ЗМІСТ.

Стор.

Вступ.___________________________________________________3

1. Поняття,аналіз та шляхимінімізаціїкредитногоризику

комерційногобанку.____________________________________6

1.1.Поняттята суть кредитногоризику.________________6

1.2.Якіснийта кількіснийаналіз кредитногоризику._____11

1.3.Шляхимінімізаціїкредитногоризику.______________24

2. Аналізуправліннякредитнимризиком в банківськійустанові наоснові данихКиївської філіїАКБ “МТ-Банк”.________________34

2.1.Взаємовідносиникомерційногобанку з клієнтами.___34

2.2.Загальнаоцінка кредитногопортфеля КФАКБ“МТ-Банк”.____________________________________________42

2.3.Способимінімізаціїкредитногоризику, щовикористовуютьсяКиївськоюфілією АКБ“МТ-Банк”._52

3. Шляхивдосконаленнямінімізаціїкредитногоризику комерційногобанку._____________________________________68

3.1.Зарубіжнийдосвід щодоуправліннякредитним

ризикомкомерційногобанку.________________________68

3.2.Шляхипокращеннямінімізаціїкредитногоризику в комерційнихбанкахУкраїни._______________________72

Висновки.________________________________________________79

Списоклітератури.________________________________________81

Додатки._________________________________________________84

Вступ.

Економікаукраїни кінцядвадцятогосторічча поставилаперед кожнимсуб’єктомпідприємницькоїдіяльностінизку новихзавдань. Середнайголовніших– управлінняризиками. Їхпоява обумовленаспецифікоюта особливостямиринковогомеханізму,зокрема, свободоюдій, яка надаєтьсякожному суб’єктугосподарювання.

Алеслід зауважити,що банківськаситема держави,як і інші сфериекономічноїдіяльностіУкраїни, перебуваютьв умовах, якісуттєво відрізняютьсявід умов у переважнійбільшостірозвинутихкраїн своєюскладністю.Це зумовленодією різноманітнихфакторів : затяжноюекономічноюкризою, незавершеністюнормативно-правовоїбази, відсутністюстабільнихгосподарськихзв’язків,що в свою чергулише покращуєгрунт для загостренняризиків.

Поняттябанку органічнопов’язанез поняттямризику, бо банкивиконуютьфункцію перерозподілуризиків фінансовогоринку.

Банківськікерівники убільшостівипадків вирішуютьяк головну непроблему отриманнямаксимальногоприбутку відоперацій, апроблему досягненняоптимальногоспіввідношенняміж прибутковістюта ризикованістюоперацій.

Ризикє в кожнійбанківськійоперації.

Кредитнийризик визначаєтьсянауковцямияк внутрішнійризик в основнійдіяльностібанку.(9, с.54) Йогосуть полягаєу вірогідностізбитків віднепогашенняпозичальникомосновної сумиборгу та процентівза кредитом.

Протеневиконанняборжником своїхзобов’язаньперед банкомне обмежуєтьсялише несплатоюпроцентів інеповерненнямпозики. У цьомуразі підриваєтьсярепутаціяфінансово-кредитногоінституту, томущо значнийобсяг проблемнихкредитів ведедо загрозинеплатоспроможностібанку, яка відлякуєпотенційнихвкладниківі інвесторів.Підвищеннявтрат від позичковихоперацій викликаєвідплив ізбанку кваліфікованихспеціалістівчерез зниженняобсягу прибуткуяк джерелаїхнього матеріальногозаохочення.Слід враховуватий необхідністьдля фінансово-кредитногозакладу здійснюватидодатковівитрати , пов”язанііз стягненнямпроблемногокредиту, а такожте, що певначастина банківськогокапіталу “мертвіє”в непродуктивнихактивах, щознижує доходністьбанку.

Ця проблемавиявляєтьсясьогоденноюдля України,бозакінчивсяперіод отримуваннязначних інфляційнихприбутків.Перед банкамипостала необхідністьпереходу відекстенсивнихметодів роботидо інтенсивних(таких,що вимагаютьполіпшенняякості кредитногопортфеля). Аостанні в своючергу передбачаютьактивізаціювнутрішньогопотенціалубанка.Зупиняючисьна кредитуванні,це означає високий професіоналізмпри роботі ізпозичальником,це застосуванняостанніх науковихрозробок, таінше.

Особливостікредитноїдіяльностіукраїнськихбанків тіснопов’занііз загальноюекономічноюситуацією вкраїні. Якщов період 1992—1994років, за значнихтемпів інфляції,комерційнібанки частонадавали кредитина засадахособистоїдовіри керівниківбанку до позичальника,без належногозабезпеченнязастовою,сподіваючисьна те, що інфляціяі відповіднезростанняпасивів покриєможливі негативнінаслідкинесвоєчасногоповерненнякредиту, топочинаючи з1995 року ситуаціякардинальнозмінилася. Аджев умовах порівнянонизьких темпівінфляції коженпрорахуноку кредитнійполітиці ужереально загрожуєліквідностій платоспроможностіокремого банку..Очевидно, ниніважливогозначення набуваєякість кредитнихоперацій (оскількисаме вони приносятьнайбільшучастку прибуткукомерційнимбанкам), а отженеобхідністьвдосконаленняоцінки і мінімізаціїкредитногоризику.

Статастичнідані підтверджуютьтаку необхідність.

Нарощенняобсягів наданихбанками кредитіввідбуваєтьсяна фоні постійногозростанняабсолютнихзначень пролонгованихі простроченихпозичок.

Хоча аналізкредитноїдіяльностікомерційнихбанків свідчитьпро поліпшенняякості їхньогокредитногопортфеля у 1997році – незважаючина зростанняабсолютнихпоказників,питома вагапростроченихкредитів узагальній сумінаданих зменшиласядо 8.7% (на 01.01 1997 р була10.4%). (15, с.5). Але такатенденціяшвидко зміниласяна протилежну.

На 01.04.98 рокунестандартнікредити складали46% загальногообсягу заборгованості,на яку нараховуютьсярезерви , в томучислі безнадійні– 18.4% на суму 644.7мільйонівгривень.( 3 ). На01.10.98 року обсягбезнадійнихкредитів збільшивсядо 700 мільйонівгривень, а питомавага нестандартноїзаборгованістіза позичкамизросла до 46.5% відзагальногообсягу.(42, с.44).

Особливостікредитноїдіяльностіукраїнськихбанків тіснопов’занііз загальноюекономічноюситуацією вкраїні. Якщов період 1992—1994років, за значнихтемпів інфляції,комерційнібанки частонадавали кредитина засадахособистоїдовіри керівниківбанку до позичальника,без належногозабезпеченнязастовою,сподіваючисьна те, що інфляціяі відповіднезростанняпасивів покриєможливі негативнінаслідкинесвоєчасногоповерненнякредиту, топочинаючи з1995 року ситуаціякардинальнозмінилася. Аджев умовах порівнянонизьких темпівінфляції коженпрорахуноку кредитнійполітиці ужереально загрожуєліквідностій платоспроможностіокремого банку..Очевидно, ниніекстенсивністьрозвитку банківськогоринку Українипоступаєтьсямісцем інтенсивності,за якої важливогозначення набуваєякість кредитнихоперацій (оскількисаме вони приносятьнайбільшучастку прибуткукомерційнимбанкам), а отженеобхідністьвдосконаленняоцінки і мінімізації

кредитногоризику.

Особливістюсучасної банківськоїсистеми в Україніє те, що часткабанків, не знаходячиінших варіантівприбутковоїроботи, вдаєтьсядо надзвичайноризикованоїкредитноїполітики. Цев окремих випадкахприводить нелише до погіршенняфінансовогостану, а й доповного краху.А якщо прийнятидо уваги, щобанківськасистема – певнацілісність,в якій кожнийелемент пов‘язанийз іншими, тостає зрозумілимдо яких наслідківможе призвести такий “ефектдоміно”.

За можливістюуправліннякредитний ризиквідноситьсядо відкритихризиків, тобтотаких, що підлягаютьрегулюванню.І якщо повністюризик прибратинеможливо (боце є природнім), то банки повинніприймати лишедоцільнийризик, або взагалівідмовлятисявід нього. Необхідноюумовою застосуваннякомерційнимибанками ефективнихметодів видачіпозик клієнтамє мінімізаціякредитногоризику. Вонавключає передбаченняможливогоризику, йогооцінку та проведеннявсіх можливихзаходів щодообмеження йоговпливу.

В науковихколах немаєєдиної точкизору як щодосамої категоріїкредитногоризику, так іщодо методівйого мінімізації.Справав тому, що деякінауковці обмежуютьсятільки економічнимзмістом поняття,інші враховуютьматематичні,психологічніаспекти тощо.Створено багатокласифікаційспособів мінімізаціїкредитногоризику.

Метою цієїроботи є розкриттябагатогранноїсуті предметудослідження,його впливуна сферу кредитнихвідносин та,способів йогомінімізації.В ній будутьрозглянутіточки зорусучасних українськихекономістів– як спеціалістівз банківськоїсправи, так ізекономічногоризику.

Практичніаспекти мінімізаціїкредитногоризику будутьвикладені наоснові аналізуінформації,наданої Київськоюфілією акціонерногокомерційногобанку «МТ-Банк».

1.1.Поняттята суть кредитногоризику.

Одиніз найважливішихпринципівбанківськогокредитуванняполягає у тому,що наданийкредит має бутиповерненийу чітко обумовленів кредитномудоговорі строки.Дотриманняцього принципує запорукоюуспішногофункціонуваннякомерційногобанку. Цілкомочевидно, щопри наданнібудь-якої позикиперед банкомстає проблеманевизначеностітого, чи будеїї повернутовчасно, і більшетого, чи будеїї повернутовзагалі. Звідсивипливає, щоосновним завданнямбанку при наданніпозики є перетворенняневизначеностів ризик і йогодетальнийаналіз.

Під кредитнимризиком звичайнорозуміють ризикневиконанняпозичальникомпочатковихумов кредитноїугоди, тобтонеповернення(повністю абочастково) основноїсуми боргу іпрцентів поньому у встановленнідоговоромстроки.

Стосовнокредитногоризику слідвідмітитидекілька моментів.По-перше, кредитнийризик входитьдо обширноїобласті фінансовоноризику і тісноповязанийу ній і с процентним,валютним, галузевимта іншими ризикамибанківськоїдіяльності.Так неповерненнякредитів викликаєзільшенняризику ліквідностіі ризику банкрутсвабанку. По-друге,кредитний ризикдля банкузагострюєтьсяв звязкуз тим, що банкипозичають несвої власнікошти, а коштивкладниківі кредиторів.По-третє, рівеньризику постійнозмінюється.Це відбуваєтьсятому, що як банки,так і їх клієнтиоперують векономічному,політичномуі соціальномудинамічномуоточенні, деумови постійнозмінюються.

Виникненнякредитногоризику повязанеіз цілою низькоюфакторів. Вінзалежить відекзогеннихфакторів (тобто“зовнішніх”,повязанихіз станомекономічногосередовища,конюнктурою)і ендогеннихфакторів(“внутрішніх”,викликаннихпомилковимидіями самогобанку). Можливостіуправліннязовнішнімифакторамиобмежені, хочасвоєчаснимидіями банк можев певній міріпомякшитиїх вплив і попередитивелекі втратити.Велика увагаповинна приділятисьуправліннюкредитнимризиком задопомогоюважелів внутрішньоїполітики банку.

Кредитнийризик представляєсобою цілусукупністьризиків, повязанихз учасникамиі елементамикредитнихвідносин (див.рис 1.1. ; табл. 1.1.)

Слід зазначити,що більшістькомерційнихбанків Українидо недавньогочасу при оцінцікредитногоризику за конкретноюугодою враховувалилише одне ізможливих йогоджерел — фінансовіможливостіпозичальника(об'єктивнийризик, пов'язанийіз позичальником).Практика жпоказує, щодуже багатопозичальниківне повертаютькредити нетому, що потрапилив скрутне фінансовестановище, атому, що вонипросто не хочутьцього робити.В таких випадкахбанк змушенийподавати досуду на позичальниказа невиконанняним умов кредитногодоговору. І тутбанк може зіткнутисяще з однієюнеприємністю.Суд може відмовитийому в задовольненніпозову з причининедосконалогоскладання іоформленнякредитногодоговору. Доречі, це саместосуєтьсяй інших юридичнихугод, які укладаютьсяв процесікредитування(договір застави,гарантійнийлист, договірстрахування).Все це свідчитьпро те, що приоцінці ризикуза конретноюкредитноюугодою конченеобхідновраховуватиюридичнийризик.

Рис.1.1.

Структуракредитногоризику[12,c. 65]

Нині, коливедуться розмовипро реформуподатковогозаконодавства,підвищенимє системнийризик. Прикредитуванніокремих галузейслід враховуватиі форс-мажорнийризик. Це стосується,зокрема, вугільноїпромисловості,де досить частовиникаютьстрайки, і сільськогогосподарства,де можливівтрати врожаючерез несприятливіпогодні умови.

Проблемиіз погашеннямпозичок виникаютьне раптово:існуютьпевні причиниі тенденції,які можна вважати“сигналами”майбутніхпроблем.

Основнимипричинамибанкрутствапозичальниківє: недолікив управлінні,відсутністьефективнихсистем управлінськоїінформації,нездатністьреагувати назміни умовринків і конкуренцію,концентраціяна нереалістичнихпроектах зурахуваннямрозміру підприємства,перебільшеннявласних можливостей,тобто дужешвидке розширенняпривідсутностіадекватнихресурсів, недостачаакціонерногокапіталу івисока часткапозиковихкоштів.

До "сигналівдалекогосповіщення",що свідчатьпро неблагополуччяпозичальника,можна віднести:скороченняоборотівкоштівна рахунках,прохання відстрочитивиплати пораніше пролонгованихпозиках (післядругої пролонгації,як показуєпрактика, кредиттреба негайнопереводитив розряд проблемних),активність,що зросла вуправліннірахункомі інш. Для банку,що видав позикуіндивідуальномупозичальнику,попереджувальнимисигналаминеблагополуччяслужать також:постійне використанняклієнтом овердрафтуна граничномурівні; систематичнеперевищеннялімітів кредитування;труднощі погашенняпозики: затримкиз сплатоюпроцентівабо основноїсуми боргу;несприятливітенденції змінифінансовихкоефіцієнтів(недостачаліквіднихактивів, підвищеннячастки позиковихкоштів); "тиск"на прибуток(великі знижкипри платежахготівкою і вкороткі терміни);несплата податків;невчасненаданняоперативноїі достовірноїфінансовоїінформаціїі інше.

Таблиця1.1.

Характеристикиджерел кредитногоризику.[12, c. 65]

Найменуванняризику	Характеристикаджерела
1.Ризик, пов'язанийіз позичальником,гарантом,страховиком Об'єктивний(фінансовихможливостей) Суб'єктивний(репутації) Юридичний	Нездатністьпозичальника(гаранта, страховика)виконати своГзобов'язанняза рахунокпоточнихгрошовихнадходженьчи від продажуактивів Репутаціяпозичальника(гаранта, страховика)в діловомусвіті, йоговідповідальністьі готовністьвиконати взятізобов'язання Недолікив складанніі оформленнікредитногодоговору,гарантійноголиста, договорустрахування
2.Ризик,пов'язанийіз предметом застави 2.1.Ліквідності 2.2.Кон'юнктурний 2.3.Загибелі 2.4.Юридичний	2.1.Неможливістьреалізаціїпредмета застави 2.2.Можливе знеціненняпредмета заставиза період діїкредитноїугоди 2.3.Загибель предметазастави 2.4.Недоліки вскладанні іоформленнідоговору застави
3.Системнийризик	Зміни векономічнійсистемі, якіможуть здійснитивплив на фінансовийстан позичальника(наприклад,зміна податковогозаконодавства)
4.Форс-мажорнийризик	Землетруси,повені, катастрофи,смерчі, страйки,військовідії

Крім тогов теорії кредитногоризику науковцівиділяють такійого види:

кредитний ризик за конкретноюугодою – імовірністьпонесеннябанком збитківвід невиконанняпозичальникомконкретноїугоди;
кредитнийризик за всімпортфелем –це середньозваженавелечина ризіквза всіма угодамикредитногопортфелю, девагами виступаютьпитомі вагисум угод у загальнійсумі кредитногопортфеля.

Ціль діяльностібанку зводитьсядо отриманнямаксимальногоприбутку примінімальноможливомуризику. В залежностівід стратегічнихцілей діяльностібанку, він постійноздійснюєзбалансуваннявідношенняризик-доходністьз перевагоюодного із крітеріїв.При цьому банкможе опинитисьв одній із трьох“зон”:

Зонанедостатньоїдоходності– банк відмовляєтьсявід наданняризиковихкредитів алеприцьому незабезпечуємінімальногодоходу.
Зонаневиправданогоризику – банкприймає завідомонесприйнятнийризик, у зв‘язкуз чим імовірністьотриманнязапланованихвисоких доходівзначнознижується.
Зонабезопасногофункціонування– банк забезпечуєсебе мінімальнимнеобхіднимдоходом і приймаєна себе доцільнийризик.

Задачоюкерівництвабанка є зробитивсе можливе(за допомогоюсвого персоналу),щоб уникнутитривалогоперебуванняу перших двохзонах, яке призводитьдо погіршенняфінансовогостану банку.

Законпокладаєзагальнувідповідальністьза кредитніоперації нарадудиректорівбанку. Рададиректорівделегує функціїпо практичномунаданнюпозик на більшнизькі рівніуправлінняі формулюєзагальніпринципи іобмеженнякредитноїполітики.Увеликихбанках розробляєтьсяписьмовиймеморандумпро кредитнуполітику, якимкеруються всіпрацівникиданого банку.Змісті структурамеморандумурізна для різнихбанків, алеосновні моменти,як правило,присутні вдокументахтакого роду.

Передусімформулюєтьсязагальнамета політики,наприкладнаданнянадійних ірентабельнихкредитів. Міраризику повиннавідповідатизвичайнійнормі прибутковостіпо позиках зурахуваннямвартості кредитнихресурсів іадміністративнихвитрат банку.

Крімцього в меморандумідається розшифровкаяким чином банкмає намір досягнутизаявленої мети.Для цьоговизначаються:

- прийнятнідля банку видипозик

- позики, відяких банк рекомендуєстримуватися

- переважнеколопозичальників

- небажанідля банкупозичальникипо різних категоріях

- географіяроботибанку по кредитуванню

- політикав області видачікредитів працівникамбанку

- обмеженнярозмірів позикпо різних категоріяхпозичальників

- політикубанку в областіуправліннякредитнимризиком, ревізійі контролю.

1.2. Якісний та кількіснийаналіз кредитногоризику.

Під оцінкоюкредитногоризику позичальниказвичайно розуміютьвивчення іоцінку якіснихі кількіснихпоказниківекономічногостановищапозичальника.Роботаз оцінки кредитногоризику в банкупроводитьсяв три етапи. Напершому етапіпроводитьсяоцінка якіснихпоказниківдіяльностіпозичальника,на другій оцінкакількіснихпоказниківі на заключному,третьому етапі- отриманнязведеноїоцінки-прогнозуі формуванняостаточногоаналітичноговисновку.

Аналіз кредитногоризику поділяютьна якісний ікількісний

Якіснийаналіз єнайбільш складнимі вимагає ґрунтовнихзнань, досвідута інтуїціїу даній сферіекономічноїдіяльності.Його головнамета—визначитичинники ризику,області ризику,після чогоідентифікуватиусі можливіризикиу складікредитного.

Кількіснийаналізризику, тобтокількісне(числове) визначенняступеня окремихризиків і ризикуі ризику неповерненнякредиту в цілому,що є теж доситьскладною проблемою.

Якіснаоцінка кредитногоризику.

Найважливішиметапом управліннякредитнимризиком є йогооцінка в моментвидачі кредиту,тобто коли маємісце скритафаза ризику.Для цього необхіднодати оцінкукредитноїпропозиціїпотенційногоклієнта. Банкповинен вияснитидля себе наступне:

По-перше:наскільки добребанк знайомийіз клієнтомз точки зоруйого можливостейвиробництва,маркетингу,фінансовогостану?

По-друге:чи кваліфікованорозробленокредитна пропозиція?Чи є воно реалістичнимяк із ділової,так із економічноїточки зору?

По-третє:чи є ціль позички прийнятноюдля банку?

Вже напершому етапібанк має визначиивідповідністьпараметрівкредиту іпозичальникавимогам самогобанку. Відповідьна перше питанняособливо важливау випадку новихклієнтів абодрібних фірм,про яких практичнонемає інфрмації.Відповідь надруге питаннябанк може отриматиза допомогоюстандартноїанкети, в якійзаздалегідьпередбачаютьсявсі пункти, щоцікавлятькредитора. Банкможе оцінити,на скількидоступною іповною длянього будедодатковаінформаціяпро фінанасовийстан позичальника,наскількидостовірнуювона є. Банкиможуть вимагатинезалежноїаудиторськоїперевірки іоформленнядокументівпевним чином.Останній пунктпередбачаєвизначеннятого, чи підходитьмайбутнійкредит йогокредитномупортфелю, чидозволить цяпозика більшедиверсифікуватипортфель, чинавпаки збільшитьсконцентрованістьпортфеля наодній галузіпромисловостіабо на однихстроках платежів,чим збільшитьризик портфеля.Важливо такожприймати доуваги, чи маєбанк достатнійрівень компетентності,щоб оцінитикредит. Банкнеповиненнадавати позикув тих галузяхнародногогосподарства,в яких співробітникамбанка, що займаютьсякредитуванням,невистачаєнеобхіднихтехнічних знаньі знайомстваз ринком, щобвірно оцінитикредит. Тутбанку необхідновиробити своївимоги до кредитноїпропозиції,виходячи зпринципівкредитування,які закріплютьсякредитноюполітикоюбанку, і ознайомитиїх з клієнтом.

Необхідністьоцінки кредитногоризику повязаназ бажаннямкредиторазвести до мінімумуступінь ризику.Оцінка даєможливістьвибору найменьшризикованоїз двох або більшальтернатив,дозволяє визначитинайоптимальнішукомбінаціюдоходностіі ризику.

Кредитнийризик представляєсобою функціюпараметрівкредиту іпозичальнику.Оцінка кредитноїпропозиції,представленоїпотенційнимпозичальника,є, в кінцевомупідсумку, оцінкоюрізних видівризику, яківиникають принаданні бажаногокредита длябанка, що кредитує.

Якіснийаналіз реалізовуєтьсяпоетапно: а)вивчення репутаціїпозичальника;б) визначеннямети кредиту;в) визначенняджерел погашенняосновного боргуі належнихпроцентів;г) оцінка непрямихризиків позичальника,що приймаютьсябанком на себе.

Репутаціяпозичальникавивчаєтьсявельми ретельно,при цьомудуже важливимє вивченнякредитноїісторії клієнта,тобто минулогодосвіду роботиз позиковоюзаборгованістюклієнта. Уважновивчаютьсяі відомості,що характеризуютьділові якості(і особові – уразі індивідуального)позичальника.Встановлюютьсятакож фактиабо відсутністьфактів неплатежівпо позиках,протесту належнимобразомоформленихвекселів і такдалі.

Якщона якомусьетапі оцінкикредитноїпропозиціїбанк визначиввідхиленнявід положеньсвоєї кредитноїполітики.

Відповіднийпрацівниккредитноговідділу проводитьпопереднюбесіду з майбутнімпозичальником- власником чипредставникомкерівництвафірми. Ця бесідамає великезначення длявирішенняпитання промайбутню позику.Вході бесідиінтерв’ю неслід намагатисявивчити аспектироботи компанії;він повиненсконцентруватиувагу на ключових,базових питаннях,що являютьсобою найбільшийінтерес длябанку.

Кількіснаоцінка кредитногоризику.

Величинаризику , що несев собі можливийкредит, можевимірюватисьочікуванимизбитками таймовірністю,з якою ці збиткиможливі. Ризикмалий, якщоймовірністьнесприятливихнаслідків малаабо якщо привеликій імовірностірозмір неповернутогокредиту малий.Отже при наданнідуже великихкредитів величинаризику пропорційнозростає – навітьу надійногоклієнта можутьвиникнутипроблеми ізпогашеннямпозики, тодіяк для банкуодна така сумаможе викликатизначні наслідки.

Оцінкакредитногоризику враховуєне лише математичні,але й економічніаспекти, і томузводиться дооцінки здатностіі бажання клієнтаз певним рівнемрозвитку отримати,використатиі повернутикредит вчасноі в повномуобсязі (тобтодо оцінкикредитоспроможностіпозичальника).

Дляоцінки кредитногоризику банкивикористовуютьрізні моделі.Одні з них побудованіз використаннямобширних масивівінформаціїпро минулийдосвід кредитування(на основістатистичнихданих вираховуютьсязакономірності),інші зводятьсядо аналізуінформаціїі порівнянняїї із низкоюспеціальновизначенихкрітеріїв (алеце потребуєпевних припущень,що знижуєобєктивністьрішення).

Застосуваннякількісноїоцінки кредитоспроможностіклієнта передбачаєприсвоєнняпевної групитому або іншомувиду кредиту,тому або іншомутипу позичальникаі визначає в балах значеннярізних характеристикпотенційногопозичальника.Потім банкірпросто підраховуєзагальну кількістьбалів і порівнюєз моделлю наданняпозики абовідмови в їївидачі.

Бальнісистеми оцінкистворюютьсябанками наоснові емпіричногопідходу звикористаннямрегресійногоматематичногоаналізу абофакторногоаналізу. Цісистеми використовуютьісторичні даніпро банківські "добрі", "надійні"і "неблагополучні"позики і дозволяютьвизначитикрітеріальнийрівень оцінкипозичальників.

Всебільшого поширеннянабуває метод,заснованийна бальнійоцінці позикоотримувача.Критерії, пояких проводитьсяоцінка позичальника,чітко індивідуальнідля кожногобанку, базуютьсяна його практичномудосвіді і періодичнопереглядаються.

Системаоцінки кандидатав позичальникиPARSER і CAMPARI використовуютьсяв англійськихкліринговихбанках.

PARSER:

Р - Person - інформаціяпро персонупотенційногопозичальника,його репутації.

А - Amount -обгрунтуваннясуми кредиту;що запрошується,

R - Repayment - можливістьпогашення;

S - Security - оцінказабезпечення;

Е - Expediency - доцільністькредиту;

R - Remuneration - винагородабанку (процентна ставка) за ризик наданнякредиту.

CAMPARI:

С- Character - репутаціяпозичальника;

А - Ability - оцінка бізнесупозичальника;

М- Means - аналіз необхідностізвертанняза позикою;

Р - Purpose - мета кредиту;

А - Amount -обгрунтуваннясуми кредиту;

R - Repayment - можливістьпогашення;

I - Insurance - спосібстрахуваннякредитногоризику.

Упрактиціамериканськихбанківзастосовується "правилоп'яти С":

CAPACITY- здатністьпогасити позику;

CHARACTER - репутаціяпозичальника(чесність,порядність,старанність);

CAPITAL- капітал, володінняактивом якпередумоваможливостіпогашенняпозиковоїзаборгованості;

COLLATERAL- наявністьзабезпечення.застави;

CONDITIONS - економічнакон'юнктураі її перспективи.

Убанківськійпрактиці розрізнюютьпрямі і непряміметодики аналізукредитоспроможностіклієнтів.

Пряміметодикивикористовуютьсядосить рідко.Вони передбачають,що сума набранихклієнтом балівфактичноприрівнюєтьсядо тієї сумипозики, на якувін має право.

Непряміметодикишироко поширені.Їх суть полягаєв наданні певноїваги (балів)різним оціннимпоказникам,а результатомоцінки служитьвиведення класукредитоспроможностіклієнта.

Очевидно,що використаннябальнихсистем оцінкикредитоспроможностіклієнтів - цедостатньооб'єктивнийі економічнообгрунтованийпроцес прийняттярішень.хочаїх використанняповязанеіз деякимискладностями:бальнісистеми оцінкикредитоспроможностіклієнта повиннібути статистичноретельно вивіреніі вони вимагаютьпостійногооновленняінформації,що може бутикоштовним длябанку. Томуневеликі банки,як правило, нерозробляютьвласних моделейаналізу кредитоспроможностіклієнтів черезвисоку вартістьїх підготовкиі обмеженуінформаційнубазу. До тогож стандартнийхарактер цихмоделей непередбачаєврахуванняспецифічнихособливостейокремих позичальників.

Останнімчасом в західнихбанках розроблюютьсяметоди оцінкиякості потенційнихпозичальниківза допомогоюрізного родустатистичнихмоделей.Мета в тому,щоб розробитистандартніпідходи дляоб’єктивноїхарактеристикипозичальників,знайти числовікритерії длярозділу майбутніхклієнтів напідставі наданихними матеріалівна надійнихта ненадійних,підверженихризику банкрутстваі тих, для когонебезпекабанкрутствамалоймовірна.

Прикладомтакої “класифікаційноїмоделі” можебути “модельЗета” (Zetamodel), що розробленагрупою американськихекономістівта застосовуєтьсябанками прикредитномуаналізі. Модельпризначенадля оцінкиймовірностібанкрутстваділової фірми.Значення ключовогопараметру “Z”визначаєтьсяза допомогоюрівняння, змінніякого відображаютьдеякі ключовіхарактеристикианалізуємоїфірми - її ліквідність,швидкість обігукапіталу і т.д. Якщо для даноїфірми коефіцієнтперевищуєпідготовленупорогову величину,то фірма зараховуєтьсядо розрядунадійних, якщож отриманийкоефіцієнтнижче критичноївеличини, тозгідно моделіфінансовийстан такогопідприємствапідозрілийі надаватикредит йомуне рекомендується.

Користуючисьвказаним підходом,американськийекономістАльтманзапропонуваврівняння дляоцінки вірогідностібанкрутствапідприємства,що звернулосьдо банку закредитом.

Z = 1,2X1 +1,4X2 + 3,3X3 + 0,6X4 + 0,99X5

Вінвикориставп’ять змінних:

Х1 -відношенняоборотногокапіталу досуми активівфірми;

Х2 -відношеннянерозподіленогодоходу до сумиактивів;

Х3 -відношенняопераційнихдоходів (довирахуванняпроцентів іподатків) досуми активів;

Х4 -відношенняринкової вартостіакцій фірмидо загальноїсуми боргу;

Х5 -відношеннясуми продажудо суми активів.

Длярозрахункучислових параметрівмоделі Альтманзастосувавметод множинногодискримінантногоаналізу. Класифікаційне“правило”,отримане напідставі рівняння,гласило:

- якщозначення Z менше2,8 , то фірму слідвіднести догрупи потенційнихбанкрутів;

- якщозначення Z більше2,8 , то фірмі внайближчійперспективібункрутствоне погрожує.

Дужешироко використовуєтьсяв західнихбанках методкредитногоскорингу (creditscoring). Скоринговамодель можевикористовуватисьяк для оцінкивже наданогокредиту (тобтоступеня вірогідностіпорушень фірмоюумов кредитногодоговору), такі для відборупотенційнихпозичальників.Скоринг можебути застосованийяк до діловихпідприємств,так і до індивідуальнихпозичальників.

Модельоцінки позики,що запропонованаамериканськимекономістомЧессером,включала шістьзмінних:

Х1 -відношеннякасової готівкита ринковихцінних паперівдо суми активів;

Х2 -відношеннячистої сумипродажу до сумикасової готівкита ринковихцінних паперів;

Х3 -доход до відрахуванняпроцентів іподатків досуми активів;

Х4 -загальназаборгованістьдо суми активів;

Х5 -основний капіталдо акціонерногокапіталу;

Х6 -оборотнийкапітал дочистої сумипродажу.

Технікакредитногоскорингу булавперше запропонованаамериканськимекономістомД.Дюраномдля відборупозичальниківза споживчимкредитом. Дюранвідмічав, щовиведена нимформула “можедопомогтикредитномуробітнику легкоі швидко оцінитиякість звичайногопретендентана позику”.

Дюранвиявив групуфакторів, щодозволяють,на його думку,з достатньоюдостовірностювизначитиступінь кредитногоризику приотриманніспоживчоїпозики. Вінвикористовувавнаступні коефіцієнтипри нарахуваннібалів:

1. Вік:0,01 за кожний рікбільше 20 років(максимум 0,30).

2. Стать:жіноча - 0,40; чоловіча- 0.

3. Строкпроживання:0,042 за кожен рікпроживанняв даній місцевості(максимум 0,42).

4.Професія: 0,55 запрофесію знизьким ризиком,0 - за професіюз високим ризиком,0,16 - для іншихпрофесій.

5. Роботав галузі: 0,21 -підприємствазагальногокористування,державні установи,банки та брокерськіфірми.

6.Зайнятість:0,059 за кожен рікпраці на даномупідприємстві(максимум 0,59).

7- 9.Фінансовіпоказники: 0,45за наявністьбанківськогорахунку, 0,35 заволодіннянерухомістю,0,19 при наявностіполісу по страхуваннюжиття.

Застосовуючиці коефіцієнти,Дюран визначивмежу, що розподіляє“гарних” та“поганих”позичальників- 1,25 бала. Клієнт,що отримавбільше 1,25 балу,може бути віднесенийдо групи помірногоризику, а той,що отримавменше 1,25 балу,вважаєтьсянебажаним длябанку.

Методскорингу дозволяєпровестиекспрес-аналіззаявки на кредитв присутностіклієнта. Уфранцузськихбанках клієнт,запросившипозику і заповнившиспеціальнуанкету, можеотримати відповідьпро можливістьнадання позикипротягом декількоххвилин.

Прианалізі діловихпозик такожзастосовуютьсярізні прийомикредитногоскорингу - віднайпростішихформул до складнихматематичнихмоделей. Наприклад, крупний австрійськийбанк при оцінціризику кредитувикористовуєпросту методикуз трьома балансовимипоказниками:ефективністьвикористаннякапіталу, коефіцієнтліквідностіта відношенняакціонерногокапіталу досуми активів.В залежностівід набранихбалів підприємствопопадає доодної з чотирьохгруп ризику.(див.табл. 1.2.)

Таблиця1.2.

Кредитнийскоринг вавстрийськомубанку “Кредитанштальт”(38,с.238)

Показники	Границі	Вага	Групаризику
			A	B	С	D
			Більше 99	від40 до90	від20 до39	Менше 20
Ефективністькапіталу(в%)	2– 15	50
Коефіцієнт Ліквідності(в %)	15– 40	20
Акціонерний Капітал(в %)	2– 35	30

Щостосуєтьсякредитногомоніторингу,то завжди потрібнозважати на те,що процескредитуваннявключає контрольз боку банкуза виконаннямумов кредитноїугоди. Особливаувага приділяєтьсясвоєчасностісплати позичальникомвідсотків закористуванняпозичкою. Оскількипо кожній позичцііснує ризикнеповерненняборгу внаслідокнепередбаченихобставин, банкпрагне надаватикредити найбільшнадійним клієнтам.Однак він неповинен упускамиможливостірозвивати своїпозичковіоперації і зарахунок наданняпозик, що пов’язаніз підвищенимризиком, оскількивони приносятьбільш високийдоход. Враховуючизалежністьміж рівнемризику та доходністюпозичковоїоперації, банкповинен будуватисвою кредитнуполітику так,щоб забезпечитибаланс міжризикованістюта обережністю.Надмірна обережністьпозбавляє банкбагатьох прибутковихможливостей,а надмірнаризикованістьстворює загрозувтрати не тількидоходу відпроцентів, ай запозиченихкоштів.

Банківськапрактика свідчитьпро те, що труднощіз поверненнямпозик частішевсього виникаютьпід впливомпроцесів, щорозвиваютьсяпротягом певногоперіоду. Томудосвідченийкредитнийінспектор банкуможе ще на раннійстадії помітитиознаки труднощів,що виникаютьу позичальника,і вжити заходипо своєчасномузахисту банківськихінтересів.Працівник банкуповинен вдатисядо таких заходівдо того, як ситуаціявийде з-підконтролю івтрати станутьнеминучими.Неприйняттясвоєчаснихзаходів повиявленнюфінансовихускладненьу позичальниката захистуінтересів банкупризводитьне тільки донесплати процентіві позики. Втратидля банку вцьому випадкузначно більші.

По-перше,підриваєтьсярепутаціябанку, тому щовелика кількістьпростроченихпозик призведедо падіннядовіри вкладниківта інвесторів,виникне загрозанеплатоспроможностібанку.

По-друге,втрати відпозичковихоперацій підвищуютьзагрозу звільненняз банку кваліфікованихпрацівниківз причини зниженняможливостейїх матеріальногостимулювання.

По-третє,банк вимушенийпроводитидодатковівидатки, щопов’язані зістягненнямпроблемнихпозик.

По-четверте,певна частинапозичковогокапіталуперетворюєтьсяв непродуктивніактиви.

Названівтрати за своїмирзмірами можутьнабагато перевищитипрямі збиткивід неповерненняборгу.

Труднощіз погашеннямпозик можутьвиникати зрізних причин,найбільшрозповсюдженимиз яких є: помилкисамого банкупри розглядікредитноїзаявки, прирозробці умовкредитноїугоди, при подальшомуконтролю; неефективнаробота клієнта,що отримавпозику; фактори,непідконтрольнібанку.

Середпричин неповрененняпозичок, щозалежать відсамого банку,слід відмітити:ліберальнеставлення допозичальникапри розглядізаявки на кредит:неякісна оцінкакредитоспроможностіпозичальника;погане стркутуруванняпозички; помилкив оцінці забезпеченостіпозички; неповне відображенняв кредитнійугоді умов, щозабезпечуютьінтерес банку,відсутністьконтролю запозичальникомв період поверненняпозички (обстежень,перевірокзабезпеченнята інше).

Основніпричини створенняпроблемнихпозичок, щозалежать відпозичальника,пов’язані знезадовільнимкерівництвомпідприємством;погіршеннямякості продукціїі роботи; помилкамив оцінці ринківзбуту та інше.

Дофакторів, щоне знаходятьсяпід контролембанку та позичальника,належать: погіршенняекономічноїкон’юнктури,зміна політичноїобстановкиі законодавствата інше.

Проблемнікредити в своїйбільшості невиникаютьраптово. Існуєбагато сигналів,що свідчатьпро те, що фінансовийстан позичальникапогіршується,що наданий йомукредит можебути не повернутийв строк, абозовсім не повернутий.Ці сигналипрацівник банкуповинен вмітирозпізнавати.Для цьоговикористовується:аналіз бухгалтерськоїта фінансовоїзвітності;особисті контактиз позичальником;повідомленнявід третіх осібта від іншихвідділів банку.

Вперіод користуванняпозичкою позичальникповинен надаватибанку баланси,звіти про прибуткита збитки, іншіматеріали, щонеобхідні дляздійсненняконтролю зацільовимвикористаннямкредиту і своєчаснимйого погашенням.Працівникбанку, що обслуговуєпозичальника,повинен сумлінноаналізуватизвітність, щонадходить відпозичальниказ метою оцінкиперспективсвоєчасностіповерненняпозички. Проможливістьнеповерненняв строк позичкиможуть сигналізуватитакі результатипроведеногоаналізу: різкезбільшеннядебіторськоїзаборгованості,зменшеннякоефіцієнтуліквідності,зростанняпростроченихборгів, збільшеннячастки основногокапіталу взагальній суміактивів.

Яквже зазначалось,кожний банкрозробляє іздійснює своюкредитну політику,що складаєтьсяпід впливомпоточних таперспективнихзадач банку,а також економічноїкон’юнктури.В процесі проведеннякредитнихоперацій банкдотримуєтьсякредитноїполітики і томуперіодичноаналізує складта структурукредитногопортфеля.

Відструктури іякості кредитногопотрфеля банкув значній мірізалежить йогостабільність,репутація тафінансовийуспіх. Томубанку необхідноаналізуватиякість позичок,проводитинезалежніекспертизикрупних кредитнихпроектів ізаходів, виявлятивипадки відхиленнявід кредитноїполітики. Працівникибанку, що займаютьсякредитноюроботою, зобов’язаніспрямовуватисвої зусилляна виявленняв складі кредитногопортфеля великихта крупнихкредитів, атакож проблемнихпозичок, щопотребуютьпідвищеноїуваги.

Контрольза крупними проблемнимипозиками можескладатисьз повторноїперевіркибухгалтерськоїта фінансовоїзвітності,перевіркидокументації,якості заставита інше. Приконтрольнійперевірці зновуж таки розглядаєтьсяпитання провідповідністьданої позичкикредитнійполітиці банку,оцінюєтьсякредитоспроможністьта фінансовийстан позичальника.

Важливоюформою контролюза якістю кредитногопортфеля, щовикористовуєтьсязахіднимибанками, єаудиторськаперевіркапозик. Вонапроводитьсяспеціальнимвідділом тавідрізняєтьсявід контролюкредитногоінспекторатим, що здійснюєтьсянегласно працівникаминезалежнихслужб, які незв’язані зкредитнимвідділом. Результатиаудиторськихперевіроквідображаютьсяв спеціальномузвіті, що надаєтьсякерівництвубанку. Порядз оцінкою кредитногопортфеля аудиториподають рекомендаціїщодо поглибленнякредитноїроботи, а якщонеобхідно, тоі зміни методівта форм кредитування,що склалисяв банку.

Оскількиюридичнимвласникомзапозиченихкоштів є банк,йому належитьправо активноговпливу напозичальникау випадку виникненнянештатнихситуацій.

Існуєбагато методиканалізу фінансовогостану клієнтата його надійностістосовно своєчасногопогашення боргубанку. При вивченнікредитоспроможностіпозичальникаважливе значенняповинно приділятисяаналізу коефіцієнтів,що характеризуютьспіввідношеннярізних статейбалансу тадинаміку цихпоказників.В банківськійпрактиці західнихкраїн використовуютьсяпоказникиліквідності,заборгованості,погашенняборгу, дольовоїактивності,рентабельності.

ЗгіднорекомендаційНБУ щодо визначенняфінансовогостану позичальниківкритерії оцінкифінансовогостану позичальникавстановлюютьсякожним комерційнимбанком самостійно,на підставігрунтовноїі виваженоїоцінки фінансовоїдіяльностіконкретнихклієнтів-позичальників,проведеноїза підсумкамипорівняльногоаналізу їхбалансів, звітівпро фінансовірезультатита їх використаннятощо.

Комерційномубанку рекомендуєтьсярозробитивласну системузначень показниківфінансовоїдіяльностіпозичальниківна підставіспецифіки своєїкредитноїроботи.

Методикапроведенняоцінки фінансовогостану позичальникаоформляєтьсяокремим положеннямта затверджуєтьсяправліннямкомерційногобанку.

Комерційнийбанк щоквартальноробить оцінкуфінансовогостану позичальника.

Дляздійсненняоцінки фінансовогостану позичальника-юридичноїособи комерційнийбанк має врахуватичітко визначеніоб’єктивніпоказники йогодіяльності,такі як:

- обсягреалізації;

- прибутокта збитки;

-рентабельність;

-коефіцієнтиліквідності;

- грошовіпотоки (надходженнякоштів на рахункипозичальника)для забезпеченняповерненняпозики та сплативідсотків занею;

- складта динамікудебіторсько-кредиторськоїзаборгованості.

Необхідноврахувати такожфактори суб’єктивногохарактеру:

-ефективністьуправлінняпозичальника;

-макроекономічнаситуація векономіці істан розвиткугалузі позичальника;

- ринковапозиція позичальникаі його залежністьвід циклічнихта структурнихзмін в економіціі галузі;

- наявністьдержавнихзамовлень тадержавноїпідтримкипозичальникаі т.ін.;

- історіяпогашеннякредитноїзаборгованостіпозичальникав минулому.

Комерційномубанку рекомендуєтьсявикористовуватидля критеріївоцінки фінансовоїдіяльностіпозичальникатакі показники:

коефіцієнтзагальноїліквідності(КЛ1), якийхарактеризує,наскількиобсяг поточнихзобов’язаньза кредитамиі розрахункамиможна погаситиза рахунокусіх мобілізованихоборотнихактивів:

розділII активу - витратимайбутніхперіодів + розділIII активу

КЛ1= ------------------------------------------------------------------

розділII пасиву - позики,не погашенів строк + розділIII пасиву

теоретичнезначення КЛ1не менше 2,0 - 2,5;

коефіцієнтабсолютної(термінової)ліквідності(КЛ2), якийхарактеризує,наскількикороткостроковізобов’язанняможуть бутинегайно погашенішвидколіквіднимигрошовимикоштами тацінними паперами:

каса+ розрахунковийрахунок + іншірахунки в банках+

+короткостроковівклади

КЛ2= -----------------------------------------------------------------

розділ III пасиву

теоретичнезначення КЛ2не менше 0,2 - 0,25;

коефіцієнтспіввідношеннязалучених івласних коштів(К3) (коефіцієнтавтономності),який характеризуєрозмір залученихкоштів на 1 грн.власних коштів:

розділII пасиву + розділIII пасиву

К3 = -------------------------------------------

розділ I пасиву

теоретичнезначення К3 небільше 1,0;

коефіцієнтфінансовоїнезалежності(КН), якийсвідчить пропитому вагувласних коштіву загальнійсумі заборгованості:

розділI пасиву

КН= -------------------------------------------

розділII пасиву + розділIII пасиву

теоретичнезначення КНне більше 0,2;

коефіцієнтманевреностівласних коштів(КМ), якийхарактеризуєступінь мобільностівикористаннявласних коштів:

розділI пасиву - розділI активу

КМ= -------------------------------------------

розділ I пасиву

теоретичнезначення КМне менше 0,5.

Приздійсненніоцінки фінансовогостану позичальника-фізичноїособи маютьбути враховані:

-соціальнастабільністьклієнта, тобтонаявністьвласної нерухомості,цінних паперіві т.ін.; роботи,сімейний стані, як наслідок,

- наявністьреальної застави;

- вікта здоров’яклієнта;

- загальнийматеріальнийстан клієнта,його доходита витрати;

-користуваннябанківськимипозиками уминулому тасвоєчасністьїх погашенняі відсотківза ними, а такожкористуванняіншими банківськимипослугами;

- зв’язкиклієнта з діловимсвітом і т.ін.

Оцінкакожного показникафінансовогостану позичальникаможе здійснюватисяна порівняльномуаналізі та назнанні загальногостану економіки.

Напідставі проведеногоаналізу кількіснихта якіснихфакторів комерційнийбанк може визначитиклас надійностіпозичальника:

КласА:

- неменше п’ятироків з часудержавноїреєстрації;

- неменше одногороку з часуостанньоїструктурноїреорганізації,зміни в складіакціонерів;

- наявністьповністю позитивнихаудиторськихвисновків заостанні трироки діяльності;

- наявністьперспективногобізнес-плану;

-відсутністьфактів неповерненнячи несвоєчасногоповерненняпозик;

-відсутністьфактів несплатичи несвоєчасноїсплати нарахованихвідсотків запозиками;

-прибутковадіяльністьза останні трироки.

Доцього класувідносятьсяпозичальники,стосовно якихнемає жоднихсумнівів щодосвоєчасностіта повнотипогашенняпозики та відсотківза нею.

КласБ:

- неменше трьохроків з часудержавноїреєстрації;

- неменше одногороку з часуостанньоїструктурноїреорганізації,зміни в складіакціонерів;

- наявністьповністю позитивнихаудиторськихвисновків запопереднійрік діяльності;

- наявністьбізнес-плану;

-відсутністьфактів неповерненнячи несвоєчасногоповерненняпозик;

-відсутністьфактів несплатичи несвоєчасноїсплати нарахованихвідсотків запозиками;

-прибутковадіяльністьза попереднійгосподарськийрік, але рівеньприбутку порівняноз минулимироками зменшився.

Доцього класувідносятьсяпозичальники,стосовно здатностіяких до своєчасногота повногопогашення позикта сплати відсотківза ними на моменткласифікаціїнемає претензій,але передбаченареорганізація,диверсифікаціявиробництва,зміна профілюдіяльності, регіону роботитощо, чи зовнішніфактори (загальнийстан галузіосновної діяльності)не дозволяютьвіднести йогодо вищого класу.

КласВ:

- меншетрьох роківз часу державноїреєстрації;

- меншеодного рокуз часу останньоїструктурноїреорганізації,зміни в складіакціонерів;

- наявністьповністю позитивногочи позитивногоаудиторськоговисновку заостанній рікдіяльності;

- наявністьбізнес-планута його розроблення;

- наявністьфактів періодичногозатриманняповерненняпозик та сплатинарахованихвідсотків занею;

- чіткопростежуєтьсяпоява негативнихфакторів щодопервіснихджерел погашенняпозик.

Доцього класувідносятьсяпозичальники,стосовно якихякість джерелпогашення позикбільше не влаштовуєбанк внаслідокпояви фактівперіодичноїзатримки погашенняпозики та відсотківза нею.

КласГ:

- меншеодного рокуз часу державноїреєстрації,останньоїструктурноїреорганізації,зміни в складіакціонерів;

- наявністьчастково негативного,негативногоаудиторськоговисновку чивідсутністьаудиторськоговисновку;

-відсутністьбізнес-плану;

- наявністьфактів неповерненнячи несвоєчасногоповерненняпозик;

- наявністьфактів несплатичи несвоєчасноїсплати нарахованихвідсотків запозиками;

- збитковадіяльністьза попереднійрік, негативніфінансовірезультатиу поточномуроці;

-відсутністьповного покриттясуми позикирозміром заставичи іншогозабезпечення;

-нестабільнадинаміка показниківна квартальнідати, значенняпоказниківпогіршується.

Доцього класувідносятьсяпозичальники,які не можутьповернути повнусуму позикив строк та заумов, передбаченихкредитнимдоговором.

КласД:

- меншеодного рокуз часу державноїреєстрації,останньоїструктурноїреорганізації,зміни в складіакціонерів;

- наявністьнегативногоаудиторськоговисновку чивідсутністьаудиторськоговисновку;

-відсутністьбізнес-плану;

- наявністьфактів неповерненнячи несвоєчасногоповерненняпозик;

- наявністьфактів несплатичи несвоєчасноїсплати відсотківза позиками;

-відсутністьповного покриттясуми позикирозміром заставичи іншогозабезпечення;

-позичальникавизнано банкрутомчи проти ньоговедеться справав Арбітражномусуді;

- збитковадіяльністьза останні трироки, негативніфінансовірезультатиза поточнийрік.

Доцього класувідносятьсяпозичальники,кредитуванняяких неприпустиме,а видані позикипрактичнонеможливоповернути начас проведеннякласифікації.(4)

1.3.Cпособимінімізаціїкредитногоризику.

Рис.1.2.

Способимінімізаціїкредитногоризику.

Способимінімізаціїкредитногоризику

Зовнішні

Внутрішні

Розподілризику

Зовнішнєстрахування

Нормування

кредитів

Лімітуваннякредитів

Диверсифікація

Створеннярезервів

Оцінкакредитоспроможностіпозичальника

Вимоганадання забезпечення

Приздійсненнікредитуваннябанк неодмінноуправляє ризиком.Він може діятикількома способами:прийняти кредитнийризик (це маєбути узгодженеіз кредитноюполітикоюбанку, із вирішеннямпроблеми ризик– доходність)або мінімізуватийого. При цьомувідмова відризиковогокредиту зводить ризик для банкудо нуля, алетоді останнійвтрачає доходипо цій операції,що також недуже вигіднопри регулярномузастосуванніДля мінімізаціїкредитногоризику банкможе здійснюватибагато різнихзаходів (щоспричинюютьрізні зміни)поєднуватиїх, забезпечуючинайоптимальнішийвплив на ризик

Томудоцільним будебільш детальнийрозгляд всіхспособів мінімізаціїкредитногоризику.(див.рис.1.2.)

Внутрішніспособи мінімізаціїкредитногоризику доситьрізноманітніі стосуютьсяв-основномувнутрішньобанківськогокредитногоменеджменту.Основними середних є: оцінкакредитоспроможностіпозичальника,лімітування,нормування,диверсифікація,створеннярезервів.

Лімітуванняабо встановленняліміту, тобтоверхньої межіобсягів коштів,які надаютьсяу позику одномуклієнту. Лімітування є важливимзасобом зниженнярівня ризику, який базується на даних попередньогоаналізукредитоспроможності,який в своючергу є вельмикорисним методомоцінки ризику.Ліміт – попередньовстановленагранична сумакредиту, якуможе отриматипозичальник.Прикладомтакого методумінімізаціїкредитногоризику можутьпослужитиліміти по кредитнихлініях, привидачі кредитівпід заставувекселів, тощо.

Але слідзазначити, щодеякі науковцівизначаютьлімітування,як більш шиорокепоняття (33,с.25).Тобтоліміти за такоюточкою зоруможуть стосуватисяне лише сумкредитів. Банкиможуть самостійновстановлюватидодаткові (дозаконодавчовизначених)обмеження,яків більшостівипадків можнавизначити якліміти країн,галузі, безпосередньогопозичальника,видів забезпечення,валют. Ефектвід впровадженнялімітуваннязабезпечуєтьсячерез обмеженняконкретнихризиків, щохарактеризуютьданого клієнта,які є складовимиелементамикредитногоризику.До тогож встановленняподібних лімітів,в межах якихмають діятимолодші і середнікредитні менеджери,зводить домінімуму ризиквтрат відіндивідуальнихпомилок персоналута ризик, повзанийз концентрацієюкредитнихресурсів.

Нормуваннякредитівмає дві форми.Перша застосовуєтьсятоді, коли банквідмовляєтьсянадати позикупозичальникуна будь-якусуму, навітьза умови, щопозичальникпогоджуєтьсяплатити вищупроцентнуставку. Другамає місце тоді,коли банк готовийнадати позику,але обмежуєїї розмір досуми, яка меншаза ту, що хотівби отриматипозичальник.Банк виходитьз того, що саметі, що готовіплатити найвищіпроцентніставки,—це індивідита фірми знайризиковішимиінвестиційнимипроектами. Якщопозичальникздійснює вкрайризикове використаннякоштів і досягаєуспіху, то вінотримує великіприбутки. Зіншого боку,банк не хотівби надаватиподібну позику,бо інвестиціїпов'язані звеликим ризиком,і цілком ймовірно,що позичальникне досягнеуспіху, черезщо банку неповернутьгроші. Встановленнявищої процентноїставки тількизбільшить длябанку можливістьтого, що банкнадає позикуз високим ризикомнеплатежу поній. Отже, найкращедля банкудотримуватисяпершого видунормуваннякредитів івідкинутинадання позички.

У разівикористаннядругого видунормуваннякредитів, банкинадають позичальникампозики, але нетакі великі,як позичальникитого хотілиб. Таке нормуваннякредитів потрібне,позаяк проблемакредитногоризику загострюєтьсязі збільшеннямсуми позики,а вигода відуникненняризику значнозбільшується.Наприклад, якщобанк надаєпідприємствупозику в сумі30000грн. при такійже потребі,воно скорішевсього робитиметевсе можливе,щоб повернутиїї, бо псуватисвій кредитнийрейтинг намайбутнє – невигідно. З іншогобоку, якщо позикаскладатиме100000грн., матимемісце нераціональнеі навіть абсолютнонедоцільневикористаннякоштів. Оскількибільшістьпозичальниківповертає позики,коли суми останніхневеликі, тобанки нормуютькредити, надаючипозичальникамв кредит суми,значно меншіза бажані.

Диверсифікація– це спосібмінімізаціїкредитногоризику на рівнізагальногопортфелю банківськихпозик. В основітакого управлінняможе лежатирозпорошеннявиданих банкомкредитів, згрупованихза певнимиякісними критеріями— величини,строків, наявностізабезпечення,виду позичальників,їх галузевоїналежності,форми власності,фінансовогостану та низкиінших, що загаломдозволяє банкузнизити ризикможливих втрат,повязаних ізкредитноюоперацією.

Диверсифікаціяпозиковогопортфеля єнайбільш простимі дешевим методомхеджуванняризику неплатежупо позиці.

Основнимиспособами, щозастосовуютьсядля забезпеченнядостатньоїдиверсифікаціїпозичковогопортфеля, єнаступні:

1) диверсифікаціяпозичальниківможездійснюватисячерез прямевстановленнялімітів длявсіх позичальниківданої групи(наприклад, длянаселення поспоживчихпозиках) в абсолютнійсумі або посукупній питомійвазі в позиковомупортфелі банку;

2)диверсифікаціязабезпечення,щоприймаєтьсяпо позиках;

3) застосуваннярізних видівпроцентнихставокі способівнарахуванняі сплатипроцентівпо позиках;

4) диверсифікаціякредитногопортфеля потермінахмає особливезначення, оскількипроцентніставки по позикахрізної терміновостісхильні дорізних розмірівколивань ірівень непрямихділових ризиківпозичальника,що приймаютьсяна себе, такожістотно залежитьвід термінупозики. Реалізаціяданого аспектууправлінняризиком неплатежупо позиціздійснюєтьсяв руслі кредитноїполітики, щопроводитьсябанком. Так, уразі орієнтаціїбанку на позикидовгостроковогохарактеру,маючі рисиінвестиційногокредиту, розумнимє включенняв позиковийпортфелькороткостроковихпозик, які будутьбалансуватиструктурупортфеля. Крімтого, недостатнясбалансованістьпозиковогопортфеля можебути частковокомпенсованаза рахуноквідповідногоструктуруванняпортфелів іншихактивів, алез таким розрахунком,щоб забезпечитиоптимальнийбаланс термінівпо всьому портфелюактивів загалом. Належний рівеньдиверсифікаціїпозиковогопортфеля єхорошим способомстрахуванняризику, алезастосуваннятільки цьогометоду явнонедостатньо.

Протеіснують такожвигоди відспеціалізаціїу наданні позик.Такимчином банкикраще вивчаютьосбливостінадання тихпозичок, наяких вониспеціалізуються.Банки вимушенібалансуватиміж вигодамиі витратами,здійснюючиводночас ідиверсифікацію,і спеціалізацію.

Створеннярезервівна покриттяймовірних втратза кредитнимиопераціямиявляє собоюспосіб зниженняступеня ризику.В Україні формуваннятаких резервівє обов‘язковимі регулюєтьсяположеннямНБУ від 27 березня1998 року “Пропорядок формуванняі використаннярезерву длявідшкодуванняможливих втратза позикамикомерційнихбанків”. Комерційнібанки зобов‘язаністворюватирезерви длявідшкодуваннявтрат за основнимборгом за усімавидами кредитів.Не створюютьсярезерви забюджетнимикредитами ідепозитами,а також за кредитамита депозитамиміж установамив системі одногобанку. Враховуючизміни які затвердженіпостановоюНБУ від 16 грудня1998 року резервиподіляютьсяна: “резерв підстандартнузаборгованістьза позиками”та “резерв піднестандартнузаборгованість”(раніше загальнийрезерв і спеціальнийрезерв).

Основноюпроблемою приствореннірезерву напокриття імовірнихзатрат є оцінюванняпотенційнихнаслідківризику. Длярозрахункурозмірів резервівкредити класифікуютьза двома критеріями.За фінансовимстаном позичальника(див. розділ Ігл.3). другийкритерій – цехарактер погашенняпозичальникомзаборгованностіза кредитомі процентів.

— добре— якщозаборгованістьза кредитомта відсоткиза ним сплачуютьсяу встановленістроки, та закредитом,пролонгованимодин раз настрок не більше90 днів;

— слабке— якщопростроченазаборгованістьза кредитомта відсоткиза ним становлятьне більше90 днів, чизаборгованістьза кредитом,пролонгованимна строк понад90 днів, якщовідсотки сплачуються;

— недостатнє— якщопростроченазаборгованістьза кредитомта відсоткиза ним становлятьпонад90 днів, чизаборгованістьза пролонгованимкредитом понад90 днів тавідсотки несплачуються.

Привизначеннірозміру резервусума заборгованостіза кожнимпозичальникомокремо зменшуєтьсяна вартість:

— гарантій(гарантій КабінетуМіністрівУкраїни; гарантійбанків, зареєстрованихяк юридичніособи у країнах,віднесенихдо категоріїА;

— застави(грошових вкладіві депозитівпозичальника,які розміщеніу банку, що надаєкредити; майната майновихправ позичальника).

У розрахунокрозміру резервувартість заставленогомайна (майновихправ) позичальника(за виняткомдержавнихцінних паперів)включаєтьсяу розмірі небільше50 відсотківвартості, визначеноїдоговоромзастави. У розрахунокрозміру резервуза кредитами,наданими підзаставу державнихцінних паперів,включаєтьсявартість застави,визначеноїдоговоромзастави, алене більше реальної(ринкової) вартості.

За кредитами,класифікованимияк "безнадійні"вартість заставивраховуєтьсятак: за кредитами,якщо простроченазаборгованість(або загальнийстрок пролонгації)становитьвід 180до 360днів, до розрахункурезерву приймаєтьсяне більше25% вартостімайна та майновихправ, визначеноїдоговоромзастави, якщоперевищує360 днів - резервформуєтьсяна всю сумуосновного боргуза кредитом,незалежно відна.явностізастави.

Відповіднодо переліченихкритеріївкредитнийпортфель банківкласифікуєтьсяза такими групами:

Таблиця1.3.

Класифікаціякредитів .(2, п.2.7)

Погашення Фінанзаборгова- Совий стан ності (клас)	Добре	Слабке	Недостатнє
А	Стандартний	Під контролем	Субстандартний
Б	Під контролем	Субстандартний	Сумнівний
В	Субстандартний	Сумнівний	Безнадійний
Г	Сумнівний	Безнадійний	Безнадійний
Д	Безнадійний	Безнадійний	Безнадійний

Напідставі класифікаціїпозик комерційнийбанк створюєрезерв щодокожної групикредитів.Резервмає бути сформованийу повному обсязівідповіднодо сум фактичноїкредитноїзаборгованостіза групамиризику тавстановленогорівня резерву.

Таблиця1.4.

Рівні резервупо групах кредитів.(2, п. 2.8)

Групи кредитів	Рівеньрезерву (ступіньризику)
— стандартнікредити	2%
— кредитипід контролем	5%
— субстандартнікредити	20%
— сумнівнікредити	50%
— безнадійнікредити	100%

Резервпід стандартнузаборгованістьза позикамиформуєтьсящоквартальноза рахунокприбутку минулогороку. Резервпід нестандартнузаборгованість– за рахуноквитрат у кварталі,в якому надаликредит. В разізменьшеннярозрахунковогорозміру резервунадлишковусуму банк напрвляєна збільшеннядоходів.

Оцінкакредитоспроможностіпозичальниказдійснюєтьсяна другомуетапі процесукредитування.Вона передбачаєздійсненняякісної і кількісноїоцінки позичальниказметою оцінкиступеню кредитногоризику. Завдякиоцінці кредитоспроможностіздійснюєтьсявідсів кредитів,які протирічатькредитнійполітиці банку.Більш конкретнийрозгляд цьогопитання бувздійсненийу розділі Іглаві 3 даноїроботи.

Зовнішніспособи зниженняризику(передача ризику)свідчать проте, що банк передаєвідповідальністьза кредитнийризик (повністючи частково)комусь іншому,прагне розподілитиризик середголовних суб'єктівчи, наприклад,передати йогостраховійкомпанії.

Розподілризикуполягає в тому,щоб, наприклад,покласти певнучастку відповідальностіза ризик натого співучасникакредитногопроекту (в рамкахбанківськогоконсорціуму),який краще, ніжінші, здатниййого контролювати.Зменьшеннякредитногоризику банкушляхом йогорозподілу міжкількомазабезпечуєтьсязавдяки зменьшеннюобсягу позичкидля даногобанку і відповідноможливих втратпри неповерненніостанньої.Розподіл ризикуможе здійснюватисьяк за конкретноюкредитноюугодою, так іпри більшихобсягах операцій.Ризик між банкамиможе розподілятисьнепропорційно,тому безпосереднімучасникампроекту рекомендується,зокрема, підчас проведенняпереговорівпроявити максимальнугнучкістьстосовно того,яку часткуризику вонизгодні взятина себе.

Сутністьзовнішньогострахуванняризику полягаєв тому, що кредиторготовий відмовитисявід частинидоходів, абиуникнути ризику,тобто він готовийзаплатити зазниження рівняризику до нуля.Страхуваннякредитнихризиків є одниміз найпоширенішихспособів зниженняйого рівня(за кордоном,нажаль на Україніце не поширено).

За рубежемпрактикуютьдві основніформи кредитногострахування– страхуваннявласне кредитівта страхуваннязастави підотриманнякредитів. Першийвид страхуванняпередбачаєдля банку рольстрахувальника,який захищаєвласні інтереси.Банк отримуєстраховевідшкодуваннязбитків у випадкуневиконанняборжником своїхзабов‘язань.Сума страховихвнесків враховуєтьсяпри встановленніставки відсотказа кредит.

Другою формоюстрахуваннякредитів передбачено,що страхувальник– боржник захищаєправо свогокредитора(застрахованнусторону). Такийстраховий полісрозглядаєтьсяяк різновидгарантійногопаперу страховоюкомпанії банку.Таке страхуванняздійснюєтьсяза рахунокстрахувальника.

Вимоганадання забезпечення.

Забезпечення– це системавиконанняпозичальникомінтересівбанку, що дозволяєбанку у разінеповерненняпозики повністюабо частковокомпенсувативитрати покредитнихопераціях.Забезпеченняможе бути різнихвидів: застава(майно, майновіправа, цінніпапери); гарантіїі поручительства(банків, суб‘єктівгосподарювання);і інше (свідоцтвастраховихкомпаній, вимогиза заробітноюплатою)

Кредитуючийбанк повиненвизначити, якіактиви вважативдалимзабезпеченнямі як розраховувати вартість кредиту.Ці документиповинні бутипоширені вписьмовійформі, щоб весьбанк з нимиознайомився.У доповнення,необхіднорозглядатинаступніхарактеристикизакладенихактивів:

а)Відносна легкістьоцінки застави,як до прийняттярішенняпро видачукредиту, такі протягомкористуваннякредиту.Вартість заставинеобхідноперіодичноперевірятиз тим,щоб забезпечитиадекватнепокриття. Враховуючизміни кон'юнктуриринку, українськийкомерційнийбанк зобов'язанийодин раз нарік, а також уразі кожноїпролонгаціїкредитногодоговору проводитиперегляд вартостізаставленогомайна, визначеноїдоговоромзастави.

б) Можливістьрозміщенняна ринку заставиповинна бутивизначена іперіодично перевірятися.Наприклад:спеціальноспроектованеобладнанняз обмеженоюзастосовністюважче продатина ринку, чимстандартнуп'ятитону вантажівку.

в)Ліквідність,або легкість,з якою заставаможе бути оціненаі перетворенав грошові коштибез розривуу часі,дуже важлива.Наприклад:земляі комерційніабо промисловібудівлі меншліквідні, ніжвисокоякіснідебіторськірахунки, пояких можнашвидко отриматигроші, або стандартні матеріали, щоможуть довгозберігатися(наприклад,прокат чорногометалу, лісоматеріалитощо).Ліквіднимзабезпеченнямвважаються цінні папери.

г)Підконтрольність:легкість, зякою кредиторможе визначитимісцезнаходженнязастави і вступитиу володінняєю. Наприклад:простіше вступитиу володіннягрошима і іншимифінансовимиактивами, землеюі будовами, ніжавтомобілямиабо контейнерами,місцезнаходженняяких частоважко встановити.

д)Амортизаціяабо моральнестаріння. Деякіактиви втрачаютьсвою первиннувартість швидше,ніж інші, хочтермін їх придатності- на відмінувід термінуїх старіння- може бути значним.Наприклад:електроннеобладнання(комп'ютери,високотехнологічнаапаратура іт.д.). Також необхідностежити заможливістюпсування черезнеправильнезберігання.

Використаннязабезпеченнядля підтримкикредита незнімає ризику,тому не слідвважати процескредитуванняпроцесом обмінукредиту назабезпечення.По суті справи,забезпеченнямінімізуєкредитнийризик, вононадає можливістькредиторузбільшити своїшанси по отриманнюкоштів по своїмвимогам у випадкунесплати сумиборгу.Такожспрацьовуєпсихологічнийфактор: навітьякщо позичальникотримав позичку,він не захочеу більшостівипадків втрачатисвої власніцінності – цедодатковийстимул дляповерненняпозики (тимбільше, що вартістьмайна зазвичайбільше, ніжобсяг позички).

Позикапід заставу.Позикипід заставу- це кредити,забезпеченіз боку позичальниказаставою активів.У протилежність,однак, більшраннім періодам,коли закладеніактиви частофізично переміщалисяу володіннякредиторам,активи сьогоднічасто залишаютьсяу володінніпозичальника,який продовжуєкористуватисяними. У такомувипадку, заставаактивів здійснюєтьсяу виглядіцессііабо поступкиправ - письмовоїконтрактноїугоди між кредиторомі позичальником,що деталізуєзв'язок міжтермінамиі умовами позикиі закладенимактивом.

Оскількидля багатьохбанків основначастинапортфеля складаєтьсяіз забезпеченихкредитів, юридичніаспекти цессііабо поступкиправ на цінності,що забезпечуютькредит,є надто важливими.Кредитуючийбанк в особіспівробітника,що займаєтьсякредитом, іюридичноговідділу банку,повинен бутипильним взабезпеченніналежногоюридичногозахисту.

Забезпеченнянерухомиммайном, якправило, використовуєтьсяпри видачівеликихдовгостроковихкредитів, такзваних іпотечнихпозик. Як заставапо іпотечнихпозиках можутьвиступати для:

промислових,торгових фірм,фермерськихгосподарств- земельні дільниці,виробничі ісільськогосподарськіспоруди, приміщення,комунікації;

індивідуальнихпозичальників- житлові дома,квартири.

Забезпеченнякредиту оформляєтьсяборговимзобов'язаннямпозичальника- іпотекою. Подеяких видахіпотечних позик(наприклад, поспоживчихкредитах напридбанняжитла) банкможе продаватиіпотеки позичальниківіндивідуальнимінвесторам.Це здійснюєтьсяза допомогоювипуску (емісії)ціннихпаперів, якправило, облігацій,які забезпечуютьсяіпотеками.Облігаціїнадходять на ринокціннихпаперів і продаються.Виручені коштибанк направляєв оборот.Платежі позичальниківпо іпотечнихпозиках (внескив погашеннякредиту і процент)розподіляютьсябанком міжвласникамиоблігацій.Прибутокбанку складаєтьсяз різниціміж позиковимпроцентом,який платитьпозичальникбанку, і процентомпо ціннихпаперах (облігаціям),який банк виплачуєїх держателям.

Забезпеченнярухомим майном.В якоствзастави покредитамвикористовуютьнаступнівиди рухомогомайна для:

промислових,торгових іінших фірм,фермерськихгосподарств- обладнання,машини, механізми,інвентар,транспортнізасоби, худобаі інше.;

індивідуальнихпозичальників- товари тривалогокористування(в тому числіособистіавтомобілі).

Забезпеченняціннимипаперами. Взаставуприймаютьсядержавні цінніпапери і паперикорпорацій.Обов'язковоюумовою євисока ліквідністьціннихпаперів. Позиковікоштине повинні бутивикористаніна купівлюнових ціннихпаперів, щонаправленона обмеженнябіржової спекуляціїпозичальниківі зниженняризику банкрутстваклієнтів.

Забезпеченнятоварнимизапасами. Прицій формі якзастава виступаютьпартії сировини,матеріалів,готової продукції.Перевага віддаєтьсятоварам, торгівляякими ведетьсяна біржі і пояких, легковизначитиринкову ціну.Умовою застосуваннятоварних запасівяк застави єїх застрахованість.Існує два способиоформленняданого забезпечення:під складськіквитанції іпід підлягаючізберіганнюрозписки. Припершому способізакладенітовари вилучаютьсяу позичальникаі передаютьсяна зберіганняскладськійкомпанії. Складськіквитанціїслужать забезпеченнямкредиту. Післяпогашенняпозики банквиписує ордерна видачу товарівпозичальнику.При другомуспособітовари знаходятьсяна відповідальномузберіганніу позичальника,однак контрольза ними доручаєтьсяпредставникамбанку-кредитораабо третімособам (наприклад,складськійкомпанії). Уцьому випадкузабезпеченнямслужать охороннірозписки.

Другийспосібдозволяє знизитивитрати позберіганнюзастави, однакзбільшує ризикбанку. Видачапозики підохоронні розпискивимагає високоїнадійностіклієнта.

Як елементзабезпеченнякредиту товарнимизапасами можевиступативексель позичальника.Цей спосібоформленнязабезпеченнязастосовуєтьсяприкредитуванніфірм роздрібноїі оптової торгівлі.При цьомубанк-кредитороплачує товарифірмі-постачальникупозичальника.Позичальникотримавшитовар, що юридичноналежить банку,зобов'язуєтьсязберігатийого до моментупогашенняпозики. Зобов'язанняпозичальниказавіряєтьсявекселем, якийпідлягає оплатіпри першійвимозі (пред'явленні)банку-кредитора.Якщопартія закладенихтоварів проданакінцевомуспоживачеві,то позичальникмає праворозпоряджатисявиручкою тількипо довіреностібанку-кредитора.Без довіреностівиручка зараховуєтьсяв погашенняпозики.

Забезпеченняшляховимидокументамивикористовуєтьсяприкредитуванніекспортно-імпортнихторговихоперацій. Уцьому випадкуяк застава покороткостроковихпозиках виступаютьдокументи, щозасвідчуютьвідвантаженнятоварів (коносаментиі накладні).Коносаментизастосовуютьсяприоформленнівідвантаженнятоварно-матеріальнихцінностейморським ірічковим транспортом,накладні іншимивидами транспорту.Даний спосібзабезпеченнякредиту оформляєтьсяшляхом індосуванняназванихдокументівїх власникамина користьбанку-кредитора.Умовою видачікредиту підзабезпеченняшляховимидокументамиє страхуваннявантажу.

Забезпеченнядорогоціннимиметалами. Якзастава попозиках приймаютьсямонета, злитки,вироби іззолота, срібла,платини, коштовнікамені і інш.Цей спосібзабезпеченнякредиту в цейчас використовуєтьсядосить рідко.

У світовійпрактицізустрічаютьсяі інші способизабезпеченнякредитів. Зокрема, при видачіпозик індивідуальнимпозичальникамяк заставаприймаютьсяполіси страхуванняжиття, свідченняпро ощаднівнески,вимоги на виплатузаробітноїплати та інші.

У практиціроботиукраїнськихкомерційнихбанків найбільшпоширенимиформами забезпеченнязобов'язаньпозичальникаперед банкомє заставамайна, гарантія(поручительство)третьої особи,стягнення пеніі штрафів,переуступкана користьбанку вимогі рахунківпозичальникатретій особі,страхуваннявідповідальностіпозичальникаперед банкомза непогашеннякредитів іризику непогашеннякредитів. Правовіоснови цих формзастави визначеніЦивільнимкодексом України.

Для використаннятакої формизабезпеченнязобов'язань,як заставамайна, банкукладаєз клієнтомдоговір застави.

Гарантія- цеписьмовезобов'язаннятретьої сторонисплатити боргу разі відмовивід сплатипозичальником.Якщоне використовуєтьсястандартнабанківськаформа, важливо,щоб співробітник,що розглядаєпитанняпро кредит,перевірив разомз юридичнимвідділом законністьгарантії.Використаннягарантії якінструментзабезпеченняпозикивимагає такогож процесу оцінкиризику гаранта,як і позичальникакредитуючимбанком.

Гарантіяможе бути:

(а) Забезпеченаабонезабезпечена.Звичайнорекомендуєтьсянаполягатина забезпеченійгарантії, щобпідтвердитиреальністьзобов'язаньгаранта завимогою. У разі забезпеченої гарантії, заставаповинна періодичноперевірятися,як і у випадкуіз забезпеченимкредитом.

(б)Обмеженоюабонеобмеженою.У разінеобмеженоїгарантії (гарантгарантує всюзаборгованістьодного позичальникаодному кредитору),важливо,щоб вона періодичнооновлювалася,наприклад,щорічно, і щободночасноперевіряласякредитоспроможністьгаранта. Необмеженігарантії звичайнонезабезпечені.

(в)Особистоюабокорпоративною.Особистігарантії звичайновикористовуютьсяприкредитах приватнимособам, товариствамабо компаніям,в яких відповідальністьі управліннясконцентрованів однихруках. У разікредиту товариству,настійнорекомендуєтьсяотриматинеобмеженігарантії відобох партнеріві зробити так,щоб ці гарантіїбули рівнимиі невинятковими,тобто щоб обидвапартнери відповідализа боргтовариствавсіма своїмиособистимиактивами. Уцьому випадкутакож важливо,щоб обидвагаранти періодичнозабезпечували кредитуючий банк оновленими фінансовимидеклараціямипро станїх активів іпасивів.Гарантії корпораціїчасто запитуються кредиторомдля забезпеченнякредиту іншоїкорпорації.Прикладомможе служитиматеринськакомпанія, щогарантує боргоднієїздочірніх, абокомпанія щогарантує боргсвоїх постачальників.У цьому випадкукредитуючийбанк повиненпересвідчитисяв тому, що особа,та,що підписуєвід імені корпораціїуповноваженана це відповідноюрезолюцієюРадиДиректорівабо статутом.

2.1.Взаємовідносиникомерційногобанку з клієнтами.

Київськафілія АКБ “МТ-Банк”була створенау 1997 році. Її заснуваннябуло погоджене УправліннямНБУ по м.Києвута Київськійобласті від19.04.97 р. Як філіябудь-якогобанку вона неє юридичноюособою, діє напідставі окремогоположення,виступає відімені головногобанку, має свійштамп, круглупечатку зісвоїм найменуванням.

Так як розрахунковіоперації “МТ-Банку”здійснюютьсяпо третій моделіобслуговуваннякореспондентськогорахунку комерційногобанку в СЕПНБУ, то філіямає свій субкоррахунокі МФО в УправлінніНБУ по м.Києвута Київськійобласті. Вибіртакої моделіпояснюєтьсяпо-перше, невеликоюмережею відділеньбанку і, по-друге,більшою економністюпорівняно ізствореннямвнутрібанківськоїсистеми електронихплатежів.

Філія здійснюєбанківськіоперації, передбаченіположеннямпро філію, таза умови отриманнядовіреностіГоловного банкуі дозволу НБУ.Метою створенняКиївського філіалу буврозвитоктоварно-грошовихі фінансовихвадносин врегіоні шляхомнадання широкогокола банківськихпослуг та акумуляціївільних коштівпідприємстві громадян зметою використаннядля кредитуванняпріоритетнихгалузей народногогосподарства,а також проведенняоперацій здержавними(недержавними)борговимизобов”язаннями.(Положенняпро філію) Алепісля певногоперіоду роботиактивністьвідділеннязакцентуваласьна кредитнихопераціях, якіі стали головнимджерелом доходівбанківськоїустанови.

КФ АКБ “МТ-Банку”працює з невеликим,але доситьпостійним коломклієнтів. Такна початокдругого кварталуцього року неюобслуговувалосьбільше 120 гривнєвихта більше 40 валютнихрахунків юридичнихосіб. Слід відмітититакож, що кількістьнових рахунківпостійно зростає,що дозволяєнарощуватиобсяги залученихкоштів, якіможуть бутивикористанідля активнихоперацій. Простежитизалежністьміж залученнямдо спільноїроботи новихклієнтів тазбільшеннямкількості таобсягів виданихкредитів можназа допомогоюдіаграм в додаткуА та таблиці2.1.

Таблиця2.1.

Кількістьвідкритихпоточних рахунківсуб”єктівгосподарськоїдіяльності, діючихкредитних справта обсягикредитуванняна початоккожного кварталуза час функціонуванняКФ АКБ “МТ-Банк”,шт.

	ІІІ.97	IV.97	I.98	II.98	III.98	ІV.98	І.99	ІІ.99
Поточнірахунки	12	29	49	70	89	113	141	190
Кредитнісправи	1	6	6	7	9	11	9	13
Обсягикредитування,тис. грн.			4123	4903	7412	12489	8226	9857

Як бачимоза перший рікдіяльностіфіліалу кількістьрахунків збільшиласьна 58, а за другийрік – на 120. Прицьому обсягикредитуваннязбільшилисябільше ніж у 4 рази порівняноіз першим кварталомроботи.

Робітникибанківськоїустанови встановлюютьтісні діловіконтакти зновими клієнтамиз метою закріпленняїх зацікавленостіу кредитнихресурсах самецього банку.Банком проводитьсяполітика кредитуванняне лише своїхпостійнихклієнтів, алеперевага надаєтьсясаме їм. Кредитуванняє головнимджерелом доходівКиївської філії“МТ-Банку”.Філія надаєкредити позичальникам(як юридичним,так і фізичнимособам) відповіднодо Дозволу наздійсненняоперацій Головногобанку в м.Кременчуці.

За данимифінансовогообліку (висновкианалізу якихпредставленіу вигляді Рис.2.1.)основна частинадоходів отримуєтьсяустановою відкредитнихоперацій.

При збільшенніабсолютноїсуми доходіввід банківськихоперацій одночасноспостерігаєтьсязбільшенняв них питомоїваги доходіввід кредитноїдіяльності.В свою чергу серед процентних доходів від кредитних операцій

ис.2.1.

відноснопостійною(близько 97-98%)залишаєтьсячастка надходженьпо кредитахсуб”єктамгосподарськоїдіяльності– це основнийнапрямок роботипрацівниківбанку. Значнезменшенняобсягів позичок, наданих фізичнимособам, відбилосьна закономірномузменшенні доходностітаких операцій.(від 1% до 0,2%). Протилежнатенденціяспостерігалась відносно доходів,отриманих відкоштів, тимчасовопозиченихголовним банком.Але ця статтянадходженьє досить коливноюі пов”язанаіз попитом накредитні ресурсифілії середклієнтів.

Як ми бачимо,кредитна діяльністьбула і залишаєтьсядля банку вагомимджерелом отриманняприбутку, аробота з клієнтамивимагає постійногоаналізу тапокращеннявже набутихнавичківкредитування.Навіть працюючиз постійнимиклієнтами,банківськаустанова стикаєтьсяіз проблемоювибору “прибуток-ризик”.

Робота над “проектом”будь-якогонового кредитув Київськійфілії “МТ-Банку”починаєтьсяіз отриманнязаявки потенційногопозичальника та збору інформаціїпо трьох напрямках:

про фінансовийстан позичальника;
про данийпроект, наздійсненняякого запрошуєтьсякредит;
узагальненаінформаціяпро попереднікредитні операції,репутаціюмайбутньогопозичальниката його поточнуопераційнудіяльність.

Якщо заявана отриманнякредиту подаєтьсяустановою, якавже має хочаб один відкритийпоточний рахунокв даному банку,то частково інформація про позичальникадля банківськихпрацівниківвже є доступноюіз отриманихраніше документів(копій Статуту,Установчогодоговору, свідоцтвапро державнуреєстраціюсуб”єктапідприємницькоїдіяльності,довідки Державноїподатковоїадміністрації, копії наказівпро призначенняна посаду осіб,перерахованихв картці іззразками підписів,та інших). Алетакі документине дають вичерпноїінформації.Тому працівникикредитноговідділу викорстовуютьдля аналізукредитноїзаявки інформаціюодразу з кількохджерел.

Майже всівідомості пропроект, підякий надаєтьсякредит, кредитнийінспекторотримує відсамого клієнта.При цьому відостаньоговимагаєтьсяпредставленнятехніко-економічногообгрунтуваннякредитованогозаходу. Як правило,інспектор надаєпозичальникуневеликуконсультацію.Обгрунтуванняповинно охарактеризуватирівень ефективності,рентабельностіта окупностіз розрахункамиочікуванихнадходженьвід реалізаціїпродукції(проведенняробіт, наданняпослуг), за рахунокяких передбачаєтьсяпогасити майбутнійкредит. Оформляєтьсяобгрунтуванняу вигляді данихта розрахунківу розрізі доходіві витрат. Обов”язковимє поясненнякінцевогорезультатузаходу.

Якщо кредитпов”язанийіз реалізацієюпервинногоконтракту, топозичальникповинен такожпредставитив банк документиза угодою (договор,товарно-транспортнідокументи,накладні,рахунки-фактури,акти виконанихробіт ). Особливаувага приділяєтьсяпрацівникамикредитноговідділу Київськоїфілії АКБ “МТ-Банк”документамза зовнішньоекономічнимиугодами.

Ще одиннеобхіднийдокумент - целист на перерахуваннякоштів з реквізитамиотримувача.Його зміст маєбути узгодженийіз контрактомі це перевіряєтьсякредитнимінспектором.

Якщо підприємствоздійснює своюдіяльністьу такій формігосподарськоготоваристваяк товариствоз обмеженоювідповідальністюабо його керівникне має правасамостійнозаключатикредитнийдоговір і договірзастави,то серед представленихдокументівмає бути такожпротокол засідання,в якому закріпленерішення проотриманнякредиту.

Дані профінансовийстан підприємствапрацівниккредитноговідділу отримуєз балансу наостанню звітнудату, звіту профінансовірезультати та їх використання(Форми №2), та іншоїбухгалтерськоїта статистичноїзвітності.

Окрім переліченихдокументівв КФ АКБ "МТ-Банк"значна увагаприділяєтьсяаналізу рухугрошових коштівна поточномурахунку.Позитивноюхарактеристикоювважаютьсякрупні оборотипротягом останньогопівріччя,які свідчатьпро активнудіяльністьпідприємства.Якщо данийпозичальникне є клієнтомбанку,то обов"язковоювимогою донього є представленнядовідки з банку,що здійснюєйого розрахунково-касовеобслуговування,про відсутністьчи наявністьзаборгованостіпо кредитам.Такождодаєтьсявиписка з особовогорахунку прорух коштів напоточномурахунку заостанні шістьмісяців.

Слід відмітити,що банк не маєвласної методикиоцінки кредитоспроможностіпозичальника,тому часткововикористовуєрекомендовануНаціональнимбанком України.Проблема заключаєтьсяв тому,що більшістьпідприємствне виконуютьвимог тих показників,розрахунокяких для оцінкифінансовогостану позичальникатам пропонується.Основна масапозичальників- це торговіфірми,які мають невеликийвласний капітал,майже не маютьдовгостроковихзалученихпасивів (окрімвласного капіталу),інколи в силуособливостейсвоєї торговоїдіяльностімають значнудебіторськузаборгованністьа також кредиторську(наприклад затовари,час оплати якихще не настав).Звичайно такіхарактеристикине служать накористь самогопозичальника,але це чи неєдині підприємства,які можутьздійснитизаходи (контрактикупівлі і продажу)із рентабельністю15-25% .Тобто за умоввдалої реалізаціїкредитованоїугоди (контракту)кредит повертаєтьсябез прострочокі пролонгацій.Мають місцетакож достроковіпогашеннязаборгованностей.Так за часфункціонуванняфілії 65% кредитівповерталисяторговимифірмами в деньзакінченнядії кредитногодоговору абодостроково.Більше 31% поверталисядостроковоабо вчасно підчас першоїпролонгаціїкредитів строкомдо 1місяця,наданих підторгові операції.

Відсутністьвласної розробленоїметодики оцінкикредитоспроможностіпотенційцнихне служить накористь банку,але частковопояснюєтьсянетривалимдосвідом роботина кредитномуринку. З часомфілією на основістатистичногоаналізу кредитнихсправ своїхклієнтів можебути розробленаметодика, якаб враховуваласпецифіку самеїї кола клієнтів.Для цього необхіднимбуло б вивченнякореляціїпоказниківфінансовогостану позичальників,спектр якихможе бути значнорозширений,із характеромпогашення боргукожним окремимклієнтом (відстрочкасплати процентів,кількість татривалістьпролонгацій,якість забезпечення,тощо).

На данийперіод часупри оцінцірепутаціїпозичальникапрацівникивикористовуютьлише окреміархівні даніта інформацію,отриману знеофіційнихджерел (тобтовід інших економічнихсуб"єктів,які співпрацювализ ними:інші підприємствата фірми).

Під час аналізукредитованогозаходу спеціалісткредитноговідділу перевіряєекономічнудоцільністьзапрошеноїсуми кредиту.Трапляютьсявипадки,коли позичальникзменшує в заявісуму позику,щоб підвищитиімовірністьїї отримання,або навпакинавмисно їїпідвищує,плануючи отримати"додаткову сумупрозапас".І те і інше єризиком з точкизору поверненнякредиту.Тому під часбесіди з позичальником,працівник можедовести необхідністьзміни сумикредиту.

На практицікредитнийінспекторпроводитькілька зустрічейіз позичальником,по мірі підготовкидокументів.Подається такожпакунок документів,що стосуютьсязабезпеченнякредиту.

Всі документиперевіряютьсяначальникомКиївськогофіліалу,або його заступником.

На засіданнікредитноїкомісії філіїприймаєтьсякінцеве рішеннящодо кредиту,а також умовйого надання.Висновокзакріпляєтьсяпротоколомзасідання,який є документомдля внутрішньогокористування.На основі такогопротоколуздійснюютьсянаступні переговориз клієнтом.Саме вони єетапом співставленняі збалансуваннявимог та побажаньклієнта і банку.Результат цієїрозмови - цеумови кінцевоговаріанту кредитногодоговору - тобторезультатдомовленості.У негативномувипадку прийняттявипадку можебути відкладенена деякий часабо взагалівідкинуте.Працівники" МТ-Банку"намагаютьсяутримати клієнта,але інколиситуація вжепід час підготовчоїроботи змінюєтьсяна стільки,що для банкустає невигіднимприйняття умовклієнта.Таківипадки напрактиці поодинокі– лише кількаразів за часроботи філії.

Наступнийкрок - це направленнядо Головногобанку заявкина погодженняактивної операціїта ходатайствакредитноїкомісії передкредитнимкомітетом.Цей крок є доситьформальним,бо під час роботиз клієнтомпрацівникикредитноговідділу КФпідтримуютьпостійнийзв'язокіз банком ум.Кременчуці.

Після погодженняданої операціїз вищестоящоюустановою,КФ укладаєкредитнийдоговір.

Кредитнийдоговір міститьімена осіб,які укладаютьугоду від іменіпозичальниката кредитора.Як предметдоговору зазначаєтьсяна яку сумубанк надаєкредит і наякий строк.Чітко вказуєтьсякінцева датакористуваннякредитом,ціль кредиту(в тому числіномер кредитованогоконтрактутощо).Якщо укладаєтьсядоговір прокредитну лінію-вказуєтьсясума ліміту.

Далі обумовлюютьсяумови оплатикредиту,вказуєтьсяставка річних.Як правилопроценти сплачуютьсящомісячно непізніше 26 числакожного місяця(у випадку,якщо кредитвидається настрок більше1 місяця).Якщо дія договорузакінчується,нарпиклад,у першій чидругій декадімісяця,то процентипозичальниксплачує непізніше дняпогашенняосновної сумиборгу.

Зміни строківсплати процентівможливі задомовленістюсторін та заумови укладаннядодатковоїугоди.

Стандартноюдля КФ "МТ-Банку"є така умовадоговору:у разі непогашенняв останній деньдії договоруосновної сумиборгу,позичальниксплачує процентиза користуваннянею у розрахункуз подвоєноїставки зазначеноївище,за період додня фактичногопогашеннязаборгованості.Тобто якщокредит бувнаданий під50% річних,наприклад,до 26.03.99р.,то у разінесвоєчасногопогашенняпозики,клієнт сплачуєподвійну цінуза кредит - 100% з26.03.99до дати погашення.такаумова спонукаєклієнтів банкучітко дотримуватисьстроків виконаннядоговору абовчасно звертатисьдо банку длярозробки плануподальших дійу разі неплатоспроможностіпозичальника.

Процентиза користуванняпозичкоюнараховуються,виходячи іззалишків нарахунку позичальникав банку.В строк фактичногокористуваннякоштами входитьдень видачікредиту івиключаєтьсядень погашенняборгу.За гривневимикредитами прирозрахункахпроцентівкількість днівв році і місяціприймаєтьсяза календарну,а за валютними- кількістьднів в році за- 360 днів,а в місяці закалендарну.Це збільшуєдоходи філіїу валюті.

За невиконанняумов договорупередбачаєтьсятакож пеня, якараніше розраховуваласяяк 4% від сумикредиту закожний деньпрострочки.З кінця 1997 рокув кредитномудоговорі КФпередбачаєтьсяпеня у розрахункуз подвоєноїобліковоїставки НБУ.

В договорітакож можезазначатисьумова стягненняштрафу (на практиці- 25%) та достроковогорозірваннядоговору у разінецільовоговикористаннякредиту таневиконанняінших умовугоди.

Окремимпунктом кредитногодоговору описуєтьсязабезбеченнякредиту,яким є все майнота доходипозичальникаа також спеціальнідоговори (застави,поруки,майновоїпоруки тощо).

Банк зобов'язуєтьсявідкрити дляпозичальникапозичковийрахунок,номер якоговказуєтьсяв кредитномудоговорі,і перерахуватикошти за реквізитилистаклієнта.

В обов'язкипозичальникавходить:

використовуватикошти за цільовимпризначенням,передбаченимумовами договору;
забезпечитипогашеннякредиту таповну сплатуналежних відсотків(при чому спочаткукошти направляютьсяна погашенняпроцентів,потім простроченоїзаборгованості,потім основноїсуми боргу);
надаватибанку балансипідприємства,дані для перевіркизабезпеченнякредиту таіншу інформаціюза вимогоюбанку;

Банк має правоздійснювати:

перевіркипозичальниківз питань фінансовогостану;
вимагатипред'явленнядокументів,щодо виконаннякредитованихконтрактів(здійснюватиперевіркуцільовоговикористання)та договорівзастави,майнової поруки.

Банк залишаєза собою правопорушуватипитання змінипроцентноїставки.Наприклад,в період різкогозростання ціниза кредит наринку кредитнихресурсів Україниу другому півріччі1998 року банкнадсилавпозичальникамлиста про можливістьзбільшенняпроцентноїставки за згодоюостанніх. Проханнябанківськоїустанови грунтувалосьна більш жорсткихвимогах новоїПостанови НБУвід 31.08.1998року про підвищеннянорми обов'язковогорезервуваннятазбільшенняломбардноїставки ( з 19.08.98р.)до 82%річних.

Наприклад,клієнт,що отримав уКиївській філії "МТ-Банку"кредит строкомна шість місяцівпід 61% річних,отримавшипрохання банкупро збільшенняпроцентноїставки до 75%,погодився навстановленняпроміжногорозміру процентів на рівні70%. Такий варіантбув прийнятийфіліалом,так як закупівлякредитнихресурсів уГоловному банкув м. Кременчуціна той час моглабути здійсненаза ставкою 52%.До того ж можливістьзбільшенняпроцентноїставки за кредитобмежуваласьрівнем максимальноїрентабельністікредитованоїторгової операції.Категоричнаж вимога встановленняставки відсотківна рівні 75% збільшилаб не тількидоходністьоперації,але й кредитнийризик по ній.

В договоріобумовлюється,що у разі відсутностівідповідіпозичальникабільш ніж десятьднів,банк має правов односторонньомупорядку розірватицей договірі стягнути зпозичальникакредитнузаборгованістьта нарахованівідсотки поній.

Зміна відсотковоїставки у разізгоди клієнтаоформляєтьсядодатковоюугодою сторін.

За декількаднів до настаннястроку сплатипроцентів абоповерненняосновної сумиборгу кредитнийінспекторповідомляєпро це позичальнику,як правило,з використаннямтелефонногозв'язку.За вимогоюклієнта працівникбанку надаєвідомістьнарахуванняпроцентів (одинекземплярпідшиваєтьсяу кредитнусправу). Розрахунокздійснюєтьсяспеціалістомсамостійно.

На підставінаданого платіжногодорученняоформляєтьсярозпорядженнябухгалтерана погашеннязаборгованностіперед банком.

Підтримуючипостійнийтісний зв'язокз позичальниками,банк намагаєтьсяне допуститипростроченнясплат. При виникненніу клієнтівфінансовихтруднощів,як правило,кредити пролонговуютьсяшляхом укладаннядодатковоїугоди в останнійдень дії кредитногодоговору. Аледля цього позичальникповинен звернутисядо банку непізніше ніжза 7 діб до закінченнякредитноїугоди.

Під час реалізації процесу кредитуванняпрацівникибанку повинніпостійно здійснюватиконтроль заспіввідношеннямдвох крітеріїв-- ризику і прибутку.Характер кредитноїполітики банкувтілюєтьсяі в роботуспеціалістівбанківськоїустанови ізклієнтами прирозгляді заяви,в умови укладенихкредитних угод,в характарконтролю завиконаннямумов договорів,і у кінцевомувипадку - наякості кредитногопортфеля банку.

2.2.Загальнаоцінка кредитногопортфеля КФАКБ “МТ-Банк”.

За двароки свогоіснуванняКиївська філіяакціонерногокомерційногобанку “МТ-Банк”акцентуваласвою роботупо активнихопераціях накредитуванні..Причиною цьогозвичайно буланедостатністьпрактичногодосвіду самостійноїроботи на принципахповного внутрішньогогосподарськогорозрахунку.Але така тенденціяє дуже характерноюдля багатьохукраїнськихкомерційнихбанків (особливодрібних), бокредитуванняє найпоширенішоюпослугою банкута дає змогуотримуватидоходи навітьновостворенимбанкам бездотриманняособливо складнихвимог Національногобанку України,які висуваютьсядля інших операцій.До того ж можнасказати, щокредитуванняє найбільшосвоєною середактивних операційдля банківськихпрацівниківУкраїни, враховуючирівень кваліфікаціїпересічногопрацівникабанку. Але такевідношеннядо кредитуванняяк до доситьстандартноїта доступноїоперації неповинно призводитидо недбалостейпри дотриманніпринципів таетапів процесукредитування.Своєчаснийаналіз кредитногопортфеля повиненвиявити негативнітенденціїпоточної кредитноїполітики банкуабо ж резервніможливостіїї покращення.

Подальшийаналіз кредитногопортфеля КФАКБ “МТ-Банк”буде проведенийна основі отриманихстатистичнихданих цієїустанови. Алеслід зауважити,що особливостіроботи філіалуне можуть чітковідобразитисьогоденнуситуацію вУкраїні.

Починаючивід моментуотриманнядозволів Головногобанку та РегіональногоуправлінняНБУ, філія “МТ-Банку”надала позичальникамбільше 80 кредитів.Основнимиклієнтами напочатку роботибули фізичніособи.Банк не проводитьспеціальніроботи (наприклад,рекламні) позалученнюпозичальників-громадян,тому у більшостівипадків клієнтамибанку стаютьйого працівники.Основнимицілями, на якінадаютьсякредити фізичнимособам, є (див.Рис.2.2.):

Рис.2.2.

Розподілза цільовимвикористаннямкредитів, наданихКФ АКБ “МТ-Банк”фізичним особамза весь часфункціонування,шт.

Сумикредитів булидосить невеликими,і направлялисяна споживання.Крупнішимисумами характеризувалиськредити наданіфізичним особамна інвестиційніцілі.. При цьомукошти використовувалисьна будівництвобудинків іосвоєння землі.

Поступовофілія залучаланових клієнтів(переважноюридичних осіб)і розгорталакредитну діяльність(див. табл. 2.2.). Нагістограмідодатку Б нагляднозображено, якскорочуваласькількістькредитнихдоговорів ізфізичнимиособами. Натомістьнішу у кредитномупортфелі займалипозички підприємствамта фірмам.

Таблиця2.2.

Обсягикредитуванняфізичних таюридичних осібКФ АКБ “МТ-Банк”у 1998-1999 році, грн.

	I.98	II.98	III.98	IV.98	I.99	II.99
Юридичніособи	4091927,50	4846827,79	7296114,31	12473993,63	9821581,78	11671257,07
Фізичніособи	108600, 00	125487, 00	116217, 00	15300, 00	16600, 00	1280, 00
Темпизміни обсягівкредитування Юридичних осіб: фізичнихосіб: до І кварталу1998 року: юридичні: фізичні:		118%	151%	171%	79%	119%
		116%	93%	13%	108%	8%
		118%	178%	305%	240%	285%
		116%	107%	14%	15%	1%

За1998-1999 роки темпизростанняобсягів кредитуваннясуб”єктівгосподарськоїдіяльностізначно перевищувалитемпи зміниобсягів кредитуванняфізичних осіб.За півтора рокидіяльностіфілії кредитуванняфізичних осібзменшилосяна 99%, тоді якюридичних осібзбільшилосяна 185%. Такий фактпов”язанийіз набуттямпрацівникамифілії досвідукредитуваннясуб”єктівгосподарськоїдіяльності,а також поступовимнарощеннямкредитнихресурсів шляхомрозширеннякола клієнтівбанку.

Середпозичальників-юридичнихосіб Київськоїфілії АКБ “МТ-Банк”є лише організаціїіз приватноюта колективноюформою власності..Це спричиненетим, що лишекілька державнихустанов маютьтут свої поточнірахунки. Дотого ж платоспроможністьпідприємствта організацій,що фінансуютьсяза рахунокбюджету, в значніймірі залежитьвід вищезгаданихасигнувань,які останнімчасом є дуженедостатніми.Тому для банкубуде ризиковимнадання кредитуна покриттярозривів унадходженніфінансовихкоштів. Будь-які ж проекти, доходивід яких можутьу майбутньомуповністю покритивитрати на них(а отже і повернутизаборгованістьза кредитами),частіше за всепрактикуютьсяприватнимипідприємствами.Саме їм і надаєперевагу “МТ-Банк”.

Середнедержавнихпідприємствбільші обсягикредитів отримуютьорганізаціїіз колективноюформою власності.(див. табл.2.3., додатокВ).

Таблиця2.3.

ОбсягикредитуванняКФ АКБ “МТ-Банк”суб”єктівгосподарськоїдіяльностірізних формвласностіпротягом 1998-1999років, грн.

	I.98	II.98	III.98	IV.98	I.99	II.99
Колективнаформа власності	4091427,50	4846827, 79	7296114,31	12473993,63	9771638, 98	11621314,27
Питомавага кредитівпідприємствз колективноюформою власності	99,99%	100%	100%	100%	99,98%	99,98%
Приватнаформа власності	500,00	0,00	0,00	0,00	49942,80	49942,80

Аналізданих таблицідоводить, щоосновна роботапо кредитуваннюпроводитьсяКиївськоюфілією ізпідприємствамиколективноїформи власності.Доля підприємствіз приватноюформою власностіє дуже незначною– менше 1% абодорівнює 0.

Якправило, підприємстваіз колективноюформою власностіє більш крупнимиі стійкими,завдяки можливостіпідчас заснуваннясконцентруватибільший капітал.Їх діяльністьмає значнішімасштаби, ніж підприємствз приватноюформою власності..

ОсновнимипозичальникамиКиївської філіїбули і залишаютьсяпідприємствасфери торгівлі(див. Рис. 2.3.).

Обсягизалишківзаборгованостіперед банкомпо кредитахтаким підприємстваммають тенденціюдо зростання.Найбільшачастина кредитівнадаєтьсяфірмам,що займаютьсяреалізацієюпобутовоїтехніки,інших споживчихтоварів,а також побутовоїхімії. Такапродукціякористуєтьсяпопитом наринку України.Хоча попит нанеї характеризуєтьсядосить високоюеластичністю.Так,коли у другомупівріччі мавмісце значнийсплеск інфляції,населеннячастково обмежилосвої витратина дані товари,що ускладнилодіяльністьторгових підприємств.Як правило,торгові фірмиотримуютькредит на строквід одного дотрьох місяців,бо тривалістьодного оборотукоштів приздійсненніоперацій купівліі подальшогопродажу товарівоптом,як правиломеньше одногомісяця. Отжепідвищенняцін на товариі зниженняпопиту на нихвже через кількамісяців спричинилозменшенняобсягів кредитівдля таких торговихоперацій. Таку другій половині1998 року лише увересні тажовтні спостерігаласьпозитивна змінаобсягів кредитуванняторгових підприємств(темпи зростаннядо попередньогомісяця склали133% та 124%). Інші чотири

Рис.2.3.

бсягикредитуванняКФ АКБ “МТ-Банк”суб”єктівгосподарськоїдіяльностірізних галузейекономікипротягом 1998-1999року, грн.

місяцідругого піврічча1998 року охарактеризувалисьпротилежноютенденцією: темпи зміниобсягів кредитуванняпорівняно ізпопереднімимісяцями склали90%, 98%, 92% та 78%. Стабілізаціяцін з початку1999 року далапозитивнийпоштовх дляодержаннякредитів підздійсненняторгових операцій.Вже починаючиз лютого зріспопит на кредитиі загальнийобсяг позичок,наданих торговимпідпрємствам,збільшився на 13% (на 2570 тис.грн.). Подальшийперіод охарактеризувавсянезначнимприростомобсягів кредитів,які на початокдругого кварталусклали більше9,9 млн. грн..

Другемісце в структурікредитногопортфеля КФАКБ "МТ-Банк"довгий часзаймала паливнапромисловість.Філіаломкредитувалисьорганізації,які були створеніпри крупномунафтопереробномузаводі в м.Кременчуціі займалисьзакупівлеюсирої нафтита нафтопродуктівдля подальшоїїх переробки.Частка кредитів,наданих підприємствампаливноїпромисловості,у загальномуобсязі кредитногопортфеля у1998-1999 роках складалавід 14 до 23%.

Таблиця2.4.

Динамікачастки кредитів,наданих КФ АКБ“МТ-Банк”підприємствампаливноїпромисловостіу 1998-1999 роках, грн.

	I.98	II.98	III.98	IV.98	I.99	II.99
Всьогокредитів	4091927,50	4846827,79	7296114,31	12473993,63	9821581,78	11671257,07
Кредитиу паливнупромисловість	964750,00	1019150,00	1031750,00	1700000,00	1611245,35	1739841,94
Питомавага	23,6%	21%	14%	13,65%	16,4%	14,9%

У 1999 роцікредитуваннятаких підприємствсповільнилося.Однією із причинслід вважатиускладненняімпорту нафтита нафтопродуктіввнаслідокпадіння курсунаціональноївалюти.

Іншігалузі економікизаймають доситьмалі часткив портфелікредитів. Алеце не свідчитьпро пасивнуучасть цихгалузей в кредитномупроцесі. Причиноює обмеженістькола клієнтівданої банківськоїустанови. Хочаперевага активноїторгівлі надвиробництвом- досить насущнапроблема длянародногогосподарстваУкраїни.

Проаналізуємотакож кредитнийпортфель зточки зоруцільовогопризначенняпозичок. Вбаківськомубухгалтерськомуобліку кредитиобліковуютьсяв такому розрізі:

Кредитив поточнудіяльність;
Кредитив інвестиційнудіяльність;

Вдодатку Д приведеніу графічномувигляді даніпо залишкахзаборгованостіза кредитамисуб'єктівгосподарськоїдіяльності(СГД) та фізичнихосіб в розрізіцільовогоспрямуваннякредитів. Втаблиці 2.5. відображенадинаміка кредитуванняза цільовимспрямуванням.

Таблиця2.5.

ДинамікакредитуванняКФ АКБ “МТ-Банк”суб”єктівгосподарськоїдіяльностіза цільовимспрямуваннямпозичок протягом1998-1999 року, грн.

Спрямування	I.98	II.98	III.98	IV.98	I.99	II.99
Кредитиза експортно-імпортнимиопераціями	1630427,50	2504827,79	3088096,88	4930000,00	296645,35	5596320,64
Питомавага	40%	52%	42%	40%	23%	48%
Кредитиза внутрішнімиторговимиопераціями	461000,00	342000,00	0,00	1520000,00	1450000,00	0,00
Питомавага	11%	7%	0%	12%	15%	0%
Іншікредити в поточнудіяльність	2000000,00	2000000,00	4200000,00	6000000,00	6000000,00	6000000,00
Питомавага	49%	41%	58%	48%	61%	51%
Кредитив інвестиційнудіяльність	500,00	0,00	8017,43	23993,63	74936,43	74936,43
Питомавага	0%	0%	0%	0%	1%	1%

Левовачастка кредитівнаправляєтьсяв поточну діяльністьсуб'єктівгосподарськоїдіяльності.Кредити вінвестиційнудіяльністьмайже відсутні(їх питома вагаскладає небільше 1%), бовимагають більштривалих періодівкредитування,чого банк покищо не може собідозволити.

Київськафілія не виконуєтакі видикредитуванняпоточної діяльностіяк врахуваннявекселів,факторинг,операції репота овердрафт,тому основнінапрямки роботи- це кредитиСГД за експортно-імпортнимиопераціямита інші. Часткакредитів заекспортно-імпортнимиопераціямиза останніпівтора рокидіяльностіфілії складалавід 40 до 52%( з єдинимвиключенням,що мало місцена початокпершого кварталу1999 року; тоді їхдоля була –23%). За абсолютноювеличиноюсукупних обсягівтакі кредитисягають 4-5,9 млн.у гривнєвомуеквіваленті.Але якщо врахуватизміни валютнихкурсів, особливопротягом останньогороку, то можназробити висновок,що реальнообсяги кредитуванняпід зовнішньоекономічнудіяльністьскорочувалися.

Позичкитакого характерувидаються нагрунті вжезаключенихконтрактівпро поставки.Як правило,філіал абоперераховуєкошти з позичковогорахунку завказівкоюклієнта,або виставляєтьсядокументарнийакредитив.Кошти можутьперераховуватисьяк попередняоплата,яка зараз можескладати небільше 20% сумиконтракту позовнішньоекономічнійугоді. Контрагентиклієнтів банкучастіше за все- резидентиєвропейськихкраїн. Значначастка кредитівданої групицільовогопризначенняспрямовуєтьсяна оплату контрактівпоставки нафти,автомобілівтощо.

Кредитина внутрішніторгові операціїзнов таки отримуютьторгові фірми,які закуповуютьпродукцію упредставництвкрупних транснаціональнихкомпаній повиробництвутоварів дляпобуту (техніки,хімічних засобів)та офісів(оргтехніка,супроводжуючітовари) в Україні.Наприклад,це товари ''BOSCH - SIEMENS'', ''Canon'', ''Gillete'' ,''Colgate-Palmolive''тощо.Кредити на такіцілі є доситьнепостійнимиза обсягами(за даними табл.2.5. їх часткаколиваласявід 0 до 15 % всіхкредитів юридичнимособам) і залежатьвід кон'юнктурина товарномуринку.

Іншачастина кредитівв поточну діяльністьнадаютьсяпозичальникамна задоволенняпотреби в коштахдля фінансуванняпоточних активіву разі розривуу часі між вхіднимиі вихіднимигрошовимипотоками. Кошти,що переводятьсяз позичковогона поточнийрахунок клієнта,використовуютьсядля закупівлісировини,оплати іншихвиробничихвитрат,тобто для тимчасовогопоповненняоборотнихкоштів у разіїх недостатності(але обов'язковоза умов поступовогонадходженняналежних клієнтовіплатежів). Яквидно з графікуна додаткуД, а також з данихтаблиці 2.4., кредититакого характерує найбільшимиза обсягамиі користуютьсяпопитом середклієнтів банку.Їх питома вагав кредитномупортфелі поюридичнихособах складала,як правило,більше 40-45%. Напочаток 1999 рокумайже три п”ятихвсіх кредитівсуб”єктамгосподарськоїдіяльностібули наданіна тимчасовепоповненняоборотнихкоштів клієнтів,а за абсолютнимзначенням вонисягали 6 млн.грн..

Кредитив інвестиційнудіяльністьобліковуютьсяв банківськійсфері у наступномурозрізі:

Кредитина будівництвота освоєнняземлі;
Кредитина купівлюбудівель,споруд,обладнаннята землі;
Фінансовийлізинг.

Яквидно з графікудодатку Д такікредити маютьдосить малупитому вагуу загальномуобсязі кредитногопортфеля. Київськоюфілією надавалиськредити набудівництвота освоєнняземлі і на купівлюбудівель таобладнання.Останнім часому підприємцівз'явиласязацікавленністьу створенніоб'єктівпо обслуговуваннюнаселення. Покищо ця сферагосподарстваперебуває настадії становленняі є доситьрентабельною,але за умоввдалої оцінкилокальногоринку послуг.Наприклад,у 1998 році Київськоюфілією АКБ ''МТ-Банк''було відкритокредитну лініюна будівництвота облаштуванняавтостоянок, та готельно-рестораногокомлексу натрасі Одеса- Санкт-Петербург.На купівлюбудинків іспоруд позичкивидавались,в основному,фізичним особам.

Якщорозглядатиструктурукредитногопортфеля врозрізі валют,то вона є дзеркальнимвідображеннямрозподілукредитів накредити СГДза експортно-імпортнимиопераціямита усі інші.Тобто валютнікошти використовуютьсятільки дляоплати зовнішньо-економічнихугод. В основномутакі розрахункиздійснюютьсяу вільно конвертованійвалюті: американськихдоларах,рідше у німецькихмарках,французькихфранках таєвро.

Зростанняобсягів кредитів,виданих у іноземнійвалюті можебути пов'язанелише із зростаннямоперацій поперепродажупартій товару,бо іншіоперації,наприклад,купівля зазовнішньоекономічноюугодою обладнанняє дуже невигідноюдля українськихвиробників,якщо темпизростання цінна їх продукціюна внутрішньомуринку значновідстають відзростаннякурсів іноземнихвалют.

Якправило,здійснюючианаліз кредитногопортфелю банківськоїустанови,економістиприділяютьувагу пролонгованійта простроченійзаборгованості,як першим ознакампроблемностікредитів. Стосовнороботи КФ ''МТ-Банку''слід відмітити,що за два рокиіснування банкмав лише одинвипадок простроченоїзаборгованості.Так,позичальник,отримавшикредит на тимчасовепоповненняоборотнихкоштів,не погасивзаборгованістьза основноюсумою боргупо кредиту вдень закінченнядії кредитногодоговору. Платіжбув простроченийна чотири дні,за які позичальниксплатив належнубанкові пеню,а також подвійнуціну за користуваннякредитом.

Відсутністьпростроченихзаборгованостейу практиціроботи філіїпояснюєтьсятим,що у разі виникненняу позичальникатимчасовихтруднощів,які заважаютьвчасно погаситиборг,сторонизаздалегідьдомовляютьсяпро напрямокподальшоїроботи. Як правило,кредит пролонговується.При пролонгаціїризик неповерненнякредиту зростає,але банк самостійновирішує цепитання, враховуючирепутаціюпозичальниката попереднійдосвід роботиіз ним. Втратапозичальникау довгостроковомуперіоді можебути більшзбитковоюпорівняно іззменшеннямдоходів укорокостроковомуперіоді.

ожливістьчасто застосовуватипролонгуваннядії кредитнихдоговорівпояснюєть майжеповною незалежністюфіліалу відціни залучення депозитів тавкладів суб'єктівекономіки.Кредитні ресурсифіліал "МТ-Банку"формує за рахуноквласного капіталу та купівлікоштів у Головногобанку. Як видноз рис.2.4 ставкиза ресурси,куплені у Головномубанку «МТ-Банк»,значно нижчіза обліковуставку НБУ ідозволяютьфілії зберігтидостатньовелику процентнумаржу.

Рис.2.4.

Причому частішевсього припролонгаціїпрактикуєтьсязакупівлякредитнихресурсів натих же умовах,на яких буденадано позикуклієнтовіКиївськоїфілії. На практиціне виникалопроблем іздостатністюкоштів у Головномубанку,бо про наміротримативнутрісистемнийкредит філіясповіщає заздалегідь( з моменту визнаннязаяви клієнтаяк прийнятноїдля банку). Тобтомаючи на метіподовженнястроку використанняпозички клієнтом,філіал теж подає заявуна пролонгаціюдії відповіднихдоговорів вГоловний банк.При цьому цінакредитнихресурсів дляфілії на строкпродовженняугоди підвищується.Тому передКиївськимфіліалом виникаєнеобхідністьприйняттярішення чиварто іти надодатковийризик,пролонговуючикредит позичальника.Хоча співставленняпроцентнихставок філіїта Головногобанку доводить,що у більшостівипадків процентнамаржа філіїне зменшується.

упутноюумовою пролонгаціїє або зменшеннякредитногоризику за рахунокчастковогопогашення сумипозики клієнтом,або прийняттяпідвищеногоризику за більшуціну.

Напрактиці завесь час функціонуванняКФ АКБ “МТ-Банк”у 42 % випадківпролонгації(в тому числіі повторних)були здійсненіпісля частковогопогашення сумикредиту. І убільш,ніж 50 % випадків– за умови збільшенняціни за користуваннякоштами. Причому частинаклієнтів виконувалаобидві умовина користьбанку.

Припролонгаціїпроцент підвищуєтьсяв середньомуна 4-6 % (див. рис.2.6.).

Рис.2.6.

Цедозволяє стимулюватипозичальникадо найскорішогопогашеннязаборгованості.Разом із тим,обмежене підвищенняставки проценту не ускладнюєі без того тимчасовопогіршенийфінансовийстан позичальника,тому для ньогоє вигіднішимзавчасно звернутисяіз проханнямпролонгуватикредит, ніжсплачувативсі належніштрафні санкціїу випадку прострочки.

Структурупролонгованихкредитів такожможна вивчатиза цільовимпризначеннямта строками.Статистичнідані, отриманіу київськійфілії свідчатьпро те, що найбільше пролонгованих позичок з”являється при кредитуванні

експортно-імпортнихоперацій,тоді як питомавага такихоперацій укредитах напоточні потребисуб'єктівгосподарськоїдіяльностіє найменшою(див. табл. додаткиД , Ж і Л).

Таблиця2.6.

Динамікапролонгаційкредитів врозрізі цільовогоспрямування,здійсненихКФ АКБ “МТ-Банк”за 1998-1999 роки,грн.

	I.98	II.98	III.98	IV.98	I.99	II.99
Всьогопролонговано	77180,00	69147,29	0,00	0,00	3061245,35	1814778,37
- заекспортно-імпортнимиопераціями	77180,00	69147,29	0,00	0,00	1611245,35	1739841,94
- завнутрішнімиторговимиопераціями	0,00	0,00	0,00	0,00	1450000,00	0,00
- інші	0,00	0,00	0,00	20000000,00	0,00	0,00
- наінвестиційнудіяльність	0,00	0,00	0,00	0,00	0,00	74936,43

Приздійсненнікредитуванняекспортно-імпортнихоперацій СГДкредитний ризикбанку тіснопов'язаний із валютнимризиком самихторгових фірм.

Сплескобсягу пролонгованихкредитів ізіншим цільовимпризначенням(внутрішніторгові операціїта інвестиційніцілі) відбувсялише на початку1999 року. Але,якщо борг попролонгованихкредитах наекспортно-імпортніоперації в тойчас складавблизько 80 % відсуми всіх подовженихугод,то питома вагапозичок на іншіпоточні ціліскладала менше20 %.

Надодатку З зображенорозподілпролонгованоїзаборгованостіза строкамиподовженнятерміну діїкредитнихдоговорів.Останнім часомякість кредитногопортфеля погіршилась: пролонгованазаборгованістьмає не лишеабсолютнівеликі значення,але й збільшиласьчастка кредитів,що пролонгованістроком більш,ніж на 90 днів.(див. додатокЗ). У лютому - квітнічастина пролонгованихкредитів вкредитномупортфелі складаласпочатку майже30 %,а потім до 20 %.Кілька кредитіввже переведенідо групи "підконтролем".

Зважаючина стан кредитногопортфеля Київськійфілії слідбільш жорсткоздійснюватизаходи по мінімізаціїкредитногоризику,які розглядаютьсяу наступнійглаві.

3. Шляхи мінімізації кредитного ризику, що застосовуються Київською філією акціонерного комерційного банку “МТ-Банк”.

Здійснення кредитних операцій будь-яким банком бесперечнопов”язане іззастосуваннямзаходів щодомінімізаціїкредитногоризику. В першомурозділі цієїроботи розглянутітеоритичнізасади такихзаходів, теперрозглянемояк на практицібанківськаустанова здійснюєзахист відможливогоневиконанняпозичальникамисвоїх забов”язань.

Оцінкакредитоспроможностіпозичальника.

Як уже буловідмічено банкне має власноїметодики оцінкикредитоспроможностіпозичальника.Враховуючите, що Національнийбанк Українизапропонувавряд показниківдля оцінкифінансовогостану позичальникабез певнихнормативнихзначень (а лишез віддаленимивід дійсностітеоретичнимизначеннями,виконання яких у більшостівипадків єнеможливимдля українськихпідприємств),застосуванняїх для об”єктивноїоцінки кредитногоризику майбутньогокредиту не єкорисним. Деякіз банків опрацювализапропоновануНБУ методику,змінивши їїі наблизившидо реальногожиття.

Працівникикредитноговідділу Київськоїфілії “МТ-Банку”велику увагуприділяютьоцінці звітупро фінансовірезультатипідприємства.Майже повністюобмежуєтьсявидача кредитівпідприємствам,що в звітномуроці отримализбитки.

Аналізуєтьсяінформація,надана іншими(операційно-обліковим,валютним) відділамибанківськоїустанови. Повипискам зособовогорахунку клієнтакредитнийінспектор можезробити висновокпро співвідношеннянадходженьі витрат клієнтапідчас операційноїдіяльності.На користьпозичальникаслугує висновокпро значніпостійні залишкикоштів на поточнихта інших рахунках.Дані відділугрошового-готівковогообороту просвоєчаснеотриманняклієнтом готівкиу повному обсязі для виплатизаробітноїплати – це щеодин додатковийплюс.

Нормування.

Такий методзастосовуєтьсяу разі невірногорозрахуванняпозичальникомсуми необхідногойому кредиту.Кредитнийінспекторперевіряєдокументи, щостосуютьсякредитованогозаходу, проводитьаналіз техніко-економічногообгрунтування.Надлишковістькредитнихкоштів визначаєтьсяметодом підрахуваннязатрат. Наприклад,позичальникподав заявкуна відкриттякредитної лініїдля будівництваготельно-ресторанногокомплексу натрасі республіканськогозначення на75000 грн.. Працівникбанку має підрахуватизагальну сумувитрат, якінеобхідноздійснити дляздійсненняпроекту (наздійсненняремонту приміщення,закупівлюнеобхіднихмеблів, посуду,обладнання,на оплату роботидекораторів,тощо). Недопускаютьсявеликі суминепередбачуванихвитрат. У разівідхиленнясуми кредитуу заявці відрозрахованоїкредит можебути наданий,але на меншусуму, ніж тогобажає позичальник.У прикладі, щоаналізується,сума позичкибула зменшенадо 50000 грн. по тійпричині, щоклієнт використаву розрахункахвитрат цінина товари, завищеніпорівняно ізсередньоринковими. До того ж нанепередбачуванівитрати позичальникмав бажанняотримати близько10000 грн., що складало 20% від суми запрошеногокредиту. У філіїпитання нормуваннясуми кредитувирішуєтьсяна засіданнікредитноїкомісії.

Граничнимваріантомзастосуваннятакого методумінімізаціїкредитногоризику, якнормування,є відмовапозичальникуу наданні позики.Це застосовуєтьсяпрацівникамиКФ АКБ “МТ-Банк”у разі кардинальногонеспівпаданняінтересів банкуі позичальника.Так у другомукварталі 1998 рокуу багатьохпідприємстввиникла недостатністьобігових коштів,у зв”язку з чимклієнти філіїпочали звертатисядо банку з проханнямнадати їм кредитина тимчасовепоповненняобігових коштів.Але разом ізтим в Українізросли цінина ринку кредитнихресурсів. Київськафілія такожвимушена булазбільшитипроцентнуставку закористуванняпозичками. Лишечастина клієнтівмала змогузапропонуватибанку процентпо кредиту,вищий за той,за яким філіалкупує коштиу Головногобанку в м.Кременчуці.Тому відмоваклієнтові булаекономічновигіднішоюдля банку, особливоякщо врахуватипідвищеннякредитногоризику покредитуваннюпідприємству другому кварталі1998 року.

Також нормуваннявикористовуєтьсяу випадкахпролонгаціїдії кредитнихдоговорів.Отримавши заявупозичальникана пролонгаціюкредиту, банкомв свою чергувиставляютьсязустрічнівимоги, якіповинен виконатиклієнт :

або зменшитикредитнийризик шляхомчастковогопогашенняосновної сумизаборгованостіза кредитом;
або сплачуватибанку більшіпроценти закористуванняпозичкою.

Звичайновиконання обохцих вимог єнайоптимальнішимваріантом длябанківськоїустанови, алескладним дляпозичальника,якщо потребау пролонгаціївиникла з причиниускладненьу фінансовомустановищіпідприємства.За даними ,отриманимиу КФ АКБ “МТ-Банк”,у 13 з 31 випадкупролонгацій додатковаугода укладаласьна суму меншу, ніж у основномудоговорі, і щев кількох випадкахсума кредитузменшуваласьпідчас діїдоговору пропролонгацію.

Лімітування.

Основна інайпоширенішаформа лімітування– це встановленнябанком лімітупо кредитнійлінії, коликредитний ризикмінімізуєтьсячерез кількіснеобмеження.Київська філія“МТ-Банку” тежпрактикує такуформу кредитуванняяк відкриттякредитнихліній. Але рольліміту, встановленогофіліалом, вмінімізаціїкредитногоризику майжезводиться донуля. Кредитнілінії відкриваютьсяна короткістроки і передбачаютьпогашенняосновної сумиборгу за одинраз в кінцістроку діїкредитногодоговору. Тобтохарактер наданнятакої формикредиту малочим відрізняєтьсявід простогокредитування(не вимагаєтьсяперіодичнепогашення сумиборгу по частинам).

Інша формалімітування– встановленняграничних межкредитуваннядля окремихгруп позичальників(така вимога,як правило,включаєтьсядо методикиоцінки кредитоспроможностіта табличнихі нормативнихдодатків довнутрібанківськогоположення прокредитування).

В Положенніпро кредитування”МТ-Банку”немає окремихпунктів, в якихби обмежуваласьможливістькредитуваннябудь-яких групнаселення.

Диверсифікаціякредитногопортфеля.

Диверсифікаціяпокликанамінімізуватикредитний ризикв масштабівсього кредитногопортфеля. Алеаналіз структурикредитногопортфеля Київськоїфілії АКБ “МТ-Банк”довів, що значнупитому вагузаймають кредитив сферу торгівлі.(див.додаток Л) Майжевыдсутнє кредитуваннявиробництва.Тому, коли торговіпідприємствамають ускладненняв своїй роботі(пов”язані,наприклад, уопераціяхімпортуванняіз падіннямкурсу гривні),це автоматичнопогіршує станпортфелю банку.

остосуєтьсядиверсифікаціїкредитногопортфеля застроками, тофілія надаєтільки короткостроковіпозички (див.рис.2.8.).

Рис.2.8.

При чому якщодо середини1998 року це були, в-основному,кредити строкомвід 3 до 6 місяців,то в третьому,четвертому кварталі принаданні кредитівперевага надаваласькредитам натермін до 3 місяців.Зросла такожпитома вагапозик до 1 місяця.Лише з початку1999 року банквідновив кредитуванняна більш тривалітерміни : буловидано кількакредитів строкомдо 6 та 9 місяців.

Виключеннямтакож є укладений валютний договірна три роки до2002р.

Взагалі слідвідмітити, щоза теперішніхумов українськібанки малоприділяютьуваги урівноваженнюризику неповерненнядовгостроковихкредитів видачеюбільш короткотерміновихпозичок. Пов”язанеце із малоюпитомою вагоюкредитів, виданихна строк більше1- 2 років.

Забезпечення.

Забезпеченнякредиту щеназиваютьостанньоюлінією оборонидля банку. Внауковій літературіпро банківськудіяльністьакцент робитьсяна тому,що рішення пронадання кредитуповинно завждибазуватисяна привабливостіпроекту,що фінансується,а не напривабливостізабезпечення.Щоб видачакредиту неперетвориласяна обмін кредитнихкоштів назабезпечення,питання проостаннє повинновирішуватися вже після того,як кредитнаугода булавизначена якприйнятна длябанку.

Для мінімізаціїкредитногоризику в процесікредитуванняКФ АКБ “МТ-Банк”використовуєзабезпеченнянаданих позичокдвох видів :

застава ;
порука.

Договорипоруки, як правило,використовуютьсяпри укладаннікредитних угодіз фізичнимиособами. Договіроформляєтьсяу письмовомувигляді іпідписуєтьсятрьома сторонами( поручителем,кредиторомі позичальником).При цьомупоручителямивиступаютьпрацівникибанку. Це забезпечуєсплату заборгованостіу разі непогашенняїї позичальником за рахунокпостійнихдоходів співпрацівниківфілії. Порукапередбачаєсплату заборгованостіяк за основноюсумою боргу,так і за процентами.

Рідше використовуєтьсяпорука длязабезпеченнякредитів юридичнихосіб. В-основному,договір порукиза юридичнихосіб укладаєтьсядля підвищеннягарантії поверненнякоштів як додатковезабезпеченнядо договорузастави. Порукавикористовуєтьсяу випадкахпролонгуваннядії кредитноїугоди або жякщо ризик поданому кредитує досить високий.Перед укладаннямдоговору порукикредитнийінспекторкиївської філії“МТ-Банку”вивчає засновницькіта фінансовідокументимайбутньогопоручителя.Якщо поручительствозапропонованогокандидата єненадійним,то клієнтовівідмовляютьу прийняттітакого договорув якості забезпечення.Перевага надаєтьсякрупним виробничимпідприємствамабо іншим юридичнимособам, які єклієнтамиКиївськоїфілії, і репутаціяяких є надійною.Якщо підприємствомає фінансовостійких засновників,то третьоюстороною впідписаннядоговору порукиможе виступитипоручитель.

В договоріпоруки вказується,що поручительпогашає всюзаборгованістьпозичальникаперед банком у випадку,якщо останнійвиявляєтьсянеплатоспроможним,в дводеннийстрок. При чому банк має правосписати вбезакцептномупорядку з рахункупоручителясуму в розміріборгових забов'язаньпозичальника.

В свою чергупоручительза час прострочкитакож сплачуєнарахованіна суму заборгованостівідсотки і пенюв розмірі подвійноїобліковоїставки НБУ.

Договір порукиукладаєтьсяв трьох примірникахпо одному длякожної сторони.

Заставамає похіднийхарактер відзабезпеченогонею зобов'язання.Предметомзастави в законіУкраїни "Прозаставу" ,введеного вдію ПостановоюВР №2655-12 від 02.10.92 р.,визначаютьсямайно та майновіправа. В банківськійпрактицівикористовуютьсякілька різновидівзастави : іпотека,заставарухомого майна,товарів в оборотіабо переробці,цінних паперів,майновихправ,заклад.

Київськоюфілією АКБ "МТ-Банк"застава використовуєтьсяяк основнийспосіб мінімізаціїкредитногоризику. Починаючиз 1998 року філіяпоступовозапровадилав методикусвоєї роботиіз клієнтамипід час кредитуваннявимогу,яка стосуєтьсяобов'язковогозабезпеченняпозики майном.Виключенняробилися лишев окремих випадкахдля постійнихклієнтів банку(за умови пред'явленнядоговору поруки).Але поступовотакі умовикредитуваннявзагалі буливідкинуті ізараз жоднийкредит не виддаєтьсяюридичнимособам і фізичним-непрацівникамбанку без реальногозабезпечення майном. При цьому застава покликана виконуватидві функції.Перша і основна-- це спонукатипозичальникаповернути боргта сплатитивідсотки ,друга -- гарантуватибанку повнеабо частковевідшкодуваннязбитків,які понесе банку випадку невиконаннязабов'язаньпозичальником.

При вирішенніпитання прозаставу необхідновраховувати наступні фактори:

1.Ліквідністьзастави.

2.Умови зберігання.

3.Ступіньзносу.

4.Ринковувартість застави(як часто воназмінюється,чи мають змінисезонний характер).

5.Відношенняринкової вартостіта суми кредиту.

6.Попит напредмет заставина ринку.

7.Захист заставивід інфляції.

8.Чи може бутизастава відчуженою(чи немає претензійз боку іншихосіб).

9.Чи є можливістьконтролюватиі перевірятистан застави,якщо договірпро неї будепідписанийна умовах зберіганнямайна у заставодавця.

10. Які витратина зберіганняпонесе банк,якщо договірзастави передбачатимеперебуваннязаставленогомайна у заставоотримувача.

Всі ці питаннявирішуютьсяпід час підготовкидо підписаннякредитної угодиі закріпляютьсяу договорізастави.

В практичнійроботі Київськоїфілії "МТ-Банку"для забезпеченняпозичок укладаютьсяугоди як міждвома сторонами(заставодавець- заставодержатель),так і за участютретьої особи-- майновогопоручителя.При чому частішевсього угодимають формудоговорівзастави товарівв обороті.

В якостізастави філіалбез перешкодприймає нафтопродуктиі товари дляпобуту та офісів.Хоча за двароки роботифілією не булареалізована(з метою відшкодуваннязаборгованостіза позичкою)жодна застава,переліченітовари вважаютьсядосить ліквідними.Оптовий продажїх у разі необхідностіне повиненвикликативеликих ускладненьі витрат. Накористь такоїзастави слугуєтака її характеристика,як можливістьтривалогозберігання.

Якщо моваіде про нафтопродукти,то найбільшзручною заставоює готова продукція: бензин,дизельне паливо,мазут, тощо. Увипадку, колипозичальникможе запропонуватибанківськійустанові лишесиру нафту,кредитнийінспекторповинен вимагатиі прослідкуватиза відповіднимидокументами,щоб нафта булаоднорідна(тобто видобутана родовищаходнієї місцевості).У разі непогашенняпозильникомзаборгованостіза кредитомта необхідностіреалізаціїзаставленогомайна більшліквіднимтоваром наринку України, звичайно,буде нафтаЗахідно-Сибірських(а можливо іукраїнських)родовищ, дляроботи з якою пристосованівітчизнянінафтопереробніпідприємства.

Приприйнятті узаставу споживчихтоварів переваганадаєтьсятехніці таіншій продукціїімпортноговиробництва(відомих транснаціональнихкомпаній),які вже зайнялипевний секторна товарномуринку України.

Для оформленнязастави товарівв обороті,позичальникповинен представитиу кредитнийвідділ КФ АКБ"МТ-Банк" цілийряд документів.

По-перше,це специфікаціяна товар,який заставляється.Вона представляєсобою перелікусіх видівтовару із указанням кількостіодиниць та цінна них.

По-друге,це виписка збалансу підприємствапро наявністьтоварів,що передаютьсяв заставу.

По-третє,це інші товарнідокументи :накладні,митні декларації,акти прийому-передачі,тощо. Ці документимають підтвердитизаконністьволодіння ірозпорядженнятоварамипозичальником.

По-четверте,це листв якому міститьсягарантія того,що товар небуде відвантажуватисяз місця йогозберіганнябез спеціальногодозволуКиївськоїфілії "МТ-Банку".Такий лист маєдопомогтипроконтролюватинаявністьзаставленогомайна у повномуобсязі в місці,яке обумовленев договорі.

По-п'яте,це протоколзасіданнязасновниківданого господарськоготоваристваіз зазначенняїх рішення пронадання в заставуКиївській філії"МТ-Банку" саметих товарів,які переліченіу специфікації(такий документобов'язковийу разі ,якщо керівникпідприємстване має правасамостійнопідписуватиугоди по заставімайна даноїфірми).

Працівникамикредитноговідділу особливаувага приділяєтьсяперевірцідокументів,що встановлюютьправа заставодавцівна це майно,та повноваженьпредставниківзаставодавцівна підписаннядоговорівзастави. Бонедотриманнятаких умов можепризвести довизнання договорузастави недійснимз поверненнямпредмету заставизаставодавцю,як того вимагаєЦивільнийКодекс.

У стандартній формі договорузастави,яка використовуєтьсяфілією,зазначається,що заставодавецьмає право реалізуватизаставленемайно за умовиодночасноїзаміни заставленоготовару,що вибуває,іншимодноріднимтоваром нарівну або більшувартість. Отжепід часдії договорузастави заставодавецьможе звернутисядо керівниківфіліалу ізпроханням проможливістьзаміни заставленихтоварів іншими.Якщо виконуютьсявимоги до вартості,ліквідностіта виду товарів,то проханнязаставодавцязадовольняється із оформленнямдодатковоїугоди. В практичнійроботі,наприклад, малимісце замінизапасів дизельногопалива на меншіобсяги бензину,які за вартістюперевищувалиостаннє. У випадкахзаставленняспоживчихтоварів замінапроводиласяна товари схожіз попереднімифункціональнимпризначеннямта якістю. Приукладаннідодатковоїугоди позичальникомнадавалисянові товарнідокументи,специфікація,протокол засіданнязасновників,виписка з балансу,тощо.

У випадкуреалізаціїзаставодавцемзаставленогомайна без одночасноїзаміни товару,що вибуває,на товар набільшу аборівну вартість, заставодавецьсплачує банку штраф у розмірі25 % від зменшеноївартості предметузастави.

При заставітоварів в оборотізаставодавецьзберігає засобою правоволодіти,користуватисята розпоряджатисяпредметомзастави. Ризиквипадковоїзагибелі заставленихтоварів несеїх власник. Вінповинен у повномуобсязі відшкодуватибанку збитки,спричиненівтратою,нестачеюабо пошкодженнямзаставленогомайна.

Якщопід час діїкредитногодоговору позичальникпогасив достроковозначну часткуосновної сумиборгу, тоза заявоюзаставодавцяобсяги товарів,заставлених банкові,можуть бутизменшені зазгодою банку.Скороченняобсягу заставленихтоварів дооптимальногорозміру такожслугує на користьбанківськійустанові :спрямуваннятоварів у подальшийоборот збільшуєоборотністьактивів підприємства,а отже і йогоприбутковість,що в свою чергупозитивновпливає намінімізаціюкредитногоризику.

Іншийрізновид застави,що приймаєтьсябанком длязабезпеченнякредитів,-- це заставанерухомості(іпотека). Частішевсього в якостізаставленогонерухомогомайна юридичнихосіб виступаютьнежилі приміщення,а фізичних --квартири,приватні будинкита надвірніспоруди.

Дляоформленнядоговору заставипозичальникпред'являєкредитномуінспекторовінаступні документи:

документина право власностізаставленогомайна (споруди,будівлі, квартири,будинку );
справкаіз державноїнотаріальноїконтори проте, що заставленемайно не є підарештом абозабороною(справка маєбути оформленав день підписаннядоговора застави);
справка-характеристикана об'єктзастави;
для фізичнихосіб -- документпро те,що майно є власністюданої особи;
виписказ балансу заданим об'єктом;
акт оцінкивартості майна;
протоколзасіданнязасновниківна заставу.

Особливоювимогою допрацівниківкредитноговідділу припідготовцівсіх документівдля підписаннядоговору заставиє перевіркапараметрівпредмету застави:

Предметомзастави неможуть бутинаціонільнікультурні таісторичніцінності,об'єктидержавноївласності,приватизаціяяких забороненазаконодавчимиактами, а такожмайнові комплексидержавнихпідприємствта їх структурнихпідрозділів,що знаходятьсяв процесікорпоратизації(ЗУ "Про заставу").Але так як середпозичальниківКиївської філії"МТ-Банку" небуло державнихпідприємств,то увага приділяєтьсяперевірці іншихможливих порушень.

Якщо майноперебуває успільній власності,то воно повинноприйматисьу заставу лишеза умови наявностіписьмової згодивсіх співвласників.На практицімайже всі таківипадки пов'язанііз заставою,що надаєтьсяфізичнимиособами. Вониподають нотаріальнозавіренийдокумент,що підтвержуєзгоду ,як правило,чоловіка абодружини назаставу житловихприміщень.

Обов'язковоювимогою у дозволіспіввласниківмає бути погодженняне лише на заставумайна,але й на наступнуможливу йогореалізаціюу разі неповерненнякредиту,щоб уникнутиускладненьі необхідностівирішенняпитання черезсудові установи.

Документи,представленізаставодавцем,також перевіряютьсяна факт попередньоїпередачі майнав оренду третійособі. Тому що, навіть у томувипадку, колибанк за договоромзастави набудеправа власностіна таке майно-- він буде зобов'язанийздати його воренду третійособі,бо договіроренди зберігаєсвою чинність і для новоговласника (ст.268ЦивільногоКодексу).

За часіснуванняКиївської філії більшостьвипадків заставиюридичнимиособами нерухомогомайна -- це заставивиробничихкорпусів таінших нежилихприміщень.Спеціалістамибанку при підписаннідоговору іпотекинадаєтьсяперевага приміщеннямякі є автономними-- відокремленимивід ціліснихмайнових комплексіві можуть самостійнофункціонуватипри переходіправа власностіта зміни профілюдіяльності(мають окремийвхід,не знаходятьсяна внутрішнійтериторіїпідприємства,знаходятьсяу зручномумісці,тощо).Наприклад,філією приймалисяу заставу приміщеннямагазинів,виробничікорпуси,частини адміністративнихбудівель підприємств.

Як правило,всі предметиіпотеки знаходятьсяв межах м.Києва.Мали місце лишекілька виключеньз правил -- колиу заставу покредиту булиприйняті ділянкизалізницііз всімвідповіднимобладнанням,що знаходятьсяв м.Кременчуціі забезпечуютьвиробничудіяльністьодного ізнайкрупнішихнафтопереробнихзаводів України.Звичайно розташуванняпредмету заставибуло незручнимдля Київськоїфілії, але,враховуючинагальну необхідністьданого майнадля нормальногофункціонуваннякрупного фінансовостійкогопідприємства-майновогопоручителя,така заставадавала майжестовідсотковугарантію поверненняпозички тапроцентів поній.

Що стосуєтьсязастави нерухомогомайна фізичнимиособами,то від нихприймаютьсябудівлі таквартири,що також знаходятьсяв межах Києва.

Як уже булозазначено вище,позичальникповинен представитикредитномуінспекторовідокументи пооцінці заставленогомайна,здійсненнійспеціальнимиліцензованимиорганізаціями.Оцінка здійснюєтьсяза рахунокклієнта філії,що має бажанняотримати кредит.

Позичальникмає право самостійнообрати виконавцяробіт з оцінкимайна,але працівникифілії "МТ-Банку"можуть датипораду щодовибору. Так убільшостівипадків здійснюванихоцінок,до співпрацізалучалосятовариствоз обмеженоювідповідальністю"Роял бізнессістем - ЛТД".Незалежнаоцінка здійснюєтьсяекспертамитовариствау досить короткийтермін,з використаннямметодик і інструкційФонду держмайнаУкраїни,ДержжитлокомунгоспуУкраїни,інших державнихустанов таУкраїнськоготоваристваоцінювачів.Звіт про здійсненняоцінки надаєтьсязамовнику у письмовомувигляді іздетальнимописом здійснюванихзаходів тарозрахунків.Майно оцінюєтьсяза кількомаметодами :

аналогівпродажу;
витрат;
прибутковості.

При здійсненніоцінки враховуєтьсяфізичний станоб'єкту,місце йогорозташування, площа та ціни на ринку житлових приміщень в м.Києві.

В якостізастави фізичнимиособами рухомогомайна банкучастіше всьогопропонуютьсяавтомобілі.Як правило,це автомобілііноземних марокіз строкомексплуатаціїдо 3-4 років. Обов'язковимє при укладаннідоговору заставиавтомобілюпредставленняпозичальникомдокументів,- що засвідчуютьправо власностіособи (це можебути такожгенеральнадовіреність),- що характеризуютьтехнічний станзаставленогоавто ( справкаДАЇ, станції технічного обслуговування), тощо.

В-основному,при укладаннідоговорівзастави рухомогомайна із фізичнимиособами передбачається така умова,що заставленемайно залишаєтьсяу володінні власника. Зпрактики діяльностіКиївської філії"МТ-Банку" можнавиділити лишекілька прикладівзакладу рухомогомайна,тобто коли ,наприклад,автомобільна термін діїдоговору закладупередававсяу володіннябанківськійустанові. Такийдоговор (закладу)має свої якпереваги,так і недоліки.Необхідністьконтролю занаявністюзакладеногомайна булазведена домінімуму. Алеразом із тимзберіганняпредмету закладувимагало певнихвитрат : не маючивласних обладнанихгаража абостоянки,Київська філіябанку булавимушена триматиавтомобільна платнійстоянці,де забезпечуваласяцілодобоваохорона. Співставленнявитрат і вигодидля банку довелонедоцільністьпередачі майнау володіннябанківськоїустанови заумов кредитуванняпостійнихклієнтів абоклієнтів ізвідомою доброюрепутацією.

Існує такожряд вимог,які є універсальнимидля всіх різновидівзастави.

У випадкуневиконаннязаставодавцемсвоїх зобов'язаньза кредитнимдоговоромзверненнястягнення назаставленемайно здійснюєтьсяза рішеннямсуду,арбітражногосуду,або на підставіпозову банку.Виникає необхідністьреалізаціїпредмету застави.

Відповіднодо Закону України"Про заставу"реалізаціязаставленогомайна,що не єдержавноювласністю,може відбуватисяу будь-якійформі,що зазначаєтьсяу договорізастави.

Враховуючискладністьпроцедурипроведенняаукціонів,договорамизастави,що підписуютьсякерівникамиКиївської філії"МТ-Банку",як правило,передбачаєтьсяправо банку реалізуватимайно на свійрозсуд та погаситизаборгованістьіз коштів,які одержанівід продажумайна, або залишитийого в своємурозпорядженні.У разі здійсненняостанньогозаставодавецьзобов'язанийзробити передачумайна банківськійустанові.

При настаннінеобхідностіреалізаціїмайна філіалвирішуватимепитання продажу(і яким чином)або прийняттяу постійнувласністьмайна,виходячи зпорівнянняекономічноївигоди всіхможливих варіантівта обраннянайменш витратногодля банку.

У випадку, якщоодержаної відпродажу заставленогомайна суми невистачить дляпокриття вимогбанку, філіалзможе отриматинеобхідну суму з іншого майназаставодателя.

Іще однавимога договорузастави -- правобанку перевірятидокументальноі фактичнонаявність,стан, розмірі умови зберіганняпредмета застави. Перевірка єдосить важливимфактором зменшеннякредитногоризику. І негативноютенденцієюслід вважативідсутність(або недостатність)регулярнихфактичнихперевірокзаставленогомайна, особливоякщо такі перевіркине вимагаютьзначних витрат.Такий недолікпрослідковуєтьсяв роботі філії"МТ-Банку".Звичайно вінчастково пояснюєтьсятим, щобанк кредитуєдосить постійнеколо клієнтів,не мав значнихускладненьіз поверненнямпозичок тапроцентів заними. Але враховуючипогіршенняостаннім часомкредитногопортфеля філіалуза рахунокзбільшеннячастки пролонгованихкредитнихдоговорів,працівникамфілії слідбільшу увагуприділятиякості предметівзастави тавиконання умовдоговорівзастави.

Оцінкуприйняттязабезпеченнякредитів банкому розрізі мінімізаціїкредитногоризику проводятьу двох напрямках: кількісномуі якісному.Якісна характеристиката оцінказабезпеченнявже була наведенавище. Для кількісногоаналізу доуваги приймаютьсярізноманітніпоказникиспіввідношеннясум наданихпозичок,процентів поних та обсягівотриманихзабезпечень.

Забезпеченняпри вміломувикористанніповинно датиможливість стовідсотковоговідшкодуваннязаборгованостіпозичальниказа рахунок йогокоштів і майнаабо коштіві майна третьоїособи,з якою існуєдомовленість,закріпленадоговором. У співвідношенні"сума кредиту- сума забезпечення"визначальноюмає бути самесума кредиту,хоча в той жечас в ідеальномуваріанті сумазабезпеченнямає бути аборівною із сумоюзаборгованостіза позикою,або перевищуватиїї.

У випадкуприйняттябанком у якостізабезпеченняпоруки (щопрактикуєтьсяданою філією)або гарантії,сума забезпеченнярозраховується,виходячи ізосновної ідодатковоїсуми боргу.Якщо ж прийнятезабезпечення--це застава,то вономоже відшкодуватизаборгованістьу різній мірі.

Застосуваннядоговорівпоруки длязабезпеченнякредитів частішевсього маломісце у 1997 році.Тоді майже 25 %кредитів,наданих позичальникам(окрім бланкових),мали своїмзабезпеченнямпоруку третьоїособи по кредитнимзобов'язаннямклієнта банку.У 1998 році ситуаціядещо змінилася: питома вагапозичок ізпорукою третіхосіб знизиласядо 2-3 %. 1999 рік ставроком повноївідмови відприйняття поруку якості забезпечення.Як бачимо,із появою кредитів,які відносятьсяпри розрахункурезерву длявідшкодуванняможливих втратза позикамидо групи кредитівіз недостатнімпогашенням,Київськоюфілією АКБ"МТ-Банк" буловжито заходівщодо мінімізаціїкредитногоризику за допомогоюприйняття більшнадійногозабезпеченняпозик.

Проаналізувавшикредитнийпортфель філії,автор даноїроботи сгрупуваланадані за два роки кредитиза коефіцієнтомспіввідношення"застава /заборгованість" в таблиці 2.7. Яквидно з таблиці,у всіх випадкахприйняттязабезпечення(застави позичальниката майновоїпоруки) сумазабезпеченняперевищуваласуму кредиту.Питома вагакредитів,які наданіпозичальникампід забезпечення,що за вартістюперевищує сумупозики на 10 - 100 %,складає близько37.78%. Частка кредитів,забезпеченняпо яких перевищуєсуму кредитівбільш,ніж в два рази,складає більше62 %. Алеслід зауважити,що показникибули розрахованіпо всій сукупностікредитів,які були виданіза час існуванняКиївської філіїкомерційногобанку "МТ-Банк".Якщо ж врахуватифактор часу,то визначальноює тенденціядо збільшенняпитомої вагипозичок,забезпеченняпо яких вдвічіта більше перевищуєосновну сумуборгу за кредитом.

Таблиця2.7.

Розподіл кредитів, виданихКФ АКБ "МТ-Банк"завесьчас існування,за коефіцієнтом співвідношення суми забезпечення(застави) та суми заборгованостіза позикою)

Коефіцієнтспіввідношеннявартості заставита заборгованостіпо кредиту,%	Питома вагакредитів виданихпід забезпеченняіз такимспіввідношенням,%
	до основноїсуми боргу	до основноїсуми боргута нарахованихвідсотків
80 - 100	----	6,67
100 - 120	6,67	6,67
120 - 140	8,89	8,89
140 - 160	8,89	4,44
160 - 180	4,44	11,11
180 - 200	8,89	15,56
200 - 220	13,33	24,44
220 - 240	11,11	13,33
240 - 300	24,44	6,67
300 - 400	6.67	4,44
400 і більше	6,67	----

Так у 75 % випадківприйняттязабезпеченняу вигляді заставипозичальниката майновоїпоруки кредитнадавався насуму,що складалане більше 60 %забезпечення.

Якщо ж окрімосновної сумиборгу по кредитудо розрахунківприймати такожсуму нарахованихпо ній відсотків,то картинадещо змінюється.Так ми маємо,що у близько7 % випадківкредитуванняповна заборгованістьза позикою непокриваєтьсясповна сумоюнаданого забезпечення(лише на 80 - 95 %). Аледля сукупногокредитногопортфеля цейпоказник єдосить низький,особливоякщо врахувати,що в останніквартали часткатаких кредитівпостійно зменшується.

Страхування.

Такий спосібмінімізаціїкредитногоризику якстрахуваннякредитів вУкраїні не єпоширеним. Втеоритичнійлітературізазначається,що страхуваннясуб'єктаекономіки можездійснюватисьшляхом централізованогострахуваннята самострахування.

Централізованестрахуванняпередбачаєствореннястраховогофонду на рівнідержави абоокремого коласуб'єктівекономікиза допомогоюспеціальнихстраховихорганізацій.Власне страхування(яке здійснюєтьсясамостійнимистраховимикомпаніями)також вважається централізованоюформою страхування.

Самострахуванняпередбачаєствореннястраховогофонду окремимсуб'єктомекономіки.Прикладом такоїформи страхуванняє створеннякомерційнимибанками резервівдля відшкодуванняможливих втратза позиками. Але мова протакі резервипіде далі.

У світовійпрактиці страховікомпанії пропонуютьцілу низкупослуг,які дозволяютькомерційномубанку захиститисявід ризикунеповерненнякредиту тапроцентів заним. При чомузахист можебути як прямийтак і непрямий.Безпосереднійзахист відкредитногоризику можебути наданийпри заключеннідоговору страхуванняіз компанією за такими видами:

страхуванняризику непогашеннякредиту ;
страхуваннявідповідальностіпозичальниказа непогашеннякредиту ;
страхуваннякредитногопортфеля банку;

Непрямийзахист здійснюєтьсяпри страхуванніоб'єктівзастави,страхуванні фінансовихта виробничихризиків (як заокремими проектами,так і вцілому);страхуванніжиття позичальників,тощо.

Київськафілія "МТ-Банку"опосередковановикористовуєпослуги страховихкомпаній лишез приводу страхуваннязаставленогомайна. Слідвідмітити,що така ситуаціяє характерноюдля банківськоїсистеми України.Отримавшинегативнийдосвід співпрацііз страховимикомпаніямиу першій половині90-х років,переважнабільшістькомерційнихбанків відмовиласявід такогоспособу мінімізаціїкредитногоризику,за виключеннямкласичних видівнепрямогозахисту,якто страхуваннязаставленогомайна.

Як правило,страховий полісвимагаєтьсяфілією припередачіпозичальникому заставу предметуіпотеки. Майномає бути застрахованеза рахунокзаставодавцяу повному обсязіна користьбанку на весьтермін діїдоговору застави.При настанністраховоговипадку (загибелізаставленогомайна) банківськаустанова матимепереважне правозадоволеннясвоїх вимогіз суми страховоговідшкодування.Але при розрахункуступеню мінімізаціїкредитногоризику за умовстрахуваннязаставленогомайна,увага кредитногоінспектораобов'язковозвертаєтьсяна те,що страховевідшкодуваннямайже завждименше вартостізастрахованогомайна (50 - 80 %). Отжеякщо,наприклад,заборгованістьза позикоюскладає 80 % відвартості застави,то у разі загибелімайна (здійсненнястраховоговипадку) заборгованістьпозичальникаможе бути непогашена уповному обсязіза рахуноквиплат страховоїкомпанії.

Створеннястраховихрезервів напокриття можливихзбитків закредитнимиопераціями.

Резервформуєтьсявідповіднодо загальноїсуми позик,класифікованихза ступенемризику та зваженихна коефіцієнтиризику. Резерврозподіляєтьсяна резерв підстандартнузаборгованістьта резерв піднестандартнузаборгованістьза кредитами.Також окремоформуютьсярезерви в тихвалютах,в яких наданіпозики. Резервформуєтьсяяк Головнимбанком,так його філіями.

У філії"МТ-Банку"щоквартальноуточнюєтьсязагальний обсягрезерву відповіднодо сум фактичноїкредитноїзаборгованостіза групамиризику,яка склаласястаном на останнійробочий деньзвітного кварталу.Для розрахункуобсягів резервів,що підлягаютьстворенню внаступномукварталі,кредитноюкомісією Київськоїфілії здійснюєтьсяоцінка кредитногопортфелю.

Кредитикласифікуютьсязгідно постановиправління НБУ№122 від 27.03.98 рокута Системизначень показниківдіяльностіпозичальниківдля банківськихустанов,фізичних таюридичних осіб затвердженихПравліннямАКБ "МТ-Банк".Оцінка кредитнихризиків здійснюєтьсяз урахуваннямтаких двохкрітеріїв :

оцінка фінансовогостану позичальника;
погашенняпозичальникомкредитноїзаборгованостіза основнимборгом та відсотківза нею.

Дляздійсненняоцінки фінансовогостану позичальникабанк враховуєпоказники йогодіяльності.Оцінка показниківпроводитьсяза бальноюсистемою . Суманабраних баліввизначає належністьпозичальникадо певногокласу.(див. табл.2.8.)

Таблиця2.8.

Розподілпозичальниківпо класах відповіднодо суми набранихбалів.(методикаКФ АКБ “МТ-Банк”)

Клас	А	Б	В	Г	Д
Для юридичнихосіб	Не менш як6 балів	Не менш як5 балів	Не менш як4 балів	Не менш як2 балів	менш як 2 балів
Для фізичнихосіб	Не менш як6 балів	Не менш як4 балів	Не менш як2 балів	Не менш як1 балів	0 балів
Для банківськихустанов	Не менш як10 балів	Не менш як8 балів	Не менш як6 балів	Не менш як3 балів	Менш як 3 балів

Ранжуваннякласів від Адо Д відповідаєхарактеристикамфінансовогостану позичальниківвід найкращоїдо найгіршої.

При оцінцікредитів юридичнихосіб бали надаютьсяза параметрами:

Забезпечення( застава-4,порука-3, бланковий-0);
Наявністьприбутку чизбитку за звітнійперіод (прибуток-1,збиток- -1);
Клієнтбанку чи ні(так-2,ні- -2);
Виконаннязобов'язаньпозичальникомв минулому (закожне належневиконання-1,за кожне неналежневиконання--1);
Ефективністьуправлінняпозичальника(добра-1,недобра- -1);
Дотриманняфінансовихпоказників: коефіцієнтзагальноїліквідності,коефіцієнтабсолютноїліквідності,коефіцієнтавтономності,коефіцієнтманевреностівласних коштівіз нормативнимизначеннями,запропонованимиНБУ (дотриманнявсіх показників-2,трьох-1.5, двох-1,одного-0.5,недотриманняжодного-0);
Ринковапозиція позичальника(добра-2,недобра-0).

При оцінцікредитів фізичнихосіб бали надаютьсяза параметрами:

Забезпечення(застава-4,порука-2, беззабезпечення-0);
Прибутокчи матеріальнийстан позичальникавідносно сумикредиту (високий-4,середній-2,низький-0);
Контакт збанком (постійний-3,тісний-2, понеобхідності-1,відсутній-0);
Соціальнастабільністьклієнта (висока-2,середня-1, низька-0).

Післяпідрахункусуми балів покожній позичціта визначенняхарактерупогашеннякредиту позичальникомзгідно ПоложенняНБУ кожнийкредит відноситьсядо певної групиризику. Подальшийрозрахунокздійснюєтьсяза допомогоювстановленихНБУ норм відрахування.

Як видно,методика оцінкикредитногопортфеля установами"МТ-Банку" єдосить простою.Недоліком їїможна назватиабстрактністьокремих показниківта крітеріївїх визначення.Наприклад,яке співвідношенняматеріальногостану позичальниката суми кредитуслід вважатинизьким абосереднім,чи як визначити ринкову позиціюпозичальника.Досить малувагу при розрахункахотримує крітерій"прибутковість-збитковість".Дана методикає характернимприкладомадаптаціїбанком оціночнихкрітеріїв допрактичногозастосування,про якуйшла мова раніше.

Розрахованіобсяги резервуванняза позичкамивідображуютьризиковістькредитноїполітики банку.(див. рис.2.9.)

Чим більшесума кредитів,наданих беззастави таіншого надійногозабезпечення,тим більшийобсяг резервумає бути сформований.Як видно з графічнихпредставленьстатистичнихданих Київськоїфілії,розмір резервумає тенденціюдо зростання.Це є доситьзакономірнимз урахуваннямпостійногонарощенняобсягів кредитування.Але факторнийаналіз можедовести існуванняі інших причин.

Так темпизростання обсягів застави,яка враховуєтьсяпри обчисленнісуми резервування,значно відстаютьвід темпівзростаннясукупноїзаборгованостіза позиками(див. рис.2.9.).

Пояснюєтьсяце тим,що більшістькредитів,наданихфіліалом,останнімчасомзабезпечуєтьсямайновою порукою,яка є менш надійноюз точки зорумінімізаціїкредитногоризику. Темпизміни вартостізастави, щовраховуєтьсяпри обчисленнірезерву, протягомостанніх двох кварталів (IV1998 - I 1999 років)становили 56 і81%. Тобто прирозрахункуобсягів резервуванняна другий квартал1999 року застававраховуваласьу загальномуобсязі в 2 разименшому, ніжна 01.10.98р. при тому,що кредитнийпортфель залишивсяна тому ж рівні.

Рис. 2.9.

Динаміка показників,що використовуютьсяпри розрахункуобсягів резервуванняКФ АКБ “МТ-Банк”,грн.

Востанньомукварталі вструктурікредитногопортфелю з'явилися позики,які за оцінкоювідносятьсядо групи "підконтролем".Це кредити,які булипролонгованіпо три-чотирирази. По деякихз них банкувдається мінімізуватикредитний ризикза рахуноквиконанняпозичальникомвимог щодопоступовогопогашеннязаборгованостіпо частинам.Але в одномуз випадківпозичальникмає дуже складнефінансовестановище,тому філіяготується дозверненнястягнення позаборгованостіз поручителяданого клієнта.Мають бутиздійснені всіможливі заходи,які б дозволилипогаситизаборгованістьза рахунокпозичальникаабо поручителя.

Використаннярезервів длявідшкодуваннязбитків здійснюєтьсялише в томуразі,якщо позикавизнана безнадійноюдо стягнення.У будь-якомувипадку використаннярезервів,створених зарахунок банку,для погашеннязбитку носитьхарактер компенсаціїкредитногоризику,а не його мінімізації.Резерви покредитах - цепасивний спосібзахисту відризику,він ні в якомуразі не впливаєна імовірністьнепогашенняпозики клієнтом.Незалежно відтого який обсягзарезервованихкоштів маєбанківськаустанова,стан позичальниката його кредитоспроможністьможуть погіршитисяабо покращитися. Тому увагакредитнихпрацівниківКиївської філіїАКБ “МТ-Банк”повинна акцентуватисьна покращенніризик-менеджментусамого банку.

Глава3. Шляхи вдосконаленнямінімізаціїкредитногоризику комерційногобанку.

3.1.Зарубіжнийдосвід щодомінімізаціїкредитногоризику.

При формуванніі вдосконаленнібанківськоїсистеми Україниобов”язковоюумовою повиннобути використаннясвітовогодосвіду. Звичайно,банки розвинутихкраїн працюютьв інших економічнихумовах, але їхметоди роботиможуть бутиадаптованідо застосуванняі в нашій державі.

Кредитуванняв інших країнахтакож пов”язанеіз істотнимкредитнимризиком, алевін вимірюєтьсядещо в іншихмасштабах. Усвітовій практицімайбутнє банку,частка прострочених(понад 90 днів)кредитів якогонаближаєтьсядо 7% від загальногообсягу, є доситьпроблемним.Для надійнихбанків цейпоказник становитьблизько 3%. (41, с.107).

В світовійбанківськійпрактиці великаувага приділяєтьсяоцінці і мінімізаціїкредитногоризику на рівнівсього кредитногопортфеля.Здійснюєтьсяоцінка обсягу,структури таякості кредитногопортфеля, а вжепотім приймаютьсязаходи, якідозволяютьоптимізуватийого структурудля зменшенняризику.

Дуже проширенийє такий спосібзахисту відкредитногоризику як продажкредитів. Банк,виходячи зпроведеноїним оцінкикредитногопортфеля, можепродати певнучастину наданихкредитів іншимінвесторам.За рахунок цієїоперації банкмає змогу повернутикошти, що булиспрямованіу кредитнівкладення(повністю абочастково). Ефектвід здійсненнятаких опраційбагатобічний.По-перше, зарахунок продажуактивів з низькоюприбутковістюзвільняютьсяресурси дляфінансуваннябільш прибутковихактивів; по-друге,продаж активівуповільнюєзростаннябанківськихактивів, щодопомагаєкерівництвубанку досягтикращого балансуміж збільшеннямбанківськогокапіталу таризиком, пов”язаниміз кредитуванням;по-третє, такимчином зменшуютьсявідповідністатті балансубанку (ті, щохарактеризуютьйого діяльністьне з кращогобоку).

Щодо технікиздійсненняпродажу кредитів,то банк-продавецьу деяких випадкахможе зберігтиза собою праваз обслуговуванняборгу. Кредитипродаютьсяза ціною, нижчоюза їх номінальнувартість. Наприклад,на одному знайбільшихринків перепродажукредитів, щоналежить країнам“третьогосвіту”, кредитніборги Аргентини,Бразилії, Мексики,Перу, Філіпін,інших країнчасто продаютьсяу співвідношеннідо номінальноївартості 5 центівза 1 долар. Більшістьцих кредитівкупуютьсяпакетами вмільйони доларівбанками такорпораціями,що мають досвідроботи в країні-боржнику.При цьому, якщоекономічнийстан у такійкраїні покращується,покупці кредитівотримуютьзначні прибутки,а в негативномувипадку збиткиза такими кредитамиє значно менші,ніж при їхбезпосередньомунаданні.(33, с.26)

Однією ізпоширених удеяких країнахформ продажубанками своїхкредитнихвкладень є такзвана сек”юритизаціякредитів. Приздійсненнісек”юритизаціїбанк пропонуєдля продажуне самі кредити,а цінні папери(фінансовівимоги), якібули випущеніпід ці кредити.Трансформаціяпозик у цінніпапери дозволяєбанку вивестиз балансу частинуризикованихактивів. Помірі того якпозичальникисплачують ціактиви (повертаютьсуму основногоборгу та нарахованівідсотки), потікдоходів спрямовуєтьсядо власниківцінних паперів.

Кількістьі обсяги проблемнихкредитів можутьбути значнозменшені у разізастосуванняуніверсальногометоду розрахункуобсягу кредиту,що широкозастосовуєтьсяв західнійбанківськійпрактиці. Змістйого полягаєв тому, що видаєтьсялише частиназагальноївеличини позички.Інша ж частина(у процентахдо визначеногообсягу кредиту)банком некредитується,а її сума визначаєтьсябанком на підставіоцінки ризикуконкретноїоперації.

Домінуючоюконцепцієює теорія диверсифікаціїбанківськихризиків. Сутністьїї полягає увсебічнійдиверсифікаціїоперацій банку,в тому числіі кредитних.Сучасні дослідникивважають, щонадання кількохвеликих є значнонебезпечнішим,ніж численнідрібні позички.Хоча економіститакож відмічають,що при такомуметоді мінімізаціїризику проблемайого скороченнярозв’язуєтьсяне за рахунокзнищення економічнихчинників йогопояви, а шляхомвикористаннясуспільнихресурсів дляпокриття структурнихвад функціонуванняокремих господарськихсуб’єктів.

Яскравимпроявом процесудиверсифікаціїкредитногоризику є розвитоку світовійпрактиціконсорціальногокредитування.

З іншого бокупоширеним єдержавне регулюваннямаксимальногорозміру ризикуна одногопозичальника,що запобігаєнадмірнійорієнтаціїбанку при проведенніним кредитнихта позабалансовихоперацій наодного великогопозичальника.

Наприклад,у США обсягкредитів одномуклієнту абогрупі клієнтів,пов’язанихінвестиційно-засновницькимивідносинами,на повиненперевищувати10% суми власнихкоштів банку.Кредити, наданібанком державнимустановам,вважаютьсянаданими одномуклієнту.

У Німеччиніобсяг усіхвеликих кредитів,кожен з якихдорівнює абоперевищує 15%власного капіталубанку, не повиненперевищуватиостанній більшяк у 8 разів.Найбільшийз великих кредитівне повиненперевищувати50% власних коштівбанку.(43, с. 33)

Велика увагаприділяласьзавжли банкамидо виробкинайефективнішоїметодики оцінкикредитоспроможностіпотенційногопозичальника.

Внаш час банкирозвинутихкапіталістичнихкраїн застосовуютьскладну системувеликої кількості показниківдля такої оцінкиклієнтів. Цясистема диференціюєтьсязалежно відхарактерапозичальника,а також можегрунтуватисьяк на сальдових,так і на оборотнихпоказникахзвітностіклієнтів.

Так рядамериканськихбанків використовуютьсистему оцінкикредитоспроможності,побудовану на чотирьохгрупах основнихпоказників:

- ліквідностіфірми;

- оборотностікапітала;

- залученнякоштів;

- показникиприбутковості.

Оцінкакредитоспроможності клієнтівфранцузськимикомерційнимибанками включає3 блока :

1) оцінкапідприємстваі аналіз йогобалансу, а такожіншої звітності;

2) оцінкакредитоспроможностіклієнтів наоснові методик,прийнятихокремими комерційнимибанками;

3) використаннядля оцінкикредитоспроможності даних картотекиБанку Франції.

Особливість,як бачимо, утому, що у Франціїіснує спеціальнийЦентр по визначеннюризиків. Цяслужба створенаще у 1946 році ізнаходитьсяпід веденнямБанку Франції.Центр щомісяцяотримує відбанків інформаціюпро наданікредити та їхвикористання.

КартотекаБанку Франціїмає чотирирозділи. В першомупідприємстварозподіляютьсяна 10 груп залежновід розміруактива баланса.Другий розділє розділомкредитноїкотировки : 7груп з шифромвід 0 до 6, за якимпідприємствозаймає своюпозицію довіри,судячи з оціноккерівниківконтрагентів,з якими вономає діловіконтакти. Третійрозділ передбачаєкласифікаціюпідприємствза їх платоспроможністю.Банк Франціїфіксує всівипадки неплатежіві залежно відцього ділитьклієнтів комерційнихбанків на тригрупи, які шифруютьсяцифрами 7, 8, 9 (7-пунктуальнівиплати, відсутністьтруднощів ;8-тимчасовіускладнення,що не підриваютьплатоспроможність;9- достатньоненадійнийклієнт). В четвертомурозділі відбуваєтьсяподіл клієнтівна дві групи: векселі і цінніпапери якихбудуть переоблікованіабо ні.(21, с.32)

Ще один методмінімізаціїкредитногоризику, якийвикористовуєтьсябанками тавимагає достовірноїінформаціїпро позичальника– це страхування.

В закордоннійпрактиці кредитнестрахуваннявперше набулорозвитку вЄвропі післяпершої світовоївійни. В нашчас страхуваннямкредитнихризиків в-основномузаймаютьсяспеціалізованістрахові компанії.Прийняттякредитногоризику головнимчином пов’язанез формуваннямбази даних профінансовийстан потенційнихклієнтів.Постачальникамитакої інформаціїє банки. Середстраховихкромпаній, щозаймаютьсястрахуваннямкредитів, широкопрактикуєтьсяобмін інформацією.

Існують такожспеціалізованіфірми, що надають за відповідну плату необхіднуінформацію,в тому числіі конфеденційногохарактеру.

Наприклад,в світовійпрактиці однимз найбільшвідомих джерелданих прокредитоспроможністьє фірма “Даненд Бредстріт”,яка збираєінформаціюпро близько3 млн. фірм СШАі Канади і надаєїї за підпискою.Коротка інформаціяі оцінкакредитоспроможностікожної фірмидрукуютьсяу загальнонаціональних та регіональнихдовідниках.Більш детальнаінформаціяможе бути наданау вигляді фінансовихзвітів, яківключаютькілька розділів.Як правило,перший розділмістить інформаціюзагальногохарактеру(назва, сфераекономічноїдіяльності,адреса, формавласності,рейтинговіоцінки тощо).В наступномурозділі – відомості,отримані відпостачальниківфірми, відносноакуратностівиконання неюплатежів тапро обсягиотримуванихкомерційнихкредитів. Третійрозділ включаєдані про аналізбалансу, обсягипродажів таприбутки/збитки.Четвертий –інформаціюбанку про середнізалишки надепозитах тапро платежіпо позичках.В останніхрозділах описуєтьсякерівництводаної фірми,род її діяльності,клієнтура таінше.

Взагаліінфраструктурафінансовихринків розвинутихкраїн представляєтьсявеликою кількістюкредитних бюро,спеціальнихкомерційнихагентств.Інформаційніорганізаціїбільш дрібніза розміромчасто акцентуютьсвою роботуна окремихгалузях економікиабо за географічнимпринципом.

База данихпостійнопоповнюється,а поява комп’ютерівв значній міріспростилатехніку адмініструваннябази даних,хоча у фінансовомувідношеннівитрати зросли.

Задачеюукраїнськихбанків є використаннятого досвіду,що вже набутийрозвинутимикраїнами. По-перше,він вже є провіренийна практиці;по-друге, дозволитьзекономитикошти і час длябанківськоїсистеми; по-третєвін може виступитибазисом длясучасних розробоквітчизнянихфахівців.

3.2.Шляхи вдосконаленнямінімізаціїкредитногоризику в Україні.

Сучаснаситуація управління кредитногоризику комерційнимибанками Українихарактеризуєтьсязастосуваннямдеяких методівйого мінімізації,але великапитома вагапроблемнихкредитів узагальномуобсязі доводитьнедооцінкудеяких факторівна практиці.Тому важливимє виявленнярезервів подальшоговдосконаленнязахисту банківвід кредитногоризику.

Як доводятьстатистичнідані великачастина кредитівнадаєтьсякомерційнимибанками Українив сферу торгівлі.(див.табл.3.1.)

Таблиця3.1.

Кредити,надані комерційнимибанками суб”єктамгосподарськоїдіяльностіУкраїни на01.12.98.(44,с.82)(залишкизаборгованості,млн.грн.)

Галузі	Усього	У т.ч. завидами
		Валют		Кредитів
		Націонал.	Іноземна	Короткострокові	Довгострокові
Усього	8891	4847	4043	7335	1556
Промисловість	3535	1566	1969	3042	493
Питомавага	39,75%	32,3%	48,7%	41,4%	31,6%
Торгівлята громадськехарчування	2627	1575	1052	2292	335
Питомавага	29,5%	32,5%	26%	31,2%	21,5%

Яквидно з таблицімайже третиназагальнихобсягів кредитуванняздійснюютьсяв сферу торгівлі.Позички суб”ктамгосподарюванняцієї галузі на 87,2 % надаютьсяна короткітерміни, а на40 % - в іноземнійвалюті. Більшечверті всіхвалютних кредитівздійснюєтьсясаме в сферуторгівлі. Кредитнийризик банкупри кредитуваннізовнішньоекономічноїторгівлі корелюєтьсяі посилюєтьсявалютним ризикомпідприємств,що виступаютьпозичальниками.

Томуу періоди зниженнякурсу національноївалюти такікредити є джереломнебезпеки длябанків і маютьоцінюватисьще під час підготовкикредитногодоговору більшдетально, зврахуваннямкон”юнктуривалютногоринку. Для цьогослід розробитиокремі методикиоцінки кредитоспроможностіпозичальників,які звертаютьсядо банку з метоюотриманняпозичок підздійсненняекспортно-імпортнихоперацій. Повинні застосовуватисьбільш жорсткіобмежувальніумови кредитноїугоди.

Прикладомпідвищенняступеню кредитногоризику длябанків в інфляційніперіоди є другаполовина 1998 року,коли майже натретину зросиобсяги простроченихкредитів впортфеляхбанків України.

Заоперативноюінформацієюнаціональногобанку Українина 01.06.98 року питомавага простроченихкредитів узагальномуобсязі складала11,5%, а вже на 01.12.98р.- 17,19%. Тобто темпизростанняпростроченоїзаборгованостіза 5 місяцівсклали 49%. Прицьому обсягипролонгованихкредитів зберіглисяна рівні 11,4-11,5%. Томуна практицікредитний ризикбанків слідвивчати імінімізуватиз обов”язковимврахуваннямінших ризиків(в. т. ч. валютного).

Іщеоднією проблемоюукраїнськихбанків є зосередженняна роботі ізвузьким коломклієнтів, якехарактеризуєтьсядопущеннямнедооцінкикредитногоризику по причинінадмірноїдовіри та послабленняконтролю з бокубанків. Кредититаким клієнтамвідрізняютьсявеликими обсягами,а отже і великоюмірою ризику.Постає необхідністьбільш ефективноїдиверсифікаціїкредитнихпортфелівбанків.

Щостосуєть передачібанками ризикуіншим суб”єктамекономіки, тодля фінісовогоринку Українине є характерноюналагодженапартнерська робота банківіз страховими компаніямиз приводу мінімізаціїкредитногоризику шляхомстрахуваннявідповідальностіпозичальниківза непогашеннякредиту, а такожвласне ризикунеповерненняпозички. Одназ основнихпричин в тому,що комерційнібанки не маютьвпевненостіу фінансовійстійкостістраховихорганізацій.За умови нерозвинутостіаудиторськихслужб і майжеповної відсутностіспеціалізованогостраховогоаудиту і аналізунеможливооцінити платіжоспроможністьсамих страховихорганізацій,що ставить підсумнів життєвийцикл страхуваннякредитів (особливокредитнихпортфелів).

Основноюпроблемою , щовиникає пристрахуваннівідповідальностіпозичальникає недосконалістьзаконодавства.Так , страховакомпанія убільшостівипадків можевідмовити увиплаті страховихсум ( страховоговідшкодування) на підставі п.1 ст. 25 ЗаконуУкраїни “ Прострахування“, в якому сказано: підставою длявідмови страховикапровести страховувиплату є навмиснідії страхувальникаабо особи, накористь якоїукладено угодустрахування, що спрямованіна настаннястраховоговипадку.

Цеможна розумітак, що, наприклад,страхувальник(позичальник)діючи в умовахневизначеностіна ринку і свідоморизикуючигрошима отриманимиза рахунокпозики, здійснюєдії, які спрямованіна настаннястраховоговипадку, а отжевін не має правоотримати страховевідшкодування.

Банкитакож не надаютькредити фізичнимособам підзабезпеченнястраховимпролісом, бобільшістьстраховихкомпаній непрактикуютьвідповідністрахові послуги.Так, НАСК«Оранта», АСК "Скіф", «Росток»,«Скайд», «Енергорезевр»страхуваннямпозичальника- фізичної особине займаються.Як виключенняможна назватиСК «Інпро»,яка здійснюєтакий виглядстрахування.(5,с.11)

Єдинийвид страхування,що набув у кредитнійсфері значногопоширення –це страхуваннязаставленогомайна. Ним охочезаймаютьсябагато страховихкомпаній. Якправило, банкивстановлюютьконтакт ізпевною страховоюкомпанією, вякій рекомендуютьпозичальникузастрахуватизаставленемайно (наприклад“Правекс-банк”працює із компанією“Правекс-страхування”; “Енергобанк”із СК ”Енергорезерв”(5,с.11)

Отжеособливу увагув аспекті мінімізаціїкредитногоризику, слідприділятирозвитку таудосконаленнюспівробітництвабанків із страховимиорганізаціями.Найперспективнішимиформами співробітництвацих установ,як показавзарубіжнийдосвід, є кептивністраховівкомпанії(засновникамияких є банки).Зближеннябанківськогоі страховогобізнесу надастьможливістьспроститипроцедуруукладання якстрахової такі кредитноїугоди, а такожпроцес виплатистраховоговідшкодування.Також поєднаннязусиль працівниківкредитнихвідділів банківта андерайтерівстраховихкомпаній дозволитьефективнішеобраховувати,аналізуватикредитні ризики,вирішуватиїх прийнятністьдля обох сторін.

Однієюіз причин появипроблемнихпозик є недосконалевивчення фінансовихможливостейпотенційногопозичальникащодо наданняконкретногокредиту.

Усучасній вітчизнянійлітературі,по суті, немаєдостатньообгрунтованихкомплекснихметодик визначеннякредитоспроможності.Більшість іззастосовуванихнині й рекомендованихспособів оцінкикредитоспроможностіпередбачаєрозрахунокпоказників,що характеризуютьрізноманітніаспекти фінансовогостановищапозичальника(ліквідність,ділову активність,рентабельність),і визначенняїх раціональнихзначень. Однакна основі такогоаналізу зробитиоднозначнийвисновок прокредитоспроможністьвдається незавжди, оскількиодні показникиможуть знаходитисьу критичнійзоні, а іншібути цілкомзадовільними.До того ж невраховуютьсясуб”єктивні(якісні) оцінки,зокрема, репутації,характеристикпроекту, щокредитується.

Деякібанки, намагаючисьподолати цівади, створюютьвласні методики.

Так, наприклад,фахівці інститутубанкірів АПБ“Україна”розробилиметодику (40), вякій пропонується табличнийваріант оцінкикредитоспроможності,що дає змогу скласти комп”ютернупрограму іприскоритипроцес роботиз клієнтом настадій укладаннякредитноїугоди. Таблицязаповнюєтьсяза такими правилами:

визначаютьсянайважливішіпоказники, яківпливають навирішенняпитання пронадання позики;
кожномупоказникуприсвоюєтьсявага залежновід його важливостіта значеннядля конкретногобанку;
якісніоцінки використовуванихпоказниківотримуютькількіснийвираз (ранг).

Оцінкапо кожномупоказникуобчислюєтьсямноженням вагицього показникана вагу рангу.За одержаноюзагальною сумоюбалів визначаєтьсяклас позичальниказалежно відступеня ризикудля банку (чотирикласи). Вітчизняніспеціалістиз економічногоризику вважають,що така методикавиконана набільш якіснішомурівні, ніжпопередні.(11,с.6) Але вонивиділяють іхарактерніпомилки : якправило нечіткорозмежовуютьсяпоказники, щостосуютьсяфінансовогостану підприємствата самогокредитованогопроекту; деякіпоказникидублюються;надмірна кількістьпоказниківзаважає працівниковісприймати таоперувати ними.

Алез іншого бокудеякі банкивикористовуютьнадто примітивніметодики оцінкикредитоспроможності,в яких взагаліпорушуютьсяправила поєднанняі оцінки кількіснихі якісниххарактеристик.

Найоптимальнішимваріантом булаб розробкакожним банкомвласних правилздійсненняоцінки клієнтана базі ієрархічноїметодики, наприклад,запропонованоїспеціалістамиз економічногоризику.(11)

В нійпередбачаєтьсястворенняієрархічноїструктурикрітеріївоцінки кредитоспроможності.

Рис.3.1.

Багаторівневаієрархічнаструктура дляоцінки кредитоспроможностіпозичальника.(11,с.8)

Кредитоспроможністьпозичальника

Якістьзабезпечення

Платоспроможністьпозичальника

На наступнихрівнях поділвідбуваєтьсяна більш конкретніобласті вивчення,як, наприклад,фінінсовийстан оцінюєтьсяв розрізі ліквідності(коефіцієнтівзагальної тамиттєвої ліквідності,покриття, автономії)та економічногопотенціалу(показникиділової активності,рентабельностіактивів, витрат)і так далі.

Наступнийкрок – це визначенняваг показниківпо кожній групіна основі експертнихоцінок фахівцівкомерційногобанку, аудиторськихфірм, науковців.І останнє, щомає бути зробленокожним банком,це ранжуваннябезпосередньосамих показників.Ранжуванняне буде відірванимвід реалій,якщо для йогоздійсненнязастосуватирезультатикредитноїдіяльностів минулому.Необхіднопровести вибіркипо галузяхокремо з короткостроковихі довгостроковихкредитів затаким крітерієм: своєчасністьпогашенняосновної сумиборгу та процентівза кредит зарахунок реалізаційнихнадходженьабо прибутку.На основі отриманихвибірок данихслід здійснитирозрахункиіз застосуваннямметодів статистики.(11).Головною перевагоюметодик оцінкикредитоспроможності,розробленихбанками наоснові реальнихданих, будепристосованістьдо роботи самецього банкута особливостеййого клієнтури.

Однакі виважені діїбанків з оцінкикредитоспроможностіпозичальниківне завжди можутьзумовити бажанийрезультат щодомінімізаціїкредитногоризику. Справав тому, що банкине мають всебічноїі достатньоїінформаціїпро платоспроможністьпозичальниката його господарськийстан на моментнадання кредиту.Для ефективноїспівпраці зісвоїми партнерамив кожному банкудоцільно створитиінформаційнусистему і матиспівробітників,які б використовувалиїї дані. З цієюметою можливевикористаннядля такої діяльностіпрацівниківслужби безпекибанку.

Гострою такождля банківськоїсистеми Україниє проблемазахисту відкредитногоризику, що виникаєвнаслідокнеправомірнихдій позичальників,які завдаютьбанкам значнихзбитків. Навиявлення такихявищ повиннабути націленаробота впродовжвсієї дії кредитноїугоди (на етапіоцінки кредитоспроможностіта періодичнихперевірокпозичальника).

Неправомірнимидіями може бути:

незаконнеотриманнякредиту (отриманняпозики абопільгових умовкредитуванняшляхом представленнябанкові заздалегідьневірних відомостейпро господарський та фінансовийстан );
злочиннеухилення відпогашеннякредиторськоїзаборгованості(після набуттязаконої силивідповіднимсудовим актом);
навмиснебанкротство( з метою неповерненняборгу);
фіктивнебанкротство(з метою введеннякредиторівв оману та отриманнявідстрочок,для несплатиборгів);
неправомірнідій при банкротстві.

Саме появачас від часув банківськійпрактиці переліченихвище випадківспричинюєнеобхідністьпосиленняроботи служббезпеки банків.Має бути припиненийтакий хід дій,за якого функціїслужби безпекибанку зводятьсядо охороннихобов”язків.

Втягненняв підприємницькудіяльністьбагатьохнепідготовленихсуб”єктівпризвело дотого, що більшістьз них не можутькваліфікованоскласти обгрунтуванняпроекту кредитування,розрахуватиперіод йогоокупності.Нерідко техніко-економічнеобгрунтуваннямістить недостовірнуінформацію.(22,с.17). Необхідноюз боку банківє більш кропіткаробота з клієнтомна етапі підготовкидо укладаннякредитної угодиз метою зменшенняймовірностінепогашеннякредиту.

В умовахстановленнябанківськоїконкуренціївсе більшогозначення впопередженнізбитків відкредитноїдіяльностінабираютьмаркетинговіметоди їїзабезпеченняабо співробітництвоіз спеціалізованимимаркетинговимифірмами. Завдякипоширенню такихконтактів банкиб вдосконалювалисвої кредитніпродукти відповіднодо попитупозичальників.До того ж аналізпоточної кон”юнктуриінших ринків,наданий такимифірмами, робивби можливимдля банківвільно орієнтуватисьу доцільностіздійсненняокремих кредитованихзаходів, надаватиконсультаціїклієнтам.

Доречі,ефективнимбуло б застосуванняв усіх банківськихустановахколегіальногометоду авторизаціїкредиту, якийзабезпечуєбільш детальнийконтроль занаданням кредитів.

Якуже відмічалосяв цій роботі,застава залишаєтьсянайпоширенішимі найефективнішимзабезпеченням(а отже і способоммінімізаціїкредитногоризику) кредитів,що надаютьсякомерційнимибанками України.Явна перевага,що віддаєтьсякредиторамизаставі, пояснюєтьсяйого більшоюефективністюв порівнянніз іншими способамизабезпеченнякредиту, оскількивикористаннязастави знижуєкредитний ризикяк завдякиекономічним,так і психологічниммотивам позичальника,забезпечуючине тільки поверненнякредиту, алеі процентівпо ньому.

Хочаекономістами виділяються деякі недоліки застосування застави на практиці, якіпотребуютьдоопрацювання.

ЗакономУкраїни "Прозаставу" дозволяєтьсяподальша застававже закладеногомайна, що невідповідаєінтересам кредитора. Хоча згаданийзакон передбачаєобов'язок боржникапопередити кожного іззаставодержателівпро всі попереднізастави і уразі необхідностівідшкодуватизбитки, на справдіотримати компенсаціювтрат вельмипроблематично.(5,с.10).

Відповіднеоформленняі реалізаціязаставногомайна обкладаютьсячисленнимиподатками ізборами. Так,необхідносплатити збірпри нотаріальномуоформленнівідчуженнямайна, державнемито при подачімайновогопозову, ПДВ іподаток паприбуток післяреалізаціїпредмета застави.Цим, а такожможливістюзниження ринковоївартості заставногомайна багатов чому пояснюєтьсявимога банків,щоб вартістьпредмета заставиперевищуваларозмір кредитув 1,5-2 рази.(5, с.10).

Вирішенняцих питань(особливо податкових)є неможливиму короткостроковійперспективі,але при подальшомувдосконаленнізаконодавства мають бути прийняті заходищодо захистуінтересівкредиторів,а отже стабілізаціїбанківськоїсистеми України.

Також банкамслід приділятибільше увагипитанню оцінкимайна, що приймаєтьсяу заставу. Томущо більшістьпроблем, яківиникають приреалізаціїзаставленогомайна витікаютьсаме з йогоневірної попередньоїоцінки. Як наслідок- перевищеннявитрат по реалізаціїзаставленихцінностей надотримуванимикоштами. Длязапобіганняцього ефективнимбуло б встановленняпостійнихконтактів ізспеціалізованимитовариствамиз оцінки майна,або створенняпри всіх достатньовеликих банкахокремих відділів(введення посадивідповідногоспеціалістав дрібних банкахта філіях).

Довгий часв економічнійлітературіпіднімалосяпитання пронедостатністьінформаціїпро попереднізаставленнямайна кредиторам.Як результат- на науково-практичнійконференції,проведенійНБУ, Мінфіном,ПДІ при Мінфініта за участювідомств, установ,організаційбуло прийнятерішення простворенняреєстру заставленогомайна та гарантій,який дозволивби запобігатиподвійнійзаставі одногоі того ж майна.З березня 1999 рокуДержавнийреєстр заставрухомого майнабув введенийв дію згіднодоповнень дозакону «Прозаставу»тапостановиКабінету МіністрівУкраїни №1185 від30 липня 1998 року..Але, як показалапрактика, банкине кваплятьсяреєструватизаставленепід кредитимайно. Працівникибанку пояснюютьце недоцільністюгрошових витратна реєстраціюзаяви про прийняттяу заставу майна,якщо аналогічнаінформаціянакопичуєтьсяі може бутиотримана унотаріальнихконторах ізспеціальногонотаріальногореєстру. Введенняж нового реєструпредставляєтьсяїм новим джереломнадходженьгрошових коштівдержаві.

Що стосуєтьсястворенняінформаційнихсистем на рівнідержави, якісприяли б мінімізаціїкредитногоризику комерційнихбанків, то важливимкроком булоб створенняв Українізагальнодержавноїбази даних, якаб містила відомостіпро підприємства,їх кредитніісторії, поточнукредитоспроможність,на зразок КартотекиБанку Франції.Такий захід,звичайно, єдосить коштовнимдля державина сьогоднішнійдень. Але вперспективівін є необхідним.До співпраціможуть бутизалучені інформаційніорганізаціїінших країн.

Більш реальнимдля українськоїфінансовоїсфери є створеннярегіональнихрейтинговихагентств, якіб концентрувалиінформаціюпро всіх потенційнихпозичальників.Складністьпоки що полягаєу небажанніпідприємствта організаційнадавати повнудостовірнуінформацію,а також в недооцінціважливостідодатковоїінформації(бо це вимагаєвитрат на даниймомент, хочаможе захиститивід збитківу майбутньому).

Очевидно,що в Українісистема способівмінімізаціїкредитногоризику перебуваєще в стадіїстановлення.Для вдосконаленняїї вітчизнянимбанкірам слідзастосовуватизарубіжнийдосвід. А подальшийрозвиток увирішальномуступені залежитьвід прогресув ринковихперетворенняхі удосконаленнізаконодавчоїбази.

Висновки.

В даній роботірозглянутанизка питань,які тісно пов‘язанііз кредитнимризиком комерційногобанку. Саме він представляєневпевненністьу найбільштрадиційнійдля банківУкраїни діяльності– кредитуванні.Кредитний ризикє досить складноюсукупністюелементів, яківикликаютьсязовнішніми(не регулюванимибанком) і внутрішнімифакторами.

Важливоюхарактеристокоюкредитногоризику є йогодинамічність,яка вимагаєвід банківськихпрацівниківпереодичноїоцінки ризикута управлінняним. Розглянувшипроблему визначеннята мінімізаціїкредитногоризику комерційногобанку, авторцієї роботидійшла висновку,що проблемаскладаєтьсяз кількох аспектів:

1.Особливогострою проблемоюдля українськихбанків є створенняметодики визначенняступеню ризикуяк на моментукладаннякредитноїугоди, так і в перспективі.Процес оцінкикредитногоризику ускладнюєтьсянеобхідністюпоєднаннякількіснихта якіснихпараметрів,а також специфікоюйого проявупри здійсненнірізних видівкредитуванняв різних галузяхекономіки. Дляпокращенняоцінки кредитоспроможності,перетворенняїї на ефективнийспосіб мінімізаціїкредитногоризику, кожнийбанк повиненрозробитивласну методику.Але при цьомуголовною вимогоює її науковаобгрунтованість.Тому доцільнобуло б використатирозробки українськихспеціалістівз економічногоризику ( пропонуєтьсяметодика ізпобудовоюієрархічноїструктурикрітеріївоцінки та ранжуваннямїх на основістатистичнихданих конкретногобанку).

2.Роботі комерційнихбанків щодомінімізаціїкредитнихризиків такожзаважає недостатністьінформаціїпро потенційнихпозичальників.Часткове вирішенняцієї проблемиможливе за умовстворення вУкраїні спеціальнихрейтинговихагентств, атакож централізованоїінформаційноїсистеми, якіб концентрувавли відомості пропозичальників.

3.Характерноюумовою середи,в якій працюютьукраїнськібанки, є поширенняекономічнихправопорушень,в тому числіі в сфері кредитування.Необхідноює активізаціяроботи служббезпеки комерційнихбанків.

4. Банк можерозв‘язатиризик кількомаспособами:уникнути його,прийняти повністюабо прийнятиза умови здійсненнязаходів по йогозменьшенню.Останній варіантє найбільшуживаним.

Зовнішніспособи мінімізаціїкредитногоризику (розподілризику, страхуванняризику, забезпечення)передбачаютьпередачу частиниабо всьогоризику іншимекономічнимсуб‘єктам.Внутрішні(нормування,лімітування,дивесіфікація,створеннярезевів, оцінкакредитоспроможностіпозичальника)засновані насамостійнихспробах банкуперестрахуватися.На практиці,як правило,способи поєднуютьсяз метою посиленняїх впливу.

5.Основнимспособом мінімізаціїкредитногоризику в банківськійсистемі Україниє вимога забезпеченнякредитів. Асеред формзабезпеченнянайпоширенішоює застава. Інколипри прийняттірішення провидачу кредитівбільша увагазвертаєтьсяна заставнемайно, ніж нафінансовийстан та платоспроможністьклієнтів, щопротиречитьекономічнійсутті забезпеченнякредиту. Тенденціядо зростанняролі заставив найближчомумайбутньомузбережетьсяв Україні.

6. Але слідзауважити, щокредитний ризикнеможна розглядативідірвано відінших ризиківбанківськоїдіяльності,так як вонипереплітаютьсяі корелюютьсяміж собою, утворюючисистемний ризиккомерційногобанку.

При врахуваннікредитногоризику слідобов”язковозвертати увагуна його зв”язокіз валютнимризиком, бонайбільшимджерелом проблемнихкредитів є самесфера кредитуванняексортно-імпортнихоперацій суб”єктівгосподарськоїдіяльності.

7.Необхідноютакож є підготовкависококваліфікованихспеціалістівіз енциклопедичнимизнаннями вбагатьох галузяхекономіки, якіздатні прийматирішення внестандартнихситуаціях. Таканеобхідністьвикликанаскладною структуроюджерел кредитногоризику. А заумови переважанняв банківськійсистемі універсальнихбанків працівникамтаких кредитнихустанов приходитьсястикатися ізспецифічнимипроблемамибагатьох сфердіяльності(в тому числіі виробничої).

8.Здійснючизаходи по управліннюризику неповерненняпозичок, банківськийперсонал орієнтуєтьсяна банківськукредитну політику,яка визначаєстратегічніцілі та тактичнізадачі. Прицьому акцентмає бути зробленнийна поміркованійполітиці.

9.На державномурівні проблемамінімізаціїкредитногоризику вирішуєтьсяза допомогоювпровадженняобов”язковогоствореннябанками резервівна покриттяможливих втратвід кредитноїдіяльності,а також введенняекономічнихнормативівризику. Алевплив такихметодів є доситьопосередкованийі більше спрямованийна уникненнясистемногоризику. Мінімізаціякредитногоризику на рівнібанку, на відмінувід компенсаціїза рахунокрезервів, передбачаєактивний впливна ймовірністьнастання негативнихявищ. Тому напрактиці акцентимають бутизміщені віднаступногопогашеннязбитків допопередньоїїх мінімізації.

В першу чергумінімізаціякредитногоризику маєздійснюватисьсилами самих банків шляхомзастосуванняактивних методіввпливу на імовірністьнеповерненняпозик та процентівза ними в сторонузменшення.

Завданнямбанків є вдосконалення внутрішньогокредитногоризик-менеджменту.Мотивацієюслугує підвищенняконкуренції,але для цьогона державномурівні повиннібути вирішенніінформаційнї,законодавчі,загальноекономічнінеузгодженніпитання.

Списоклітератури.

ПоложенняНБУ “Прокредитування”/ЗатвердженопостановоюПравління НБУ№246 від 28 вересня1995р.
ПоложенняНБУ “Про порядокформуванняі використаннярезерву длявідшкодуванняможлмвих втратза кредитнимиопераціямикомерційнихбанків.”/ ЗатвердженопостановоюПравління НБУ№122 від 27 березня1998р.
ПостановаНБУ “Про формуваннякомерційнимибанками статутнимифондів та резервівна покриттяможлмвих втратза кредитнимиопераціями”№552 від 23 червня1998р.
Рекомендаціїщодо визначенняфінансовогостану позичальників./Затвердженопостановоюправління НБУ№323 від 29 вересня1997р.
БаглайА. Кредит, чемобеспеченты?//Финансоваяконсультация.– 1998, №18, с.10.
Банковскийпортфель-2./Отв.ред. Ю.И. Коробов.– М.:Соминтэк,1995.– 250с.
ВарлавенК.Д. Управлениерисками коммерческогобанка. – Вашингтон,1993.
ВеселовськийО. Удосконаленнянагляду задіяльністюкомерційнихбанків.//ВісникНБУ. – 1997, №2,с.3.
ВітлінськийВ.В., НаконечнийС.І., ШараповО.Д. Економічнийризик і способийого вимірювання:Підручник.– К.:ІЗМН,1996. – 400с.
ВітлінськийВ.В., НаконечнийС.І. Ризик уменеджменті.– К.:ТОВ”Борисфен-М”,1996.– 336с.
ВітлінськийВ.В., ПернарівськийО.В. Інтелектуалізованакількіснаоцінка кредитоспроможностіпозичальника.//ФінансиУкраїни.-1998, №6,с.5.
ВітлінськийВ.В., ПернарівськийО.В. Кредитнийризик та йоговрахуванняпри обчисленніставки відсотка.//Банківськасправа. –1997, №5,с.63.
ВолошинІ. Часова структуракредитнихризиків.//ВісникНБУ. – 1998, №12, с.25.
Вступдо банківськоїсправи/Від.ред. СавлукМ.І. – К.:Лібра,1998.– 344с.
ГерасименкоЮ. Шляхом інтеграціїу світовийбанківськийпростір.//ВісникНБУ. –1998, №4, с.3
ГладкихД. Пріоритетикредитноїполітики комерційнихбанків.//ВісникНБУ. – 1998, №10,с.39
ДзюблюкО. Проблемипідвищенняефективностікредитнихоперацій комерційнихбанків.//ВісникНБУ. – 1998, №9, с.55.
ДовгорукП. Методи оцінкикредитногоризику вбанках.//ІнформаційнийбюллетеньМінстат України.– 1992, №11-12, с.24.
ЄпіфановА., Міщенко В.Проблемикредитуваннята оцінкикредитоспроможностіклієнтівбанку.//Банківськасправа. –1997, №5,с.39.
ЖабськаІ. Фінансовийстан комерційнихбанків Україниза несприятливихумов діяльності.//ВісникНБУ. – 1998, №11,с.33.
ЗагорийГ.В. О методахоценки кредитногориска.//Деньгии кредит. – 1997,№6, с.31.
ЗарубаО. Вдосконаленнякредитноїполітики комерційнихбанків.//Банківськасправа. – 1996, №1,с.15.
ІвановаТ. Ризики заактивнимиопераціямикомерційногобанку і йогоприбутковість.//ВісникНБУ. – 1998, №12, с.40.
ІвасівБ., Клапків М.Економічнийзміст та формистрахуваннякредитів.//ВісникНБУ. – 1998, №5, с.51.
ІлляшенкоС. Кредитніризики та створеннярезервів дляїх покриття.//ВісникНБУ. – 1997, №6, с.39.
КірєєвО.,ГерасименкоЮ. Системакомерційнихбанків України.//ВісникНБУ. – 1998, №9,с.11.
КонотопськаЛ., Горячек І.Регулюваннядіяльностікомерційнихбанків.//ВісникНБУ. – 1998, №7, с.13.
КорякінІ. Розподілфункцій у кредитномупідрозділі.//ВісникНБУ. – 1998, №10, с.42.
КуценкоО. Резервикомерційногобанку.//Банківськасправа.-1998, №5, с.22.
ЛаричевВ.Д. Преступления,совершаемыев сфере банковскогокредитования.//Деньгии кредит. – 1998,№4, с.70.
МеджибовськаН. Визначеннякредитногоризику на основіекспертнихоцінок.//Банківськасправа. – 1996, №1,с.24.
МишкінФ.С. Економікагрошей, банківськоїсправи і фінансовихринків./Пер. зангл. С.Пачишин.– К.:Основи,1998. –963с.
ОлексієнкоС. Управлінняризиками всистемі банківськогоменеджменту.//Банківськасправа. – 1998, №2,с.24.
Основыбанковскогодела./Под. Ред.Мороза А.Н. –К.:Либра,1994. – 330с.
ПановаГ.С. Кредитнаяполитикакоммерческогобанка. – Мю:ИКЦ”ДИС”,1997.– 464с.
СвяткоС.А. Проблемнікредити та їхвплив на доходністьбанку.//ФінансиУкраїни. – 1997, №2,с.75.
СусіденкоВ.Г., Коваль Л.С.Внутрішньобанківськийконтроль усистемі кредитногоризик-менеджменту.//ФінансиУкраїни. – 1998,№6,с.114.
УсоскинВ.М. Современныйкоммерческийбанк: управлениеи операции. –М.:ИПЦ”ВазарФерро”,1994. – 320с.
ХандруевА.А. Управлениерисками банков:научно-практическийаспект.//Деньгии кредит. – 1997,№6, с.38.
ШульгаН.П., ГаманковаО.А., КовганичИ.Н. Оценкакредитоспособностиклиента : рекомендациибанкиру привидаче кредита.– К.:Київськийінститут банкірівбанку «Україна»,1995.- 59с.

41.Зозуля Т.О.Визначенняякості активівкомерційнихбанків.//ФінансиУкраїни. – 1998, №7,с.107.

42.КостюченкоВ.Формуваннярезервів дляпокриття кредитнихризиків.//ВісникНБУ. – 1999, №2, с. 43.

43.Сігайов А.До питаннярегулюваннябанківськихризиків.//ЕкономікаУкраїни. – 1998, №5,с.32.

44.Бюллетень НБУ.– 1998, №11.

45.Бюллетень НБУ.– 1999, №1.

Місцетеми в курсі.Опис аудиторіїслухачів. Метаі завданняроботи.

Банківськекредитуванняє основнимджерелом доходівбанків, томув курсі “Основибанківськоїсправи” йомуприділяєтьсябагато увагита часу.

Вивченнятеми кредитнийризик не можливобез вивченятаких важливихпитань як банківськасистема, їїроль в грошово-кредитнійсистемі, процесствореннякомерційногобанку, йоголіцензування,основні операціїпісля цьогодоцільно перейтидо детальноговивчення теми.

Кредитніоперації банкує, як відомо,найдоходнішими,але й дужеризикованими.Дуже часто банкстикаєтьсяз проблемоюнеповерненнякредитів. Отже,щоб уникнутиризику неповерненняпозики, требадосконаловивчити процесорганізаціїбанківськогокредитування.Тому тема “Кредитнийризик і спобийого мінімізації“є дуже важливоюі цікавою вкурсі основибанківськоїсправи.

Данатема розглядаєрізні способивпливу на крединийризик, умовийого зменьшенняабо причинийого росту вконкретнійкредитнійугоді, етапиконтролю надпозикою таможливі способизахисту відкредитногоризику.

Такимчином, темаслугує логічнимпродовженнямвивчення курсуі основою дляподальшогойого успішногозасвоєння.

Ціліта завданнятеми

Вивченняданої теми маєза мету датислухачам початковізнання проосновні способиоцінки кредитногоризику, йогосуть та способизахисту віднього. Слухачиповинні усвідомитиважливістьвпливу кредитногоризику на діяльностібанку та навчитисьвирішуватизадачі, пов’язаніз процесомкредитування,визначати різніфактори, яківпливають накредитну політику;аналізуватиситуації, визначатипроблемнікредити ташляхи виходуз проблемнихситуацій.

Навчальнимпланом передбаченона вивченняцієї теми 2 лекційнихта 2 семінарськихгодини, що єдуже незначнимдля даної теми.Тому потрібнозупинитисьна основнихмоментах, зважаючина недостатністьчасу. Такожчастину матеріалувинесено длясамостійноговивчення.

Основнамета - дати слухачамбазові знанняз даної дисципліни,адже інформаційнабаза в наш часдуже швидкозмінюєтьсяі врахувативсі ці змінидуже важко.

Програмакурсу “Основибанківськоїсправи”

Тема 1. Організаціякомерційнихбанків.

1. Комерційнийбанк як ланкабанківськоїсистемию

2. Порядокствореннякомерційногобанку.

3. Доходи, витратиі прибутокбанку.

Тема 2. Формуваннякапіталу комерційногобанку.

Структуракапіталукомерційногобанку.

2. Джерелакапіталу банку.

3. Формуваннявласного капіталу.

4. Операціїпо залученнювкладів і депозитів.

5. Управлінняресурсамикомерційнихбанків.

Тема 3. Управлінняпасивнимиопераціямикомерційногобанку.

Тема 4. Управлінняактивами. Активніоперації КБ.

Суть і характеристикаактивних операційкомерційногобанку.

Тема 5. Врахуванняризику ліквідностіпри управлінніактивами банку.

Тема6. Організаціякредитуванняв банку.

1. Класифікаціякредитів комерційнихбанків.

2. Умови і принципинадання кредиту.

3. Позичковийпроцент тайого диференціація.

4. Етапи процесукредитування.

5. Проблемніпозики і банківськийконтроль.

Тема 7. Кредитнийризик і шляхийого мінімізації.

Тема 8. Різновидикредитнихоперацій.

1. Кредити,пов’язані зобігом векселів.

2. Кредитипід цінні папери.

3. Кредити попоточномурахунку.

4. Споживнікредити.

5. Сільськогосподарськіпозики.

Тема 9. Фінансуванняі кредитуваннякапітальнихвкладень.

1. Основифінансуванняі кредитуваннякапітальнихвкладень.

2. Мобілізаціякоштів нафінансуваннякапітальнихвкладень.

3. Особливостіфінансуваннякапітальнихвкладень зарахунок власнихкоштів.

4. Довгостроковекредитуванняпідприємстві організаційна капітальнівкладення.

5. Довгостроковекредитуваннянаселення наспоживчі цілі.

6. Лізинг.

Тема 10. Організаціябезготівковихрозрахунків.

1. Суть і принципиорганізаціїбезготівковихрозрахунків.

2. Види і порядокоформленнярозрахунковихдокументів.

3. Форми безготівковихрозрахунківі способи платежів.

4. Розрахункиз використаннямвекселів.

Тема 11. Організаціяі регулюванняготівковогообігу.

1. Організаціяготівково-грошовогообігу.

2. Касові операціїкомерційнихбанків.

3. Прогнозуванняі облік касовихоборотів банків.

4. Взаємозв’язоккасових і емісійнихоперацій банків.

Тема 12. Інвестиційнадіяльністькомерційнихбанків.

1. Суть і цілібанківськихінвестицій.

2. Схожість,відмінністьі зв’язокінвестиційнихі позиковихоперацій.

3. Ризик іліквідністьінвестиційнихоперацій.

Тема 13. Системавалютних відносин.

1. Валютнісистеми.

2. Конвертованістьвалюти. Валютнийкурс.

3. Валютнерегулювання.

Тема 14. Послугикомерційнихбанків та їхвиди.

1. Банківськіпослуги та їхвиди.

2. Факторинг.

3. Лізинг.

4. Гарантійні,посередницькі,консультаційніпослуги.

5. Трастовіпослуги.

Тема 15. НБУ,його задачі,функції, сферадіяльності.

1. Стрктураі основні функціїНБУ.Емісійніоперації.

3. Організаціяміжбанківськихрозрахунків.

4. Касове виконаннябюджету..

5. Кредитніоперації іполітикарефінансування.

6. Нагляд задіяльністюкомерційнихбанків.

7. Регулюваннянорм обов’язковихрезервів.

8.Регулюванняліквідностікомерційнихбанків.

Віковіособливостіслухачів.

Особливостівикладанняданої темипевною міроюповинні бутипов’язанііз особливостямиобраної аудиторіїслухачів(психологічними,віковими,професійнимитощо). Сучаснапсихологіявиділяє триперіоду розвиткупсихологіїдорослих.

Перший- 25-35 років, періодвстановленняблизьких особистихзвязків,реалізаціів професійнісфері, відчуттявласних сил.В цей періодважливим єпрофесійнасамореалізація.

Другий– 35 – 45 (середнязрілість), періодпереоцінкицілей і досягнень.В ці роки більшістьдорослих переживаютькризу серединижиття. Вониспівставляютьцілі, які буливстановленіними в молодості,із фактичнимирезультатами.Залежно відперебігу цієїкризи людинаможе значноактивізуватисьу свої діяльностіабо повністюзмінити орієнтири(в тому числіі фах). На першийтакож виходитьгенеративність– бажання вплинутина наступнепокоління черезвласних дітей.Тепер трудовадіяльність– тепер е лишеспосіб самореалізації,але й і підтримкаматеріальногостану сімй.У випадку неверазногоперебігу кризидоросла людиназдатна втратитизацікавленністьдо подальшогопрофесійноговдосконалення,а також до зниженняпродуктивності– і як результат– втрати робочогомісця.

Третій– 45 – 60 (пізня зрілість),цей періодвизначаєтьсярезультатамиперебігу другогоперіоду. Деякідорослі завершуютьсвою професійнудіяльність,інші ж відчуваютьновий припливсил і їх активністьзначно зростає.Останні намагаютьсяпідвищитивласну кваліфікацію,творчо відносятьсядо роботи.

Четвертийперіод – 60 –70 роківне є характернемдля продовженняспеціальноїосвіти в Україні.

Оджекожна віковагрупа відрізняєтьсявід інших цілями,мотивацієюу навчанні,відповідальністюта фізіологічнимиможливостями.

Зацікавленністьдорослих унавчаннівідрізняєтьсявід підлітковоїта юнацької,вона витікаєіз реальноїжиттєвої необхідностіі має практичнийхараткер. Викладачвідіграє рольпомічика іконсультанта.Навчальнийматеріал неповинен бутипереобтяженнийчисто енцикелопедичнимизнаннями, яківідірвані відреалії. Матеріалповинен бутипідібранийза останняминауковимидосягненнями.Слід враховувати,що дорослий навчаєтьсяз метою отриманняпевної користі(покращенняматеріальногостану, підвищенняза посадоютощо). Дорослалюдина підходитьдо навчанняіз розуміннямйого необхідності,тому більшвідповідальноставиться донього. Важливуроль такожвідіграє набутийдосвід. Длялюдей, що проходятьперекваліфікацію,такийдосвід можебути доситьневдалим. Дляних зв’язокміж навчаннямі подальшоюроботою є більшвідчутним.

Особливослід виділітиздатність мозкудорослої людинидо розумовоїдіяльностіна різних етапахрозвитку. Такперіод з 25 до30 років характеризуєтьсяпіковою (найефетивнішою)стадією вищихпсихічнихфункцій. В більшпізні рокиспостерігаєтьсяпогіршенняроботи памяті,зрілій людиніважко вивчатиматеріал напамять.Потрібно більшечасу для засвоєння,до того ж зрілалюдина ненатренованавчитися (деякіз них важкосприймаютьцілеспрямованеначання). Теперїї здібностіі очікуваннямаксимальносформорваниі теж впливаютьна процес навчання.Дорослим важкоперевчатися,бо це може привестидо необхідностізмінити своїпогляди надеякі питання(вони можутьбути помилкові).

Задачоювикладачастаршої віковоїгрупи є врахуваннявсіх цих особливостейпри плануванніта реалізаціїпроцесу навчання.

Конспекттеми:Кредитнийризик і шляхийого мінімізації

У процесіпроведеннякредитнихоперацій банкистикаютьсяз кредитнимризиком, тобтоз ризиком несплатипозичальникомосновного боргуі процентів,належних кредитору.Для кожноговидукредитнихопераціїхарактернісвої специфічніпричини і чинники,що визначаютьміруризику. Зокрема, кредитнийризик можевиникнути припогіршенніфінансовогоположенняпозичальника,виникненнінепередбаченихускладненьв його роботі,відсутностінеобхіднихорганізаторськихякостей укерівникапозичальника,недостатньоїпрофесійноїпідготовленостібанківськогопрацівника,що прийняврішенняпро кредитуванняі інші обставини.

Існуєдекількаспособівзахисту відкредитногоризику:

лімітуваннякредитів,диверсифікаціякредитнихвкладень, вивченняі оцінкакредитоспроможностіпозичальника,вимога відклієнтів достатньогоі якісногозабезпеченняпо виданихкредитах,оперативністьпристягненніборга, страхуваннякредитнихоперацій.

Лімітуваннякредитів - цеспосібвстановленнясум граничноїзаборгованостіпо позикахконкретномупозичальнику.Воно здійснюєтьсяшляхом встановленнялімітів кредитування,які являютьсобою зазделегідьвстановленуграничну сумукредиту, якупозичальникмає право отриматив банку.

У практиціроботиколишніх державнихбанків використовувалисярізні видилімітів і їхрізновиди,вихідний,внутрішньоквартальний,ліміт видач,контрольнацифра, плановийрозмір кредиту.Акціонернікомерційнібанки використовуютьтаку формулімітуваннякредитів, яккредитна лінія,яка являє собоююридично оформленезобов'язаннябанку передпозичальникомнадаватийому протягомпевного періодукредити в межахузгодженоголіміту.

Кредитналінія звичайновідкриваєтьсяпритривалій ітісній співпраціміж банком іпозичальником.Вона міститьряд перевагяк для банку,так і для клієнта.Позичальникотримуєможливістьточніше оцінюватиперспективирозвитку своєїдіяльності,скоротитинакладні витратиі втрати часу,пов'язані з веденням переговоріві укладаннямкожної окремоїкредитноїугоди. Банк маєаналогічнівигоди. Крімтого, він детальнознайомитьсяз діяльністюпозичальника.Відкрившикредитну лінію,банк незалежновід ситуаціїна ринку позиковихкапіталівзобов'язуєтьсянадатикредит відповіднодо укладеноїугоди.

Диверсифікаціяпозик, як спосібзахисту відкредитногоризику, являєсобою розподілгрошових коштів,що позичаютьсяміж різнимисуб'єктами(юридичнимиі фізичнимиособами). Чимбільшому числупозичальниківбуде переданийутимчасовекористуванняпозичковийкапітал конкретногобанку, тим,приінших рівнихумовах, меншоюбуде міраризику неповерненняборгу,оскільки імовірністьбанкрутствабагатьохпозичальниківзначно нижчеза імовірністьбанкрутстваодногоабо трьохпозичальників.Для дотриманнякомерційнимибанками принципудиверсифікаціїкредитів Національнийбанк Українивстановив їмтакий економічнийнорматив, якмаксимальнийрозмір ризикуна одногопозичальника.Величина цьогоризику не повиннаперевищувати10 % власних коштівбанку.

Страхуваннякредитнихоперацій, якспосібзахисту відкредитногоризику, означає,що банки повинністворюватистрахові фондияк на мікро-так і на макрорівні,а також страхуватиокремі високоризикованікредитні операціїв спеціалізованихстраховихорганізаціях.

Організаційніформи і методироботи. Рекомендації.

При навчаннідорослих ефетивнобуде застосуваннятаких організаційнихформ навчання,як лекція тасемінарськіі практичнізаняття. Викладаннянавчальногоматеріалу потемі пропонуєтьсяздійснюватиу вигляді лекцій– евристичнихбесід, лекційрозповідей.При цьому слідактуалізувативже набутіраніше знання.При виявленніпомиковихпоглядів викладачповинен зупинятисьна цих питаннях.Можуть бутивикористаннікороткі дискусіїдля виясненняспірних питань.Викладач маєспиратись надосвід слухачіві намагатисьвстановитизворотнійзвязокз аудиторією.Для закріпленняматеріалупропонуєтьсяпроводити одне– два практичнихзаняття. Длямотиваціїсамостійноїроботи дорослихможна використативхідний контрольу вигляді тестів.Не слід акцентуватиувагу тількина репродуктивномурівні засвоєннязнань. Післякороткогоусного опитуваннянеобхідновідпрацюватинавички щодоаналізу умовкредитноїзаявки, оцінюваннякредитоспроможностіпозичальникаі кредитногоризику взагалі,встановленняпроцентноїставки відповіднодо ступеннюризику, вмінняформуватидотатковізахисні і негативніобмеження.Слухачі повиннінавчатисявикористовуватиматематичніформули длярозрахункукоефіцієнтівта процентів.Наступниметапом роботина практичномузаняті пропонуєтьсяаналіз конкретнихситуацій, якіможуть виникнутипід час роботибанка з позичальником.Це активізуєроботу слухачіві закріпляєнавички щодоприйнятя рішень.Як слухач саманалізує умовинадання кредиту,йому легшезрозуміти впливокремої кредитноїугоди на якістькредитногопортфелю взагалі.Також пропонуєтьсядавати завданнядля самостійноїроботи.

Погіршення фінансового

станупозичальник.

Спричинюєтьсябагатьма факторами(невиконанням своїх зобов`язаньконтрагентами,іншими)

Погіршеннякон`юнктуриринку, на якомупрацює позичальник.(пов`язанеіз життєвимциклом товару,загостреннямконкуренції,т.д.)

Поганаорганізаційнадіяльністькерівництвапозичальника.(погане плануванняфінансовихпотоків у часі)

Законодавчізміни (збільшенняставки податків,зміни в регулюванніцін)

Навмиснікрімінальнідії (видачакредиту фіктивномупідприємству,операції зінсайдерамитощо)

Некомпетентнаробота працівниківкредитноговідділу приоцінці позичальника(враховані невсі факториризику)

Лімітування– це спосібвстановленняграничної сумизаборгованостіпо позичкахконкретномупозичальнику(обмеження)

Диверсифікація– це розподілгрошових коштів,що позичаються,між різнимисубєктамита за видами(при більшомурозпорошенніризик менший)

Оцінкакредитоспроможностіпозичальника.

Аналізрепутації,порядності,професійнихздібностейта матеріальноїзабезпеченності(метод коефіцієнтівта інше)

Забезпечення:

майно,гарантія, порука,переуступкавимог і інше.

Вимогидо забезпечення:

високаліквідність,здатність дозберігання,стабільністьцін …..

Договористрахування:

страхуваннявідповідаоьностіпозичальниказа непогашеннякредиту, страхуваннязабезпечення,страхуваннякредитногопортфелю

№ п/п	Рівнізас воєнняін формації	Основнівміння інавики	Форми іметоди роботи	Форми іметоди контролю
1.	Понятійний	Вмітивідрізнятиі виявлятикредитнийризик середбанківськихризиків, вмітивпізнаватирізні шляхимінімізаціїкредитного ризику	Лекції,пояснення	Бесіда,усне Опитування,тест вхідногоконтолю
2.	Репродуктивний	Вмітидавати визначеннякредитногоризику, описуватиджерела йоговиникнення,порівнюватиефетивністьрізних способівмінімізаціїкредитногоризику	Семінари, дослідження	Обговорення, Дискусія,письмовеопитування,тести І і ІІрівня, доповіді,
3.	Алгорит-мічно- Дійовий	Вмітивирішуватизадачі, щодорозрахунукукоефіцієнтівкредитоспромоожності,розраховуватипроцентнуставку залажновід ркедитногоризику, обератиспособи мінімізаціїза умовамиконкретноїкредитноїзаяви.	Практичне заняття, аналіз ситуацій,самостійнаробота ІІ іІІІ рівня	Врави, Задачі, Активізаційніметоди навчання,тести І І ІІрівня
4.	Творчий	Вмітикомбінуватирізні способимінімізаціїкредитногоризику, обгрунтовуватисвої знанняпрактичнимимприкладами,моделюватирезультатиукладеноїкредитноїугоди, класифікуватиджерела виникненнякредитногоризику	моделю- вання. аналізситуації,дискусії, діловіігри, навчальнепроектування,конференції	Дискусія,захист проектів,тести ІІІ рівня

Модельінтерактивноїтехнологіїнавчання.

Такамодель передбачаєактивізаціюдіяльностіслухачів впрроцесі навчання.Їх дії повиннібути усвідомленими,з передбаченнямможливих результатів.Для цього можназастосуватинавчальнутренінгу: “Ризикі прибуток”

Проведеннятакої гри передбачаєрозподіл навчальноїгрупи на трипідгрупи:

Експерти.(Слухачі, обранівикладачемз участю учнів,які найкращезасвоїли данутему);
Банкіри.(Слухачі, яківирішуютьпитання щодонадання кредиту);
Позичальники.(Слухачі, якімають бажанняотримати позику).

Викладачвідіграє рольконсультантаі помічника.Кожна з підгрупможе звернутисьдо нього іззапитаннями.

Хідгри:

Викладачготує приблизнийопис ситуації,яка склаласьна підприємствіі видає, як домашнєзавдання дляпідготовкидо гри Позичальникам.Всі підгрупиготуються потемі про кредитнийризик. На початкугри всім підгрупампояснюютьсяпричини і умовина яких підприємствохоче отриматипозичку. Далііде обговореннямайбутньоїкредитної угодипоетапно:

Можливістьнадання кредиту.
Сумакредиту.(можливіобмеження)
Строккредиту.
Процентза кредит.
Умовиповерненнякредиту.
Додатковіобмежувальніумови.
інше.

Покожному пунктувиступаютьКредитори,пропонуючисвої умови.Позичальникиможуть прийнятиїх або відмовитись.Експерти описують,який вплив цездійснило накредитний ризиккомерційногобанку. Відповіднодо опису експертівКредиториможуть змінитисвої пропозиціїтак, щоб кредитбув якомогавигіднішимі найменш ризиковим.

Тобтопри своїй взаємодіїучасники опираютьсяна висновки,зроблені попередньоюпідгрупою.Виникає своєріднийланцюг дій. Ікожний учасникможе спостерігатинаслідки свогорішення, несучивідповідальністьза прийнятеним рішення.

Рольвикладачазаключаєтьсяу направленніобговоренняу вірно руслоі розвязанніспірних питань.Така гра нелише активізуєроботу учасників,але може виступатиі методом контролю.Викладач оцінюєроботу найактивнішихучасників.

Завданнядля різних формконтролю.

Питаннядля усногоопитування

Суть та поняттякредитногоризику.
Джерелавиникненнякредитногоризику.
Залежністьпозичковогопроценту відступеню ризику.
Можливі шляхизахисту відкредитногоризику.
Робота зкредитнимризиком наосновних етапахпроцесу кредитування.
Суть і значеннябанківськогоконтролю запозичальником.

Задачі

1. Сума кредиту- 500 тис.грн.

Строк - 6 місяців.

Ставка проценту- 65% річних.

Знайти сумумісячногоплатежу.

2. Для реалізаціїпроекту фірмі“С” необхідно700 тис.грн. Воназвернуласьдо банку з проханнямнадати кредитсумою 750 тис.грн.строком на 4місяці під 67 %річних.

Визначитисуму кредитута місячнийплатіж.

Ситуаціїпроблемногохарактеру

1) Фірма “А”звернуласядо банку з проханнямнадати кредитв сумі 450 тис.грн.строком на 6місяців.

У банка єнаступні дані:

власні коштифірми “А” становлять300 тис.грн.;

заставинемає, але єпоручитель- фірма “В”;

фірма “В”є клієнтомбанку, на розрахунковомурахунку поручителязнаходиться500 тис.грн.. Наскладі у фірми“В” є товар насуму 300 тис.грн.

Оцінитислабкі і сильністорони позичальниката вирішити:надавати кредитчи ні.

Роботу виконуватималими групами.

2) Працюючималими групами,визначити шляхивдосконаленняуправлінняризиком в процесікредитування(визначитиголовне, на щопотрібно звертатиувагу при наданнікредиту).

Тести

1. В якомудокументіобумовлюютьсяумови кредитноїоперації?

а) в договорізастави;

б) в гарантійномулисті;

в) в кредитнійугоді.

2. Що такекредитнийризик?

а) це ризикнеповерненняпозики;

б) це ризиквтрати підприємствомплатоспроможності;

в) це ризикнеповерненняпозики та відсотківза користуваннянею.

3.Джереламикредитногоризику є:

а) поганаорганізаційнадіяльністькерівництвапозичальника;

б) зміна процентнихставок на грошовомуринку;

в) нездатністьбанку розрахуватисьпо своїх забовязаннях.

4.Проблемнапозика-це:

а) позика,яку немає можливостіповернути;

б) позика, щоне може бутиповернута встрок;

в) позика, щонадана длявирішенняфінансовихпроблем, яківиникли у клієнта.

5.Побудуйтеалгоритм управліннякредитнимризиком:

а) оцінкаризику;

б) оперативнестягнення боргуза позикою;

в) застосуваннязаходів щодомінімізаціїкредитногоризику;

г) виявленняризику;

д) контрольза виконаннямобмежуючихумов,умов договорівстрахування,гарантії тощо.

Рекомендованалітературадо теми.

1. Мороз А.Н.“Основи банківськоїсправи”, К., 1994.

2. Рід в. “Комерційнийбанк”, Нью-Йорк,1984.

3. Савлук М.І.“Вступ до банківськоїсправи”, Київ,1998.

Дидактичніматеріали “Цецікаво…”.

1.Вмілеуправліннякредитнимризиком – цене лише запоруказбільшенняприбутку,алеі укріпленняіміджу банку,що в свій частакож сприяєпокращеннюфінансовогостану .Імябанку в деякихситуаціях єбільш вагомимкрітерієм дляпозичальника,ніж вигідніумови обслуговуванняв ньому.

Таку 70-х роках нашогостоліття швейцарськібанки вважалисьнайбезпечнішими(зберігаласьтаємниця клієнта,а диверсифікаціякредитногопортфелюзабезпечуваланадзвичайнудовіру до банкуз боку клієнтів).Один із письменниківнавіть якосьнаписав:”Якщови бачите, щошвейцарськийбанкір стрибаєіз вікна багатоповерховогобудинку, тострибайтеслідом за ним– там обовязковобудуть гроші.”

Підчас, так званого,нафтового бумудо швейцарськихбанків хлинувпотік грошовихвкладів (“нафтовихдоларів”) зарабськогорегіону. Банкивідчуваючисвою “владу”над клієнтами,почали стрімкознижуватипроцентніставки повкладах,якимикористувалися.А через декількароків, колибанки пропонувалимінімальніставки, а потіккоштів не припинявся,банкіри почалинараховувати на депозитивідємніпроценти. Тобто,якщо ви вкладалисвої кошти вбанк, то повиннібули ще і доплачуватиза їх зберігання(тоді як банкотримував маржупідчас використанняцих коштів).Максимальнийвідємнийпроцент досягав12% річних.

2.У80-х роках СШАнадавали кредитикраїнам ЛатинськоїАмерики (Аргентині,Бразилії, Мексиціта іншим). Сумицих позик вкінцевомурахунку досягли100 млрд. дол. Алеу звязкуз поганим врахуваннямступеню кредитногоризику, позичальникивиявилисьнездатнимисплатити нелише процентипо кредиту, алей основну сумуборгу.

3.ВУкраїні заперше піврічча1998 року кредитнийпортфель комерційнихбанків склав9523,5 млн. грн., щоскладає 54,2% відсумарних активів(це ще раз підтвержує,що кредитування– найголовнішаактивна операціядля українськихбанків).В тойже час за 6 місяців1998 року за рахунокспеціальностворенихфондів банкисписали заборгованістьза безнадійнимипозиками насуму 44,2 млн. грн.

Щостосуєтьсяспособів мінімізаціїкредитногоризику, тонайпоширенішимє – наданняпозики підзаставу (44,2%), другиміде кредитипід страхування,гарантії, поруки(12,4%), та інші.

Завданнядля самостійноїроботи.

Обравшипартнера длявиконаннязавдання, слухачірозподіляютьміж собою функціїБанку таПозичальника.Позичальникмає бажаннявзяти позику.Він повиненскласти своюкредитну заяву,виклавши в нійумови, які йогозадовольняють.Кредитор маєприйняти ірозглянутицю заявку, описавшина окремомуаркуші всі її“плюси” і“мінуси”.Такожвін описуєумови, на якихвін згоденнадати кредит(струкртуризуєпозичку).Наступнийетап роботи– укладаннякредитноїугоди. Позичальникі Кредиторпрацюють разомнад встановленнямєдиних узгодженихпараметрівдоговору, оформляютьсвою домовленістьв необхіднихдокументах.Якщо кредитноюугодою передбачаєтьсязабезпечення,то виконавціповинні оформититакож і відповіднідодатковіугоди.

(Завданнявиконуєтьсяписьмово іздається дляперевіркивикладачевіяк єдина кредитнасправа. Позичальникможе скластиумови як дляюридичної, такі для фізичноїособи.Кредитортакож представляєсвої розрахункипо позичці ізпоясненнями.Документимають відповідатиреальним банківськимвимогам.)

Якщовикладач вирішує,що доцільнішимбуде проведенняописаної вищегри, то у якостізавдання длясамостійноїроботи можебути використанаретельна підготовкадо гри.

Невірнооціненнийризикпризведе нелише до не одержанняприбутку, алеі до загрозивтрати фінансовоїстійкостібанку.

Способизахисту відкредитногоризику

Оцінкакредитоспроможностіпозичальника.

Забезпечення:

майно,гарантія, порука,переуступкавимог і інше.

Вимогидо забезпечення:

високаліквідність,здатність дозберігання,стабільністьцін …..

Договористрахування:

Рецензія

надисертаціюмагістра

Українськоїфінансово-банківськоїшколи

Київськогонаціональногоекономічногоуніверситету

ВертелецькогоДениса Борисовича

натему: “Кредитнийризик комерційногобанку ”

Складнийпроцес становленняекономікиУкраїни потребуєчітко функціонуючоїта стабільноїбанківськоїсистеми. Їїстабільністьзалежить впершу чергувід обгрунтованоїполітики розміщеннябанками кредитнихресурсів тауправліннякредитнимиризиками. Вумовах відсутностів більшостіукраїнськихбанків чіткосформованихметодик визначеннята аналізукредитногоризику, а такожвисококваліфікованихспеціалістівв даній сферіобрана темадослідженняє актуальноюі обгрунтованою.

У праціавтор справедливоакцентує увагуна тому, щоформуваннясистеми аналізукредитногоризику на Українібуде дуже складним,тривалим ісуперечливим,і це зумовлюєтьсяв першу чергунезначнимдосвідом працівниківбанків в данійсфері, а в деякихвипадках навітьїх небажаннямзайматися цимпитанням черезйого великускладність,необхідністьоперувативеликими масивамиданих в різнихгалузях знань.

Увступі метудослідженняроботи визначенояк намаганняна основівітчизняногота іноземногодосвіду розглянутипроблеми економічноїприроди кредитногоризику комерційногобанку, факторищо його формуютьта шляхи його ідентифікаціїі обчислення.

Такожу вступі авторзробив спробуописати впливнедооцінкикредитногоризику на банківськусистему напочатку їїфункціонування.

Урозділі 1 – “Економічнасутність процесуформуваннякредитногоризику” розглядаютьсятеоретичніпитання формуваннякредитногоризику, окреслюєтьсята характеризуєтьсяшироке колофакторів, якічинять впливна процес творенняризику, аналізуєтьсякредитний ризикв розрізі ступенівпливу на діяльністьбанку. Такожв цьому розділіописана методикаврахуваннякредитногоризику приобчисленіставки відсотка.Ця методикабазується направилах здійсненняоперацій зімовірностямита концепціїформуваннякредитногоризику окремимивидами економічнихризиків. Зурахуваннямданої методикиавтором булапобудованамодель визначенняставки відсоткуза користуваннякредитом іоскільки вонамає глибокеекономіко-математичнепідгрунтя, томоже бути використанав діяльностібанку.

Удругому розділі“Аналіз кредитногопортфеля Державногоощадного банкуУкраїни” авторна основі данихпо кредитнійдіяльностіДержавногоощадного банкуУкраїни здійсниваналіз рівняризикованостікредитнихоперацій такредитноїполітики банкув цілому. Дляздійсненняаналізу буливикористаністатистичніметоди, якідозволилиотримати цікавіз практичноїточки зорурезультати.

Втретьому розділінаведенийзарубіжнийдосвід щодомінімізаціїкредитногоризику, власніпропозиціїавтора з цьогопитання таописана вищезгаданамодель обчисленняставки відсотказа кредит.

Допереваг роботислід віднестиїї продумануструктуру,послідовністьі логіку викладення, взаємозв’язоктеоретичнихположень івисновків зпрактичнимиузагальненнямита рекомендаціями.Треба відмітитивисоку насиченістьроботи наочнимиматеріаламитакими як графіки,таблиці, схеми,які допомагаютьлегко сприйматискладну затеоретичнимта практичнимнавантаженнямтему.

Заумов успішногозахисту роботазаслуговуєна оцінку “Відмінно”

“____”_________________ 1999 року.

ЗаступникГолови ПравлінняВАТ "Державнийощадний банкУкраїни"

ПІРОГОВАІ.В.

КИЇВСЬКИЙНАЦІОНАЛЬНИЙЕКОНОМІЧНИЙУНІВЕРСИТЕТ

Кафедрапедагогікиі психології

Розділ«Дидактика»

випускноїроботи з економікиза темою

«Кредитнийризик комерційногобанку та способийого мінімізації»

Студентки4 курсу

0104, 2 групи

ГлинянськоїЛідії

Олександрівни

Науково-методичнийкерівник

старшийвикладач

МузичкоЛюдмила

Володимирівна

Розділ «Дидактика»випускноїроботи бакалаврвз економікидопущено дозахисту передДержавноюекзаменаційноюкомісією наздобуття кваліфікації«Викладачекономіки»кафедрою педагогікиі психології

Протокол№ _____ від « ___ »____________1999р.

Завідувачкафедрою

педагогікита психології,

доктор педагогічнихнаук,

професор,академік АПНУкраїни

Казаков В.А.

КИЇВ 1999

МІНІСТЕРСТВООСВІТИ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙНАЦІОНАЛЬНИЙЕКОНОМІЧНИЙУНІВЕРСИТЕТ

Кафедрабанківськоїсправи

ВИПУСКНА РОБОТА

Студентки: ГЛИНЯНСЬКОЇ ЛІДІЇ ОЛЕКСАНДРІВНИ

Факультету: фінансово-економічного

Спеціальності: фінанси і кредит

Тема : “КРЕДИТНИЙ РИЗИК КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ ТА ШЛЯХИ ЙОГО МІНІМІЗАЦІЇ”

Науковийкерівник :

НІКОНЕНКОРАЇСА ІВАНІВНАдоцент, кандидатекономічнихнаук

Роботадопущена дозахисту «_»______1999 року, протокол №_

Завідувачкафедри :

МОРОЗАНАТОЛІЙ МИКОЛАЙОВИЧ

професор,доктор економічнихнаук

Кредитний ризик комерційного банку та шляхи його мiнiмiзацiЇ

Способимінімізаціїкредитногоризику

Зовнішні

Внутрішні

У т.ч. завидами

Якістьзабезпечення

Погіршення фінансового

Кафедрапедагогікиі психології

Розділ«Дидактика»

Студентки4 курсу

ГлинянськоїЛідії

Володимирівна

Кафедрабанківськоїсправи

Студентки: ГЛИНЯНСЬКОЇ ЛІДІЇ ОЛЕКСАНДРІВНИ

Роботадопущена дозахисту «_»______1999 року, протокол №_

КИЇВ КНЕУ1999

Кредитний ризик комерційного банку та шляхи його мiнiмiзацiЇ

Способимінімізаціїкредитногоризику

Зовнішні

Внутрішні

У т.ч. завидами

Якістьзабезпечення

Погіршення фінансового

Кафедрапедагогікиі психології

Розділ«Дидактика»

Студентки4 курсу

ГлинянськоїЛідії

Володимирівна

Кафедрабанківськоїсправи

Студентки: ГЛИНЯНСЬКОЇ ЛІДІЇ ОЛЕКСАНДРІВНИ

Роботадопущена дозахисту «___»__________1999 року, протокол №___

КИЇВ КНЕУ1999

Роботадопущена дозахисту «_»______1999 року, протокол №_