Крім того, в процесі дослідження здійснюється систематизація загальноприйнятих класифікацій іншомовних лексичних одиниць в сучасній китайській мові та доповнюється перелік причин виникнення запозичення як явища.
РОЗДІЛ 1. ЗАПОЗИЧЕННЯ ЯК НЕВІД’ЄМНА ЛАНКА РОЗВИТКУ МОВИ
Питання про запозичення займає в мовознавстві важливе місце, тому що воно висвітлює одне з явищ взаємодії мов та їх розвитку. Дослідники розрізняють такі типи мовних контактів: безпосередні й опосередковані; між спорідненими і неспорідненими мовами; з однобічним і обопільним впливом; маргінальні (на суміжних територіях) і внутрішньорегіональні (на одній і тій самій території); казуальні (випадкові) і перманентні (постійні); природні (безпосереднє спілкування), штучні (навчання в школі) і змішані (природно-штучні) [3; 6]. Дослідивши причини взаємодії племен, народностей і, нарешті, націй, які вступають у різні господарсько-економічні, військово-політичні та культурні відносини, а як наслідок – між ними відбуваються мовні контакти, виникає потреба вивчення особливостей запозичень іншомовних лексичних елементів, а також шляхи адаптації цих запозичень у мові-реципієнті
1.1 Причини виникнення іншомовних запозичень у китайській мові
Аналіз лінгвістичної літератури дає можливість розподілити причини виникнення запозичень на екстралінгвальні (лат. «extra» – поза, зовні, крім і «lingua» – мова – причини, які знаходяться поза мовою; суспільно-політичні, економічні, історичні, географічні та інші чинники, пов'язані з розвитком і функціонуванням мов) та лінгвальні (лат. «lingua» – мова – причини, які знаходяться всередині мови) [1; 5]. Для кожної епохи характерними є свої причини запозичення, які з часом змінюють одна одну. Але є й причини, характерні для всіх епох, тобто є причини постійні та змінні. Розглянемо докладніше кожну з вказаних причин.
1.1.1 Екстралінгвальні причини
1. Культурний вплив однієї нації на іншу. При цьому відбувається запозичення не тільки лексичних одиниць, але й певних фрагментів ціннісної картини світу, культурних концептів. Запозичення культурних концептів відбувається безпосередньо в процесі культурних контактів, здійснюваних через вивчення іноземної мови, ознайомлення з літературними текстами, що фіксують самосвідомість чужої культури, засвоєння духовних цінностей, що знаходять вираження в культурних текстах. При свідомому ознайомленні з цінностями іншої культури може відбуватися запозичення концептуальних змістів, значимих для джерела запозичення, які викладені за допомогою тексту, автором якого є носій культури, яка запозичує. Запозичення культурного концепту обумовлено унікальністю як його понятійного, так й образного та ціннісного компонентів.
2. Авторитетність мови-джерела, внаслідок чого спостерігається підвищення інтересу до її вивчення, захоплення певних соціальних шарів культурою країни цієї мови, а також запозичення культурних концептів.
3. Наявність усних або письмових контактів народу певної країн з іншою. Найбільш характерний наслідок мовних контактів – двомовність, що визначає характер процесу запозичення й ступінь поширення запозичених одиниць у мові-реципієнті.
4. Інтернаціоналізація світових проблем призводить до появи термінів, які їх називають. Так, англіцизм «демпінг» став уживатися в значенні продажу товарів на зовнішніх ринках за цінами більш низькими, ніж на внутрішніх ринках з метою усунення конкурентів у контексті погрози падіння цін на нафту. Згодом, поширившись, слово перейшло зі сфери нафтової термінології в сферу загальної економіки.
1.1.2 Лінгвальні причини
Не менш важливими є лінгвальні причини, які є поштовхом до запозичення. Серед них виділяємо:
- відсутність у мові-реципієнті еквівалентів, що найбільш точно номінують нове явище. Наприклад, не існує відповідності такому соціальному явищу як «хоспис» (з англ. «hospice», яке у свою чергу походить з лат. «hospes»), інтернаціональне значення якого: «a home for the termіnally іll or destіtute», може передаватися в українській мові тільки описово: спеціалізована лікарня-інтернат для безнадійно хворих, де створюються умови, для того, щоб людина перед смертю відчула якнайменше страждань. У китайській мові це явище називають济病院 （病贫者收容所的地方）. Розглянемо кожний ієрогліф окремо: 的 має значення «допомагати», 容 – бідний, 病 – хвороба, а 院 – двір. Тобто, у сумі всі ієрогліфи точно передають значення цього слова (розкрили смисловий зміст поняття «hospice») – місце (лікарня), де бідним та хворим людям надається допомога. Отже, адаптація нового іншомовного явища відбулася за допомогою етимологічного способу калькування (детальніше ций процес адаптації розглядається у див. п.2.2.). Наведемо ще приклади: макдональдз（麦当劳maidanglao – з англ. «McDonald’s». Як ми можемо помітити, китайське слово за звучанням майже співпадає з оригіналом мови-джерела, тобто це фонетичне запозичення, ступінь адаптації якого – частковий (п. 2.1.), супермаркет （超市 – з англ. «supermarket». Дослівно переклавши англійське слово «supermarket», ми отримаємо – «super-» – це над-, понад-, супер-, а «market» – ринок, тобто місце, де зосереджена велика кількість товарів. У китайській мові ієрогліф 超 означає супер-, понад-, а 市 – скорочення від слова 市), яке перекладається як ринок. Звідси, китайці, при запозиченні цього поняття, зосередили свою увагу не на фонетичній передачі слова, а на семантичному відтворенні значення), хакер （黑客 heike – з англ. «haker». Це фонетичне запозичення, ступінь адаптації якого – неповний (див. п. 2.2.) ).
- потреба в позначенні комунікативно актуального поняття: якщо поняття торкається життєво важливих інтересів людей, то і слово, що його позначає, стає загальновживаним (ваучер, клон (克隆 kelong – з англ. «clone» відбулася фонетична адаптація), маркетинг (市慧茹营– з англ. «marketing» – торгівля. «Market» перекладається як ринок, а елемент «-ing» вказує на процеси, які відбуваються на ринку, тобто збуваються певні товари. Китайські елементи 市收 і 容收营відповідно перекладаються як ринок та продаж; відбувся переклад значень англійського слова, тобто це є структурною калькою (див. п. 2.2.));
- необхідність у розмежуванні змістовно близьких, але все ж різних понять (стиліст – гример, брифінг – прес-конференція, дилер – торговець);
- необхідність спеціалізації понять у тій чи іншій сфері (превентивний попереджувальний, аудитор – бухгалтер-ревізор, метчинг – вирівнювання);
- прагнення до використання одного запозиченого слова замість описового обороту, продиктоване загальною тенденцією, що спостерігається у мовах в останні десятиліття, що виражається в економії мовних зусиль (лейбл – товарна етикетка з фірмовим знаком; ремікс – новий варіант, переробка старої мелодії, пісні; саміт – зустріч на найвищому рівні (峰会 – 最高会; саміт – це запозичення з англ. «summit», яке походить з лат. «summus» і перекладається як вершина, найвищий, найвизначніший. У китайській мові ієрогліф 峰 має значення «вершина», а 会 – «зустріч», тобто зустріч на «вершині» (на найвищому рівні). Отже, таким чином відбулося розкриття смислового змісту іноземного слова));
- тенденція до закріплення запозичень, які можна об’єднати у певний лексичний ряд, базуючись на їх загальному значенні й повторюваності будь-якого одного структурного елемента (слова з компонентом -мен (англ. «man»): шоумен, бізнесмен, клубмен; мейкер (англ. «maker»): відеомейкер, іміджмейкер, ньюс-мейкер, слова, з суфіксом -ер (-ор) (англ. «er (or)»), що називають особу, яка здійснює яку-небудь діяльність: дилер, рієлтер, дистриб’ютор, брокер, інвестор, дизайнер, байкер, кілер). В китайській мові відповідником для англ. слова «man» (чоловік, людина) є слово 人, яке перекладається як людина, і тому, при запозиченні певних слів, англійський елемент передається китайським відповідником з таким самим значенням, наприклад: супермен (англ. «superman»: «super» – супер-, понад- і «man» – людина, чоловік – людина з суперможливостями; у китайській мові ця «суперлюдина» (супермен) передається як 超人: 超 – понад-, супер- і 人 – людина (по елементний переклад – структурна калька). Таким самим способом адаптувалося слово бізнесмен (англ. «businessman»: «business» – справа, діло (бізнес) і «man» – чоловік, людина – людина, яка займається бізнесом) – китайський варіант – 生意人 (生意 – справа, діло і 人 – людина)
- наявність у мові-рецепієнті усталених термінологічних систем, які обслуговують ту чи іншу галузь (наочним прикладом може слугувати система позначень в електронно-обчислювальній техніці – ця сфера обростає все новими іншомовними, англійськими за походженням, номінаціями (ноут-бук, курсор, ксерокс, Інтернет (з англ. «Internet» – 因特尔 (yinteer – фонетичний запис)), мишка (з англ. «mouse» – назва пристрою, який використовується в комп’ютерній техніці – 鼠标 shubiao – миша, 因标– знак поєднання фонозапису та семантично значущого лексичного елемента (див. п. 2.3.)), клавіатура (з англ. «keyboard» (дослівно «дошка з кодами») – 特 jianpan: 尔键– клавіша, 京:盘– тарілка, дослівно «тарілка з клавішами», відбувся смисловий переклад частин англійського слова));
- потреба в нових номінаціях як данина моді, престижності, підвищенню власного авторитету в очах оточення (грумінг, фриндж);
Зовнішні причини запозичення вступають у взаємодію з мовними причинами, створюючи набір екстралінвальних і лінгвальних причин, які сприяють запозиченню слів із однієї мови в іншу. За значущістю ці причини різні: серед них є причини облігаторні і факультативні. Наприклад, облігаторною є така причина, як наявність культурних і творчих зв’язків окремих регіонів або міст різних країн, а форми цих зв’язків - факультативні (туристичні подорожі, фестивалі, ярмарки тощо).