Визнання на державному рівні доцільності запровадження іноземної мови у початковій школі стало предметом зацікавлених дискусій педагогів, філологів та батьків. У наш час вкрай важливо замислитися над завданням раннього шкільного навчання цього предмета і можливостями його реалізації, оскільки в суспільстві існує велика потреба в фахівцях з якісно високим рівнем мовної підготовки.

У країні відкривається все більше й більше ліцеїв, гімназій, де іноземна мова займає пріоритетне місце в учбовому процесі. З’являється все більше й більше загальноосвітніх шкіл, в учбовий план яких вводиться іноземна мова з першого класу. В багатьох дитячих садках та приватних школах програма передбачає обов’язкове вивчення іноземної мови. Збільшується кількість батьків, які бажають платити за навчання своїх дітей іноземної мови у групах при палацах культури, будинках творчості, в лінгвістичних центрах тощо. У газетах все частіше зустрічаються оголошення бажаючих знайти для своїх дітей домашнього вчителя (репетитора, гувернера) із знанням іноземної мови. Однією з основних умов запрошення на навчання чи роботу за кордон є знання іноземної мови. Ось чому знання іноземної мови дуже важливе.

У сучасних умовах іноземна мова розглядається як засіб спілкування і залучення до культури іншого народу. Це поступово стає домінуючою стратегією викладання іноземної мови в початковій школі. Особлива увага приділяється навчанню іноземної мови школярів в початкових класах, бо в дитинстві схильність до вивчення мов набагато більша. Останнім часом в педагогіці, як і в багатьох інших галузях науки відбувається перебудова практики та методів роботи в школі, а головною є проблема підтримки інтересу учня до навчання взагалі та іноземної мови зокрема.

Об’єктом даної роботи є процес навчання іноземної мови молодших школярів.

Предмет роботи представляють методи та способи викладання фонетики, лексики, граматики іноземної мови на початковому етапі навчання.

Актуальність даної роботи полягає в тому, що в методиці викладання іноземної мови все ще висвітлено всі питання навчання іноземної мови на молодшому етапі та гостро стоять питання, як допомогти дитині як можна скоріше перебороти мовний бар’єр та привити йому любов до іноземної мови. В даній роботі враховується психологічні особливості кожної окремої дитини, а також той факт, що чим пізніше дитина починає вивчати іноземну мову, тим важче проходить процес навчання. Робота відповідає сучасним вимогам з методики навчання іноземній мові. В ній розглядаються проблеми підтримки інтересу учня до навчання та іноземної мови зокрема.

Метою роботи є розробка певних питань методики викладання іноземної мови на початковому етапі, що сприяло б подоланню труднощів на шляху засвоєння іноземної мови.

Завданнями, поставленими в даній роботі, є:

1. Виявлення психологічних, фізичних та фізіологічних особливостей школярів на початковому етапі навчання іноземної мови;

2. Вивчення та відбір найефективніших методів та прийомів викладання лексики, фонетики, граматики та орфографії на цьому етапі;

3. Узагальнення методики розвитку навичок аудіювання, читання, письма та говоріння;

4. Висвітлення особливостей лінгвокраїнознавчого аспекту та діалогу культур.

Матеріалом дослідження являються методи аналізу та узагальнення. Серед вчителів-методистів, які займалися розробкою цих проблем є І.Н. Верещагін, Г.В. Рогова, Є.Н. Соловьйова, Ш.А. Амонашвілі.

У даній роботі були використані результати їх наукових праць та розробок. Дані автори підкреслюють, що раннє вивчення іноземної мови має значний практичний ефект, підвищуючи якість оволодіння іноземною мовою в школі.

При написанні даної роботи використовувався метод інтерв’ю з методистом А.Д. Чепелюк, яка викладає методику навчання іноземної мови на кафедрі германської філології Сумського державного університету. Експертна думка А.Д. Чепелюк була використана для визначення пріоритетів у викладанні іноземної мови на початковому етапі.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Курсова робота виконана в рамках науково-дослідницької теми з дослідження подібності та розбіжності культурних аспектів на лексичному рівні.

Теоретичне значення випливає з аналізу методик викладання іноземної мови у початкових класах. Досліджено індивідуальні особливості молодших школярів, в залежності від яких викладач визначає методи навчання, що будуть найефективнішими.

Практичне значення роботи полягає в можливості її використання при викладанні курсів методики, викладання англійської та німецької мов та теорії мовленнєвих актів.

Новизна отриманих результатів ілюструється використанням інтегрованих методів навчання, що дозволяє поєднувати різні типи мовленнєвої діяльності.

Характер зібраного матеріалу визначив структуру даної курсової роботи, яка складається із вступу, основної частини, представленої двома главами, та додатків.

У першій главі дається коротка характеристика початкового етапу навчання та психологічних особливостей дітей молодшого шкільного віку.

У другій главі представлені основні прийоми та методи викладання фонетики, лексики, граматики, орфографії, та описуються види мовленнєвої діяльності.

У додатках наводяться зразки вправ, які сприяють розвитку лексико-граматичних та фонетичних навичок.

У роботі містяться приклади скоромовок, приказок, римовок, а також окремих вправ, які розвивають мовні та мовленнєві здібності молодших школярів.

Розділ 1. Особливості вікової групи

У сучасних соціально-економічних умовах дедалі більшого значення набуває досконале володіння іноземною мовою. Вивченню мов відводиться все більше програмного навчального часу не лише в школах і вузах, а й у дитячих садках.

Починаючи з 2002/2003 навчального року вивчення іноземної мови в загальноосвітніх навчальних закладах починається з другого класу, а у гімназіях та спеціалізованих школах – з першого, що вказує на особливу актуальність і того питання, яке розробляється в даній роботі. Іншим, не менш важливим, пріоритетом у розв'язанні питання є орієнтація на комунікативно спрямоване навчання учнів іншомовного спілкування, а також пошук таких видів діяльності на уроці, які були б ефективним інструментом у вивченні іноземної мови молодшими школярами. Проблема оволодіння дітьми 7–10 років другою мовою досить добре висвітлена в науковій літературі [25,6]. Як свідчать результати проведених досліджень, дитина оволодіває іноземною мовою легше, ніж доросла людина. Розквіт людських здібностей до засвоєння другої мови характерний для дітей 4-10-річного віку. На цей період уже визначилася локалізація мовних функцій як у лівій, так і у правій півкулях головного мозку, що означає здатність дитини сприймати значну кількість інформації, аналізувати її і адекватно оперувати нею як на вербальному, так і на мовленнєвому рівнях. Психологи довели, що молодші школярі мають стійку довготривалу пам'ять, їхній мозок характеризується пластичністю, здатністю швидко реагувати та переключатися з одного виду діяльності на інший, їм властиве володіння мистецтвом імітації [5,217]. Усі згадані психологічні чинники свідчать про те, що для вивчення іноземної мови на початковому етапі навчання є всі необхідні передумови, а тому воно є виправданим.

Із закінченням дошкільного періоду формується спрямовування до суспільно-корисної діяльності, вміння робити прості узагальнення, керувати власною поведінкою, практично оволодівати мовленням і вмінням будувати взаємозв’язки та співпрацювати з іншими людьми [19,5]. З цими новоутвореннями дитина переходить до наступного вікового періоду.

Молодший шкільний вік (з 6-7 до 9-10 років) визначається важливими зовнішніми обставинами в житті дитини – вступом у школу. Досягши віку 6-7 років, дитина в основному вже готова до систематичного навчання у школі. Про неї можна вже говорити, як про особистість, оскільки вона усвідомлює власну поведінку, може порівнювати себе з іншими. Майбутній школяр вже розуміє, яке місце він займає серед людей і яке місце він займе у найближчому майбутньому (він піде до школи). Таким чином, він відкриває для себе нове місце у соціальному просторі людських відносин.

Перехід до шкільного віку пов’язаний з значними змінами у діяльності, спілкуванні, відносинах дитини з іншими людьми. Основною діяльністю є навчання, змінюється уклад життя, з’являються нові обов’язки, новими стають відносини дитини з оточуючими її людьми.

Нова соціальна ситуація вводить дитину у строго нормований світ відносин та потребує від неї відповідальності за дисципліну, розвиток виконавчих дій, пов’язаних із набуттям навиків навчальної діяльності, а також за розумові здібності. Нова соціальна ситуація розвитку впливає на умови життя дитини та виступає для неї як така, що провокує стрес. Цей вік називається кризою семи років [13,15]. Це період народження соціального «Я» дитини.

Навчання іноземної мови молодших школярів (стр. 1 из 7)

СУМИ 2008

Зміст