРИРОДНИЙ ФЕНОМЕН: біг осмислюється як рух вітра: “We decided it’s better for us to flee, and so we did, flying out of the place like a windthatsuddenly rashes from nowhere… both damned scared and enjoing the flight immensely”[524];
·ТВАРИНА:вторинна реакція на страх порівнюється з рухом змії: “Like a snake creeping through the undergrowth, I sneak into the law schoolwell past noon” [502, c. 55].
Таким чином, порівняння виступає активним засобом експліцитного тропеїчного представлення інформації слотів ЗАГРОЗА, СТАН СТРАХУ та РЕАКЦІЯ. Осмислення цієї інформації, її конкретизація та образна репрезентація у тексті здійснюється через залучення одиниць представлення концептів ПРИРОДНИЙ ФЕНОМЕН, ЖИВА ІСТОТА, РОСЛИНА, ОБ’ЄКТ ПРИРОДИ та АРТЕФАКТ, що є проявом активації КОМПАРАТИВНОГО слоту під час асоціативної інтерпретації інформаційного наповнення інших слотів ЕК СТРАХ англомовною спільнотою.
3.3.2 Метафора
Образна інтерпретація ЕК СТРАХ у сучасній англомовній ККС та МКС інтенсивно здійснюється за допомогою залучення механізму метафори. Якщо порівняння обмежує значення постійної ознаки порівнюваної сутності, формуюючи ілюзорну подібність, то метафора, втрачаючи зв’язок like “подібно”, надає іманентної характеристики суб’єкту образа [23, с. 31-32]. Редукування порівняння веде до того, що метафора вносить корективи в інтерпретацію тієї властивості, що слугує основою порівняння: знімаються всі обмеження й створюється ширше семантичне поле асоціації [23, с. 32; 240, с. 68].
Аналіз текстових фрагментів сучасної англомовної прози виявив, що метафоричній інтерпретації здебільшого підлягає слот СТАН СТРАХУ СТАТАЛЬНОГО субфрейму ЕК СТРАХ, у той час як усі інші вузли субфрейму, а також субфрейми ЗАГРОЗА та РЕАКЦІЯ практично не отримують компаративного розширення такого типу. На наш погляд, це можно пояснити тим, що головним елементом у зображеній ситуації небезпеки прототипово виступає сам страх, і тому усю міць асоціативного заряду, втіленого у формі метафори, автор твору намагається передати описаному їм страху. Таким чином, він спрямовує концентрацію уваги читача на образі страху, а потім – на інших конституентах ситуації.
Розглянемо основні способи метафоризації коцептуалізованої емоції страх у текстах сучасної англомовної художньої прози.
3.3.2.1 Антропоморфна метафора
Одним із проявів образно-асоціативного способу мислення людини є процес встановлення аналогій між концептуалізованою сутністю та концептом ЛЮДИНА. Вербально втілена концептуальна метафора СТРАХ – ЛЮДИНА активно залучається до процесу осмислення страху через те, що дослідження людиною “поглинаючого” її природного та соціального буття здійснюється тільки при умові його споконвічної антропологізації [176, с. 142; 154, с. 180]. Тому ототожнення оточення з людиною було та залишається незмінним прийомом пізнання та практичного освоєння світу і пояснює появу в описах страху атрибутів антропосемічної семантики.
Антропоморфна метафоризація страху відбувається шляхом приписування йому біофізичних, психічних ознак та якостей людини, а також її соціокультурних характеристик, конкретизація яких відбувається у межах:
· фізичної сфери:
– постійні ознаки: “зовнішність”:“He winced at the memory of sudden apprehension … naked fear – which he doubted he’d ever forget” [491, с. 572]; “It seemed that I heard low, chanting voices, full of hideous yet eager fear” [513, с. 13]; “горизонтальне переміщення у просторі”: “The sight of swastika and German soldiers opened a flood of memories for Karen, and with them came fear” [538, с. 68];
– тимчасові стани:“надмірна інтенсивність фізичного стану”:“After the crash Gray went to pieces. For weeks he worked at the office. I used to sit in an agony of fear” [530, с. 166]; “слабкаінтенсивність фізичного стану”: “I no longer felt a twinge of fear” [482, c. 117];
· фізіологічної сфери: “ постійний фізіологічний стан”: “A feeling of dumb and woolen horror had risen in my throat” [511, с. 67];“тимчасовий фізіологічний стан”: “My heart palpitated in the sickness of fear”[520, c. 137]; “…I had the bile of fear in my mouth again” [482, c. 123];
· емоційно-вольової сфери: “психофізичний стан”: “I’m quoting Mme. Agoropolilos who has a sort of hysterical fear of them”[479, с. 30]; “... his frenzied terror[513, с. 14]; their senile screams expressed nothing but witched anger and ferocious dismay[486, c. 22];“зацікавленість у виконанні діяльності”: “It seemed that I heard low, chanting voices, full of hideous yet eager fear” [513, с. 13];
· інтелектуальноїсфери: “порушення інтелектуальної діяльності”: “I dare not to sleep for the dreams that come, yet not remain awake for what lunatic Terrors may come”[513, с. 26];“I hurried up to them in a mad panic” [518, c. 183];
· соціокультурної сфери: “морально-етичні відносини”: “Нe remembered his dozens of trips to East German cities, where all that greeted him was fear” [537, с. 368]; “соціально-ієрархічні відносини”: “Jemal Pasha the Turk… clamped a reign of terror on the Jewish community” [538, с. 245].
Вербалізована концептуальна метафора СТРАХ – ЛЮДИНА може отримати вигляд СТРАХ – НЕРЕАЛЬНА СУТНІСТЬ / ПРИМАРА, яка “опускається на серце (осередок почуттів)”: “... there sat upon my heart an incubus of utterly causeless alarm”[502, с. 110].
Отже, осмислення страху як людської істоти залучає знання про різні грані людського буття. При цьому, імплікується різко негативна оцінка емоції англомовним соціумом, яка за посередництва властивих людській істоті параметрів вважає страх потворною (hideous), оголеною (naked), німою (dumb), болісною та неконтрольованою (agonyof, ferocious, frenzied, came, torturesof), ненормальною і незрозумілою (lunatic, mad) сутністю, здатною панувати над людським єством (a reign of). Зазначена інформація зберігається у вузлах ТАКИЙ, ТАК: спосіб дії, ТАК: спосіб існування слоту СТАН СТРАХУ ЕК СТРАХ, що встановлює компаративний зв’язок зі слотом ТАКИЙ концепту ЛЮДИНА.
3.3.2.2 Зооморфна метафора
Осмислення страху залучає не тільки антропоморфну метафоризацію, але й проектування на емоційну сферу людини численних ознак представників тваринного світу. Зооморфізми вводяться в описи емоційної ситуації страху заради указівки на ряд ознак страху через приписування йому таких ознак тварин, як “дія”, “рух”, “вплив”, “ворожість”. Зооморфна метафора базується на концептуальній метафоріСТРАХ – ТВАРИНА, що об’єктивується в тексті шляхом уплетення в його тканину номінацій тварин, їхніх характерних дій, частин тіла та інших назв, які пов’язані з їх існуванням [176, с. 140], пор.:“Jim turned the next page, glanced down at school photo of Robert Lawson, then looked again. Terror suddenly crept into the pit of his belly and coiled there, warm and hissing”[515, с. 151].У наведеному описі появи у персонажа тексту страху постає у ролі змії за рахунок ознак концепту ТВАРИНА (ЗМІЯ), експлікованих семантикою дієслів to creep into, to coil, to hiss. Разом із незвичною для неївластивістю – warm, дієслова відбивають типову поведінку істоти, надаючи їй лиховісного, неприємногохарактеру, підкреслюючи її агресивність та небезпечність, створюючи сильне напруження всередині метафори.
Випадки суто зооморфної метафоризації страху є нечисленними. Як правило, констатувати її наявність можна лише тоді, коли письменник однозначно використовує в тексті зооморфну лексику (як у вищенаведеному прикладі), або назви тварин, які виступають донорами ознак, що проектуються на страх. У текстовому фрагменті “God knows how many of the men were concealing little foxes of terror”[543, с. 457] метафора СТРАХ – ТВАРИНА конкретизується через концепт нижчого рівня ЛИСИЦЯ, що привносить в опис страху ідею подрібненості, численності та невпинного руху, яка екстраполюючись на страх, прочитується як постійна кількісно-якісна мінливість відчуттів, що супроводжують жах героя та складності подолання емоції.
Набагато частіше в описах переживання людиною страху використовується лексика вживана для називання й опису як тварин, так і людей. Зазначене виявляє той факт, що при осмисленні страху важливим є, перш за все, його концептуалізація як активно діючої сутності, що найкраще втілюється в образі неспецифікованої істоти [154, с. 184]. Мовленнєві метафори, побудовані на базі концептуальної метафори СТРАХ – ЖИВА ІСТОТА, умовно відносяться нами до зооморфних, оскільки прототипової істотою вважається саме тварина (створіння: acreature – alivingthing, realorimaginarythatcanmovearoundsuchasananimal)[462, c. 273].
Описи страху, дозволяють шляхом аналізу використаних у них дієслів виокремити низку динамічних ознак страху, а саме: здатність “рости”: “Berlinerswatcheditallhappenwithgrowingapprehension” [537, с. 449]; “збільшуватись у розмірі”: “uneasinesssteadilyincreasedthroughtheday” [544, с. 12]; “thefearthatbulkedhugeinhisownmind” [523], “підійматися”: “Shefeltfearrisinginher” [528, с. 367]; “народжувати”: “Thelinepressedon. A nausea born of fear racked him” [538, с. 138]; “вмирати”: “She held him a fight until his terror of his injury had passed away” [539, с. 488]; “стрибати”: “sudden apprehension leaped inside of him” [523]; “мучити”: “Each day they were tormented with fear for the lives of Jarah and Ruth” [538, с. 249]; “охоплювати”: He was seized with panic!” [537, с. 606]; “хапати:“Gayly dressed merrymakers suddenly in the grip of terror!” [544, с. 11]; “лишати розуму”: “I screamed, out of my senses, maddened with fear” [485, с. 27]; “заважатидумати”: “I could feel panic nibbling at the edges of my mind with steel teeth” [518, с. 189-190]; “вриватися”: “stark, searing terror rushing in upon barbaric joy” [544, с. 8], “позбавляти дару мовлення”:“Caldwell’s throat closed with fear”[538, с. 401]; “душити”: “A feeling of dumb and woolen horror had risen in my throat, woolen and choking” [519, с. 67].