Лісова фауна Солотвинського лісопункту (стр. 11 из 16)

Куниці — лісова і кам'яна.

Куниці мають короткі і міцні ноги, їх слід на снігу можна легко розпізнати. У лісової ступні опущені густіше ніж у кам'яної, тому відбитки її пальців на сліду менш виразні, ніж у останньої Сліди спарені, із дещо висуненою протилежною парою кінцівок. У більшості випадків задні кінцівки попадають у відбитки передніх. При стрибках уклад слідів подібний до заячих, тільки сліди куниці менші і без відбитків пальців та кігтів. Рідко можна запримітити чотири відбитки, тобто у всіх ніг біля себе, частіше три, а саме: два один за другим а третій з правого боку, приблизно посередині.

Тхір чорний.

Слід тхора подібний до сліду куниці, лише з тою різницею, що на них можна зауважити відбитки подушечок пальців. При втечі звіра уклад слідів часто подібний до трапеції.

Горностай і ласиця.

Це найменші хижаки, причому ласка на половину менша від горностая. Довге і гнучке тіло її тримається на коротеньких ніжках. Сліди горностая нерегулярні, спостерігаються по два, три і чотири відбитки лапок. Відбитки кінцівок ласки на снігу, коли вона рухається повільно, укладаються по два один біля другого так, що слід лівий вище правого, а при стрибках звіра вони подібні до заячих, видовжені, але значно менші. Коли горностай рухається аллюром, то чередуються стрибки менші з більшими.

РОЗДІЛ 6. Екологія поширених представників

Їжак південний. Невеличка тваринка розміром 230-255 мм живе на території Передкарпаття. Зустрічається у мішаних лісах, в прилісовій зоні трапляється випадки, що гнізда їжаків знаходять у селі під господарськими будівлями. Знищує гризунів, личинок, а також комах шкідників сільського господарства. Чисельність єжаків на території Передкарпаття не є високою. Багато їжаків гинуть уночі під колесами автомобілів.

Кріт.

Мала землерийна тварина, розміри тіла сягають 130-156 мм. Живе у грунті. Живиться дощовими черв’яками, личинками, комахами, лялечками.

Сприяє розпушуванню грунту. Цінний хутровий звірок у 60 роках була розвинена хутрова промисловість яка спеціалізувалась на виготовленні хутрових виробів із шкурок крота у цей час він був винищений майже повністю. В цей час на території Передкарпаття кількість крота збільшилася, завдяки наявності кормової бази.

Природними ворогами є ласка, куниця лісова, хижі птахи.

Бурозубка звичайна живе у широколистяних лісах. Має позитивне значення для діяльності людини тому що проводить аерацію грунту. Природними ворогами є хижі звірі, хижі птахи.

Куниця лісова живе у зелених насадженнях, у букових лісах. Поїдає горобину, суниці. Сприяє розселенню і розповсюдженню цих культур. Знищує мишовидних гризунів які шкодять діяльності людини. Це цінна хутрова порода за що їх багато знищують браконьєри, адже законний промисел має певний ліміт. Природними ворогами є вовк, рись.

Тхір темний. Живе в лісі у чагарникових заростя, трапляються гнізда у населених пунктах. Харчується мишовидними гризунами, а також домашньою птицею. Знищуючи гризунів приносить користь людині, знищуючи домашню птицю шкодить людині. Цінний хутровий звірок.

Вовк сірий. Друга назва „санітар лісу”. Він знищує копитних тварин. Знищуючи при цьому хворих. Але в голодні зими може призвести до того що він повністю може винищити популяцію копитних. Знищується браконьєрами.

Білка живе як у хвойних так і в листяних лісах. Живиться шишками хвойних дерев, жолудями дуба, грибами, ягодами. Розмножується повільно з березня по квітень перше спарування, друге у червні, третє в кінці липня у виплоді появляється не більше 6 малят. Білка цінується тим, що в неї цінне хутро. Знищення лісів може призвести до зникнення цього виду.

Миша польова. Живе у полях у норах. Живиться дерновими культурами. Деколи вони встановлюють у стаках соломи у стопах сіна. Розмножуються миші польові більшу частину року, в гнізді буває від 5-8 голих сліпих мишенят. Протягом вегетаційного періоду миша польова дає приплід до 5 разів. Ворогами польової миші є хижі денні і нічні птахи, а також тхори, ласки, лисиці. Вона приносить шкоду для сільського господарства.

Миша лісова –поширена у букових лісах, мішаних лісах, живе у норах, свої гнізда встановлює в гнилих пнях, на узліссях, у молодих посадках.

Полівка лісова поширена у букових лісах, у ялице-смерекових лісах. Живиться плодами бука, дуба, граба. Розмножується декілька разів за літо. Народжується 3-5 мишенят. Живе у норі у землі. Ворогами є хижі птахи, а також куниця, тхір, їжак, лисиці.

6.1 НАРОДНОГОСПОДАРСЬКЕ ЗНАЧЕННЯ ССАВЦІВ І ПЕРСПЕКТИВИ ПЕРЕТВОРЕННЯ ПРОМИСЛОВОЇ ТЕРІОФАУНИ

Ссавці в сільському і лісовому господарстві відіграють подвійну роль: з одного боку, вони можуть приносити користь, винищуючи шкідливі види, а з другого — самі можуть шкодити цим галузям народного господарства.

До корисних видів ссавців належать всі комахоїдні, рукокрилі й більшість хижих звірів. До ссавців-шкідників—гризуни (крім кількох видів) і деякі хижаки.

Більшість видів фауни звірів Передкарпаття приносить користь сільському і лісовому господарству. До таких тварин належать насамперед всі дев'ять видів комахоїдних, такі численні види колоніальних рукокрилих, як підковоніс великий, нічниці велика і гостровуха, довгокрил звичайний, вечірниця руда; з неколоніальних видів: вухань, широковух, кожан пізній, почасти нічниця водяна і нетопир малий, а з хижаків темний і степовий тхори, ласка, лисиця, горностай, куниці лісова і кам'яна. До ссавців-шкідників передусім належать такі 14 видів гризунів: ховрах рябий, пацюк сірий, миші хатня, польова, лісова, жовтогорла, мала, хом'як, полівка лісова, темна, звичайна, полівка-економка, частково полівка підземна, щур водяний.

З хижаків великої шкоди сільському господарству, насамперед тваринництву, завдають вовк, рись, почасти ведмідь бурий. Ставковому рибному господарству до деякої міри шкодять видри, особливо в роки збільшення їх чисельності. Молодим деревним насадженням, а восени городнім культурам деяку шкоду завдають свині дикі. Корисна діяльність перелічених вище ссавців полягає переважно у знищенні, отже, в обмеженні чисельності гризунів-шкідників, а також різноманітних безхребетних, зокрема шкідливих комах. Головну роль у цьому відіграють кріт, їжак, бурозубка звичайна, білозубка білочерева, крупні види рукокрилих — підковоніс великий, велика й гостровуха нічниці, довгокрил звичайний, вечірниця руда, кожан пізній. Такий хижак, як борсук, живиться головним чином різноманітними жуками, серед яких багато шкідників лісового господарства. Значне місце в раціоні лисиці, куниці та інших хижих ссавців посідають жуки.

Всі без винятку хижаки винищують мишовидних гризунів — основних шкідників зернового господарства. Один із способів боротьби з гризунами—шкідниками сільського і лісового господарства — так званий біологічний метод — полягає у створенні сприятливих умов в окультуреному ландшафті для поширення дрібних хижаків — ласок, горностаїв, тхорів — щоб вони, живлячись мишами і полівками, обмежували зростання чисельності цих шкідників (М. І. Калабухов, 1935). В літературі є відомості про те, що один степовий тхір за рік може знищити понад 950 ховрахів. Протягом доби цей хижак з'їдає 10—12 дрібних гризунів. Щоб прогодувати своїх нащадків, пара тхорів протягом року повинна здобути 6-8 тис. мишей або полівок (П. О. Свириденко, 1950). Лисиця за осінній період в роки рясного плодоношення бука в Східних Карпатах за добу здобуває більше десяти дрібних гризунів.

Ласка — хижак невеликого розміру, проте за день вона знищує близько 7—8 мишей або полівок, хоч з'їдає 2—3 звірків. Досить двом ласкам жити в скирті соломи або копі сіна, щоб вони за короткий проміжок часу знищили там всіх дрібних гризунів. Ми особисто пересвідчились, як ефективно полює ласка. Взимку в копах пшениці спостерігалась значна кількість мишей малих, полівок сірих і мишей польових. Розбираючи снопи, ми помітили ласку. Під снопами, де була ласка, ми знайшли шість загризених мишей малих. Багато гризунів знищує горностай. Спостереження, проведені нами восени показали, що близько водойм, де постійно перебували горностаї, чисельність водяних щурів і мишей польових помітно зменшилась. Найбільш поширений в західних областях хижак — тхір темний за один рік винищує близько тисячі пацюків звичайних, хом'яків, різних мишей і полівок, з'їдає багато крупних шкідливих комах — хрущів, ведмедиків. Тільки внаслідок знищення гризунів один тхір зберігає народному господарству від 1 до 2 т збіжжя за рік. Добова потреба куниці в м'ясі — 125—150 г. Отже, протягом доби куниця може з'їсти 4—6 полівок чи мишей, або 1—2 сонь-вовчків, або одного пацюка. Таким чином, одна куниця протягом року з'їдає близько 2 тис. гризунів, з яких більшість — типові шкідники народного господарства зокрема лісового чи сільського. За дослідженнями в Івано-Франківській області зустрічається одна куниця лісова на 600—900 га лісу. Оскільки на одному гектарі налічується 600—700 мишовидних гризунів, одна куниця з'їдає за рік всіх гризунів на площі 2—3 га лісових угідь. Значну кількість полівок і мишей влітку знищують їжаки. В жилих і господарських будівлях їжаки ловлять мишей хатніх, молодих щурів.

Крім перелічених видів, корисна діяльність яких безперечна, є багато видів, які за традицією звуться «байдужими», тобто корисна діяльність яких до цього часу практично не визначена. Це насамперед землерийки (Soricidae) і кажани (Chiroptera). Їх досі вважають байдужими, тому що вони начебто не мають великого практичного значення в народному господарстві.