Вступ
1. Характеристика водойми
2. Риби серед хребетних
3. Видовий склад риб. Види промислового значення
4. Дані про чисельність виловленої риби
5. Значення риб у житті людини і в народному господарстві
Висновок
Список літератури
Серед тварин, що населяють водне середовище, значне місце посідають риби. Вони живуть постійно у воді, і це позначилося на їх будові, життєвих процесах. Риби дихають зябрами, мають кінцівки у вигляді плавців, їхня форма тіла різноманітна і пристосована до життя у водному середовищі, що є результатом тривалого еволюційного процесу. Різноманітними є й місця життя риб. Так, на території України у верхів'ях карпатських річок на висоті 450 — 500 м над рівнем моря живуть риби гірської фауни, які пристосувались до життя в холодних і швидкотекучих водах. Тут переважають форель струмкова, харіус, гольян, бабець. Представники передгірської фауни — теплолюбні риби швидкотекучих вод (підуст, марена, вирезуб, білизна, рибець, чоп) водяться в середніх ділянках карпатських річок на висоті 200—500 м над рівнем моря. Представники рівнинної фауни живуть у річках на висоті 200 — 250 м над рівнем моря. До них належать здебільшого риби, розмноження яких пов'язане з текучими водами річок. Це щука, лящ, окунь, в'язь, вівсянка, верховодка, чехоня, короп та інші, які поширені в найнижчих ділянках найбільших річок з прилеглими до них ділянками лиманів. У лиманах, де солоність води змінюється в широких межах, риби рівнинної фауни, зазнаючи впливу, з одного боку, стоку річок і, з другого — Чорного моря, ведуть інший спосіб життя, ніж у річках: вони нагулюються в осолонених водах лиманів, а для розмноження йдуть у прісні води понизь річок. У зв'язку з таким способом життя їх називають напів-прохідними на відміну від прохідних риб, що нагулюються в водах Чорного моря, а розмножуються в прісних річкових водах, для чого здійснюють тривалі міграції. Найбільше прохідних риб серед осетрових та оселедцевих, менше — серед лососевих. Ряд риб, зокрема бичкових, пристосувались тільки до осолонених вод лиманів з уповільненою течією. Є риби, у тому числі й серед бичкових, які ніколи не залишають вод Чорного моря. Одні з них пристосувались до життя на піщаних грунтах (морська корівка, морський дракончик, морський кіт), інші — на кам'янистих грунтах (бички, морські собачки, зеленушки, морський йорж), серед підводних заростей (морські голки, морський коник), у водній товщі (шпрот, атерина, анчоус, луфар, скумбрія, ставрида, кефалі). Отже, риби живуть у найрізноманітніших екологічних умовах.
Надзвичайна пристосованість риб до умов життя не може не викликати захоплення в кожного, хто знайомиться з дивовижною різноманітністю цієї групи тварин.
Більш як половина представників рибного населення наших водойм має промислове значення. Багато з них є об'єктами аматорського та спортивного рибальства. Різні форми діяльності людини як на водоймах, так і на прилеглих до них територіях призвели до порушення екологічної рівноваги водойм, що поряд з тривалим та інтенсивним промислом риб зумовило зменшення чисельності найцінніших промислових видів. Деяким з них уже загрожує повне зникнення. У зв'язку з цим гостро постала проблема охорони і раціонального використання рибних запасів наших водойм. Розв'язання цієї проблеми вимагає знань особливостей будови та екології риб, їх практичного використання. Проте не все в біології та екології наших риб достатньо вивчено. Тому бажано, щоб юні любителі природи проводили спостереження за представниками рибного населення і особливо за тими, які в тій чи іншій місцевості стали рідкісними. Такі відомості можуть бути використані вченими і практиками рибного господарства для раціонального використання і збагачення фауни наших водойм.
Головна мета нашої роботи – з`ясувати видовий склад риб річки Десна. Встановити найбільш поширені види та види промислового значення.
Для досягнення даної мети нам треба вирішити декілька завдань:
1) охарактеризувати водойму, яка нами вивчається (річка Десна);
2) встановити видовий склад риб річки Десна;
3) визначити найбільш поширені види риб;
4) з`ясувати значення риб в житті людини.
В ході виконання даної роботи були використані наступні методи: науковий збір інформації (робота з літературою), описовий, статистичний (визначення найбільш поширених видів за результатами виловів), аналізу та синтезу.
Вивчення видового та кількісного складу риб проведемо на прикладі річки Десна.
Річка Десна відома з давніх-давен. Вона з часом дещо змінювала своє русло. Дана водойма протікає на території Чернігівської області, беручи початок з республіки Білорусь.
Вивчаючи видовий склад потрібно з`ясувати характеристики водойми. Річка Десна була донедавна достатньо чистою. Річка має досить значну довжину, вона протікає через декілька районів області, і тому маємо ситуацію, що зараз в річку скидаються відходи різних галузей промисловості та стічні води комунального господарства. Оскільки очисні споруди коштують достатньо дорого вода повертається в річку недостатньо якісно очищеною. Отже у воді річки Десна виявлено значний вміст завислих речовин, фосфатів, жирових відходів, різних солей.
Якість води в річці залишає бажати кращого.
Що стосується рибного господарства, то рибогосподарський фонд водойми р. Десна - 1975 га.
Дно водойми має глибокі ділянки, мілини, круговороті, середню швидкість течії, біля берегів досить багато обривів, омутів. Незначне заростання водойми простежується останнім часом, тому що не проводиться чищення дна та досить часто стікають у річку пестициди та гербіциди, які сприяють росту рослинності. Переважаючими видами риб є щука, судак, краснопірка, білизна. Кормова база досить насичена донними та планктонним безхребетними тваринами.
Взимку водойма замерзає майже повністю, але час від часу прорубуються ополонки, як для ловлі риби (так звана зимова рибалка), так і з метою попередження задухи риби (проводиться службами рибного господарства).
Протягом останніх років в Чернігівській області різко погіршився стан рибних ресурсів. Це пов'язано з багатьма факторами: зменшення об'єм проведення рибомеліоративних робіт на закріплених за користувачами водоймах, несприятливі погодні умови під час проходження нерест збільшення навантаження на водойми з боку браконьєрів та рибалок-любителів та інше [2, 28].
Інтенсивне навантаження на ВЖР користувачами, рибалками любителями, браконьєрами в переднерестовий період призводить до виснаження рибних запасів водойми. Аналіз роботи рибодобувних організацій свідчить про те, що, в порівнянні з 1991 роком, в основних рибогосподарських водоймах області (верхів'я Київського водосховищі р.р. Дніпро та Десна) добування риби у 2002 році зменшилось у 7,7 рази. Якщо у 1991 році було добуто 1815 тонн риби, то у 2002 р. тільки 234,7 тонни. Оді з причин - значні вилови риби в переднерестовий період, що згубно діє і маточне поголів'я риби в цілому. Потребує вирішення і питання будівництв нерестове-виросних господарств для відтворення рибних запасів водойм. У зв'язку з маловодністю, в останні роки значно обміліли ділянки р. Десна, на яких майже не проводяться днопоглиблювальні роботи, що також не сприяє відтворенню водних живих ресурсів [2, 94].
Потребує впорядкування і питання надання в оренду водойм з метою риборозведення. Не поодинокі випадки, коли, внаслідок неузгодженості відповідних статей Земельного та Водного кодексів України, деякі водойми передаються в оренду для риборозведення без погодження з органами рибоохорони, Облводгоспу і Державного управління екологи та природних ресурсів в Чернігівській області.
Ще не так давно всіх тварин, зовні схожих на риб, об'єднували в один клас — риби. Проте дослідники довели, що, наприклад, ланцетники — маленькі морські тварини — не риби. Ці тварини за своєю будовою займають проміжне місце між безхребетними і хребетними. Вони мають хорду — опорний еластичний тяж, властивий усім хордовим тваринам.
До риб відносили також найпростіших рибоподібних тварин — міног і міксин, відомих під назвою круглороті. Вони найдавніші з черепних тварин, тобто таких, у яких головний мозок захищений черепом. Називають їх круглоротими тому, що в них відсутні щелепи, а рот пристосований тільки для смоктання. У них немає парних плавців, носовий отвір непарний, зябра мішкоподібної форми, тіло голе, має багато залоз, які виділяють слиз. Хребет круглоротих надзвичайно примітивний. Він складається лише з хрящової тканини, яка найрозвиненіша в головній і хвостовій частинах, а хорда зберігається, як і в ланцетників, протягом усього життя.
Порівняно з круглоротими організація справжніх риб значно прогресивніша. Рот у риби має рухомі щелепи, якими тварини захоплюють та утримують їжу, а деякі види навіть подрібнюють. Зябра містяться на зябрових дугах і мають вигляд пластинок, пелюсток або пучків, але ніколи не бувають мішкоподібними. Череп риб має вигляд коробки, складеної з хрящової або кісткової тканини, мозок більш диференційований, ніж у круглоротих. Хорда в риб зникає, але її залишки є між тілами хребців. У деяких найпростіше організованих риб вона залишається протягом усього життя поряд з хребцями. Тіло переважної більшості риб вкрите кістковими утворами — лускою, кістковими пластинками, шипами. Усі ці особливості свідчать про те, що риби мають складнішу будову порівняно з найспорідненішими з ним рибоподібними тваринами — круглоротими [6, 6].
Риби — найрізноманітніша група хребетних тварин, яка налічує близько 20 тисяч видів. Вони поділяються на хрящові й кісткові. Майже всі хрящові риби (у них хрящовий скелет зберігається протягом усього життя) морські, й лише деякі з них зустрічаються в прісних водах. Близько 300 — 350 мільйонів років тому хрящові риби переважали в водах нашої планети, а потім багато груп їх вимерло. До сучасних хрящових риб належать, зокрема, акули й скати. У багатьох з них з'явилися прогресивні риси — живородіння, добре розвинений головний мозок, характерна для добрих плавців форма тіла тощо. Це дало їм можливість витримати конкуренцію кісткових риб — найбільш високоорганізованих і пластичних водяних тварин, які виникли в значно пізніші геологічні часи. Серед кісткових риб також є групи, які повністю вимерли, і групи, від яких залишились тільки одиниці чи десятки видів. До таких риб належать, зокрема, осетрові, які мають кістково-хрящовий скелет. Кісткові риби (їхній скелет складається майже повністю з кісток) досягли значної різноманітності — їх найбільше з усіх хребетних тварин. Вони зустрічаються в товщі океану, у річках, озерах та інших водоймах.