Спільними ознаками концептів «добро» та «good» для когнітивної свідомості представників української та американської лінгвокультур є: 1) доброчесність – virtue,2) доброта – kindness, 3)порядність(щирість) – honesty, 4)співчуття – compassion, 5) допомога іншим – help, generosity, 6) піклування – care.
Особливими ознаками концепту «добро» є: радість, посмішка, тепло, світло, спокій, мати, природа, сонце; концепту «good»: God, nice, pleasing, friends, enjoyment, taste.
Таблиця 2
| ознаки концепту | |
| «good» | «добро» |
| virtue | доброчесність(добродетель) |
| honesty | порядність |
| kindness | добродушність |
| nice | доброзичливість |
| compassion | людинолюбство |
| care | піклування |
| help | добрі вчинки |
| generosity | добра людина |
| behavior | щастя |
| pleasing | радість |
| happiness | посмішка |
| loving | тепло |
| God | світло |
| family | спокій |
| friends | мати |
| enjoyment | природа |
| taste | сонце |
| допомога | |
| співчуття | |
| доброта | |
Таблиця 3
| значення | |
| «good» | «добро» |
| моральна норма | моральна норма |
| емотивна оцінка | добрі вчинки |
| віра в Бога | почуття |
| родина | «символічне добро» |
| суспільні потреби | «соціальне добро» |
| норму суспільної поведінки | родина |
В українській мовній свідомості поняття «добро» має багате фольклорно-літературне вираження. Наявність значної кількості прислів’їв та приказок свідчить про тривалий культурно-історичний розвиток концепту в свідомості народу.
Спільним в усвідомленні добра носіями англійської та української мов є, по-перше, апеляція до моральних цінностей та моральних якостей особистості. Добро в такому розумінні є добром моральним та етичним. По-друге, розуміння добра як допомоги, піклування про інших, вчинків та дій, свідомо співвіднесених з моральним стандартом. По-третє, асоціювання добра з почуттям любові та щастя, які являють собою емоційно позитивні переживання. Принцип любові та щастя, як змістової частини поняття «добро» - це те, що надає всесвіту можливість гармонійно існувати.
Зважаючи на той факт, що як у представників англійської лінгвокультури, так і представників української лінгвокультури існує уявлення про добро, як щось високоморальне, доброчесне, правильне, ми вважаємо, що суттєвою характеристикою цього концепту є його універсальність.
Відмінності полягають в наступному. Звертає на себе увагу виділення носіями англійської мови таких ознак: pleasing (приємне), а отже, цінне лише для певної людини; enjoyment (насолода) – цінність, яка може бути і добром і злом в залежності від ставлення людини до вищого блага. Ознака радість, яку виділили носії української мови, психологічно близька до ознак щастя, кохання, happiness, love, пов’язаних з емоційними переживаннями, що містять у собі моральний зміст, який вкладається в рамки означення добра.
Для представників американської культури однією з характеристик добра є божественне добро, тобто добро, що являє собою шлях до Бога. Бог у душі віруючих виступає втіленням добра. Для сучасних українців значний період масової секуляризації свідомості змінив ціннісну релігійну складову, яку українські респонденти не виділяють в якості характеристики добра.
З’ясувалось, що когнітивна ознака родина , яка займає важливе місце у структурі концептів «good»/«добро», в українській свідомості звужується до ознаки мати; носії англійської мови виділяють ознаку друзів, яка відображає реальну практику спілкування в США «у американців дружні зв’язки багато чисельні, але не глибокі та не постійні»[18, 15].Для українців поняття «друг» вагоміше та підпорядковано деяким умовностям. В свою чергу українці інформанти виділяють в якості ознаки концепту посмішку , яка засвідчує пріоритет дружніх стосунків в українській традиції спілкування. «В западном мире улыбка – формальный знак культуры…у славян – только биологическая реакция на положительные эмоции» [18, 16].
Численні реакції американських респондентів пов’язані з ознакою taste, food. Насправді такі цінності не співвідносяться безпосередньо з добром, однак вони обумовлені психофізичною взаємодією людини та світу та більш-менш виявляють певне розуміння добра представника американської лінгвокультури. Яскравим прикладом, що відображає специфіку української національної культури, є образ природи, а саме образ сонця, який являє собою культурно-міфологічним концептом слов’янської свідомості, а також відчуття тепла і світла, які можна інтерпретувати в рамках концепту «сонце».
Таким чином, добро як явище внутрішнього світу відображається в мові за допомогою ознак зовнішнього світу, тобто відбувається уподібнювання (порівняння) добра явищам природи та предметам навколишньої дійсності [29, 118]. Наприклад українці асоціюють добро із сонцем, сонячним світлом, природою (море, ліс і т.д.), гарною погодою, чистим небом, землею, пташиним співом, зірками і американці з сонцем, сонячним світлом, гарним небом, гарною погодою, метеликами. Така схожість ми кваліфікував як ознаку концепту. Символічні асоціати українських респондентів, на нашу думку, можна інтерпретувати крізь призму фольклорних та міфологічних уявлень. В середині дальньої периферії була виділена група лексики з фразеологічними характеристиками. Найбільш яскраво ця група представлена в мовних реакціях носіїв української мови .
У підсумку можна констатувати пріоритет моральних цінностей, моральних якостей особистості та норм поведінки у визначенні поняття «добро» в обох культурах, в той час як в українській традиції нормативний зміст концепту «добро» визначається через почуття та образ, а в американській традиції – через оцінку та життєві інтереси. Проведений інтерпретаційний аналіз відображає не тільки концептуальність спільності та відмінності, але й деякі ментальні риси українців та американців. Американці більш раціональні та прагматичні, а українці чуттєві та мрійливі.
2.3 Структура концептів «evil»/ «зло»
У житті поняття добро і зло тісно переплітаються. Ідея зв’язку добра зі злом проходить через усю історію існування людини. Добро та зло не просто взаємо визначені, пізнаються у єдності, одне через інше, вони функціонально взаємообумовлені: добро нормативно вагоме в протиставленні злу та практично стверджується у запереченні зла [47, 247].
Ми розподілили мовні реакції отримані від американських інформантів на слово-стимул evil за тематичними групами. Їх вийшло 4 для представників американської лінгвокультури: група лексики, яка описує морально-негативні цінності; група суб’єктивно-оцінної лексики; група релігійно-філософської лексики; група прагматичної лексики.
Тематичну групу, до якої увійшли асоціати, що відображають морально-негативні цінності, складають 290 реакцій. Зло носії англійської мови визначають як те, що протилежне добру, а саме щось погане, лихе (93 відповіді), відсутність моральних цінностей (56 відповідей), негативні моральні якості (65 відповідей), егоцентризм (13 відповідей), а також щось ганебне у вчинках і мотивах людей та явищах соціальної дійсності (63 відповіді). Тож, зміст поняття «зло» в рамках цієї тематичної групи визначається американськими реципієнтами як те, що перешкоджає добру, те, що заважає людині творити добро.
Тематичну групу суб’єктивно-оцінної лексики складають асоціації, пов’язані з оцінкою, а також такі, що відображають антипатії людини. Всього цю групу складають 47 відповідей. Релігійно-філософська лексика складає також окрему групу, до якої увійшли асоціації, що описують відхилення від Божественного веління. В цій групі 68 відповідей. Всередині тематичної групи прагматичної лексики ми виділили наступні смислові ряди: персоніфікація зла (23 відповіді) соціальне зло ( 51 відповідь), символічні асоціати (16 відповідей), та асоціати, що не увійшли до жодної групи ( 5 відповідей). Загальна кількість асоціацій на слово-стимул зло, отриманих від представників американської лінгвокультури становить 500 відповідей.
Перший етап аналізу досліджуваного концепту – це рас поділення реакцій за тематичними групами та виділення всередині груп смислових рядів, які дають підстави для вважати, що представники американської лінгвокультури виділяють наступні смисли в концепті «evil»: відхилення від загальних моральних норм, егоцентризм, ганебне у вчинках людей, оцінка, яка відображає антипатії людини, відхилення від Божественного веління, персоніфікація зла, «соціальне зло».
Завдання другого етапу аналізу – описати структуру концепту в термінах ядра, ближньої та дальньої периферії та інтерпретаційного поля: