Таким чином, для фразеологічних зрощень переносне значення стало основним.
Фразеологічні зрощення володіють рядом характерних ознак:
-вони можуть включати некротизми – слова, які ніде, крім даного зрощення, не вживаються;
-архаїзми також можуть входити до складу зрощень;
- фразеологічні зрощення синтаксично нерозкладні;
- у більшості випадків у них неможлива перестановка компонентів;
- вони не можуть включати у свій склад додаткових слів.
Фразеологічні єдності – це такі стійкі сполучення слів, у яких при наявності загального переносного значення чітко зберігаються ознаки семантичної роздільності компонентів: to spіll the beans – видати секрет; to burn brіdges – спалювати мости; to throw dust іnto smb.'s eyes – заговорювати зуби; to throw mud at smb. – поливати брудом; to be narrow іn the shoulders – не розуміти жартів; to paіnt the devіl blacker than he іs – згущати фарби; to paіnt the lіly – підфарбувати колір лілії, намагатися поліпшити або прикрасити що-небудь що не потребуэ в поліпшенні
Фразеологічні єдності трохи зближаються із фразеологічними зрощеннями своєю образністю, метафоричністью. Але, на відміну від фразеологічних зрощень, де зміст розкривається тільки діахронично, у фразеологічних єдностях образність зрозуміла з погляду сучасної мови [27 , 50].
Зв'язок між компонентами фразеологічної єдності мотивований, чітко відчувається метафоризація [27 , 50]. Для того, щоб зрозуміти фразеологічну одиницю, варто сприймати його компоненти в переносному значенні. Наприклад, зміст виразу make a mountain out of a molehill – робити з мухи слона, тобто сильно перебільшувати що-небудь (буквально, робити гору з горбка норки крота), розкривається тільки в тому випадку, якщо слово molehill розглядати в значенні “щось незначне, маленьке”, а слово mountain – “щось дуже велике”. У складі фразеологічних єдностей відсутні слова, незрозумілі з погляду сучасної мови.
Характерні ознаки фразеологічних єдностей:
- можливість збігу з існуючими словосполученнями (порівн.: to throw dust into smb.'s eyes, to be narrow in the shoulders, to burn one's fingers, to burn bridges);
- збереження значення окремих компонентів (to put a spoke in smb.'s wheel);
- неможливість заміни одних компонентів іншими (to hold one's cards close to one's chest);
- емоційно-експресивне забарвлення (to throw dust into smb.'s eyes, to paint the devil blacker than he is);
- наявність синонімів зі словами або іншими фразеологізмами (to gild refined gold = to paint the lily).
Фразеологічні сполучення – це стійкі обороти, до складу яких входять слова й з вільним, і із фразеологічно зв'язаним значенням: a bosom frіend – старий друг, a pіtched battle – запекла сутичка, Adam's apple – адамове яблуко, a Sіsyfean labor – Сизифова праця, rack one's braіns – ламати голову (посилено думати, згадувати), to pay attentіon to smb. – звернути на кого-небудь увагу, і т.д.
На відміну від двох попередніх типів, які мають цілісне нерозкладне значення, фразеологічні сполучення характеризуються смисловою розкладністю [28 , 75]. Щодо цього вони наближаені до вільнимих словосполучень.
Характерними ознаками фразеологічних сполучень є наступні:
- можливість варіантності одного з компонентів (a bosom friend – старий друг, a bosom buddy – старий приятель);
- можливість синонімічної заміни стрижневого слова (a pitched battle – запекла сутичка, a fierce battle – люта сутичка);
- можливість включення визначень (he frowned his thick eyebrows, він насупив густі брови);
- можливість перестановки компонентів (a Sisyfean labor – Сизифiв праця, a labor of Sisyphus – праця Сизифа);
- обов'язкове вільне вживання одного з компонентів і зв'язаність уживання іншого (a bosom friend – старий друг: не може бути ворог або хто-небудь інший).
Професор Н.М. Шанський розвив класифікацію академіка В.В. Виноградова й виділив четвертий тип фразеологічних одиниць – так називані «фразеологічні вираження» – такі стійкі у своєму складі й уживанні фразеологічні звороти, які цілком складаються зі слів з вільним номінативним значенням і які можуть семантично ділитися [28 , 76]. Їхня єдина особливість – відтворюваність: вони використаються як готові мовні одиниці з постійним лексичним складом і певною семантикою.
Фразеологічні вирази – це звороти з буквальним значенням компонентів. Вони містять у собі англійські прислів'я й приказки, що вживаються в прямому значенні, що не мають образного змісту: live and learn – вiк живи, вiк учися; better untaught than ill taught – краще бути невченим, ніж неправильно вченим; many men, many mind – скільки голів, стільки й розумів; easier said then done – легше сказати, ніж зробити; nothing is impossible to a willing heart – хто хоче, той доможеться [32 , 44].
Однією з характерних рис фразеологічного звороту є сталість його складу. З огляду на характер складу фразеологізмів (специфічні особливості утворюючих їхніх слів) виділяються дві групи фразеологічних зворотів:
фразеологічні звороти, утворені зі слів вільного вживання, що належать до активної лексики мови (to throw dust іnto smb.'s eyes);
фразеологічні обороти з лексико-семантичними особливостями, тобто такі, у яких є слова зв'язаного вживання, слова застарілі або з діалектним значенням (to send smb. to Coventry).
У якості мовних одиниць фразеологічні звороти завжди виступають як структурне ціле складеного характеру, що складається з різних по своїх морфологічних властивостях слів, що перебувають між собою в різних синтаксичних відносинах. За структурою фразеологізми діляться на дві групи:
відповідні реченню;
відповідні сполученню слів;
Серед фразеологізмів, за структурою відповідному реченню виділяються дві групи:
номінативні – фразеологізми, що називають те або інше явище дійсності, що виступають у функції якого-небудь члена пропозиції (to go to the dogs, Aladdіn's lamp);
комунікативні – фразеологізми, що передають цілі пропозиції, що вживаються або самостійно, або як частина структурно більше складної пропозиції (no man can serve two masters).
Серед фразеологічних зворотів, за структурою відповідному сполученню слів, виділяються наступні типові групи сполучень:
прикметник + іменник, які можуть бути семантично рівноправні й обидва є смислообразующими компонентами (daіly bread);
іменник + форма родового відмінка імені іменника (a crown of glory);
іменник + прийменниково-відмінкова форма менника (By the sweat of one's brow);
відмінково-прийменникова форма іменника + форма родового відмінка іменника (укр. повік , до глибини душі, у костюмі Адама, в обіймах Морфея, у кольорі років, на вагу золота);
прийменниково-відмінкова форма іменника + прийменниково-відмінкова форма іменника (укр. від зорі до зорі, від кірки до кірки, рік у рік , з корабля на бал, від мала до велика);
дієслово + іменник (укр. закинути вудку, пустити корінь, заливатися сміхом, зберігати мовчання, насторожити вуха);
дієслово + прислівник (укр. бачити наскрізь, потрапити впросак, розбитися вщент, пропасти даром);
дієприслівник + іменник (укр. Склавши руки, абияк);
конструкції із сурядними союзами (укр. цілком і повністю, без керма й без вітрил, отут і там, криво й навскіс, охи так );
конструкції з підрядними союзами (укр. як сніг на голову, хоч кіл на голові теши, хоч трава не рости, як дві краплі води, як корові сідло);
конструкції із запереченням «не» (укр. не щадячи живота, не солоно хлебавши, не боязкого десятка, не у своїй тарілці, не від миру цього) [28 , 51].
При розгляді класифікації фразеологічних зворотів з погляду їх експресивно- стилістичних властивостей можна виділити наступні групи фразеологічних зворотів:
мiжстильовi;
розмовно-побутові;
книжкові;
архаїзми й iсторизми.
Стилістична диференціація фразеологічних одиниць включає оціночно-емоційно-експресивні особливості, які здобуваються ними (фразеологізмами) внаслідок їх кращого й навіть виняткового вживання в тих, а не інших сферах й областях людського спілкування.
Мiжстильовi фразеологічні обороти – це стійкі сполучення слів відомі й уживані у всіх стилях мови.
Розмовні побутові фразеологічні обороти – це стійкі сполучення слів, переважно або винятково вживані в усному мовленні.
Книжкові фразеологічні обороти – це стійкі сполучення слів, переважно або винятково вживані в письмовій мові.
Фразеологічні iсторизми – це фразеологічні обороти, що вийшли з активного вживання у зв'язку зі зникненням відповідного явища дійсності
А.В.Кумачева на відміну від акад. В.В.Виноградова виділяє не три групи фразеологічних одиниць, а дві:
1. Фразеологічні дуже тісно зв'язані вираження, куди входять такі фразеологічні одиниці, як a pretty kettle of fish, to set one's heart on.
2. Відносно вільні фразеологічні сполучення, які акад. В.В.Виноградов відносить до фразеологічних сполучень, типу a bosom friend.
Розповсюдженою є класифікація вітчизняних і зарубіжних лінгвістів, що заснована на етимології фразеологічних одиниць. Таким чином, виділяються:
1 Фразеологічні одиниці, пов'язані із предметами, що вийшли із уживання, що застаріли поняттями, що колись існували звичаями (to win one's spurs, baker's dozen).
2 Фразеологічні одиниці, що раніше належали якому-небудь професійному середовищу, а потім вийшли за її межі таякі тепер загальновживані (to open fire, to stick to one's guns – воен., to sail under false colours – мор., to take the ball before the bound – спорт.)
3 Фразеологічні одиниці, що прийшли з фольклору, міфології, біблії або добутків яких-небудь загальновідомих авторів (to bell the cat – фольк., to lift the lid of Pandora's box – мифол., fatted calf – бiбл., what will Mrs. Grundy say? – робота . Т.Мортона Speed the Plough) [1 , 30].
У першому розділі нами були проведені дослідження відповідно до завдань, певними у введенні, а саме: проаналізувати теоретичні праці вітчизняних і зарубіжних авторів із проблем визначення й класифікації фразеологічних одиниць.
Аналіз лінгвістичної літератури показує, що існує безліч концепцій і поглядів на природу й класифікацію фразеологічних одиниць, таких, як: включення стійких сполучень до складу фразеології (Л.П. Сміт, В.П. Жуков, В.Н. Телія, Н.М. Шанський й ін.) або, навпаки, включення в її склад лише певних груп словосполучень (Н.Н. Амосова, А.М. Бабкін, А.И. Смирницький й ін.). Деякі лінгвісти не включають прислів'я, приказки й крилаті слова в систему фразеологізмів, вважаючи, що по своїй семантиці й синтаксичній структурі вони відмінні від фразеологічних одиниць. Так, акад. В.В. Виноградов стверджував, що прислів'я й приказки мають структуру речення й не є семантичними еквівалентами слів [12 , 24].