Відтворення віддієслівних прикметників німецької мови з латентною модально-пасивною предикацією (стр. 2 из 6)

До морфологічного рівня відносяться: werden + Part.II, sein + Part.II, Part.II (у функції означення, від перехідних дієслів), bekommen + Part.II, bleiben, haben, gehоren + Part.II, lassensich + Inf.

Синтаксичний рівень: рефлексивні конструкції, seinzu + Inf., zu + Part.I (від перехідних дієслів).

Лексичний рівень: дієслівні фразеологічні звороти.

Розмежування мовних рівнів є умовним і визначається у даній схемі лише мірою збереження лексичного значення у компонентах конструкції. Пасивне значення переважної більшості конструкцій є наслідком взаємодії лексичної та граматичної семантики її компонентів. Окремим утвором поміж різнорівневих конституентів поля пасивності є „словотвірний сателіт". Він формується внаслідок взаємодії морфологічних, синтаксичних і лексичних значень. Саме морфосинтаксичні значення утворюють своєрідну словотвірну матрицю, яка внаслідок семантичного відбору наповнюється відповідним лексичним значенням [21].

Словотвірні засоби (прикметникові деривати із пасивним значенням) формують окремий утвір - „сателіт” поля пасивності. Віддієслівні прикметники на -bar, -lich, -abel, -ibel, -wert, -würdig, -sam, -fähig, які є об΄єктом цього курсового дослідження, розташовані на периферії функціонально-семантичного поля пасиву [21].

Отже, граматичну категорію пасиву можна пояснити за допомогою теорії функціонально-семантичного поля. Враховуючи цю теорію, було визначено інвентар мовних засобів поля пасиву німецької мови. Як виявилося, ядро цього поля становлять мовні засоби які мають морфологічну форму wеrden + Part.II. Віддієслівні прикметники з модально-пасивним значенням знаходяться на периферії цього поля.

Розділ 2. Особливості віддієслівних прикметників з латентною модально-пасивною предикацією

2.1 Про прикметникову деривацію

Як відомо, прикметник – повнозначна частина мови, що охоплює слова із значенням ознаки предмета [20; 121].

Прикметники, як і іменники, поділяються на кореневі, похідні і складені. Прикметники німецької мови також мають таку ж градацію. Прикладами кореневих прикметників можуть бути: groß, neu, alt. Похідні прикметники зазвичай складаються з різноманітних частин мови (іменники, прикметники, дієслова, числівники) та прикметникових префіксів і суфіксів [10; 159] таких, як -lich, -sam, -haft, -isch, -bar, -en, -ern, -ibel, -abel, -os, -ent, -al, -ig, -er, -ant, -iv, -ell, -ös [4; 129] та un-, nicht-, a-, in-, non-, il-, ur-, miss-, ge- [10; 159]: impraktikabel, politisch, ablenkbar, flexibel, kenntlich, golden, drandios, interesant, einsam, missgünstig, uralt, getreu [18].

Складені прикметники – складаються з двох і більше слів. Першим словом у таких прикметників можутьбути іменники, прикметники, займенники, дієслова. Другим словом виступають такі прикметники, як fähig, wert, würdig, arm, leer, los, reich, voll, tätig, frei: wasserarm, arbeitslos, selbsttätig, dankenswert[3;26].

Іноді прикметники утворюються шляхом переходу з однієї частини мови в іншу, зберігаючи при цьому те ж саме чи близьке значення – це, так звані, субстантивовані прикметники: derLaut – laut, derWert – wert, bedeuten – bedeutend (PI), schliessen – geschlossen (PII) [10; 160].

Як видно з вищезазначеного, об’єктом для дослідження даної курсової роботи обрані похідні та складені віддієслівні прикметники. У процесі прикметникової деривації від дієслівної основи мотивуюче слово переходить в іншу частину мови. Це явище в мовознавстві називається „транспозицією”. Транспозиція встановлює зв’язок між одиницями різних частин мови, узгоджує субкатегоріальне значення базової лексеми і того морфологічного класу слів, у який транспонується похідне. До смислової структури похідного входять два субкатегоріальних значення, одне з яких є провідним, а друге – зазнає підпорядкування. Отже, віддієслівні прикметники на найвищому рівні абстракції отримують субкатегоріальне значення ознаковості. Субкатегоріальне значення процесуальності успадковується від основи дієслова, але на нижчому рівні переходить у ранг підпорядкування. Внаслідок цього під час транспозиції завжди зберігаються загальнокатегоріальні характеристики базового слова, які вказують на його первинну синтаксичну функцію і на приналежність до певної частини мови. Інші граматичні значення також можуть успадковуватись у смисловій структурі похідного або ж вони зазнають нейтралізації. Важливим завданням семантичного аналізу є визначення тих граматичних ознак базової мовної одиниці, які релевантні для даного процесу словотворення і стають складовими семантичної структури новоутвореної лексеми.

Під час деривації на синтаксичній основі похідне слово імплікує значення всієї синтаксичної конструкції. Тому мотивуючим джерелом постає не слово, а ціла синтаксична конструкція. Згортання синтаксичної конструкції внаслідок синтаксично-семантичної компресії у похідне слово в свою чергу спричиняє появу латентних сем у його смисловій структурі. Прикметникові деривати із пасивним значенням імплікують семи пасивності і модальності, які можна виявити за допомогою методу трансформації[21].Розглянемо наступніструктурно синтаксичні конструкції .

Під першу конструкцію (1) підпадають похідні віддієслівні деривати на -bar, -lich, -sam, -abel, -ibel [21]:

essbar → X kann/ soll gegessen werden ( von Y );

reparabel → X kann/ soll repariert werden ( von Y );

disponibel → X kann/ soll dispoiert werden ( von Y );

kauflich → X kann/ soll gekauft werden ( von Y );

empfindsam → X kann/ soll empfunden werden ( von Y );

Друга конструкція (2) охоплює прикметникові деривати на -wert, та -würdig [21]:

dankenswert → XistdesDankeswert (Xistdessenwert, gedanktzuwerden);

fragwürdig → XistdesFragens wert (Xistdessenwert, gefragt zuwerden);

Похіднимна -fähig відповідаєконструкція, якувважають різновидомконструкції (2) [21]:gebrauchsfähig → ist fähig zum Gebrauch;

аrbeitsunfähig → istfähigzurArbeit;

Згадані вище мотиваційні конструкції є основою моделі досліджуваних прикметникових утворів. Словотвірна модель будується за принципом ієрархії– від найбільш узагальнених значень граматичного рівня – до лексичного наповнення на найнижчому рівні абстракції. Два різновиди дериваційного процесу, які відображають не лише структуру словотвірної моделі, а й механізм взаємодії морфосинтаксичних і лексичних значень, можна розглянути наприкладі похідних essbar i dankenswert:

Синтаксична конструкція як джерело мотивації трансформує граматичні значення пасивності і модальності у похідне слово. Модальні і пасивні семи фіксуються саме у словотвірній морфемі. Словотвірна морфема у свою чергу разом із основою перехідного дієслова моделює необхідну інформацію, яка відповідає синтаксичній конструкції (1).

У другій схемі (2) семи пасивності і модальності – іншого походження. Вони закладені у лексичне значення словотвірної морфеми -wert („вартий”, „гідний”) і посилюються процесуальним характером віддієслівної основи. Базою словотвірної морфеми даного типу деривації може бути перехідне та неперехідне дієслово.

Наведені вище схеми (1 та 2) відображають словотвірні моделі, які наповнюються конкретним лексичним значенням словотвірних морфем. Вони демонструють взаємозумовленість базової основи і словотвірної морфеми. Для адекватного аналізу одиниць словотвірної ніші, яка базується на відповідній моделі, необхідно розглянути значення словотвірної морфеми поряд з її узгоджувальними властивостями або внутрішньою валентністю [21].

Аналіз словотвірних морфем потребує відбору лексичного матеріалу. На фоні багатозначності словотвірної морфеми важливо виявити лексичні одиниці, які імплікують значення пасиву. Застосовуючи метод трансформації для експлікації мотивуючого джерела і прихованих граматичних значень, лексичний матеріал був відсортований також на основі суб′єктно-об′єктних відношень, які яскраво проявляються у рамках предикації. Цей метод набуває особливої ваги у випадкузначної ідіоматизації базової основи. З огляду на те, що класифікація дериватів за семою пасиву в таких випадках утруднена, метод трансформації виявився недостатнім. Це можна продемонструвати на прикладі прикметників з –lich[21]. Словосполучення: Eine unansehnliche Person [24]– важко трансформувати у модально-пасивну конструкцію. Проте інваріантні ознаки граматичної категорії пасиву – незбіг джерела дії зі синтаксичним підметом і афікованість логіко-семантичного об’єкта – зберігаються, хоча і у послабленому, завуальованому вигляді.

Лексичний корпус налічує 103 одиниці, з яких на -bar – 48 лексем; -lich – 15; -abel – 6; -ibel – 2; -sam – 4; -wert – 10; -würdig – 6; -fähig – 12. Корпус досліджуваних лексем подано у додатку.

Отже, відомо, що прикметники мають різну структуру, але лише деякі з них можуть мати модально-пасивне значення. Таке значення можуть мати лише прикметники які утворені від перехідних дієслів за допомогою суфіксів -bar, -lich, -abel, -ibel, -sam, а також складені прикметники в яких на першому місці знаходиться дієслово, на другому – прикметники wert, würdig, fähig. Хоча іноді трапляються виключення. Вказані вище словотвірні моделі чітко пояснюють процес деривації віддієслівних прикметників з модально-пасивним значенням.

2.2 Значення віддієслівних прикметників

Як вже було зазначено, вказані вище віддієслівні прикметники мають пасивне значення, до того ж кожен з них несе в собі значення дієслова від якого воно походить, але крім цього кожен вид має своє індивідуальна значення. Дуже важливо знати яке значення несуть в собі суфікси у похідних прикметникових дериватах та прикметники, які знаходяться на другому місці у складених віддієслівних прикметниках, адже це значно полегшує вивчення німецької мови.