Усі вищезазначені метафоричні предикати, як правило, вказують на спосіб виконання дії, мають притаманний їм усім загальний смисл “завдавати шкоди”, який лежить в основі метафорично осмисленого концепту. Цей смисл пов’язано з негативною оцінкою, яка актуалізується у метафорі та співвідноситься з оцінними семами painfulі unpleasant словникової дефініції англійської лексеми fear. Тому, можна стверджувати, що в англомовних художніх текстах зооморфні метафори страху об’єктивують концептуальну метафору СТРАХ – ВОРОЖА СУТНІСТЬ, яка також проявляється в описах протидії людини страху: вона з ним “бореться”: Even the most outrageous minxes lose their nerve, wrestling with the first twinges of existential angst [489, c. 20]; “ловить”:“andeventhosewhoweren’t[infected] caughtthesenseofpanic” [526, с. 456];“не підпускає”: “They managed to keep tension and fearout of Gan Dafna”[538, с. 347].
Наведений перелік динамічних ознак страху заповнює вузол дієТАК підслоту СТАН СТРАХУ СТАТАЛЬНОГО слоту ЕК СТРАХ. Атрибутами метафоричних словосполучень, які представляють “ворожу істоту”, експлікуються також статичні якісні ознаки емоції страх вузла ТАКИЙ, що відносяться до:
· фізичної сфери: “інтенсивність”, виражену через розмір об’єкта: “fear bulked huge in his own mind” [523], “гострота”:“something related to horror slice through him” [488, с. 149]; “спосіб виникнення” (“раптовість”):“...suddenapprehension leaped inside of him” [523]; “температура” (“холод”): “icy fear gripped his heart” [521, с. 100];
· фізіологічної сфери: “відсутність здатності бачити”: “Blind fear...”[538, с. 552]; “сила”:“It was a... physical fear, stopping up the cars, and dropping clouds before the eyes and filling mouths with foul tastes” [490, c. 218];
· емоційно-вольової сфери: “жорстокість”:“It was a brutal, overmastering, physical fear, stopping up the cars”[490, c. 218], “зацікавленість”: “A curious... fear”[517, c. 201];
· соціокультурної сфери: “релігійність”: “A... fetishistic fear[517, c. 201].
Отже, при ототожненні страху з деякоюістотою метафоричний акцент ставиться, насамперед, на дієслівній маніфестації підслоту діє ТАК.Підслот ТАКИЙ, позначений прикметниками, не відрізняється великим обсягом, відходить на другий план. У метафорах страху проступає суб’єктивне ставлення творця метафори до вибору корелята ЕК СТРАХ у ККС англомовної спільноти.Свідомістю людини страх осмислюється у ролі тих сутностей, які виглядают неприємними, зловісними чи виявляють неприкриту агресивність до індивіда. При такому описі на другому плані імпліцитно проступає інформація про незахищеність, безпорадність особи та нічим не лімітовану над ним владу образно вираженого страху, що є необхідною запорукою створення експресивного ефекту опису ситуації небезпеки.
3.2.3 Натурморфна метафора
Натурморфна метафора передбачає осмислення референту – ЕК СТРАХ у термінах явищ неживої природи. Для концептуалізації емоції страх залучаються такі корелятивні концепти, як ПРИРОДНИЙ ФЕНОМЕН, СТИХІЯ, ОБ’ЄКТ ПРИРОДИ, РЕЧОВИНА.
Найбільш поширена метафора СТРАХ – РЕЧОВИНА, яка проявляється через приписування страху ознак фізіоморфного характеру. Серед останніх найбільш прототиповими є: “консистенція”: “a trickle of fear”[508, c. 265],“thirst of anxiety”[504, c. 37]; “тип речовини”:“woolen horror”[511, с. 67]; “внутрішня структура”:adiffuse, oppressive fear”[507, c. 84]; “колір”: “cold white terror seized her”[491, c. 174]; “температура”: “coldterrible fear seized me”[491, c. 227],“he was suddenly swept with a bone-freezing terror”[519, c. 90],“an icy fear”[521, c. 100];“hot terror, began to play about Byrne’s heart”[494, c. 28]; “смак”: “a delicious feeling of dreadmixed with anticipation” [526, c. 100];“the copper taste of fear” [512, c. 231], “запах”: “Kurtz thought he could smell panic”[526, c. 231].
Осягнення страху як речовини передбачає приписування йому її динамічних властивостей, які проявляються в “поведінці” речовин у природному середовищі, коли відбувається їхня взаємодія. Йдеться про такі проектовані на досліджувану емоцію здатності речовини, як: “набування форми”:“drops of terror”[482, c. 377], “wave of apprehension”[483, c. 283]; “a lump of dread”[508, с. 259]; “здатність змішуватись з іншими речовинами”: “childhood mingledfear and hatred”[491, c. 81];“astonishment tinged with fear” [507, c. 276]; “a mixture ofhorror and exultation”[481, c. 450];“pure horror” [537, c. 390];“здатність до проникнення”: “the sense of feartoo pervasive to be felt acutely” [491, c. 626]; “здатність рухатися”:“fear crinking up and down her back in cold waves”[484, c. 376]; “здатність нашаровуватись на поверхню об’єктів”: “afilmoffearcloudedhereyes” [477, c. 431].
Сприйняття людиною страху як деякого ОБ’ЄКТУ ПРИРОДИ відтворює через прикметникові одиниці просторовіпараметри, як “близькість”: “Bradshaw walked to the library and found a Bible and in near panic began to read” [538, с. 188], “віддаленість”: “Something slipped down her chin, bright and silvery, and with a dim, distant, faraway horror I realized she was drooling” [514, с. 308]; субстантивами відтворюється параметр “важкість”: “Mr.Craig... feltahugeburdenofworryliftfromhismind”[535, с. 344].
Закріплена у вільних словосполученнях концептуальна метафора СТРАХ – ОБ’ЄКТ ПРИРОДИ передбачає ще один напрямок переосмислення онтологічної сутності страху. Усі предмети оточуючого світу підрозділяються на предмети первинної та вторинної природи, тобто на ті, що належать природному середовищу проживання людини та на предмети, які були з певною необхідністю створені нею самою для свого існування [449, с. 295]. Останні є невід’ємною частиною соціокультурної дійсності людини та створюють ціннісне середовище артефактів.
Відповідно, страх також може ототожнюватися з деяким АРТЕФАКТОМ. Встановлено проектування на емоцію таких фізичних ознак корелятивних концептів, як“гострота”: “something related to horror slice through him” [488, с. 149],“alancet of fear slide into his belly” [523], “Kitty felt a stab of dismay” [538, с. 62]; “розкладність на частини”: “Part of the Imam’s fearof civilization derived from civilization’s desire to subjugate his land”[538, с. 562]; “температура”: “I felt my longing, my yearning turn to horror as cold as grave”[514, c. 310].
Оскільки артефакти створюються заради задоволення потреб, осмислення страху у зазначеній ролі передбачає приписування йому певних “функціональних властивостей”: “Give people a comfortable little scare on Sunday morning”[523], “Britain played on America’s fearof Russian troops getting into the Middle East”[538, с. 457].
Залучена до процесу образного осмислення страху, натурморфна метафора, що відбиває співставлення концептів СТРАХ – ПРИРОДНИЙ ФЕНОМЕН, описує страх як явищеприродного світу, характерними властивостями якого є: “світловий параметр”: “dark fears”[493, c. 5]; “яскравість”: “Panic...flared into their hearts” [544, c. 10]; “звук”: “a soundless thunderclap of shock” [518, с. 195],“buzzingwith alarm”[482, c. 284]; “темпоральність”: “Panic...flared into their hearts” [544, c. 10].
Осмислення ЕК СТРАХ як стихії, руйнуючої сили природи акцентує силу емоції страх, що практично не контролюється [див. 3, с. 357-361; 6, с. 105]. У цьому випадку, йдеться про комплексну концептуальну метафору СТРАХ – СТИХІЯ, яка, спочатку “наділяє” природну силу ознаками антропоморфного чи зооморфного характеру, а потім дозволяє залучити отримані про цю стихію знання до процесу концептуалізації емоції страх. Унаслідок цього, у тексті зазначена метафора актуалізується лексикою, яка використовується для репрезентації концептів ЛЮДИНА та ТВАРИНА, за умови ліквідації в структурі їх значення семи “істота” [112, с. 67]. При цьому в ядрі значення подібних мовних одиниць на передній план виходять такі смислових ознаки, як “рух” та “дія”, що уособлюють активне начало емоції страх по відношенню до її експірієнцера.
Серед концептів царини СТИХІЯ, задіяних для усвідомлення сутності СТРАХУ, виділяємо концепти ВОДА та ПОВІТРЯ. Так, ВОДНА СТИХІЯ осмислюється як антропоморфізація рідинної метафори, наприклад,“A torrent of terror wanted to rush in and drown me”[518, с. 189-190], у якому “стихійність”,“спонтанність” емоції таїї “незалежність від волі та розуму людини” відбиваються метафоризованими одиницями а torrent “потік”, to rush “ринутися”таto drown “поглинути”, об’єктивуючи концептуальну метафоруСТРАХ – СИЛЬНИЙ ВОДНИЙ ПОТІК. При цьому, уведення до тексту “у чистому вигляді” концептуальної метафори СТРАХ – ЛЮДИНА, яка представлена дієсловом towant “бажати”,створює “ефект мерехтіння” указаних типів метафор, що підкреслює складну для людського розуміння природу емоції страх.
Метафорична модель СТРАХ – ВОДНА СТИХІЯ, конкретизована у концептуальній метафорі СТРАХ – ПОВІНЬ, передбачає акцент на “експансії” емоції, що закріплюється дієсловом to flood: “I looked up to see Miss Carolina standing in the middle of the room, sheer horrorflooding her face” [527, с. 39-40].
Бачення страху як ПОВІТРЯНОГО ПОТОКУ акцентує ознаку“горизонтальнийрух”емоції страх, покликаний актуалізувати образ сили, що заважає вільно пересуватися у просторі. Таким чином, у наведених нижчеприкладах, представлено метафоруСТРАХ – ПОВІТРЯНА СТИХІЯ:“A draft of terror blew over him, as if an inner door had been opened”[517, с. 202],“Hunton sprinkled some of the host. As he did so he was suddenly swept with a bone-freezing terror”[519, с. 90].