Лісова фауна Солотвинського лісопункту (стр. 16 из 16)

Підбиваючи підсумки, відзначимо безперечну актуальність і своєчасність запропонованого для розгляду на цій конференції питання. Проблема збереження біорозмаїття найчастіше аналізується на прикладі рослин, комах тощо. Великим ссавцям, зокрема і в Карпатах, належної уваги при цьому не приділяють; щодо відтворення і використання їх ресурсів нагромадилося більше питань, ніж точних науково обгрунтованих відповідей. Значних масштабів набуло браконьєрство. Порушуються правила ліцензійного добування, є недоліки в реалізації Законів України «Про тваринний світ» і «Про мисливське господарство і полювання». Все це діється на фоні значної трансформованості біотопів, зниження їх кормності й захищеності. Стратегію діяльності щодо збереження та відтворення чисельності великих ссавців Українських Карпат доцільно було б окреслити у вигляді відповідного проекту, приділивши в ньому увагу, крім уже названих, ще й таким питанням:

- аналіз і прогноз наслідків господарської діяльності в поточному часі
та на перспективу;

- забезпечення безпосередньої охорони тварин і місць їхнього існування;

- диференціація заходів відповідно до біології й стану популяції кожного виду;

- регулювання обсягів і структури добування ратичних і хижих;

- урахування кормових потреб хижаків (вовка, рисі) при плануванні добування ратичних;

- допомога тваринам при катастрофічних природних явищах;

- співпраця між державними структурами і громадськими організаціями;

- популяризація знань про великих ссавців, ознайомлення населення з біологією цих тварин та заходами щодо їх збереження;

- збір інформації про великих ссавців через громадські організації – від шкільних гуртків до екологічних і мисливських товариств - та нагромадження її через структури Держкомлісгоспу в загальнодержавному банку даних.

Загалом при послідовному здійсненні комплексу спеціальних заходів чисельність великих ссавців Українських Карпат можна утримувати на оптимальному рівні й використовувати їх як цінний об'єкт полювання.

ПОЛЬОВІ ДОСЛІДЖЕННЯ

Польовий матеріал збирався на території Передкарпаття. За час польових досліджень я побачив близько 20 видів представників теріофауни Бистрицької улоговини. Найбільше я бачив їжаків, мишей, які є найбільш чисельними у цьому регіоні. Переважно я спостерігав за ними у лісі і на полі.

За час польового збору я описав таких представників. Ряд комахоїдні родина їжакові вид їжак південний. Живе біля лісу, коло людських поселень, харчується комахами, родина кротові кріт звичайний. Живе під землею харчується комахами, дощовими черв'яками. Родина землерийкові бурозубка звичайна -харчується комахами коренями рослин, ряд рукокрилі родина підковоносеві представник підковоніс малий, родина мишкові представник нічниця звичайна. Для цього ряду характерним є те, що вони літають і орган чуття представлений своєрідним ехолокатором. Живуть на горищах. Родина куницеві представники куниця лісова, тхір темний, ласка ласиця -це невеликі хижаки. Живуть у лісі або біля лісу, харчуються невеликими гризунами, живуть у норах. Родина вовчі представники вовк сірий, лисиця звичайна -хижаки більших розмірів. Живуть у лісі. Харчуються гризунами. Ряд парнокопитні родина свинні представник свиня дика. Живе у лісі, харчується рослинами. Родини оленеві представник козуля європейська близький родич північного представника оленя благородного. Живе у передгір'ї. Ряд гризуни родина зайцеві. Представник заєць русак. Живе у лісі гризун невеликого розміру, зимою забарвлення шерсті сіре, родина білячі представник білка звичайна. Живе у лісі на деревах у дуплах. Родина мишині представники миша польова, миша лісова, полівка лісова малі гризуни характерними для них є велика плодючість, тобто самки за літо дають кілька приплодів, живуть у полі. Завдають шкоди сільському господарству.

ВИСНОВКИ

У цій науково кваліфікаційній роботі, я досліджував теріофауну Передкарпаття. Я дослідив фізико-географічне положення території, тобто описав положення Передкарпаття, а також клімат, який характерний для роайону дослідження, грунти, які характерні для цього району.

Описав історію вивчення території, які вчені досліджували цю територію, її тваринний склад.

Описав представників теріофауни цієї території, описав 5 родів: ряд комахоїдні, ряд рукокрилі, ряд хижі, ряд парнокопитні, ряд гризуни, 14 родин 20 видів.

Ряд комахоїдні родина їжакові – вид їжак південний; родина кротові – вид: кріт звичайний; родина землерийкові – вид бурозубка звичайна.

Ряд рукокрилі: родина підковоносеві – вид підковоніс малий, родина лиликові – види нічниця мала, кожан пізній.

Ряд хижі: родина куницеві – види куниця лісова, тхір темний, ласка; родина вовчі – види вовк сірий, лисиця звичайна; родина ведмедеві – вид ведмідь бурий; родина котячі – вид рись.

Ряд парнокопитні: родина оленеві – вид козуля європейська; родина свинні – вид свиня дика.

Ряд гризуни: родина білячі – вид білка звичайна; родина зайцеві – вид: заєць-русак; родина мишачі – види: полівка лісова, миша польова, миша лісова.

Нажаль, за останніх 10 років зменшилась кількість ссавців на Передкарпатті.

Кабан дикий.

Найбільша чисельність кабана була зареєстрована у 1990 році після 1990 року чисельність кабана почала зменшуватися, це зумовлено вирубковою лісів, і не законним відстрілюванням.

Козуля європейська

Лисиця

Вовк сірий

Ведмідь бурий

Рись

Кількість великих ссавців після 90-их років зменшується, це зумовлено знищенням умов середовища, браконьєрством і поганими природніми умовами.

Заєць-русак

Білка

Зменшення кількості плазунів за останні роки можна пояснити, великою кількістю вирубування лісів, поганим екологічним станом, незаконним відстрілом тварин. Для покращення стану треба відновити ліси на території Передкарпаття. Взяти до уваги Богородчанський район Івано-Франківської області, тут в останні роки ішла вирубка лісів, а насадження нових майже не проводилося і в урочищах тепер дуже тяжко побачити тварин, які тут зустрічалися 10-15 років назад, вони або перейшли на грань зникання або відійшли в райони де є ще глибокий густий ліс. Також значну проблему становить браконьєрство особливо цінних хутрових порід. В нас потрібно заборонити повністю полявання на 5 років і ввести адміністративну відповідальність з великим штрафом. Щоб наше покоління лишило своїм нащадкам, а не пустелю.

Література:

1. “Справочник по заповедному делу” под редакцией А.М.Гродзинского К –1988 г

2. Книга обліку мисливської фауни та первинні матеріали обліку мисливської фауни.

3. “Дикі звірі і птахи Карпат” Ю.Юркевич Надвірна –1996 р.

4. Облік диких тварин –Львів –1999 р.

5. Книга мисливця –Львів –1998 р.

6. Мантейфель Б.П. “Экология поведения животных”.

7. Татаринов К.Н. “Фауна хребетних Заходу України” –Львів –1973.

8. Червона книга України –К.: Українська енциклопедія –1994 р.

9. “Жизнь животных” т.5 под редакцией А.Г.Банникова. Москва –1985 г.

10. “Жизнь животных” т.7 под редакцией А.Г.Банникова. Москва –1985 г.

11. «Екологія та практичне значення лисиці в західних областях України» -Вісн. Львів 1972 р.

12. Вивчення, відтворення, раціональне використання і охорона фоуни хребетних західних областей України. Татаринов К.А. Львів 1978 р.

13. “Карпатський благородний олень” Охота и охотничье хозяйство. Туринин И.И. Ужгород, 1979 г.

14. “Тваринний світ –твоє багатство” Турини І.І. 3б. Твій друг. Ужгород, 1973 г.

15. «Охорона тварин в Українських Карпатах та деякі питання зоопаразитології». Туринин І.І. Зб. Охороняймо природу. Ужгород, 1974 г.

16. Татаринов К.А. «Звірі західних областей України. Матеріали до вивчення фауни УРСР.» Видавництво АМ УРСР 1956 р.

17. Юркевич Ю.В. «Дикі звірі і птахи Карпат» Облік лісового господарства. Надвірна 1996 р.

18. «Великі ссавці України» Матеріали міжнародної екологічної конференції місто Івано-Франківськ «Сіверсія» 2000 р.

19. Татаринов К.А. «Звірі західних областей України» Видавництво АМ УРСР 1972 р.

20. „Охорона тваринного світу В.Е.Борейко, В.О.Архіпгук. Ктїв „Урожай” 1992.-217 с.

21. „Великі ссавці Карпат” Матеріал міжнародної екологічної конференції. Івано-Франківськ, видавництво „Сіверсія”, 2002.- 196 с.

22. „Тваринний світ Західної України”. Гончар О.Д., Київ. Радянська школа, 1980.

23. Растения и животные. Руководство для натуралиста. К.Нидор, д-р. И.Петерман, Б.Шайба. Москва. Мир, 1991.-263 с.