Прийменник у (в) галузі також указує на окрему частину, сторону фізичного або духовного життя, діяльності людини чи суспільства, що зумовлено частковим збереженням лексичного значення базового іменника – ‘певна ділянка виробництва, науки і т. ін.’ [9, 22]. Це абстрактне значення іменника галузь пов'язане з його прямим конкретним значенням „гілка", що спричинило у свідомості мовців асоціацію з просторовим видовженням, відгалуженням, на противагу опуклості, об'ємності у сприйнятті іменника сфера. А.А.Лучик обмежує вживання прийменника у (в) галузі ремаркою книжн. [7, 292], зважаючи на те, що він уживається переважно в науковому стилі. Напр.: Даючи позитивну відповідь на запитання, автори підкреслюють, що адресатом цієї праці є не тільки мовознавці традиційної школи, а й комп'ютерні лінгвісти, теоретики інформаційних наук і фахівці в галузі інформаційних технологій, для яких обрана авторами професійна мова й спосіб викладу є логічними [Мовознавство, 2002, № 6, 73]; Тлумачні словники як галузь лексикографії слугують фіксації результатів досліджень у галузі семантики як розділу теоретичного мовознавства [Мовознавство, 2002, № 6, 21]; Цікаві висновки в галузі функціонального синтаксису було зроблено на матеріалі простого речення [Лаврінець, 1]; Паралельно з культурною програмою в Києві відбудеться перше засідання Спільної українсько-китайської комісії з питань співробітництва в галузі культури, яким буде започатковано створення цього органу [Урядовий кур'єр, 2004, 14 травня].
Особливу активність в останні роки виявляє похідний прийменник у (в)царині, базовий іменник якого донедавна перебував у пасивному словникові української мови. Очевидно, актуалізація раніше вживаного іменника гшрина посприяла широкому використанню цього прийменника саме як "найсвіжішого", не затертого порівняно з його попередніми аналогами. Характерно, що він навіть потіснив в ужитку давніший похідний прийменник у (в ) галузі і з наукової сфери дедалі активніше проникає в інші функціональні стилі української мови, зокрема впубліцистичний. Напр.: Потреба скласти цілісне, повне уявлення про мовно-національний розвиток 20 30-х років XX ст., зокрема у царині поетичноїтворчості, скеровує інтерес дослідників до вивчення мови репресованих у той час письменників, до яких належить і М.К.Зеров [Зіневич, 1]; Для реалізації зазначеної мети плануємо ... встановити основні закономірності виявів пуризму в царині дериватології [Яковець, 112]; Видання КНЕЮ викликають дедалі більшезацікавлення не тільки навчальних закладів України, а й багатьох читачів, які шукають себе в царині економіки [Урядовий кур'єр, 2004, 20 березня]; У царині користування документами, інформування громадськості про визначні історичні події під патронатом Кабінету Міністрів за активної участі архіву видано кілька збірників документів [Урядовий кур'єр, 2003, 9 грудня].
Поки що обмеженим у своєму вжитку є похідний прийменнику (в) ділянці, на який натрапляємо насамперед у наукових текстах. Функціонально він найближчий до похідного прийменника у (в) галузі, що зумовлено відтінком просторового значення іменника
ділянка – ‘відрізок чого-небудь, що має протяжність’ [9, 306].
Напр.: У ділянці філософії та корпусу гуманітарних наук вихід на світову арену України як самостійної держави та суб'єкта культурно-цивілізаційного процесу може відбуватися (і поступово відбувається) двома шляхами – шляхом пізнання навколишнього, або «зовнішнього», світу та через самопізнання [Поліщук, 333].
Як новий виразник релятивної обмежувальної семантики сприймається тепер похідний прийменник на теренах, підґрунтям для якої послугувало просторове значення базового іменника терен – місцевість, територія, яке дещо розширило площу обмеженості. Це виявилося і в поєднанні базового іменника з прийменником на, що, як відомо, поєднується в українській мові з іменниками на позначення простору, на поверхні яких відбувається дія, пор. на полі, на ниві. Основною сферою появи й використання цього похідного прийменника є публіцистичний і науковий стиль. Напр.: Побутування перекладної традиції протягом десяти років на теренах України природно зачіпає фактори географічно-часової віддаленості перекладів.., а також те, як переклади безпосередньо з Е.По позначилися на розвитку української літературної полісистеми [Рихло, 1]; Новим поштовхом на теренах міської геральдики стали вибори до міських рад весною 1990 р., на яких у ряді міст перемогли демократичні кандидати [Український історичний журнал, № 3, 2002, 68]; Між тим вона [вітчизняна іноземна філологія] існує і навіть функціонує не лише на теренах навчання та повчання шкільних вчителів [Слово і час, N5, 2002, 31]; На теренах СНД ця норма [щодо стягування ПДВ на нафту при експорті] діє тільки стосовно України [Урядовий кур'єр, 2004, 4 червня]; До редакції надійшов лист, в якому один літній чоловік "упізнав" у фотографії кіноактора в ролі Зайчика (к-ф "Зайчик ") свого сина, який десь запропастився на теренах колишнього СНД і забув про батькове існування [Урядовий кур'єр, 2003. 19 грудня].
Також абсолютно новими виразниками релятивного обмежувального значення, не зафіксованими в лексикографічних джерелах, є похідні прийменники у (в) сегменті та у (в) секторі. Ці новотвори перебувають на шляху переходу до власне прийменників, усе частіше виступаючи у функції прийменника.
На основі математичного значення іменника сегмент – ‘частина круга, обмежена дутою та хордою, а також частина кулі, відокремлена січною площиною’ [10, 109] формується релятивне значення похідного прийменника у(в) сегментісполучаючись з абстрактними Іменниками на позначення галузей, сфер людської діяльності, указує на частину цілого, названого іменником, який цей похідний прийменник переводить у позицію прислівника. Найчастіше прийменник у (в)сегменті вживається у публіцистичному стилі. Напр.: Даючи оцінку нинішній ситуації у телерадіопросторі, Іван Чиж назвав "романтизмом" позицію деяких політиків, які "вважають, що тільки приватні канали можуть ощасливити країну, особливо коли в сегменті інформаційного простору зникає саме поняття державного телерадіомовлення" [Урядовий кур'єр, 2003, 18 грудня].
Релятивне відношення обмеженості розвинулося в прийменника у (в)секторі на базі значень опорного іменника сектор, що теж указують на частину певної площі, ділянку, що чимось обмежена. Цей прийменник уживається як в науковому, так і в публіцистичному, офіційно-діловому стилях. Він поширеніший, ніж прийменник у (в) сегменті. Напр: Леонід Голопатюк, коментуючи засідання комісії на брифінгу, наголосив, що міністри оборони країн-учасників Альянсу відзначили успіх, якого досягла Україна у 2003 році на шляху здійснення реформ у секторі безпеки та оборони [Урядовий кур'єр, 2003,
17 грудня]; Треба відзначити, що в секторі відношення Російської православної церкви до духовних пошуків "зовні церковної огорожі" за останні роки відбулись немалі зміни [Свистунов, 34].
Отже, у сучасній українській мові сформувалася група похіднихприйменників для вираження відношень обмеження, що входять до семантичного типу логічних прийменників. У межах спільної релятивної семантики вони розрізняються насамперед лексичним наповненням іменників, з якими поєднуються, що зумовлює різні ступені функціонального зближення між цими похідними прийменниками. Тісніше пов'язані прийменники у (в) межах, у (в) рамках, проте другий не може поєднуватися з іменниками на позначення одиниць адміністративно-територіального поділу.
Функціонально рівнозначними, взаємозамінними є похідні прийменники у (в) галузі, у (в) царині, у (в) ділянці. Донедавна найуживанішим з-поміж них був прийменнику (в) галузі. Останнім часом він звузив сферу свого вживання у зв'язку з функціональним "бумом" прийменника у (в) царині.
До найновіших виразників релятивної семантики обмеження належать складені відіменникові прийменники у (в) сегменті, у (в) секторі, що сформувалися на основі дещо вужчих термінологічних значень базових іменників, пов'язаних переважно з математикою.
ЛІТЕРАТУРа
1. Вихованець І.Р. Прийменникова система української мови. – К.: Наук. думка, 1980. – 286 с.
2. Вихованець І., Городенська К. Теоретична морфологія української мови: Академ. граматика укр. мови / За ред. І.Вихованця. – К.: Пульсари, 2004. – 400 с.
3. Всеволодова М. Предлог: Поле и категория (аспект функционально-коммуникативной грамматики) // Лінгвістичні студії: Зб. наук. праць: У 2-х ч. / Укл.: А.Загнітко (наук. ред.) та ін. – Донецьк: ДонНУ, 2003. – Вип.11. – Ч.2. – С.33-38.
4. Довідник з культури мови / За ред. С.Я.Єрмоленко. – К.: Вища школа, 2005. – 399 с.
5. Дудик П.С. Стилістика української мови: Навч. посібник. – К.: Академія, 2005. – 368 с.
6. Колодяжний А.С. Прийменник: Матеріали до лекцій з курсу сучасної української літературної мови. – X., 1960. – 165 с.
7. Лучик А.А. Російсько-український та українсько-російський словник еквівалентів слова. – К.: Довіра, 2003. –
495 с.
8. Русская грамматика: В 2 т. – М.: Наука. 1980. – Т.1. – 783 с.
9. Словник української мови: В 11 т. – К.: Наук. думка, 1971. – Т.2. – 550 с.
10. Словник української мови: В 11 Т. – К.: Наук. думка, 1978. – Т.9. – 917 с.
11. И.Уздиган І.М. Прийменник // Сучасна українська літературна мова / За ред. А.П.Грищенка. – 2-ге вид., переробл. і доп. – К.: Вища школа, 1997. – 493 с.
12. Українські прийменники: Синхронія і діахронія: пробний зошит / За ред. проф. А.П.Загнітка. – Донецьк: ДонНУ, 2003. – 162 с.
13. Черкасова Е.Т. Переход полнозначных слов в предлоги. – М.: Наука, 1967. – 280 с.