Про яких двох відомих українських письменників йде мова?
( І.Франко (1856-1916) та Б.Лепкий /1872-1941/ )
Виходять капітани. Помічник на 30 секунд вивішує плакат з ребусом. Капітани відповідають, що зашифровано.
ІV гейм “Ти мені, я – тобі”
Команди пропонують суперникам (по черзі) питання, підготовлені заздалегідь. На обдумування відводиться по 20 секунд.
V гейм “Гонка за лідером”
Дуже швидко почергово запитую кожну команду. Час гейму 2 хвилини.
Питання:
1. Усний, невеликий, переважно віршований розповідний алегоричний твір з повчальним змістом (байка).
2. Змалювання картин природи у творі (пейзаж).
3. Розмова двох чи кількох осіб у творі (діалог).
4. Те, про що розповідається у творі... (тема) і інші питання.
Вкінці нагороджую команду переможців медаллю “Призер “Щасливого випадку” та учнів класу, які знайшли замість команди правильну відповідь, медаллю “Знавець літератури”. Учасникам гри виставляю відповідні бали.
Урок-аукціон проводжу переважно на повторення й закріплення матеріалу. Головна умова такого уроку – наявність картин чи ілюстрацій, слайдів, репродукцій картин. Підготовка до такого заняття у нас починається за 2 тижні, призначаю купців (2-4 учнів), які готують завдання, банкіра, що відповідає за оформлення аудиторії – класу. Учні групами утворюють аукціонні товариства, на чолі яких стоять президенти, які організовують повторення матеріалу, готують девізи, емблему. Кожен “купець” продумує запитання під моїм керівництвом. Оцінюють відповіді самі “купці”. На початку такого уроку оголошую відкриття аукціону, представляю “купців”, “банкірів”, “президентів”. Потім акціонерні товариства ознайомлюють усіх із девізом і своїми емблемами. Цей конкурс оцінюють “купці”. “Банкір” визначає середній бал кожного акціонерного товариства, записує в таблицю результати. Потім надаю слово “купцям” для представлення завдань (ілюстрацій, творів...). Необхідними атрибутами такого уроку є гонг, дерев’яний молоток, секундомір. Вкінці оголошую, що всі “товари” (завдання виконі) продані, “банкір” підбиває підсумки. Найвищі бали виставляю “банкірові”, “купцям” за активну участь у підготовці та проведенні аукціону, членам акціонерного товариства, які набрали найбільшу кількість балів, відповідні бали дальше виставляю за друге, третє і четверте місця.
Серед нетрадиційних уроків особливо люблять мої учні урок-суд, коли основна частина уроку проходить у вигляді судового процесу, на якому присутні суддя (вчитель), прокурор (один з учнів), адвокати (всі інші учні).
Прокурор висуває звинувачення проти Невідомого. Адвокати ведуть захист, наводять свої аргументи. Суддя (вчитель) уточнює відповіді й виносить остаточне рішення. Друга частина уроку – конкурси. Так, вивчивши “Прислівник як частину мови” проводжу для закріплення матеріалу урок-суд.
Після вступного свого слова про прислівник як цікаву і одночасно складну частину мови іде
звинувачення і захист
Прокурор. Звинувачення перше.
Невідомий у реченнях, які були йому дані, визначив. що слова “найкраще” і “ранком” є прислівниками. Але ж слово “найкраще” є прикметником, а слово “ранком” – іменник у орудному відмінку. Це помилка.
Суддя. Якщо в адвокатів немає заперечень, то суд може визнати особу винною згідно із законами про частину мови.
Адвокати. Ці слова можуть бути і прислівниками. Треба подивитися, в якому контексті вони вжиті. У мові є явища переходу слів з різних частин мови у прислівник.
Суддя. Введіть ці слова у речення і доведіть це (виконується завдання). А які ж речення були в Невідомого?
Прокурор (диктує, учні записують).
1) Друзі вирушили ранком у далеко дорогу.
2) Ми написали оповідання найкраще.
Суддя. Доведіть, що ці слова у наведених реченнях дійсно прислівники.
(Адвокати доводять, визначаючи лексичне значення, граматичні ознаки і синтаксичну роль слів у реченнях).
Суддя. Отже, перше звинувачення є безпідставним.
Потім прокурор висуває ще 4-5 звинувачень, але адвокати доводять, що звинувачення неправильне, а суддя виносить рішення визнати всі звинувачення проти Невідомого безпідставними.
Наступна частина уроку – конкурсна.
Проводжу інтегровані уроки, на яких той чи інший матеріал подаю блоками, а інші уроки уже поглиблюють знання учнів, здобуті на інтегрованому занятті.
Метою міжпредметних уроків (інколи їх теж називають інтегрованими) є поєднання знань із кількох предметів. Такі уроки проводжу з учителями історії, музики. (Тема “Українські народні пісні і думи”).
Спостерігаючи під час нетрадиційних уроків за учнями, можна сказати, що вони надають перевагу саме таким урокам. На них відчувається співпраця з педагогом, формуються позитивні мотиви, навчально-пізнавальної діяльності. Від учителя залежить, яким буде його урок; зміст уроку, засоби і форми навчання.
Використана література
1. Журнал “Вертикаль”. - №2 (9). – 2000 рік.
2. Журнал “Рідна школа”. - №1. – 1999 рік.
3. Газета “Завуч”. - №10 (88), квітень 2001 р.
4. Газета “Все для вчителя”. - №3. – 2000 р.
5. Газета “Все для вчителя”. - №29. – 2001 р.
6. Журнал “Диво слово”. - №2. – 2001 р.
7. Журнал “Рідна школа”. - №12. – 1999 р.
8. Газета “Все для вчителя”. - №5. – 2001 р.