Смекни!
smekni.com

Вплив кадмію на показники азотного і вуглеводного обміну в організмі щурів різного віку (стр. 3 из 7)

Показано, що в умовах кадмієвої інтоксикації у крові щурів усіх досліджуваних груп знижується концентрація аланіну, аргініну, валіну, гістидину, лейцину, метіоніну, проліну, серину, тирозину, треоніну, триптофану і цистину порівняно з цими показниками у крові щурів інтактних груп.


Таблиця 1. Концентрація вільних амінокислот у крові щурів 3-, 6 - і 18-місячного віку за умов отруєння кадмію сульфатом, мкг/мл (M ± m, n = 8)

Показники Групи тварин
3 місяці 6 місяців 18 місяців
інтактні щури щури, отруєні кадмію сульфатом інтактні щури щури, отруєні кадмію сульфатом інтактні щури щури, отруєні кадмію сульфатом
Аланін 24,46 ± 2,07 14,65 ± 1,50* 16,27 ± 0,80* 20,19 ± 1, 19 15,71 ± 0,94*
Аргінін 24,15 ± 1,27 19,47 ± 0,92* 20,05 ± 1,08 18,02 ± 1,07
Аспарагінова кислота 5,07 ± 0,21 5,96 ± 0, 19* 5,09 ± 1,63 5,84 ± 0,37 4,55 ± 0,28 5,07 ± 0,48
Валін 17,88 ± 1,08 12,36 ± 0,80* 11,06 ± 0,13 8,54 ± 0,53*
Гістидин 13,84 ± 1,21 7,90 ± 0,51* 8,41 ± 0,12 6,14 ± 0,46*
Гліцин 26,93 ± 2,08 23,22 ± 1,76 22,73 ± 1,70 19,54 ± 1,67 21,18 ± 1,64 19,50 ± 1,33
Глутамінова кислота 24,46 ± 1,86 36,12 ± 3,41* 17,33 ± 1,34 25,85 ± 2,45* 12,82 ± 0,83 18,02 ± 1,93*
Ізолейцин 12,11 ± 0,73 14,36 ± 0,64* 6,78 ± 0,11 7,19 ± 0,30
Лейцин 17,36 ± 0,94 11,81 ± 0,84* 14,31 ± 0,14 12,01 ± 0,61*
Лізин 31,60 ± 2,89 33,87 ± 2,16 17,98 ± 0,80 18,55 ± 1,13
Метіонін 4,80 ± 0,12 2,50 ± 0,17* 3,43 ± 0,24 2,87 ± 0, 19*
Пролін 28,97 ± 2,39 22,09 ± 0,11* 24,42 ± 1,21 20,16 ± 0,54* 21,33 ± 1,04 18,03 ± 0,48*
Серин 35,01 ± 2,71 20,48 ± 1,74* 32,30 ± 2,26 22,16 ± 1,40* 31,64 ± 2,53 23,23 ± 1,31*
Тирозин 9,78 ± 0,16 5,31 ± 0,41* 7,17 ± 0,22 5,44 ± 0,40*
Треонін 18,26 ± 1,53 13,19 ± 0,81* 18,42 ± 0,91 14,83 ± 0,86* 17,47 ± 1,47 14,98 ± 1,18
Триптофан 22,17 ± 1,26 18,14 ± 0,68* 18,73 ± 1,34 16,68 ± 1,50
Фенілаланін 8,62 ± 0,67 8,02 ± 0,36 6,37 ± 0,14 6,11 ± 0,52
Цистин 4,78 ± 0,10 2,31 ± 0,18* 3,78 ± 0,17 2,87 ± 0,21*
У амінокислот 330,25 ± 16,32 271,76 ± 13,28* 246,00 ± 10,80* 247,25 ± 18,23 218,96 ± 15,47

Примітка. Тут і далі * - Р < 0,05, результати вірогідні порівняно зі значеннями в інтактних тварин.

З вищезгаданих амінокислот за умов уведення кадмію сульфату найбільше знижується концентрація сірковмісних – метіоніну і цистину.

Виявлене зниження концентрації вільних амінокислот у крові отруєних щурів різного віку може бути пов’язане з порушенням процесів їхнього транспорту, зменшенням надходження амінокислот із кишечнику в кров, а також інтенсивним поглинанням амінокислот тканинами, насамперед печінкою (Любченко П.Н., Герасименко Л.И., 1978).

Отримані дані свідчать про вікові зміни вмісту вільних амінокислот у крові отруєних щурів під дією іонів кадмію, що, очевидно, пов’язано з різною інтенсивністю процесів синтезу та окисної деструкції білка, порушенням механізму транспорту амінокислот у клітини внаслідок деструктивного впливу кадмію на біологічні мембрани (Трахтенберг І.М., 2005; Trinchella F. et al., 2006).

Порівняльна характеристика загальної концентрації вільних амінокислот у крові щурів різного віку при введенні кадмію сульфату дозволяє стверджувати, що зниження концентрації вільних амінокислот має виражену вікову залежність і найбільшою мірою проявляється в крові отруєних щурів 3-місячного віку.

Встановлено якісний склад вільних амінокислот у печінці, нирках, легенях, серці та селезінці інтактних щурів 3-, 6 - і 18-місячного віку і за умов уведення кадмію сульфату. При цьому виявлено таку ж кількість амінокислот, як і у крові, але в кількісному відношенні вони мають свої особливості. Для оцінки функціонального стану печінки за умов отруєння важкими металами застосовують численні методи біохімічних досліджень. При цьому провідна роль належить вивченню вмісту амінокислот і білкових компонентів печінки. Це обумовлено тим, що біохімічні та функціональні зміни печінки, у тому числі протеїнсинтетична функція, призводить до кількісних та якісних змін амінокислотного спектра в цьому органі (Мищенко В.П. и др., 1999).

Встановлено, що отруєння кадмієм призводить до збільшення загального вмісту вільних амінокислот у печінці щурів 3-, 6 - і 18-місячного віку відносно відповідних показників у печінці інтактних тварин (табл.2).

Слід зазначити, що вміст вільних амінокислот у печінці визначається її функціональною спроможністю. Процес утилізації цих сполук у печінці відбувається найбільш активно. Очевидно, цим можна пояснити зменшення вмісту глутамату і аспартату – субстратів реакцій переамінування, які беруть участь у процесах сечовиноутворення та знешкодження аміаку.

Збільшення вмісту сірковмісних амінокислот, очевидно, пов’язано з їх участю в процесах детоксикації і може розглядатись як прояв захисної реакції гепатоцитів на введення важкого металу. Авторами робіт показано, що інгібування реакції утилізації сірковмісних амінокислот є однією з найбільш ранніх ознак порушення функціонування печінки (Chawla R. K. et al., 1990).

Таким чином, аналіз вмісту вільних амінокислот у печінці щурів за умов уведення кадмію сульфату дає змогу встановити вікові особливості токсичного впливу кадмію. Так, при отруєнні кадмієм вміст вільних амінокислот збільшується у печінці щурів 3-, 6 - і 18-місячного віку на 16,6, 14,7 і 10,5% відповідно, а вміст аспарагінової і глутамінової кислот зменшується відносно цих показників у печінці щурів інтактних груп.


Таблиця 2. Вміст вільних амінокислот у печінці щурів різного віку за умов отруєння кадмію сульфатом, мкг/г (M ± m, n = 8)

Показники Групи тварин
3 місяці 6 місяців 18 місяців
інтактні щури щури, отруєні кадмію сульфатом інтактні щури щури, отруєні кадмію сульфатом інтактні щури щури, отруєні кадмію сульфатом
Аланін 539,88 ± 32,11 824,19 ± 41,10* 481,24 ± 32,17 719,39 ± 40,15* 469,44 ± 36,80 643,26 ± 48, 19*
Аргінін 46,17 ± 2,70 52,80 ± 3,38 39,84 ± 2,63 45,26 ± 2,81 36,07 ± 2,18 40,21 ± 2,39
Аспарагінова кислота 492,47 ± 26,13 431,76 ± 36,08 231,37 ± 14,83 203,64 ± 19,86 216,55 ± 19,31 194,77 ± 16,22
Валін 64,55 ± 4,88 98,27 ± 6,10* 51,26 ± 3,74 83,16 ± 6,22* 42,16 ± 2,38 61,19 ± 6,18*
Гістидин 117,92 ± 8,33 190,24 ± 16,35* 96,71 ± 8,06 149,44 ± 11,49* 81,47 ± 7,59 122,13 ± 9,27*
Гліцин 351,02 ± 18,45 438,77 ± 24,23* 294,00 ± 13,45 343,04 ± 6,95* 270,13 ± 10,32 310,81 ± 9,56*
Глутамінова кислота 609,12 ± 33,27 407,08 ± 31,29* 503,28 ± 32,10 320,29 ± 28,31* 471,14 ± 29,60 336,54 ± 27,98*
Ізолейцин 74,06 ± 5,71 106,52 ± 9,81* 62,19 ± 4,13 92,28 ± 7,37* 51,33 ± 3,56 68,36 ± 4,76*
Лейцин 84,19 ± 7,49 147,94 ± 13,51* 67,88 ± 4,92 108,10 ± 11,07* 51,84 ± 3,90 74,17 ± 6,54*
Лізин 167,42 ± 14,06 234,66 ± 16,84* 112,00 ± 6,24 145,68 ± 7,94* 80,91 ± 6,38 104,39 ± 5,08*
Метіонін 39,86 ± 2, 19 52,83 ± 3,63* 27,16 ± 1,83 36,81 ± 2,17* 19,06 ± 0,77 24,13 ± 1,47*
Пролін 61,80 ± 4,52 78,99 ± 3,92* 54,27 ± 3,13 67,13 ± 3,04* 44,18 ± 1,82 53,56 ± 2,17*
Серин 409,13 ± 14,78 496,15 ± 26,31* 377,00 ± 13,67 435,08 ± 14,62* 322,86 ± 30,49 350,68 ± 21,00
Тирозин 301,84 ± 20,57 328,11 ± 19,41 262,66 ± 7,42 281,12 ± 18,03 209,27 ± 18,97 217,68 ± 19,44
Треонін 114,65 ± 4,23 147,24 ± 10,00* 85,19 ± 5,16 109,42 ± 6, 19* 64,52 ± 1,71 79,15 ± 4,26*
Триптофан 264,17 ± 11,02 318,19 ± 14,17* 206,10 ± 9,02 241,40 ± 8,43* 168,12 ± 14,03 183,14 ± 14,56
Фенілаланін 89,70 ± 3,78 106,14 ± 4,27* 67,15 ± 2,81 78,34 ± 2,00* 52,80 ± 2,22 61,03 ± 1,78*
Цистин 38,46 ± 2,83 49,82 ± 2,59* 26,84 ± 1,43 35,19 ± 2,12* 19,10 ± 0,98 24,82 ± 1,58*
У амінокислот 3866,41 ± 120,23 4509,70 ± 192,56* 3046,14 ± 197,47 3494,77 ± 209,29 2670,95 ± 180,80 2950,02 ± 210,27

Отже, найбільш виражені кількісні зміни виявлено в печінці отруєних щурів 3-місячного віку, що, очевидно, пов’язано з високою інтенсивністю азотного метаболізму в молодому організмі.

Порушення ниркової функції призводить до чисельних метаболічних розладів і, особливо, до порушень обміну білків і амінокислот. Ці зміни визначаються віком, здатністю нирок синтезувати або руйнувати певні амінокислоти, пептиди і низькомолекулярні білки, інтенсивністю екскреції та транспорту амінокислот (Fowler B. A. et al., 1993; Гордієнко В.В., 2004).

Відомо, що сполуки важких металів і кадмію, зокрема, проявляють нефротоксичний ефект, порушуючи процеси обміну і тубулярної реабсорбції в нирках, що призводить до підвищення виділення загального білка (Кухарчук О.Л. та ін., 2001; Нейко Є.М. та ін., 2003).

Враховуючи значення функціонального стану нирок та їхню роль у метаболізмі азоту, досліджено вміст вільних амінокислот у даному органі та за умов отруєння щурів кадмію сульфатом залежно від віку (табл.3). Результати проведених досліджень свідчать, що за умов отруєння кадмієм у нирках щурів 3-, 6 - і 18-місячного віку збільшується загальний вміст вільних амінокислот, відносно відповідних показників у нирках щурів інтактних груп на 18,4, 13,4 і 8,9% відповідно. Найбільших змін зазнає вміст сірковмісних амінокислот – метіоніну і цистину. Вміст останніх у щурів 3-, 6 - і 18-місячного віку, отруєних кадмієм, вірогідно збільшується на 61,5 і 60,9%, 56,4 і 63,9%, 34,7 і 56,5% відповідно відносно цих показників у нирках інтактних щурів.

Отже, найбільших змін зазнає організм тварин 3-місячного віку, що узгоджується з роботами інших авторів (Мельничук Д.О., Мельникова Н.М., Деркач Є.А., 2004) і, очевидно, пов’язано з високим рівнем кумуляції цього важкого металу в нирках, зокрема у корковому шарі (Uriu K. et al., 2000; Yadav N. et al., 2006).