62. Морфемна і словотвірна структура слова. Мотивоване і мотивуюче слово, структурно-семантичні зв’язки між ними. Основа похідна і непохідна. Твірна основа та словотворчий формант. Словотворчий тип і словотворче значення.
Слова в мові не існують ізольовано одне від одного. Вони, як і люди, об'єднуються в родини.
Ніна Клименко.
Комунікативна розминка. Прискорений розвиток науки і техніки, різноманітні контакти між країнами, суспільні зміни в дають поштовх потенційним можливостям, закладеним у системі мови. Українське суспільство переживає саме таку епоху – час творення та зміцнення власної державності, прагнення швидко наздогнати західний світ у галузі політики, науки, освіти, культури й техніки. Як результат цих процесів постає потреба в називанні нових реалій матеріального й духовного світу.
Як народжуються слова? Що або хто є головним творцем слова? Як входять слова в мову? Обговоріть це в класі.
◊ Прочитайте текст, визначте, до якого функціонального стилю він належить. Яка основна думка тексту
Визначте, якими частинами мови є слова в тексті. Запишіть їх у два стовпчики: 1) слова, що мають форми словозміни; 2) слова, що не мають форми словозміни.
Підкреслені слова поділіть спочатку на звуки, фонеми, склади, а потім на морфеми у вигляді таблиці.
Слово | звуки | склади | морфеми |
Порівняйте звукову і морфемну будову слів. Чим відрізняється морфема від звука і складу? З'ясуйте значення кожної морфеми. Чи збігається морфемна будова слова з поділом на склади?
Випишіть слова, в яких наявні префікси, суфікси, префікси і суфікси, нульове закінчення. Доберіть до іменника мова спільнокореневі слова.
Найвиразніше відображає динаміку мови її лексичний склад, на розвиток якого значно впливає позамовна дійсність. Будь-які нові поняття, що стають набутком колективного мовного мислення нової епохи, потребують номінації; поява нових результатів людської діяльності приводить до виникання нових назв, формування нових галузей науки стимулює творення нових термінів i т.д.
Поряд із зовнішніми чинниками розвиток лексики визначають і внутрішні мовні фактори: характер словотвірного потенціалу; системні взаємозв’язки всередині різних тематичних груп слiв; переносне вживання слова зі стилістичною метою. Поповнення лексики відбувається постійно i є одним iз виявів життя мови. Ця діяльність (свідома й несвідома) мовців триває з покоління в поколiння.
З огляду на те, що новотвори з більшою чи меншою інтенсивністю регулярно поповнюють активний лексикон, одним із завдань лексикографів є реєстрування нових слів, оцінювання їхнього статусу (належність до сфери мови чи мовлення) і внесення їх у загальномовні чи спеціальні словники (Д.Мазурик «Інноваційні процеси в лексиці сучасної української літературної мови»).
Розділ мовознавства, в якому вивчається морфемна будова слова, називається морфемікою (від грецьк. – morphetikos - формальний).
Морфеміка тісно пов'язана із словотвором, етимологією, фонетикою, лексикологією, морфологією.
Під морфемною будовою слова розуміється сукупність значущих частин у слові.
Найменшу неподільну значущу частину слова називають морфемою (від грец. morphē – вигляд, форма). В українському мовознавстві цей термін вперше використав український філолог Євген Тимченко у 1907 році.
Морфема виражає певне лексичне або граматичне значення і має здатність відтворюватися і повторюватися у мові: син-ій, син-яв-а, син-і-ти.
Більшість слів в українській мові складаються з двох і більше морфем. Наприклад, у слові літній виділяються три морфеми: літ-н-ій (корінь, суфікс і закінчення), які відтворюються в споріднених словах (літо-о, літ-н-ій).
Морфеми співвідносяться з фонемами, оскільки складаються з однієї, двох або кількох фонем (за-ход-и-ти). Співвідносяться морфеми і зі словами, оскільки входять у слово (хліб, роз-вантаж-ува-ти). Однак відрізняються від слова тим, що не членуються, не називають поняття, не утворюють речення.
У споріднених словах звуковий склад однієї і тієї ж самої морфеми може бути неоднаковий, наприклад: водити, воджу, водіння (корінь вод-, водж-, вод'-) . Такі видозміни морфем називають морфами.
Конкретна реалізація морфа в певній позиції називається аломорфом („варіантом”). Аломорфи можуть мати кореневі морфи ( нос-ити-нес-ти - нош-ений), префіксальні ( віді-рвати, оді-рвати ), суфіксальні (стар-ець, стар-ц-я, стар-ч-е).
◊ Визначте морфеми у словах
Ногами, сніг, полум’яніє, по-зимовому, низько, стоячи, білясте, залишити, водичка, низенько, яскравість, дочекається, новорічну.
◊ Побудуйте лінгвістичне повідомлення до засідання наукового гуртка «Морфема як одиниця мови» з урахуванням поданої вище інформації та на основі таких висловлювань
Морфеми – це атоми семантичної структури, тоді як слова – молекули ( В. Русанівський).
1. Якщо слово подібне до будинку з кубиків, то морфеми – кубики, а звуки – матеріал, з якого їх роблять. Для того, щоб побудувати будинок з кубиків, треба мати готові кубики. Який же висновок випливає з того, що слова будуються з морфем? Це значить, чи будемо ми вивчати будову слова, розкладаючи його на складові частини, чи будувати нові слова, ми повинні мати справу з морфемами (О.Земська).
2. Морфеми – типові деталі слів. Вони повторюються із слова в слово, і тому їх вигідно запам'ятати, щоб легко впізнавати в нових, невідомих словах і, відповідно, розуміти ці слова…Морфема всім потрібна, і поетам, і їх читачам. І всі її поважають, як найбільш крихітний «атом» мови, щ несе зміст Чим більше морфем у слові, тим більше в ньому «атомів» смислу, тим складніше воно за значенням (звичайно, тут ми маємо на увазі зіставлення однокореневих слів (М.Панов).
У слові передбачено позиції для таких морфем, як префікс, корінь, суфікс, закінчення, постфікс, інтерфікс. Усі морфеми, крім закінчення, входять до складу основи слова.
◊ Виділіть у словах граматичну основу і закінчення. З підкресленими словами складіть діалог «У класі»
Наш, наше, наші, по-нашому; важлива, важливий, важливі, важливо; чотири, чотирьох, чотирьом; котрийсь, котрогось, котрась, котресь, котрісь; змагайтеся, змагаймося, змагайтеся.
Основа слова - невід'ємна частина слова. У кожному слові виділяється граматична основа, тобто постійна частина слова, що обов'язково містить корінь (ліс, пора) або декілька коренів (далекосхідний), із кореня і суфікса (гір-ськ(ий), із кореня та префікса (при-клад), префікса, кореня і суфікса (за-земл-ен(ий) і є носієм його лексичного значення.
Основа словозміни – це частина слова після вилучення з нього закінчення (флексії): пиш-у, писа-ти. Основа формотворення - це частина слова, яка залишається після вилучення з нього закінчення (флексії) і формотворчих суфіксів: писа-в, ходи - ти.
Цікаво знати
Первісне значення слова «основа» - подовжні нитки у тканині. Пізніше це слово стало означати опору якоїсь будівлі, потім - найважливіші положення науки, частину слова, що виражає значення тощо.
У мовознавстві запровадження терміна «основа» пов’язують з іменем українського лінгвіста Пилипа Микитовича Дячана.
◊ Прочитайте текст і вставте в нього пропущені назви морфем. У підкреслених словах графічно позначте основу і закінчення. Перевірте за морфемним словником
Щоб краще пізнати, як народжується слово, придивімося до найменших його значеннєвих частин. Найменшу неподільну значущу частину слова називають …. …- це і …слова, і …, і …, і …, і така незвична частинка, як …Наприклад, у прикметнику надводний чотири морфеми: …. над-, … - вод-, …. –н-, …. –ий. Морфеми звичайно відіграють різну роль. Вони розрізняються також місцем у слові. …- основна значеннєва частина слова. Його обслуговують інші морфеми. …спроможний об'єднати велику сім'ю слів (І.Вихованець).
Рекомендовані словники
Полюга Лев Михайлович. Словник українських морфем: Близько 40 000 слів. — Л. : Світ, 2001. — 446с.
Клименко Ніна Федорівна, Карпіловська Євгенія Анатоліївна, Карпіловський Віктор Семенович, Недозим Тетяна Іванівна. Словник афіксальних морфем української мови / Інститут мовознавства ім. О.О.Потебні НАН України. — К., 1998. — 435с.
Сікорська Зінаїда Степанівна. Українсько-російський словотворчий словник. — 2.вид., перероб. і доп. — К. : Освіта, 1995. — 256с.
◊ Виявіть слово, у поділі якого на морфеми допущено помилку
Лік – ар – к – а, ворож – к – а, зачіс – к – а, роз – кат – к – а.
◊ Розгляньте схему. Розкажіть, з яких морфем складається слово, яке значення має кожна з морфем
◊ Ви ведете протокол засідання наукової секції, де обговорюються питання морфеміки і словотвору. Підготуйте заключний виступ і опорну таблицю «Класифікація морфем за значенням та функцією» з урахуванням тез-міркувань лінгвістів
1. Корінь – основна, неподільна головна значуща частина слова. Він – головний виразник значення, господар слова, тоді як інші морфеми – служниці. Це він може стати родоначальником цілої сім'ї слів (Е.Вартаньян).
2. Слід зазначити, що корені взагалі вередливі морфеми. Їм дуже не хочеться працювати у слові без морфеми-слуги. Поодинокі корені втрачають свою силу, «вивітрюються» (І.Вихованець).