то у кожному із цих речень вставне слово у тій чи іншій мірі виражає скерованість думки на предмет. Денотація починається ніби із визначення, яке безпосередньо передує денотації об’єкта. У кожному випадку мовець ніби визначає просторові обмеження і встановлює вихідну позицію для позначуваного об’єкта. Це сприяє тому, що it є не лише вставним та незначущим елементом, а, навпаки, є ніби засобом визначення певних просторових зв’язків.
Як підмет, it втрачає у всіх трьох випадках свій конкретно-вказівний зміст ‘це’, і набуває лише просторово-обмежений зміст, що визначається тільки із допомогою конкретизуючи одиниць. [21, c.109]
Itу безособових реченнях не має лексичного значення, воно виконує в реченні лише граматичну функцію формального підмета і російською та українською не перекладається. У.Чейф називає речення типу it`sraining “йде дощ” амбієнтними й стверджує, що дієслово тут представлено у якості всеохоплюючого елемента, що припускає події безвідносно до предмету оточення. [17, c.120] Підмет it, на думку У.Чейфа, є лише поверхневим елементом.
О.Єсперсен висловив точку зору, згідно якої займенникit надає деякий абстрактний зміст типу загальної атмосфери, що сприяє сприйняттю ситуації. Згідно О. Єсперсону, it виражає якийсь “conceptualneuter” – понятійний середній рід. [27, c.241-243]
На думку Н.С.Іртен`євої основною відмінністю безособових речень є заповнювання у них позиції підмета в англійській мові на відміну від нульового вираження її у реченнях в українській й російській мовах. Елемент it, який займає позицію підмета , при безособовому змісті англійського речення втрачає дейктичну сутність свого етимону – особового займенника it – та виступає, таким чином, омонімом останнього. Безособовість змісту цього типу речення визначається об`єктом повідомлення: Howlateitwas! (O.Wilde) – Так пізно! (пер. Р. Доценко) – Ого как поздно! (пер. М. Абкиной). [11, c.153]
2.2.2. Двочленні структури з it
Окремим синтаксичним типом є двочленні структури з it, що надають модальну семантику (значення необхідності, можливості, випадковості) іншим синтаксичним групам, які сполучаються з ними. Такими можуть бути інфінітивна група з часткою to, інфінітивний зворот з прийменником for або ціле підрядне речення: Howimpossibleitwasforhertounderstandwhathehadbeenthrough!(J.London). – Як важко їй зрозуміти все те, що він пережив! (пер. М. Рябовой). It was too late for me to begin learning this kind of sports. – Починатизаймаитисяцимвидомспортубулозапізнодлямене. Природа цих конструкцій трактується англійськими лінгвістами по-різному. Деякі вважають частину речення після безособового звороту підметом усього речення, який репрезентується на початку речення елементом it. У цьому випадку саме присудок wasimpossible, waslate та ін. відноситься не до елементу it, а до всього речення.[9, c.113] На думку інших, звороти з іменним присудком є структурно довершеним безособовим реченням, яке надає модальну оцінку тому, що було висловлено у підрядній частині речення. [11, c.154]
Л.С. Бархударов зазначає, що підмет може бути вираженим повнозначним словом, позбавленим формально - граматичних показників підмета, але яке має конкретно-лексичне значення. Ця друга частина займає місце після присудка і може бути виражена:
Інфінітивом або (рідше) герундієм (тобто непредикативними формами дієслова): …itissweettolookatclouds (Th. Dreiser). It was pleasant sitting in the café. (Hemingway).
Комплексами з тими ж самими формами: It was impossible for the men to get home. (R. Aldington).
Підрядним реченням: It was right that his mother should be the first to greet him. (P. Abrahams).
На думку інших лінгвістів, синтаксична автономність або, навпаки, підпорядкованість безособової структурі it + іменний присудок залежить від міри дейктичного змісту, який виявляє елемент it. З позицій інтерсистемного розгляду важко встановити семантику (чи навпаки десематизованість) першого компонента речення, оскільки структурна цілісність конструкції створює враження такої ж семантичної єдності. “Екстра системний” погляд, тобто порівняльний аналіз з позицій системи іншої мови, показує, що міра дейктичного змісту антецедента it і тим самим синтаксична самостійність всієї конструкції мінімальна. Українські і російські схеми такого типу легко допускають синтаксичну трансформацію, яка підтверджує віднесеність присудка до всього комплексу: Неможливо йти туди так пізно → Йти туди так пізно неможливо. Було необхідно вирушити відразу → Вирушити відразу було необхідно. Англійські відповідники таких трансформацій не допускають без порушення самої структури безособового типу. Це дозволяє зробити висновок на користь першої точки зору.[11,c.160]
2.3.Безособові дієслова
Дієслова, що сполучаються з безособовим неспецифічним підметомit є безособовими. [30, c.755]Безособові дієслова – це дієслова нескерованої дії, що являють собою замкнену, незначну за кількістю групу у сучасній англійській мові.[31, c.871]
Безособові дієслова мають категорію виду, що представлена опозицією: закінченість – незакінченість дії. Itrains. – Йдуть дощі. It`sraining. – Зараз йде дощ. (недовершена дія). Підмет англійського безособового речення не означає ніякого реального об`єкта: той невловимий зміст, який міститься у підметі (знайомого оточення, життєвої ситуації), нібито розчиняється у змісті підмета і не може бути відокремлено й розглядатися самостійно.[20, c.157] Існує точка зору, що суб`єкт безособових речень здобуває своє вираження у локативних формах [8, c.112-114], наприклад: It`shotinhere? Isn`tit? – Тут спекотно, чи не так?
На синтаксичному рівні безособові дієслова одновалентні через обов`язкову присутність формального присудка it.
Англійські безособові дієслова вживаються у теперішньому та минулому часі, наприклад: Itsnows. Itsnowed. Itwillsnow. – Сніжить. Йшов сніг. Сніжитиме.
Опозиція перфект них і неперфектних форм утворює категорію часової віднесеності, наприклад: Itrains. – Йдуть дощі.(повторювана дія). It`sbeenrainingsincemorning. – Дощить з ранку. Під час розгляду дії, що протікає, розгортається, мовець застає середину процесу.[5, c.18]
Безособові дієслова не співвідносять дію з агенсом. Е.Бенвеніст вважає, що вони не мають категорії особи[3, c.6] Р.Якобсон називає безособові дієслова безознаковими категоріями[23, c.215], протиставляючи їх ознаковим особовим формам. О.Бондарко відносить безособові форми до системи форм особи й пише про їх порівнянність із семантикою 3-ї особи, при цьому він заперечує їхню тотожність із значенням 3-ї особи. На думку А.Бондаренка, джерелом предикативної ознаки є зовнішнє середовище. [4, c.24]
Значення безособових дієслів вказує на неможливість їх вжитку в пасивному стані. O. Бондарко відносить безособові речення типу дощить до активного стану, хоча вони й не мають позитивного співвідношення між суб`єктом та носієм предикативної ознаки. Відсутність будь-яких ознак пасивності є достатньою підставою, щоб віднести такі речення до активу.[4, c.138]
2.4.1 Дієслівний та іменний присудок
Присудок безособових речень у всіх порівнювальних мовах може бути дієслівним (itisfreezing – морозить) або іменним (itiswarm – тепло). Другий тип семантично і морфологічно ширший[11, c.300]. Безособові іменні речення складаються з формального підмета та складеного іменного присудка, що виражається дієсловом-зв`язкою і предикативом, який може бути прикметником або іменником, наприклад: Itishot. –Пекуче. Itiscold. – Холодно. Такі речення виражають стан або перехід з одного стану в інший: Itgotcold. – Похолоднішало.
В англійських безособових реченнях з іменним присудком функціонують наступні дієслова-зв`язки: toget, togrow «ставати», tobe «бути». Значення дієслова-зв`язки вказує на статичність (незмінність) або динамічність стану, наприклад: Itisdark. – Темно. Itisgettingdark. – Темніє. Дієслова-зв`язки toget, togrow «ставати» вживаються з предикативами для вираження динамічності процесу або стану, наприклад: Itwasgettingdarkernowanddarker… - На вулиці темнішало й темнішало. Дієсловоtobe «бути» Вживається у реченнях зі значенням незмінності дії, наприклад: Itwasdarkwhenhewasfreeat 5:30. – Коли він звільнився о 5:30, було вже темно.[4, c.258]
2.4.2. Засоби вираження предикативу
Предикатив може виражатися прикметником, що має ступені порівняння. Itiswarm. – Тепло. Itiswarmer. – Теплішає. Безособовість, виражена предикативом-прикметником, передає стан або перехід з одного стану в інший.
Предикативом безособового англійського речення часто є іменник, який може виражати:
1) Стан навколишнього середовища, наприклад: Itwasgettingdaylightoutside. – На дворі світало.;
2) Темпоральні характеристики, наприклад: Itisnearlyten. – Вже майже десята.;
3) Просторові характеристики, наприклад:ItisonlyahundredmilestoPhiladelphia. – До Філадельфії лише сотня миль.
2.5. Засоби передачі англійських безособових речень у рідній мові
Засоби передачі англійських безособових речень в українській і російській мовах синтаксично неоднорідні. Найбільш типовими є безособова модель з дієсловом в інфінітиві (itisgettingdark – сутеніє), особове речення, де підмет есплікується із семантики присудка (itissnowing – падає сніг), іменне речення з іменником або прислівником, що виконує функцію головного члена речення, срав.: itisspring – весна, itiscold - холодно.
Окремий інтерес у порівняльному аспекті становлять засоби передачі англійських зворотів із формальним підметом it та дієсловом у пасивному стані (наприклад: itissaid; itisreported; itisknown), яким в українській та російській мовах відповідає односкладна безособова або неозначено-особова модель: Itissaidthattheweatherwouldchange. – Кажуть, що погода зміниться. It is expected that the examination will take place in two weeks. – Розраховують, що екзамен відбудеться за два тижні. Відмінність як у структурі речення (односкладні і двоскладні) так і у становій семантиці присудка зберігається при розширені групи присудка модальним дієсловом: itcanbesaid – можна сказати, itmustbementioned – треба зазначити, itwastobeexpected – цього очікували. Наведені приклади дозволяють встановити типологічні відмінності зіставлених моделей у трьох аспектах: стосовно структурної наповненості речення, станової семантики слова, морфологічного оформлення модальності цілого присудка.