11.Опишіть, яку роль відіграє МВФ у світ фін середов.
МВФ повинен підтримувати життездатність сист платежів та обирати політику для кр, що потребують кредитів, виконувати координацію функ у фін політ кр.- учасниць. Але політики багатьох кр вваж., що кредити, надані МВФ, спроможні завдати більше шкоди, ніж користі, оскільки вимоги підвищення процентної ставки і здійсн жорсткої монетар політ, фіскальна строгість, ліберелізація цін, руху капіт, відкритість ек за пасивності держ., закриття неприбутк підпр, банків за умов фін кризи- цей стандартний набір обов`язкових умов, які має викон. Держ для отрим доп від МВФ, нині ніде не може бути впровадж без значних застережень. У світі панує майже загальна конвертованість валют їз поточних рах. А тому МВФ виявл непотрібним розвинутим кр. Тож його осн напрямок- кр., що розвив, і кр з перехід ек.
12-15. Суб`єкти міжнар фін та їх хар-ка
Держава
· Суверенна держава є основним суб”єктом міжнародного права, що діє в сфері міжнародних фінансів, наділену здатністю здійснювати міжнародні права та обов”язки
· Основні критерії хар-ки
територія
населення
публічна влада
· правосуб”єктність ( здатність вступати у відношення з іншими державами та суб”єктами міжнародного права )
- Центральний банк
юридична особа, що знаходиться в державній власності і у відповідності з державними цілями здійснює повноваження по володінню, користуванню та розпорядженню майном Банку.
· Статус центрального банку
- Цілі
Розвиток та укріплення фінансово – кредитної системи національної держави.
Забезпечення ефективного та безперебійного функціонування системи розрахунків.
Регулювання, контроль та нагляд за діяльністю національних і іноземних фінансово – кредитних інститутів.
- Підпорядковується Парламенту ( як правило ).
- Основні функції :
Разом з Урядом розробляє та проводить єдину державну грошово – кредитну політику, направлену на захист та забезпечення стабільності національної валюти.
Монопольно здійснює емісію готівкових грошей та організує їх обіг.
Є кредитором в останній інстанції для кредитних організацій, організує систему рефінансування.
Встановлює правила здійснення розрахунків.
Встановлює правила проведення банківських операцій, бухгалтерського обліку та звітності для банківської системи.
Здійснює державну реєстрацію кредитних організацій, видає та відкликає ліцензії кредитних і аудитних організацій.
Здійснює нагляд за діяльністю кредитних організацій.
- Комерційна діяльність
Центральні банки пропонують ті ж самі послуги, що комерційні банки, а саме : надання кредитів, позик, проведення консультацій і т. д.
- Міждержавні ( міжнародні, регіональні ) організації
- Статус та класифікація
Міжнародна організація – це об”єднання суверенних держав , створене на основі міжнародного договору та уставу для виконання визначених цілей, а також має систему постійно діючих органів, міжнародну правосуб”єктність та засноване у відповідності з міжнародним правом.
Класифікація :
Міжд+ержавні універсальні організації ООН
Спеціалізовані установи ООН ( що є
самостійними міжнародними
організаціями : МВФ, МБРР, МФК,
МАР )
Міжнародні організації регіонального
характеру
Ліга арабських держав
Європейський союз
Організація африканської єдності
Міждержавні неурядові організації
Юридична сила нормативних актів міжнародних організацій
Рішення, що мають обов”язкову юридичну силу
( приймаються по процедурним питанням : прийняття правил процедури, затвердження бюджету організації, розподіл коштів по направленням діяльності, витрати між членами, прийняття та виключення із членів організації і т.д.) .Ці рішення обов”язкові для держав – членів організації.
Рекомендації ( мають меншу юридичну силу )
Міжнародні фінансові організації
Міжнародні і регіональні валютно - кредитні і фінансові організації – це інститути, створені на основі міждержавних угод з метою врегулювання міжнародних економічних відносин, в тому числі валютно – кредитних і фінансових.
МВФ ( Міжнародний валютний фонд )
БМР ( Банк міжнародних розрахунків )
СБ ( Світовий банк )
МАР ( Міжнародна асоціація розвитку )
МАІГ ( Міжнародна агенція по інвестиційним
гарантіях )
Регіональні банки розвитку
16.Норми та джерела міжнар права у сфері міжнар фін.
Норми та джерела міжнародного права у сфері міжнародних фінансів.
Норма міжнародного права – правило поведінки, що регулює відношення
на міжнародному, регіональному чи
локальному рівнях визначених суб”єктів
міжнародного права, є юридично
обов”язковими.
Диспозитивні - норми, від яких суб”єкти міжнародного
права можуть відступати за взаємною
угодою.
Імперативні - відхилення від таких норм не допускаються.
Норма може бути змінена тільки наступною
нормою такого ж характеру.
Для забезпечення реалізації норм міжнародного права існують санкції.
Застосування санкцій дуже слабке місце в міжнародному праві, тому що у міждержавних відношеннях не має таких інститутів ( ідентичних внутрішньодержавним ), які могли б ( адекватно внутрішнім діям держав ) гарантувати застосування міжнародних норм. Міжнародне право передбачає застосування санкцій самими державами індивідуально чи колективно, а також міжнародними організаціями, що наділені значними повноваженнями у цій сфері. Кількість видів санкцій, що можуть застосовуватися постійно зменшується. Та разом з тим, держави мають право застосовувати різні дії дипломатичного характеру, включаючи розірвання дипломатичних відносин, обмеження економічних, фінансових, науково – технічних та інших зв”язків, а також часткова або повна відмова від надання інформації про діяльність держави, обмеження доступу до інформації та її використання.
Міжнародно – правові джерела ( ст.38 Статуту Міжнародного суду )
Загальні принципи права, признані цивілізованими націями
Міжнародні конвенції, загальні та спеціальні, що встановлюють правила, визначено признані конфліктуючими державами
Міжнародний звичай як доказ загальної практики, признаної в якості правової норми
Судові рішення та доктрини найбільш кваліфікованих спеціалістів з публічного права різних націй як додатковий засіб для визначення правових норм
Основні принципи міжнародного права – загальновизнані норми , що мають суттєве найбільш важливе значення для забезпечення нормального функціонування міждержавної системи відношень. Визначені у Декларації про принципи міжнародного права 1970р., Уставі ООН, Заключному акті Гельсінської наради щодо безпеки та співробітництва в Європі 1975р.
Принцип мирного співіснування держав незалежно від їх економічних, соціальних та політичних систем.
Принципи, що безпосередньо відносяться до підтримання міжнародного миру та безпеки : принцип незастосування сили чи погрози силою;
принцип мирного вирішення міжнародних спорів;
принцип територіальної цілісності держав;
принцип нерушимості післявоєнних кордонів.
Загальні принципи міжнародного співробітництва:
принцип суверенної рівності держав,
принцип невтручання,
принцип рівноправності та самовизначення народів,
принцип співробітництва держав,
принцип поваги прав людини,
принцип добросовісного виконання зобов”язань.
17.Сист міжнар договорів, щодо фін діял суб`єктів міжнар фін.
Міжнародні конвенції (договори ) – угоди між суб”єктами
міжнародного права для регулювання відносин
між ними через створення взаємних прав та
обов”язків.
Система міжнародних договорів щодо фінансової діяльності
Угоди про створення міжнародних ( регіональних ) організацій, основним предметом діяльності яких є забезпечення міжнародних валютно – кредитних відносин ( включаючи норми, викладені в уставах вказаних організацій ) :
Міждержавних міжнародних та регіональних організацій :
Договір про створення Міжнародного валютного фонду ( 1944 );
Договір про заснування Європейського економічного співтовариства (1957), Договір про заснування Європейського фонду валютного співробітництва (1973), Єдиний Європейський акт ( 1985 ), Договір про Європейський союз (1993);
Договір про створення Арабського валютного фонду (1977);
Договір про заснування Валютного союзу Центральної Африки (1972) та інші;
Міжнародних ( регіональних ) міждержавних банків :
Договір про створення Міжнародного банку реконструкції та розвитку (1944);
Договір про створення Банку міжнародних розрахунків (1930);
Договори про створення Азіатського банку розвитку (1965); Арабсько – Африканського міжнародного банку ( 1964); Європейського інвестиційного банку ( 1957); Європейського банку реконструкції та розвитку (1989); розвитку ( 1974); Центральноамериканського банку економічної інтеграції (1960); Чорноморського банку торгівлі та розвитку (1994); та інші.
Угоди про міжнародні розрахунки, тобто про порядок здійснення розрахунків за торгові та неторгові операції в сфері міжнародних економічних відносин :
Платіжні угоди, в яких держави висловлюють свою волю відносно платежів у вільно або обмежено конвертованих валютах у відповідності з законодавством, що діє в країнах – учасницях угод :
Договір про товарообіг та платежі між СРСР ( Росією ) і Японією (1991), Фінляндією (1989), Болгарією (1990);