Аналіз лінгвістичних даних китайської мови дає можливість описати функції, результати функціонування та передмови виникнення зон попередньої адаптації для сучасної китайської мови.
Функції, які виконує зона попередньої адаптації в процесі запозичення іншомовного лексичного матеріалу мовою–реципієнтом: транспортування, фільтрація та модифікація. Всі функції окрім транспортування є необов’язковими.
Лексичні результати, до яких призводить функціонування зони попередньої адаптації – інтенсивне поповнення лексичного фонду запозиченнями, в тому числі запозиченнями з мов, безпосереднього контакту з носіями яких не відбулось, та розвиток явища синонімії.
До передмов виникнення зони попередньої адаптації можна віднести білінгвізм населення, наявність унікальних або інтенсивніших міжмовних контактів, ніж у мови кінцевої рецепції. Зазначені умови дають можливість говорити і про параметри функціонування зон попередньої адаптації. У випадку, якщо міжмовна ситуація змінюється, зона попередньої адаптації може перейти до пасивної стадії свого існування. Прикладом такої ситуації може стати Індія, мова якої – санскрит, виступала посередником між мовою Вавилону та Китаю. За наявності прямих міжмовних контактів китайська мова пізніше мала змогу запозичувати лексичний матеріал з вавилонської, пізніше перської та арабської безпосередньо. Втративши унікальність мовних контактів та функцію транспортування лексичного матеріалу санскрит припинив реалізацію функцій мови посередника, зберігаючи статус мови–експортера лексичного матеріалу.
Окрім автономного функціонування, зони попередньої адаптації для китайської мови продемонстрували здатність утворювати нові системи зон, до складу яких увійшло дві самостійні. Не виключено, що існує вірогідність формування зон попередньої адаптації з трьох і більше компонентів. В основі виникнення багатоскладових зон попередньої адаптації іншомовної лексики на прикладі сучасної китайської мови виступив геополітичний фактор, який утворив на сході Китаю багатоскладову зону попередньої адаптації у другій половині XX ст., до складу якої увійшли Тайвань та Гонконг.
Завдяки зонам–посередникам мова–реципієнт збагачується іншомовною лексикою інтенсивніше, адже важлива і значуща лексика вже була відібрана та адаптована для умов функціонування в мові–реципієнті. Однак є і негативні наслідки, серед них – синонімія, що заважає взаєморозумінню носіїв однієї мови.
Вивчення зон попередньої адаптації іншомовної лексики вимагає їх класифікації та систематизації. Класифікація зон попередньої адаптації іншомовної лексики буде проведена за територіальним параметром, кількістю складових, мовним кодом та станом активності.
3.3 Класифікація зон попередньої адаптації для сучасної китайської мови за територіально – державним параметром
Враховуючи те, що зона попередньої адаптації іншомовної лексики – певна територія, вона не може не мати географічних показників. За територіально–державним параметром зони попередньої адаптації для китайської мови можна поділити на ті, що знаходяться на території Китайської народної республіки, і ті, що знаходяться поза її межами. Такі зони попередньої адаптації ми назвемо «внутрішні» та «зовнішні» відповідно. Проілюструймо конкретними прикладами запропоновану класифікацію.
До внутрішніх зон попередньої адаптації іншомовної лексики для китайської мови належать такі частини КНР як Автономний район Внутрішня Монголія, Сіньцзян–Уйгурський автономний район, Тайвань і Гонконг.
Автономний район Внутрішня Монголія – (активна) внутрішня за територіально–державним параметром зона попередньої адаптації іншомовної лексики для китайської мови. Ця зона виникла завдяки інтенсивним контактам з носіями монгольської мови, а також фактичного білінгвізму населення. Монгольська мова продовжує свій розвиток, запозичення з неї продовжують поступати в китайську мову, будучи попередньо адаптованими населенням району, яке розмовляє китайською, наприклад:
木 (sūmù) – районна адміністративна одиниця. Монгольська – sumu;
敖包 (áobāo) – купа каміння, що має функцію дорожнього знаку, прикордонного стовпу, а також місце відпочинку духа гір, духа доріг. Монгольська – obuga;
洁特 (jiétè) – стіна в місті, або оборонна огорожа в сілі. Монгольська – xota;
卡伦(kǎlún) – застава на кордоні . Монгольська – karon;
牧骑(wūlán mùqí) – театральна трупа, що пересувається на конях. Монгольська – ulaan mocir;
安代 (àndài) – ансамбль пісні та танцю. Монгольська – andai;
Сіньцзян–Уйгурський автономний район – (активна) внутрішня за територіально–державним параметром зона попередньої адаптації іншомовної лексики для китайської мови. Ця зона виникла завдяки інтенсивним контактам з носіями арабської, уйгурської, казахської мов, а також фактичного білінгвізму населення. У Сіньцзянскому районі в основному не проживають народи ханської національності, а живуть уйгури, казахи, киргизи, узбеки, татари й т.д., у яких і в житті, і в мові є свої особливі традиції й звичаї. Із часів династії Хань (206 р. до н.е. – 220 р.), Китай і Сіньцзянський район підтримували дружні зв'язки в багатьох сферах співробітництва. У давні часи через цей район китайці співпрацювали з гунами, тюрками, уйгурами. З тих пір у китайців існують тісні мовні зв‘язки із цим районом. Під час династії Цін (1644-1911 рр.) після «Опіумної війни», герой опору англійським поставкам опіуму Лін Цзету завинив й був засланий у Сіньцзян. У написаних в цей час двадцяти чотирьох віршах «Повернення в Сіньцзян – слова на бамбукових дощечках» було багато запозичених слів з уйгурскої мови. В одному з віршів описані заходи під час ісламського рамазану: «Під час рамадана, очікуючи появу зірок перед вечерею, звичайно перегортаємо Коран. Як тільки з'являється новий місяць, схожий на ківш, десятки тисяч людей починають вечерю рамазану».
В цьому уривку 普干 (pūlǔgān), позначає Коран. З уйгурської – Koran, з арабської – Quran;
入 (rùzé) – рамазан, з уйгурської Rozi. У сучасній китайській мові таких запозичених слів з мов цих національностей дуже багато й стає все більше.
胡大 (húdà) – творець усього сущого в ісламі, Аллах. З уйгурської – Xuda, з казахської – Qudaj, з перської – Kuda;
尔班 (kùěrbān jié) – свято забою худоби в ісламі, а також свято Курбан байрам. З уйгурської – Qurban‘q yet (арабського походження – `id al–Qurbаn );
雅克西 (yǎkèxī) – хороший. З уйгурської – yahsi;
拉姆 (sàlāmǔ) – слова вітання між мусульманами, у древні часи запозичені з арабської мови, що змінились на 色目/色 – sèliàngmù/sèlán». З уйгурської – salam;
柔巴依 (ròubāyī) – чотиривірш у древньої уйгурській класичній поезії. З уйгурської – rubay (перського походження);
埃士馒(àishìmàn) – мотика в уйгурській національності, якою можна обробити велику площу. З уйгурської – ketmen;
埃儿井 (āiérjǐng) – створений уйгурським народом зрошувальний канал, у якому збирається вода стікаюча з гір при таненні снігу. З уйгурської – kariz;
巴扎 (bāzhá) – ринок, базар. З уйгурської – bazar (з перської bаzаr 巴尔 bāzáěr);
西甫 (mǎixī rèfǔ) – домашній бенкет у уйгурського народу. З уйгурської mesrep (з арабської – masrub);
瓦孜 (dáwǎzī) – ходіння по канату, підвішеному на висоті в уйгурському народі. З уйгурської – dawaz;
木卡姆 (mùkǎmǔ) – традиційна класична музика уйгурського народу, є дванадцять видів такої музики. З уйгурської – muqam;
瓦甫 (rèwǎfǔ) – музичний інструмент уйгурського народу з п'ятьма або сімома металевими струнами. З уйгурської – rawap (з арабської rabаb, 嘛巴卜 mábābǔ);
独它尔/都塔尔 (dútar / dōutar) – уйгурский національний музичний інструмент, тонкої форми, дві струни. З уйгурської – dutar;
甫(鼓) (dáfǔ (gǔ)) – бубон на ручці. З уйгурської – dap (перського походження – tabirah);
Слова, що прийшли з інших мов:
拿吾肉孜节/诺孜节(náwù ròuzījié / nuòlùzījié) – головне свято в казахів, що святкується в грудні по ісламському календарю. З казахської – naworz;
不拉/冬不拉 (dōngbùlā / dōngbùlā) – казахський національний музичний інструмент, що складається із двох струн. З казахської –dombra;
柯布斯 (kēbùsī) – казахський музичний струнний інструмент, що складається із двох струн. Казахский – qobz;
切克满(qīekèmǎn) – полотно, виткане з верблюжої вовни. З киргизької – cekmen;
布 (dōngbù) – узбецький національний музичний інструмент. З узбецької – tumbur;
斜格乃 (xiégènǎi_ – узбецький національний трикутний музичний інструмент. З узбецької – saqne;
克勒 (kèsàilé) – густий традиційний татарський напій, готується з дикого винограду, картоплі, цукру й ін. З татарської – kesel;
На прикладі цієї мови ми можемо побачити випадки абсолютної синонімії: слово на позначення щоденних п‘ятиразових молитов в ісламі з уйгурської / казахської / киргизької – 乃嘛孜 (nǎimázī), а з перської 乃孜 – nǎi mǎ zī; Рамадан з уйгурської буде 肉孜 (ròuzījié), а з перської – 戒节(zhāijiè).
Тайвань – (активна) внутрішня за територіально–державним параметром, зона попередньої адаптації іншомовної лексики для китайської мови. Ця зона виникла завдяки інтенсивним контактам з носіями японської та англійської мов. Приклади [20] запозичення японських слів через Тайвань:
决 (duìjué) – дуель, протидія. З японської – taiketsu;
出张(chūzhāng) – відрядження. З японської – shyutchyо;
退院 (tuìyuàn) – виписатися з лікарні. З японської – taiin;
看女 (kànhùnǚ) – медсестра. З японської – kangofu;