"Сьогодні, - повідомляє вчитель, - перед вами виступають ведучі діячі з проблем збереження навколишнього середовища. Мова кожного пролунає тільки один раз, будьте максимально уважні, постарайтеся зрозуміти, про що вони говорили, виберіть цікаве, на ваш погляд, питання для обговорення, аргументуйте вашу думку. На дошці дані ключові слова, що полегшать вам розуміння. Давайте прочитаємо їх і приступимо до прослуховування".
Слова й окремі вираження, необхідні для обговорення, попередньо виписуються на дошку і семантизуються на основі контексту, потім проговорюються хором. Далі випливає сприйняття повідомлення і контроль розуміння інформації.
Мотиваційна установка орієнтує школярів на дізнавання і розуміння тексту. У процесі контролю бажано організувати мовну взаємодію учнів у парах, трійках, групах (на середньому етапі).
Метою будь-якого контролю є визначення рівня сформованості мовних умінь, і того, наскільки точно і повно сприйняли учні той чи інший аудіотекст. Найбільш відомою (стосовно до аудіюванню) є типологія А.Р. Лурія, який виділяє чотири рівні розуміння: рівень слів, рівень речень, рівень складного синтаксичного цілого (значеннєвого фрагменту) і рівень тексту.
Основною відмінністю цих рівнів є глибина і точність розуміння, а також складність операцій, здійснюваних слухачами.
Розуміння на рівні слів носить фрагментарний характер, воно залежить від співвідношення між активним, пасивним і потенційним словниками слухача і від його здатності використовувати функцію словосполучень. Починаючий аудитор часто розрізняє на слух окремі слова і найбільш легкі фрази, догадуючись на цій підставі про тему повідомлення.
Розуміння речень залежить від їхньої синтаксичної особливості. Просте речення не являє собою складності, тому що воно є звичною одиницею розмовної мови. Особливу складність представляє розуміння логіко-граматичної структури складного речення. Розумові операції пов'язані в даному випадку з особливою формою синтезу окремих елементів і одночасною, а не послідовною видимістю всього речення.
Розуміння складного синтаксичного цілого відбувається шляхом розчленовування мовного повідомлення на частини і його значеннєвому угрупуванні, визначення засобів з'єднання речень, що складає значеннєвий фрагмент, визначення його теми, початок і кінець думки по основних синтаксичних ознаках (інверсія, вступні слова на початку і наприкінці значеннєвого фрагменту й ін.).
Сприйняття цілого тексту залежить від розуміння предикативного зв'язку речень, тому що вона найбільш стабільна й інформативна структура тексту, стилю і жанру.
Ця типологія рівнів розуміння становить інтерес з погляду розвитку прогностичних умінь і дозволяє простежити за складністю висування формальних і значеннєвих гіпотез, однак для організації контролю мало придатна.
Неправомірним представляється для Гез і використання при навчанні аудіюванню рівнів сприйняття, розроблених стосовно до читання, оскільки сприйняття звукової мови володіє своїми специфічними особливостями.
Якщо керуватися критеріями повноти і правильності розуміння, то можна погодитися з градацією, пропонованої стосовно до сприйняття лекцій перший із трьох виділених нею рівнів характеризується наявністю загального уявлення про те, що говорить лектор, другий - розумінням предмету висловлення, тобто не тільки того, про що говорить, але і що говорить лектор. Третій рівень - розумінням основної думки. У даному випадку слухач розуміє тему, зміст лекції і засоби, якими воно виражено. З огляду на дані про східчастий характер розуміння, Гез пропонує, трохи інший розподіл: 1) рівень фрагментарного (поверхневого) розуміння, 2) рівень глобального (загального) розуміння, 3) рівень детального (повного) розуміння, 4) рівень критичного розуміння.
Вправи за допомогою яких перевіряється ступінь глибини і повноти розуміння, повинні відноситься тільки по 3 рівням (2-4), з їхньою допомогою може бути виявлена і фрагментарність розуміння.
Загальне розуміння тексту перевіряється звичайно за допомогою обраної відповіді на питання (так називані правильний/не правильна відповідь виконання текстів типу "VieleWдhlen" (вибір правильної відповіді як правило з чотирьох).).
Рівень детального розуміння визначається шляхом заповнення пропусків у графічному ключі, що представляє собою скорочений чи повний викладтого, що прослуховується. У залежності від мовної підготовки слухачів і складності тексту пропуски можуть мати більші чи менші інтервали (наприклад, пропускається кожне одинадцяте слово, кожне сьоме чи кожне третє).
Рівень детального розуміння перевіряється за допомогою відповідей на питання, переказів на рідній і іноземній мовах, складання розгорнутого плану і т.д.
Рівень критичного розуміння пов'язаний з оцінкою прослуханого, з виділенням основної інформації, з коментуванням і обговоренням, тобто з творчими, проблемними завданнями, що припускають розуміння емоційно-оцінних елементів тексту і наявності уміння співвідносити зміст із ситуацією спілкування.
А от що пропонують Сахарова і Рабинович. Вони вказують, що установка слухача може бути пов'язана з розуміння основної і особистісно-значущої інформації, одержанням даних, що представляють цінність для практичної діяльності і для спілкування в колективі однолітків. У зв'язку з цим завдання для перевірки розуміння тексту можуть бути трьох типів:
- завдання на розуміння змісту прослуханого;
- завдання на творчу переробку сприйнятої інформації;
- завдання на використання отриманої інформації у спілкуванні й інших видах діяльності.
Комунікативні завдання першого типу пов'язані з розвитком умінь цілеспрямовано, відповідно до комунікативної задачі сприймати інформацію навчального тексту на рівні фактів і на рівні ідей, у загальному чи детально, або здійснювати розумовий пошук за визначеним завданням. Виконуючи завдання цього типу, слухач виділяє опорну думку, основну ідею, основні твердження, як вони здійснюються автором. Комунікативні завдання даного типу можуть бути різноманітними:
- прослухайте розповідь і скажіть, про кого в ній говориться і що про нього сказано;
- послухайте ще раз розповідь і перекажіть епізод...;
- прослухайте розповідь і придумайте йому назву;
- прослухайте текст і підберіть ілюстрації до нього;
- прослухайте наступне повідомлення і скажіть про який предмет (явища, події) йде мова.
Комунікативні завдання другого типу припускають творчу переробку сприйнятої інформації, активну розумову роботу учнів, вираження свого відношення до загального змісту, до окремих проблем, до тверджень автора:
- охарактеризуйте діючих осіб;
- визначте ставлення автора до діючих осіб і подій;
- скажіть, як ви відноситесь до подій і діючих осіб.
Третій тип комунікативних завдань пов'язаний із включенням отриманої інформації в процес спілкування, з її передачею тому адресату, що зазначений у комунікативній задачі, чи з її використанням в інших видах діяльності: бесіді, дискусії по проблемі, порушеної в повідомленні, виготовлення подарунків, виробів своїми руками по почутих рекомендаціях і т.п.
Виконуючи завдання, учні звертаються не тільки до вчителя, але і один до одного, працюючи в парах, трійках, групами. Виконання перерахованих завдань не тільки формує уміння розуміти мову на слух, але і свідчить про розуміння, отже, виконує і правильну функцію.
З метою перевірки, як уже було зазначено, використовуються тестові форми контролю, що дозволяють одночасно охоплювати весь клас. До них відносяться альтернативний тест (так - ні; вірно - не вірно), текст множинного вибору (з 3 - 4 тверджень - одне правильне, а інші відволікаючі) і тест доповнення, відновлення.
Використовуючи тестові завдання, учитель має ту перевагу, що йому вдається залучити до роботи всіх учнів одночасно й оцінити результати кожного, тому що школярі записують виконання символами. Разом з тим не слід забувати і про те, що тести - більш приваблива форма контролю. Вони мало придатні в класі з гарною мовною підготовкою, особливо тоді, коли мова йде про взаємозалежне навчання слуханню і говорінню.
Фрагмент уроку на аудіювання для учнів 6 класу з поглибленим вивченням іноземної мови.
Метою завдань перед переглядом фільму є підготовка до перегляду, мотивація учнів, введення в тему і, якоюсь мірою, активізація отриманих раніше знань по даній темі.
Учням пропонується виконати наступні завдання:
1. Was fдllt Ihnen ein< wenn Sie das Wort “Weihnachten“ hцren?
Notieren Sie Ihre spontanen Assoziationen zu diesem Wort (auf deutsch oder ukrainisch).
/Arbeiten Sie mit Ihrem Nachbarn zusammen! Diskutieren Sie darьber in der Gruppe!
Weihnachten
Geburt von Christus
2. Vergleichen Sie diese Wцrter mit den folgenden deutschen Begriffen und ordnen Sie den passenden deutschen Begriffen zu!
Weihnachtsbaum
Krippe
Weihnachtslieder
Weihnachtsgeschenke
Weihnachtsmarkt
Geburt des Jesuskindes
Weihnachtsmann
Weihnachtsengel
Fest der Familie
Religioeser Hintergrund
4. Bitte ordnen Sie die untenstehenden Sдtze so, dass sich ein sinnvolles Resьme zum Viedeofilm Weihnachten ergibt. Arbeiten Sie mit Ihrem Nachbarn zusammen! Begrьnden Sie Ihre Anordnung!
a) Am Ende des Filmes zeigt man, wie Familien an Weihnachten in die Kirche gehen.
b) An Weihnachten versammeln sich die Familien.
c) Vor Weihnachten kaufen die Menschen auf Weihnachtsmдrkten Geschenke.
d) Viele Leute gehen aber auf Reisen.
Завдання після перегляду фільму
1. Wіe werden Sіe den Fіlm іnhaltlіch glіedern? Geben Sіe bіtte jedem Abschnіtt eіne Ыberschrіft!
Можливі відповіді:
Geschіchte
Weіhnachtsmarkt
Kaufen und Schenken
Verreіsen іn den Sьden
Fest der Famіlіe und Geschenke
Besuch der Kіrche
2. Welche von folgenden Іnformatіonen sіnd іm Fіlm erhalten?
Ja Neіn
Weіhnachten іst das Fest der Famіlіe +
und Geschenke.
Zu Weіhnachten werden Stollen und
Plдtzchen gebacken.
Dіe wіchtіgsten Weіhnachtssymbole
sіnd dіe Krіppe und der Tannenbaum.
Vіele Leute moechten an Weіhnachten
auf Reіsen gehen.
Dіe Wohnungen muss man grьndlіch
sauber machen.
Am 19. Dezember besucht dіe Kіnder
der Nіkolaus.
3. Was haben Sіe fьr sіch Neues aus dem Fіlm erfahren? Dіskutіeren Sіe darьber іn der Gruppe!