Якщо словотвірний тип являє собою замкнений ряд, не поповнюється новоутвореннями, то він став непродуктивним: царівна, бондарівна (назви осіб жіночої статі за родом занять батька);
◊ Іменники словотвірного типу із суфіксом –ик, об'єднуючись значенням оцінки, розрізняються семантичними відтінками: об'єктивної зменшеності (дзьобик), пестливості (борщик), зменшено-пестливості (косарик), зменшено-зневажливості (куркулик)
Побудуйте гумористичне оповідання з поданими словами
волики, коник, городик, горобчик, вузлик, ківшик, кораблик, букетик, киселик, віршик, возик, жартик, інтелігентик, кубик
Рефлексія і самоперевірка
Що єднає і що розмежовує морфеміку і словотвір?
Охарактеризуйте головні ознаки морфеми.
Назвіть спільні і відмінні ознаки флексій, суфіксів та префіксів.
Що означає термін «флексія»? Яке місце у слові вона займає? У чому основне призначення флексії як морфеми? Яким частинам мови властиво мати флексії? Яка з повнозначних частин мови не має флексій?
У чому відмінності між граматичною основою і словотвірною? У поданих словах виділіть ці основи: далеко, вести, найтонший, узлісся, відвар, дошкільний.
Тема для розмови. «Душею» мови є не лише лексика, хоча в ній зафіксована мовна картина світу, а перш за все граматика. Так стверджують мовознавці. Про що йдеться? Що означає мовна мода, мовний смак? А як словотворчі засоби впливають на мовну моду? Обговоріть ці питання в класі.
Завдання додому
За поданим епіграфом напишіть твір-міркування, використовуючи інформацію про вчених Івана Ковалика, Катерини Городенської, Ніни Клименко (на вибір), Льва Полюгу які досліджують проблеми словотвору. У тексті використайте слова різних повнозначних частин мови, в яких наявні як похідні, так і непохідні основи. У похідних словах виділіть граматичну і твірну основи.
68. Національно-специфічне вживання зменшено-пестливих форм. Особливості вживання осново- і словоскладання, абревіатур, їх правильна вимова. Усунення помилок, пов'язаних із порушенням норм українського словотвору
Українці для виявлення емоцій, почуттів (чи закипить у серці гнів, чи охопить журба, чи ніжність розм'якшить серце) мають мову, що злеліяна не на прісному ґрунті граматики, а на полі битви у всьому розпалі, на вільних козацьких бенкетах і у свавільному побуті гайдамаки, мову, що злеліяна сумливими промовами до вітчизни бездомного блукальця на чужині, піснями любові...
Амвросій Метлинський.
Комунікативна розминка. Ще з дитинства вам відома казка про Телесика. Пригадуєте, в ній розповідається про народження хлопчика з деревинки. Багато є причин на те, чому люди поклонялися деревам. І однією з таких причин, за уявленнями наших предків, були родючі властивості дерев. Міфи, казки про походження людей з дерев відомі у світі. Пригадайте, які з казок ви читали?
А в українському фольклорі поряд з легендами про Адама, випліпленого з глини, знаходимо і перекази про першу людину з дерева. Таке ж походження мав Івасик з казки про Телесика.
Яку пісеньку співала мама (баба), пригадуєте? «Люлi, люлi, Телесику, заварили кулешику, з ручками, з нiжками, будемо тебе годувати». Зверніть увагу на підкреслені слова. Що вони, на вашу думку, означають? Про який кулешик ідеться, чому з ручками, з ніжками? Можливо, це згадується про бабину кашу? Як ці рядки співвідносяться з рядками іншої колискової пісні:
Щоб зростало маленятко,
Наше любе пташенятко,
Наша квітонька маленька,
Наша зіронька ясненька.
Колисочка хить-хить,
Панасик спить-спить,
Колисочка хитнулася,
Панасику чихнулося.
Здоров’ячко у сердечко,
Рісточки – у кісточки,
А в ніженьки – подушка,
А в роточок – говорушка.
Поміркуйте про це в класі
У жодній мові немає такої великої кількості емоційно-забарвлених дериватів, як в українській: матінка, матіночка, матусенька, дідуньо, дідусь, бабуньцьо, бабусенько, стежечка, худібка, садочок, віночок, писаночка, гарненько, перстенець, ягідочка, волики, коники, городчик, гостоньки, перепеличка, воріженьки). У цих словах знайшли відображення і ставлення до людини, і обожнювання природи. Риса, властива українській мові, - це поєднання зменшено-пестливих суфіксів з дієслівними основами: спатоньки, їстоньки та ін.
◊ В яких стилях зустрічаються такі слова? Які національні особливості поданих слів? Чи притаманні вони науковому, публіцистичному, офіційно діловому стилям? На підтвердження наведіть уривки з текстів
Виконайте морфемний і словотворчий аналізи підкреслених слів.
мишка-шкряботушка, жаба-скрекотушка, зайчик-лапанчик, лисичка-сестричка, вовчик-братик, ведмідь-набрід, кабан-іклан;
деревинка, колисочка, синок, золотий човник, срібне веселечко, двійнятка, матінка, бережок, рибка, голосок, гусятко, гусочка, крильце, сорочечка, казочка, в'язочка;
горобчик, чижик, овечки, щука-риба, перепілонька, райські пташки, волики, ластівочка;
огірочки, барвінець, пшеничка, васильчик, рутонька.
В українській мові широко використовуються суфікси емоційної оцінки -ок- (дуб-ок), -ищ- (руч-ищ-е), -ечок- (верш-ечок), -еньк- (дрібн-еньк-ий), -ус-(мат-ус-я), -ичк- (сестр-ичк-а) та ін. У певному контексті пестливі суфікси можуть надавати словоформі відтінків здрібнілості, іронічного звучання, актуалізують семантичний відтінок зневаги або сарказму, інтимізують виклад. Згрубіло-збільшувальні суфікси вживаються переважно для підкреслення сили, міцності, великого розміру чи фамільярної прихильності.
Наукова й офіційно-ділова мова, як правило, уникає вживання слів із зменшувальними суфіксами, бо вони вносять небажаний у даному разі відтінок пестливості. До того ж такі слова, потрапляючи в текст наукового стилю, позбавляються будь-яких емоційно-експресивних відтінків.
◊ Якого відтінку надають словам суфікси, уживані в поданих реченнях? Знайдіть слова, що вжиті в переносному значенні, назвіть вид перенесення
1. Ходи, ляшеньку, добре тебе почастую, - мовив Гаркуша, добуваючи шаблю з піхов (О. Стороженко). 2.Не буде нам з того добра через сусідоньки (з народної пісні). 3.Та де там воно рано? Вони надолужать то вмиваннячком, то взуваннячком... (І.Карпенко-Карий). 4.А я за упокой гумористичної душеньки отакенну свічечку поставлю (О.Ковінька). 5. Отаку невісточку придбай! Сидить собі, як панночка, замислилась, а ти роби та ще й мовчки (І.Карпенко-Карий). 6. Як став місяць серед неба. Ревнула гармата; Прокинулись ляшки-панки -• Нікуди втікати (Т.Шевченко). 7. Якби піти на вовчиська Чи на кабаняку. Щоб набратися самому Страху-переляку (П. Глазовий). 8. Накрутив Данило номер. Взявши трубку в руку, І гукнув: "Здоров, друзяко (П. Глазовий). 9. До нього [Данила] бігла вона [Мирослава], бігли маки на її платтячку, бігли, перетрушуючи ті маки, її ноженята, біг вітрець у її косах, що мали повів степу і смуток матіоли (М.Стельмах). 10. Вони й не догадуються, Хведю, який толковий ти, сміливець і хитрунець! І де тільки навчився? ((М.Стельмах). 11. Гарний у тебе землячок, тільки бог йому смерті не дає, – нарешті заговорив Северин (М.Стельмах). 12. А хатина ж у розквітлому городі, як у віночку ховається. І зелено, і червони, і голубо, і біло, й синьо, й рожево коло тої хатки (Марко Вовчок). 13. Ой ти дівчинонько, моя вір’яночко, у тебе личенько – рум’яне яблунько. А твої вустонька, а твої губоньки – звелись пелюстоньки з вогнем докупоньки (І.Драч). 14. Що первий голосочок - батенько кличе, А другий голосочок - матінка кличе, А третій голосочок - братичок кличе, Да батенько кличе в терему мести, А матінка кличе кужелю прясти, А братичок кличе коня напувати...(з весільної пісні). 15. Язичок – це конусоподібний виступ м'якого піднебіння; виріст біля основи листка деяких рослин; внутрішні жувальця в комах; рухома пластівка в механізмах (зі словника).
◊ Які з наведених речень є уривками українських народних піснях? Прочитайте уривок з книги Світлани Єрмоленко «Нариси з української словесності». Думку авторки підтвердіть записаними з уст рідних таких пісень
Українська народна пісня – це справжня скарбниця емоційно забарвленої лексики. Здається, жодне слово не входить у пісенний рядок, якщо його значення не відтінюється суфіксом, додатковою лексико-семантичною конотацією, що виникає через незвичну сполучуваність чи зіставлення понять у тексті. Слова, справді, вибираються, тому вони й вибо'рні, як співається в народній пісні.
Багатогранний світ людських почуттів. Конкретні картини буденних занять, емоційні характеристики відображаються в словнику народної пісні.
Іменниковий словотвір у народній пісні найбільш активний і різноманітний порівняно з іншими частинами мови.
◊ Прочитайте вірші. Визначте основну думку авторів. До якої проблеми привертають увагу поетеси? Про що застерігають? Що споріднює гілочку і людину
З'ясуйте стилістичні функції емоційно-забарвлених суфіксів у словах. Прокоментуйте різновиди речень, ужиті в текстах.
Напишіть замітку в газету «Чому гілочці боляче?»
Дочці
Зірвалась гілочка й дереву болить.
Чого б йому боліть? Нехай зсихає...
Зі стовбура ледь ниточка стримить –
Життєві соки гілочці зганяє...
Весна цвіла, співала ніжним цвітом,
А на порозі вже стояло літо.
Ось так за юністю чатує пильно старість...
І в'януть люди швидше, аніж квіти (Н. Фесенко).
Така мала, цікава і зелена,
Так радісно всміхається до мене –
її уперше, юну і свавільну,
Від подруг, мами і коріння вільну,
Запрошено у вогнесяйне місто.
Тут буде бал!
І свічі, і намисто!..
...Ялиночко, ялинко, ялинятко,
Моє зеленороге оленятко,
Куди летиш?
Куди тебе несе?
Це ж просто маска, маскарад – і все!
Бо завтра, і не глянувши у вічі,
Із тебе знімуть новорічні свічі,
Обтрусять діловито мертві голки
І викинуть, покривджену і голу,
Немов на жар утрат і каяття –
На вулицю,
На холод,
На сміття!..
(О.Матушек).
◊ Прокоментуйте вислів мовознавця Василя Сімовича