Вітамін К сприяє нормальному згортанню крові й регенерації тканин. Застосовують при жовтяниці, кровотечах, опіках, променевій хворобі, геморої. Багато його в капусті, шпинаті, листах кропиви.
Вітамін F переводить холестерин у розчинні з'єднання й полегшує виведення їх з організму. Застосовують для лікування атеросклерозу. Утримується в обліпиховому, рослинному маслах. Добова норма 20-30 г масла. Потреба кожної людини у вітамінах залежить від його віку, підлоги, характеру трудової діяльності, побутових умов, фізіологічного стояння організму. Середня добова потреба запропонована Інститутом харчування Академії медичних наук:
Рослини - основний постачальник мінеральних речовин, що виконують важливу роль у процесах, що відбуваються в організмі. Калій бере участь в обміні натрію й кальцію, має сечогінну властивість. Утримується в картоплі, баклажанах, винограді, сухофруктах. Фосфор - будівельний матеріал для костей, зубів, виконує важливі енергетичні функції. Джерело його - капуста, салат, насіння квасолі, горох, гречка, волоські горіхи. Магній активізує фосфорний обмін, знижує артеріальний тиск, бере участь у виведенні холестерину з кишечника.
Утримується в овочах, фруктах, хлібі грубого млива.
Залізо входить до складу гемоглобіну, дихальних ферментів клітин. Найбільше його в сирому буряку, зеленій петрушці, ягодах черешні, чорної смородини, помідорах, дині.
Мідь бере участь у процесах кровотворення. Недолік міді викликає недокрів'я. Утримується в плодах аґрусу, вишні, овочах.
Інші мікроелементи (марганець, кобальт) також необхідні в оптимізації процесів життєдіяльності й фізіології людського організму.
Пшениця. До складу зерна пшениці, крім води й мінеральних солей, входять органічні речовини: білки, жири, вуглеводи, ферменти, вітаміни, пігменти, ліпоїди. Основними речовинами є білки й крохмаль. Зміст білків у зерні залежить від сорту, умов погоди й вирощування. Воно коливається від 9 до 26%. Білки утворять той основний субстрат, у якому відбуваються складні процеси обміну речовин. Вони являють собою складні високомолекулярні з'єднання, до складу яких виходять вуглець (51-53%), азот (16,5-18,5%), кисень (21-25%), водень (6,8-6,9%), фосфор, сірка.
У хлібі втримуються клітковина (0,3-0,9 г), білок (5-9 г), вуглеводи (40-60 г), жири (до 3 г). Калорійність 100 г хліба залежно від сорту становить 200-400 ккал. Черствий хліб корисний - він легше переварюється в шлунку.
Жито. Зерно містить білки (близько 12,2%), вуглеводи, жири, мінеральні солі, каротин, вітаміни Б, В. Житній хліб є джерелом вітаміну В. Житнє борошно й відрубай - коштовні концентровані корми для тварин.
Ячмінь - злакова рослина. Зерно містить велика кількість крохмалю, білкових речовин, ферментів, вуглеводів, вітамінів. Його рекомендують при хворобливій дратівливості шлунково-кишкового тракту. Водний настій ячмінного солоду має сечогінну й протизапальну властивість. Відвар ячменя застосовують при жовчних хворобах, він сприяє додатку молока в матерів, що годують. Ячмінний кава живильний, смачний, корисний, особливо при туберкульозі легенів.
Гречка. Зерно містить 10-16% білка, до 80% крохмалю, цукру, клітковину, жир, солі заліза, кальцію, фосфору,, міді, цинку й ін., органічні кислоти, вітаміни В1, В2, Р, РР. Білки гречки біологічно активні. Гречана крупа - коштовний дієтичний продукт при шлунково-кишкових захворюваннях, недокрів'ї, розладах нервової системи, захворюванні бруньок, цукровому діабеті. З верхівок стеблинок і Цвєтков одержують рутин, необхідний для одержання препаратів при лікувань гіпертонічний і променева хвороби, крововиливу.
Просо - круп'яна культура. Зміст білка-до 14%, багато вітаміну РР, мікроелементів - міді, нікелю, магнію, цинку. Свіже пшоно входить у раціон хворих серцеве судинними захворюваннями, при гіпертонічній хворобі й хворобі печінки.
Овес. Зерно містить крохмаль, білкові речовини, жир, цукор, вітаміни (А, В1, В2, Е), амінокислоти, органічні кислоти.
Вівсяне борошно й крупа живильні, легко засвоюються, маючи обволікаючу властивість. Суп з вівсяної крупи готовлять при туберкульозі легенів, для дітей, хворих золотухою. Настій вівсяного зерна - сечогінний засіб при набряках, пітливості ніг.
Горох - коштовний продукт харчування. Це комора білка, є жири, вітаміни групи В, С, РР, солі калію, магнію, фосфору, кальцію, амінокислоти. Насіння різних сортів містять від 23 до 29% білка, 20-40 крохмалю, 4-10 цукру, 0,7-1,5% жиру, багато мінеральних речовин (калію й фосфору й ін). Недоспілі боби й насіння гороху містять велика кількість ферментів, вітамінів В1, В2, В6, С, К, РР, у паростках - вітамін Е, а в зеленому горошку - провітамін А. У недоспілих бобах і насіння вітамінів В, і В2 утримується приблизно в 3-5 разів більше, ніж у моркві й помідорах.
Відвар насіння гороху має сильну сечогінну властивість. Він сприяє виведенню солей і розчиненню каменів у бруньках. Горох показаний для серцевих хворих.
Соя - білково-олійна культура. Білків містить 30-45%, масла - 17-25%. У насінні багато цукру, пектинових і мінеральних речовин, вітамінів. З насіння сої одержують жирне масло. До складу мінеральних елементів входять солі калію, фосфору, марганцю, кальцію, міді, заліза, цинку, кобальту.
Квасоля. Насіння і її зелені боби - коштовні харчові продукти. Білки квасолі засвоюються організмом на 75%. Крім білків, у насіннях утримується велика кількість амінокислот, багато вуглеводів, органічні кислоти, каротин, вітаміни (С, В1, В2, В6, РР), мікроелементи: калій, фосфор, залізо, мідь. По калорійності квасоля в 1,5 рази перевершує хліб, в 3,5 рази - картопля.
Сочевиця - найдавніша продовольча культура. Багато білка (26-34%), багата вуглеводами, вітамінами В1, В2, РР, С. Перетравність білка становить 88, вуглеводів - 96%.
Кукурудза - коштовна продовольча культура. Зерно містить 60-72% крохмалю, 10-15 - білка, 4-7% жиру, клітковину, каротин, вітаміни (В1, В2, В6, В12, С, D, Е, U, К, РР), солі калію, фосфору, заліза, міді, нікелю.
Масло містить до 80% ненасичених жирних кислот, які беруть участь у регулюванні обміну холестерину. Воно є дієтичним засобом для профілактики й лікування атеросклерозу, ожиріння, хвороб печінки, при цукровому діабеті. З кукурудзяного масла виробляють вітамін Е. Із зерна кукурудзи готовлять крохмаль і крохмальний цукор.
Кукурудзяні рильця використовують при хворобах печінки й жовчогінних шляхів, бруньок і сечового міхура, серця й судин, при гіпертонічній хворобі, атеросклерозі, передчасному старінні.
Соняшник - олійна культура. З насіння одержують до 52% жирного масла, білки, вуглеводи, дубильні речовини, органічні кислоти.
Соняшникове масло складається з ненасичених кислот. Жирні кислоти сприяють регуляції обміну холестерину в організмі, мають антисклеротичну властивість. Свіжі насіння соняшника рекомендується використовувати при алергії, малярії, бронхіті.
Картопля - бульбова рослина. Хімічний склад його - це унікальний набір необхідних людському організму органічних і неорганічних з'єднань.
Білок картоплі містить більшість амінокислот, необхідних для побудови білків в організмі людини. Полісахариди представлені крохмалем, клітковиною. Бульби містять мінеральні солі калію, фосфору, заліза, кальцію, марганцю, магнію, нікелю, кобальту, йоду, а також вітаміни: В1, В2, В6, В9, РР, D, Е. У бульбах є каротин, органічні кислоти.
Картоплю використовують при опіках, екземі, гастритах, виразковій хворобі, сильних головних болях, для лікування катару верхніх дихальних шляхів, як протицинготний засіб і ін. Він - основний постачальник калію, що грає більшу роль у нормалізації водного балансу й підтримці нормальної роботи серця (добова потреба в калії задовольняється вживанням 500 г картоплі).
Крохмаль із картоплі застосовують у медицині як обволікаючий, протизапальний засіб при шлунково-кишкових захворюваннях і наповнювач порошків і таблеток. Картоплю широко використовують у косметиці.
Капуста білокачанна - продукт харчування, компонент для готування багатьох блюд, лікарська рослина. Вона містить вітаміни В1, В2, В5, С, РР, K і U, провітамін А, мінеральні солі калію, кальцію, фосфору, магнію, заліза, клітковину, цукор, ферменти, органічні кислоти. Особливо багата капуста вітаміном С. Її використовують у лікувальних цілях при серцеве судинні і шлунково-кишкових захворюваннях. Високий зміст клітковини в капусті дозволяє рекомендувати її для стимуляції функції кишечника, особливо при запорах, геморої. Завдяки наявності аскорбінової кислоти вона сприяє виведенню з організму холестерину й перешкоджає розвитку атеросклерозу. Капуста нормалізує жировий обмін, сприяє виведенню з організму надлишків рідини. Наявний калій необхідний для скорочення м'язів, він поліпшує роботу серця. Високий лікувальний ефект робить сік свіжої капусти при виразковій хворобі шлунка, дванадцятипалої кишки, гастриті. Капусту використовують також у косметиці. Суміш із соків свіжої капусти, лимона й шпинату зміцнює волосся, надає їм блиск. Високими харчовими й цілющими властивостями володіють і інші різновиди капусти (червонокачанна, брюссельська, кольорова, бюрократичних, кольрабі й ін)
Морква (коренеплід) - справжня комора вітамінів С, В1, В2, В6, В12, D, Е, Н, К, Р, РР, каротину. Крім того, морква містить ряд біологічно активних речовин - фітонциди, мінеральні солі (кобальту, калію, заліза, міді, фосфору, кальцію, йоду, бору й ін), ферменти, пектини, клітковину, цукор, органічні кислоти, ефірні масла.
Коренеплоди використовують у їжу в сирому й вареному виді. Морква містить багато каротину, що в організмі під впливом ферменту печінки перетворюється у вітамін А, що сприяє нормальному обміну речовин, росту, фізичному й розумовому розвитку організму, підвищує опірність організму до інфекцій, нормальну функцію органів зору.
Морквяний сік призначають хворим жовчнокам'яною хворобою, обмінними поліартритами, у перші дні після інфаркту міокарда, що годують матерям, дітям, при недокрів'ї.
Чудодійне значення має морквяний сік для людей із сухою шкірою. При втиранні морквяного соку в суміші з лимоном у шкіру голови волосся ростуть краще й здобувають блиск.