Магістерська робота
КОНЦЕПТ «ВЛАДА» В УКРАЇНСЬКІЙ МОВНІЙ
КАРТИНІ СВІТУ
Київ – 2007р.
ВСТУП
Серед актуальних напрямів сучасного мовознавства усе більше утверджується когнітологічний напрям, який найтісніше пов'язаний з теорією картини світу. Для когнітивної лінгвістики характерні такі загальні принципові настанови, як експансіонізм, антропоцентризм, функціоналізм й експланаторність. Одним із основних принципів когнітивного підходу до вивчення мовного матеріалу в цілому є думка про неможливість вивчення мови у відриві від когнітивної діяльності, пам’яті, уваги, соціальних зв’язків особистості та інших аспектів досвіду (Дж. Лакофф, А. Вежбицька, Н. Арутюнова, Р. Лангакер та ін.).
Когнітивна лінгвістика оперує не мовними елементами, а одиницями, особливими за своєю природою, які є носіями найрізноманітнішої інформації і повністю або частково матеріалізуються в мові. Для найменування цих одиниць функціонує термін – “концепти”. Представники когнітивної лінгвістики вважають, що кожна мова еквівалентна певній системі концептів, за допомогою якої носії мови сприймають, структурують, класифікують та інтерпретують інформативний потік, який надходить із навколишнього світу.
Під концептом розуміємо ментальну категорію, яка відбиває зміст отриманих знань, досвіду, результатів усієї людської діяльності та результатів пізнання нею навколишнього світу у вигляді певних одиниць – квантів знання. Головна роль, яку відіграють концепти у мисленні, – це категоризація, “важливий спосіб упорядкування інформації, яку отримує людина”.
Увагу лінгвістів привертають перш за все основні, “базові”, концепти, що найтісніше пов’язані з культурою народу і найяскравіше відбивають специфіку його колективної свідомості. У своїх працях провідні науковці в галузі когнітивної лінгвістики розробляють методики концептуального аналізу. Об'єктами ґрунтовних досліджень стали окремі соціально значущі концепти (Н.Д.Арутюнова, А.Вежбицька, О.С.Кубрякова, Т.В.Радзієвська, Ю.С.Степанов, Г.М.Яворська). Особливе місце серед таких концептів посідає концепт «влада».
На всіх етапах розвитку людства влада булаоднією з формувальних, інтегрувальних і креативних сил розвитку соціуму, одночасно виступаючи джерелом небезпеки для індивідуальної і суспільної свободи. Проблеми природи і сутності влади завжди знаходилися в центрі уваги політичної, соціальної та філософської думки, адже владні відносини наявні в усіх сферах життя та діяльності людей. Одним з найбільш значущих аспектів сучасного розуміння організації і функціонування суспільстває проблема вивчення сутності феномена «влади».
Стан розробки проблеми. Дослідники відзначають високий рівень інтересу до вивчення поняття «влада», про що свідчать численність його інтерпретацій в різних науках. Водночас визнано й той факт, що «влада» як феномен української мовної картини світу на сьогодні вивчений ще недостатньо. Концепт «влада» як категорію російського політичного дискурсу досліджували С.О. Дроздова, Л.Є. Бессонова, Є. Шейгал, концепт «влада» у російській мовній та етнічній картині світу досліджували С.В. Єрмаков, Т.В. Михайлова, О.В. Осетрова, С.В. Суховольский. Філософський аспект концепту «влада» в американській культурі досліджував Т. Болл. Однак ці дослідження обмежені, як правило, аналізом семантики окремих мовних репрезентантів концепту та вивченням концепту «влада» на матеріалі російської мови. Постала потреба докладно розглянути мовно-когнітивне представлення концепту «влада» в українській мовній картині світу.
Актуальність дослідження зумовлена потребою всебічного висвітлення лінгвокультурного концепту «влада» в українській мовній картині світу з урахуванням новітніх досягнень когнітивної лінгвістики. Аналіз репрезентантів концепту «влада», представлених сучасними носіями української мови, дозволяє виявити деякі особливості національного менталітету та моральні установки представників української лінгвокультури.
Об’єктом дослідження виступає концепт «влада» як когнітивна структура, універсалія людського мислення та як феномен національної картини світу носіїв української мови.
Предметом дослідження виступають вербальні характеристики концепту «влада», отримані в ході аналізу лексикографічних джерел та вільного асоціативного психолінгвістичного експерименту.
Метою дослідження є аналіз семантико-культурологічного обсягу концепту «влада» в українській мовній картині світу.
Реалізація поставленої мети передбачає розв’язання таких завдань:
· з’ясувати семантичну організацію концептуального поля «влада»;
· дослідити лексичну репрезентацію концепту «влада» у науковій картині світу;
· виділити ознаки концепту «влада», які складають його поняттєвий зміст;
· проаналізувати та описати структуру концепту «влада» з позиції теорії поля за результатами лексикографічного аналізу;
· виявити за допомогою вільного асоціативного експерименту набір концептуальних ознак актуальних для наївної свідомості сучасних представників української лінгвокультури, які утворюють асоціативно-фоновий зміст концепту «влада»;
· дослідити структуру концепту «влада» в гендерному та соціальному аспектах;
· зробити детальний аналіз структурної організації концептуальних полів;
· змоделювати відповідні фрагменти концептуальної системи в українській мовній картині світу.
Основними методами дослідження є вільний асоціативний психолінгвістичний експеримент, описово-аналітичний та зіставний методи, а також прийоми концептуального аналізу, серед яких: аналіз за словниковими дефініціями, етимологічний аналіз та опис концепту за його асоціативним полем.
Матеріалом для аналізу обрано системні засоби мовного вираження концепту «влада»: лексеми і фразеологічні одиниці в українській мові. У дослідженні використано результати вільного асоціативного психолінгвістичного експерименту.
Наукова новизна дослідження полягає в аналізі семантико-культурологічного обсягу концепту «влада» в українській мовній картині світу. У дослідженні проаналізовано новий емпіричний матеріал, отриманий в ході вільного асоціативного психолінгвістичного експерименту, вперше виявлені вербальні характеристики концепту «влада».
Теоретична цінність роботи полягає у подальшому розвитку загальних положень когнітивної лінгвістики, лінгвокогнітивного методу досліджень, та інтерпретаційного аналізу. Дослідження концепту «влада» як одного з базових концептів української концептосфери допоможе поглибити наше знання про досліджуваний концепт, уточнити або й переглянути поширені теоретичні положення про його будову й принципи функціонування.
Практичне значення отриманих результатів дослідження полягає в тому, що вони можуть бути використані в подальших наукових дослідженнях концептів. Конкретні результати дослідження можуть знайти використання в курсах з когнітивної лінгвістики, психолінгвістики, етики, лінгвокультурології, в укладанні інтегральних, мовно-культурних словників та словників концептів, підготовці спецкурсів та спецсемінарів із проблем лексикології.
Обсяг і структура роботи. Робота складається зі вступу, трьох розділів та висновків (с.), списку використаної літератури (позиції на с.) та додатків (с.), загальний обсяг роботи 99 сторінок.
У першому розділі – «Особливості мовної концептуалізації світу» –розглянуто описані наукові концепції з ключових питань. Висвітлені базові поняття когнітивної лінгвістики: концепт, концептосфера, мовна, концептуальна картини світу, менталітет та інші, визначаються принципи структурування концептів.
У другому розділі – «Концептуальна та семантична природа лексеми «влада» в українській мовній картині світу» – визначена семантична організація концепту «влада» в українській мовній картині світу, окреслені базові концептуальні ознаки, здійснено комунікативно-функціональний опис виділених в структурі концепту зон.
Третій розділ – «Концептуалізація поняття «влада» в наївній свідомості представників української лінгвокультури» – присвячений дослідженню структури та змісту концепту в гендерному та соціальному аспектах на базі експериментально отриманих відомостей, а також аналізу організації концептуальних полів в структурі досліджуваного концепту.
РОЗДІЛ 1 ОСОБЛИВОСТІ МОВНОЇ КОНЦЕПТУАЛІЗАЦІЇ СВІТУ
Розширення меж лінгвістичної науки відбулось завдяки залученню суспільного контексту знань про внутрішній світ людини. Центр лінгвістичних досліджень перемістився в сферу когнітивних інтересів. Когнітивний підхід до вивчення мови полягає в тому, що людина як носій певного досвіду та знань відіграє важливу роль у формуванні мовних значень. Саме аспект когніції, коли важливі структури знань об’єктивовані в мовній формі, визначає ряд завдань когнітивної лінгвістики, однією з яких є «вивчення відображеної в мові системи знань».
1.1 Поняття концепту як однієї з фундаментальних одиниць когнітивної лінгвістики
Когнітивізм – це напрям у науці, об’єктом вивчення якого є людський розум, мислення і ті ментальні процеси і стани, які з ним пов’язані.
Процеси, пов’язані зі знаннями та інформацією, називаються когнітивними або когніцією. Їх синононімами також є слова інтелектуальний, ментальний, “розумовий”. За когнітивізмом людина має вивчатися як система переробки інформації, а її поведінка повинна описуватися і пояснюватися за допомогою назв внутрішніх станів. Ці стани фізично виявляються, спостерігаються та інтерпретуються як отримання, переробка, збереження, а потім і мобілізація інформації для раціонального вирішення завдань. Оскільки вирішення цих завдань безпосередньо пов’язане з використанням мови, то досить природним є те, що мова опинилася у центрі уваги когнітивістів.