Двозонну парадигму з трьома нереалізованими значеннями ад’єктивної зони (“настояний на…”, “зроблений з…”, “який має колір”) і одним значенням субстантивної зони (“напій”) має іменник виноград: виноградик, виноградник, винограддя, виноградар, виноградина, виноградний.
Парадигми іменників лимон, малина, слива, не представлені похідними зі значенням “порість”, “особа за родом діяльності”, “сингулятивність” субстантивної зони та “зроблений з...” ад’єктивної: лимончик, лимонарій, лимонад, лимонівка, лимонний (лимоновий); малинка, милинник, малинівка, малиновий (малинний); сливонька (сливочка), сливник, сливовиця (слив’янка), сливовий.
Набір похідних від смородина, полуниця характеризується відсутністю значень “особа за родом діяльності”, “сингулятивність”, “порість” та зроблений з...”, “який має колір” ад’єктивної зони: смородинка, смородинівка, смородинний; полуничка, полуничник, полуничний.
У парадигмі іменників груша, калина не виявлені деривати, що реалізують семантичні позиції: “локативність”, “порість”, “особа за родом діяльності”, “сингулятивність”, “який має колір”: грушенька, грушівка, грушевий; калинонька (калиночка), калинівка, калиновий.
Іменник кавун не реалізував жодного значення ад’єктивної зони, в субстантивній наявні похідні з типовими значеннями демінутивності, порості, особи за родом діяльності та нетиповим – “аугментативність” (кавунище): кавунчик (кавунець), кавуняччя, кавунник.
Похідні від іменника горіх реалізували значення “демінутивність”, виготовлений з...”, “зроблений з...”, “настояний на...”: горішок, горіховий.
Парадигму іменника яблуко утворюють деривати із значенням демінутивності, особи за родом діяльності субстантивної зони та виготовлений з...”, “зроблений з...” в ад’єктивній зоні: яблучко, яблучник, яблучний.
Іменник суниця реалізував такі значення: “демінутивність”, локативність”, “особа за родом діяльності”, “виготовлений з...”: суниченька, суничник, суничний.
Невеликою кількістю реалізованих позицій характеризується парадигма іменника чорниця: “демінутивність”, “локативність”, виготовлений з...”: чорничка, чорничник, чорничний.
Однаковий набір похідних мають твірні порічка і горобина: “напій”, виготовлений з...”, “настояний на...”: порічківка (порічник), порічковий; горобинівка горобинний (горобиновий).
Парадигма іменника кедр налічує такі семантичні позиції: демінутивність”, “виготовлений з.., зі.., із...”, “представник фауни”, останнє значення не є типовим для опрацьованих іменників, а, отже, це значення наявне для конкретної парадигми іменника, але відсутнє для типової.
У парадигмі іменника апельсин наявні похідні зі значенням демінутивності у субстантивній зоні та “виготовлений з...”, “настояний на...”: апельсинка (апельсинчик), апельсиновий.
Конкретна парадигма іменника банан характеризується значенням пристрій, яке властиве типовій парадигмі іменників назв фруктів: банановоз, банановий. Три значення ад’єктивної зони реалізовано іменником шовковиця (шовковичний).
У парадигмі іменників агрус, айва наявні лише значення “напій” в субстантивній зоні та “виготовлений з.., зі...” в ад’єктивній: агрусівка, агрусовий, айвівка, айвовий. Одне значення в кожній зоні реалізували іменники пасльон, черемха: “сингулятивність” в субстантивній зоні, виготовлений з...” в ад’єктивній: пасьоновий; черемшинка, черемховий.
Парадигми іменників маслина, мандарин, кислиця представлені похідними субстантивної зони зі значенням демінутивності та ад’єктивної виготовлений з...”: кисличка, кисличний; мандаринчик (мандаринка), мандаринний; маслинка, маслиновий.
Кількісно однаково реалізували значення іменники барбарис, бергамот, бруслина, бузина, кокос, обліпиха, персик, помаранч, але ад’єктивна зона відрізняється значеннями. Значення “виготовлений з...”, “настояний на...” характерні для іменників помаранч, барбарис, бергамот, бруслина, бузина, обліпиха: помаранчевий, барбарисовий, бергамотний, бруслиновий, бузиновий, обліпиховий. Семантичні позиції “виготовлений з...”, “зроблений з...” характерні для прикметника кокосовий; “виготовлений з...”, “який має колір” зафіксовані у похідних: персиковий, гранатний.
Десять твірних мають одне реалізоване значення ад’єктивної зони – “виготовленийз.., зі...”: аличевий, ананасний, анісовий, берековий, брусничний, гранатний, кизиловий, манговий, фісташковий, фундуковий.
Двадцять іменників не мають жодного похідного: інжир, каберне, кальвіль, кармазинка, ківі, кінкан, кипариска, китайка, смоковниця, терен, фізаліс, хурма.
1.5 Реалізація словотвірного потенціалу іменниками на позначення овочів
Типова словотвірна парадигма похідних від назв овочів має двозонну структуру: субстантивнщ-ад’єктивну, кожна з яких характеризується набором таких семантичних позицій: “демінутивність”, “сингулятивність”, “пристрій”, “порість”, “аугментативність”, “страва”, “локативність”, “представники фауни”, “особа за родом діяльності”, “напій”, “посуд”, “процесуальність” – субстантивної зони, “загальна відносність”, “виготовлений з.., зі.., із…”, “який має колір”, “за подібністю” – ад’єктивної зони.
Повною словотвірною реалізацією всіх семантичних значень не характеризується жодна конкретна парадигма. Ряд парадигм маючи двозонну структуру, характеризуюься відсутністю реалізації декількох значень якоїсь із зон.
У парадигмі іменника буряк реалізовані значення демінутивності, пристрій”, “порість”, “аугментативність”, “локативність”, “особа за родом діяльності”, “напій” в субстантивній зоні, “загальна відносність”, виготовлений з.., зі.., із...”, “який має колір” в ад’єктивній: бурячок, бурякокомбайн, бурякокопач, бурякомийка, буряконавантажувач, бурякопідіймач, бурякорізка, буряковиння, бурячиння, бурячище, буряківник, буряковод, бурячанка, бурякозбирання, буряковий.
У парадигмах іменників гірчиця, хрон відзначені деривати із значенням демінутивність” та “посуд” субстантивної зони, “загальна відносність”, виготовлений з...”, “який має колір” (лише для гірчиця) ад’єктивної зони: гірчичка, гірчичниця, гірчичний; хрінок, хрінниця, хріновий.
Парадагма іменника гарбуз характеризується наявністю семантичних значень демінутивності, аугментативності, порості – субстантивної зони, загальна відносність, “виготовлений з.., із.., зі...” – ад’єктивної: гарбузик, гарбузець, гарбузеня, гарбузяка, гарбузовий. У конкретній парадигмі наявне значення “насіння” не властиве типовій парадигмі.
Іменник горох не реалізував значення “аугментативність”, “пристрій”, напій”, “особа за родом діяльності”, “посуд” та процесуальне значення, в ад’єктивній зоні незафіксованими є значення: “який має колір”, “за подібністю”: горошок, горошина, горохвиння, горохвяник, горохвище, горіхівка, гороховий.
У парадигмі іменника капуста не зафіксовані деривати, що реалізують семантичні позиції: “напій”, “порість”, “особа за родом діяльності”, процесуальність, “аугментативність”, “посуд”, “який має колір”, “за подібністю”: капустка, капустина, капустище, капусняк, капусник, капустище, капусник, капусниця, капустяний.
Конкретна парадигма іменника картопля відрізняється від типової відсутністю таких значень: “напій”, “локативність”, “процесуальність”, посуд”, “який має колір”, “за подібністю”: картопелька, картоплина, картоплечистка, картоплемийка, картоплем’ялка, картоплесаджалка, картоплиння, картоплище, картопляник, картоплянка, картопляр, картоплина, картопляний.
Усі значення ад’єктивної зони та демінутивне, сингулятивне, аугментативне, “порість” та “страва” реалізував твірний морква: морквиця, морківка, морквина, морквиння, морквище, морквяник, морквяний.
П’ять значень в обох зонах реалізував іменник огірок у двох зонах: огірочок, огірчиння, огірочник, огірковий.
Жодного зафіксованого значення аугментативної зони не має твірний перець, що ж до субстантивної реалізованими є демінутивне, сингулятивне та значення “напій”: перчик, перчина, перчиця, перчаківка.
Іменник помідор став твірним для обох зон зі значеннями демінутивність”, “локативність”, “загальна відносність”: помідорчик, помідорище, помідорний.
Зафіксованими значеннями від квасоля є “демінутивність”, сингулятивність”, “порість”, “виготовлений з...”, “загальна відносність”: квасолька, квасолина, квасолиння, квасоляний, квасолевий.
Іменник тиква характеризується похідними: тиковка, тиквочка, тиквенний.
Невисокою активністю відзначився іменник цибуля з виявленими значеннями демінутивності, сингулятивності, локативності та порості у субстантивній зоні, “виготовлений з.., зі.., із...”,“загальна відносність”, ”за подібністю” в ад’єктивній: цибулька, цибулина, цибулесховище, цибулиння, цибулястий, цибулеподібний.
Парадигма іменника щавель налічує такі семантичні позиції: демінутивність” в субстантивній зоні, “виготовлений з.., зі.., із...”, “загальна відносність”, “за подібністю” в ад’єктивній зоні: щавлик, щавлевий, щавлевокислий.
Конкретній парадигмі іменника соняшник властивий похідний, який відсутній в типовій – соняшниці зі значенням хвороби, інші зі значенням стебла”, “виготовлений з...”, “загальна відносність” є типовими: соняшничиння, соняшниковий.
Малопродуктивними виявилися твірні бараболя, петрушка, каротель, які реалізували лише одне значення субстантивної зони – “демінутивність”: бараболька, петрушечка, каротелька.
Іменники баклажан, бруква, кмин, редька, турнепс та інші не мають жодного похідного субстантивної зони, і два реалізованих семантичних значень ад’єктивної: “загальна відносність”, “виготовлений з.., зі.., із...”.
Серед проаналізованих іменники батат, кінза, патисон, солодушка, ріпа, фенхель, цикорій, чина, чорнушка, шавлія, щебрушка, пастернак не мають жодного похідного.