Поняття “когнітивний” (від лат. сognitiо – поняття, уявлення) можна представити таким чином: пізнавальний, концептуальний, мисленнєвий, ментальний.
Когнітивна лінгвістика, яка набула розвитку в останні два десятирічя ХХ століття, фактично продовжує традицію ставити на перше місце не мовну форму та її значення, а ідею, яка може виражатись за допомогою різноманітних мовних форм. Створення фразеологізмів у процесі лінгвокреативної мисленої діяльності спирається на сферу фонових знань людини, у яку інформація поступає з індивідуального або соціального досвіду його діяльності у зримому просторі. Таким чином, фразеологізми на відміну від слів прямо відображають когнітивну діяльність членів мовного колективу, яка заснована на представленні про світ носіїв мови, на їх відношення один до одного, на тому, що відбувається з ними у цьому світі – все це можливо тому, що сама мовна система містить механізм, який забезпечує цю діяльність.
Згідно з когнітивними підходами, в основі семантики фразеологічної одиниці виділяється концептуальна структура, призначена для представлення стереотипної ситуації, – так званий фрейм (сценарій). Сконденсованим у ньому знанням властива культурно-національна зумовленість, оскільки концепт “відображає не просто суттєві ознаки об΄єкта, а всі ті, які в даному мовному колективі заповнюються знанням про сутність.
Когнітивна семантика дає змогу найповніше з΄ясувати, як у фразеології відбивається пізнавальний досвід людини. Наближення до глибинного змісту етнокультурної специфіки фразеологічного знака й усебічне дослідження його прагматичного змісту й конотації можливе через концептуальний аналіз. Погляд на компоненти ФО як на концепти вимагає зважати на етнокультурну інформацію, яку містить кожен з них, на накопичувальну функцію компонентів, а отже і всього фразеологізму, хоча етимологію багатьох міфологізмів часто розкрити важко через великий діапазон можливостей, який “пробігають значення слів такого роду.
Міграція ФО з одного мовного ареалу в інший є ще одним доказом тяжіння мовців до вираження спільних думок, а також обміну спільними мовними засобами, серед яких велике значення надається фразеології.
Загальна характеристика поняття «вода»
Об’єкт нашого дослідження – ФО з компонентом «вода», оскільки саме вода споконвіку була супутником людини, тобто, люди завжди оселялися там, де була вода: біля озер, річок, морів, океанів. Тому, принаймні, частина ФО з компонентом «вода» має дуже давнє походження і може бути спільною для багатьох, якщо не для всіх народів.
Не існує такого народу, у релігійних традиціях якого не було б культу поклоніння воді. Чиста і прохолодна, вода завжди втілювала джерело життя. Здавна люди ставилися до води шанобливо. Вода для наших предків була святою. Плювати у воду, сваритися при ній вважалося за тяжкий гріх. Вода мала чудодійну силу, була цілющою, але могла й карати. Люди казали «Вогонь і вода в добрі – то служать!»; «З вогнем не жартуй, а воді не вір».Про влучне слово кажуть: «Говорити, як в воду дивиться».
В українського народу збереглося багато приказок, прислів’їв, повірь про воду, вогонь, Місяць, блискавку тощо. За первісними уявленнями, вогонь та вода, як і земля, мали чудодійну силу: «Вода як візьме — другому дасть, а вогонь — то пропало». Люди цінували ці дві стихії, атому: «З вогнем не жартуй, воді не вір». «Вогонь і вода добру служити, але лиху панувати».
Яка б не була перешкода, вода завжди знайде шлях обминути її або зруйнує постійним натиском. Наш народ здавна помітив цю властивість води і на цьому грунті створив прислів’я: «Вода і камінь точить»
Світ походить від води — говорив Фалес Мілетський, один зі стародавніх мудреців. А й справді, історія Землі — це перш за все історія води. У воді виникло життя. Різноманітна і щедра, беззахисна і сильна, вода безперервно змінювала і змінює обличчя нашої планети. То тече в річках і океанах, то парою піднімається в хмари, то покриває водойми льодом.
Воду завжди вважали джерелом усього живого. Тисячі років може лежати в сухій землі зерно, та доторкнись його життєтворча крапля води — воно оживає. В усі часи вода перетворювала засушливі степи на плодотворні поля, а спекотні піски — в квітучі оазиси.
Вона слугувала середовищем, в якому в процесі довготривалої еволюції на нашій планеті розвивалися рослини й тварини. Встановився нерозривний зв'язок людини з водою, оскільки вода є постійним учасником біохімічних процесів, що відбуваються в живих організмах. Саме завдяки цій властивості вона стала «носієм життя».
Вода — необхідний компонент життя. Вона потрібна для життєдіяльності рослин, тварин, людини. Людина постійно використовує воду для життя, приготування їжі, миття, прання, відпочинку, спорту, транспортного сполучення і т.д.
У першій частині ми розглянули теоретичні засади дослідження ФО. У практичній частині ми розмежуемо ФО з компонентом «вода» за допомогою структурно-семантичної класифікаціі та виявимо специфіку їх перекладу українською мовою.
Розпочнемо аналіз із визначення лексеми «вода», що міститься в українському та англійському загально мовних словниках.
1) Прозора, безбарвна рідина, що становить найпростішу хімічну сполуку водню з киснем // напій або розчин якоїсь речовини // перен., розм. Непотрібні беззмістовні фрази у викладенні матеріалу; 2) Водна маса джерел, озер, річок, морів, океанів // водна поверхня морів, озер, океанів // водні простори, ділянки морів, озер , річок (Словник української мови).
1) The clear liquid without colour, smell or taste that falls as rain and that is used for drinking, washing etc. 2) a) An area of water such as the sea, a lake; b) the surface of a lake, river (Longman Dictionary of Contemporary English)
Отже, згідно з цим визначенням, вода не має смаку, запаху, кольору і є прозорою рідиною. Ці характеристики відрізняють її від інших матерій світу. Проте, крім цього, ми знаємо, що вода може бути чистою або каламутною, холодною або гарячою, свіжою або застояною, бурхливою або спокійною, має властивості витікати через отвори, не повертатися на те ж місце ,може дати або забрати життя тощо. Ці потенційні властивості води не входять до її визначення у словниках, але саме вони були основою виникнення таких ФО з компонентом «вода», як чистої води, getintohotwater, як холодною водою линути, carrywateronbothshoulders, виводити на чисту/свіжу воду, рости, як з води, turnwaterintowine, водя взяла тощо.
Структурно-семантична класифікація ФО англійської мови з компонентом «вода»
Порівняння структури ФО не близькоспоріднених мов припускає використання структурних класифікацій фразеологізмів різних мов. У роботі структурна класифікація англійськіх ФО з компонентом «вода» здійснюється на основі класифікації запропонованої Л.М. Пелепейченко. Згадана класифікація ґрунтується на особливостях граматичних конструкцій.
Аналіз структурних особливостей ФО з компонентом «вода» виявив наступні структурні типи ФО в англійській мові: субстантивні ФО, ад’єктивні ФО, адвербіальні ФО, дієслівні ФО, вигукові ФО, ФО зі структурою речення.
В результаті структурної класифікації ФО з компонентом «вода» в англійській мові було визначено 13 найбільш продуктивних моделей ФО:
1) «дієслово + іменник» – to testthewater, to holdwater,totakewater, to treadwater, to makewater,tomuddythewaters,toploughthewater, to waterdownthedifferences;to back water;
2) «прикметник + іменник» –blue water, bubbly water, deep waters, holy water, strong waters;murky waters; uncharted waters;
3) «дієслово + прийменник + прикметник + іменник» – to fish in troubled waters, to get into deep water, to get into hot water, to be in deep water, to be in hot water, to be in low water, to be in smooth water;
4) «дієслово + прийменник + іменник» –to blow out of the water, to fish out of water;to turn on the waterworks;
5) «іменник +прийменник + іменник» –water of life, water over the damn, water of forgetfulness, water under the bridge;
6) «дієслово + іменник + прийменник + іменник» –to carry (draw) water in a sieve, to have water on the brain, to carry water to the river, to scoop up water with a sieve, to cast the water into the sea, to dip a toe in the water, to be water under the bridge, to be water over the dam;to turn water into wine;
7) «дієслово + прийменник+іменник + сполучник + іменник» –to be (put) on bread and water, go through fire and water;
8) «дієслово + прикметник + іменник + прийменник+ іменник»–to pour (dash) cold water on smth, to throw cold water on a scheme;
9) до наступної групи належать компаративні ФО, до складу яких входить елемент asта які мають наступну структуру «прикметник + as+ іменник» – unstableaswater, weakaswater, dullasditchwater;
10) компаративні ФО, до складу яких входить елемент likeта які мають наступну структуру «дієслово + іменник + like+ іменник» – toshedbloodlikewater, tospendmoneylikewater;
11) компаративні ФО,до складу яких входить елементlike, незалежновідйого місцерозташування у фразеологізмі–to flow like water, to feel like fish out of water, to take to smth like a duck to water, to be like water off a duck’s back; like oil and water, like a bucket of cold water;gone like water‘d closed over him;
12) ФО зі структурою речення –Blood is thicker than water;still waters have deep bottoms;you can lead a horse to water but you can’t make him drink;we never know the value of water till the well is dry;every miller draws water to his own mill;great ship ask (require) deep waters;you’d like to eat fish, but would not like to get into the water;smooth runs the water where the brook is deep;
13) вигукові ФО –come on in, the water’s fine!That won’t hold water;
Семантика фразеологічних одиниць тісно пов’язана з фоновими знаннями носія мови, із практичним досвідом особистості, культурно-історичними традиціями народу, який користується даною мовою [1, с. 3-4]. Фразеологізми – це семантично зв’язані сполучення слів, які, на відміну від подібних до них за формою синтаксичних структур (висловів або речень), не утворюються в процесі мовлення відповідно до загальних граматичних і значеннєвих закономірностей поєднання лексем. Це стійкі синтаксичні одиниці, неподільної та цілісної конструкції. Фразеологічні одиниці надають об’єктам дійсності ознаки, які асоціюються із картиною світу, оцінюють її, та виражають ставлення до неї [2, с. 67]. Своєю семантикою фразеологічні одиниці спрямовані на характеристику людини та її діяльності.
Вибірка англійських та українських фразеологізмів із різноманітних джерел спонукали до розподілу їх за семантичною класифікацією на групи. В ході дослідження було використано близько трьохсот фразеологізмів (180 з української та 120 з англійської мови) і виявилено 12 семантичних груп фразеологічних одиниць із компонентом «вода»: