Щорічно близько 8 млрд. тонн метану утвориться саме цим шляхом. Ці бактерії використають для одержання біогаза з різних органічних відходів, а також в очисних спорудженнях.
Цікаво відзначити, що одним з головних джерел біогенного метану вважається розведення великої рогатої худоби, у шлунку якого (рубці) живуть метанутворюючі бактерії.
Життєдіяльність деяких хемотрофів може створювати й серйозні екологічні проблеми. Так у результаті діяльності Thіobacіllus ferrooxіdans, що окисляють ферросульфід (мінерал пірит), у значних кількостях утвориться сірчана кислота.
Вода, що випливає із занедбаних залізорудних шахт, може мати рн<2 і тим самим створювати погрозу кислотного забруднення прилеглих водойм.
Потрібно підкреслити, що головна роль хемотрофів полягає в тім, що вони являють собою найважливішу сполучну ланку в загальній системі функціонування біосфери.
Родючість ґрунту - це результат життєдіяльності бактерій. Вони руйнують трупи тварин, залишки корінь, стебел і листів рослин і перетворюють ця органічна речовина в родючий ґрунтовий гумус, або перегній.
Бактерії беруть активну участь у процесах формування земної кори, в утворенні осадових гірських порід, покладів нафти, вугілля, металів й інших корисних копалин.
літотроф мікроорганізм метаболізм біосинтез
Вони досить швидко пристосовуються до несприятливих умов існування. Так психрофіли здатні розмножуватися навіть у льодах Антарктиди. Термофіли можуть розвиватися при температурі 80-100 градусів.
У цілому прокаріоти живуть практично скрізь: у воді, ґрунті, повітрі, у травних трактах тварин й ін. багатовікові льодовики Антарктиди, вічна мерзлота Чукотки, що киплять гідротермальні джерела, найглибші западини Світового океану й навіть води охолодних контурів ядерних ректорів заселені цими організмами.
Різноманіття особливостей будови й життєдіяльності бактерій, у першу чергу такі їхні унікальні властивості, як швидкість розмноження, утворення колоній генетично однорідних кліток, наявність однониткової хромосоми, здатність виділяти в навколишнє середовище продукти метаболізму (органічні кислоти, вітаміни, антибіотики й ін.), мають величезне значення для наукових досліджень і практичної діяльності людини, зокрема в області генетичної інженерії й біотехнології. У цих крихітних істот велике майбутнє в науці.
1. Атабеков И.Г. Практикум по общей вирусологии. - М.: Из-во Московского университета, 1981. - 191 с.
2. Білявський Г.О., Падун М.М., Фурдуй Р.С. Основи загальної екології. - К: Либідь, 1993. - 303 с.
3. Бойко А Л. Экология вирусов растений. - К.: Вища шк., 1990. - 165 с.
4. Бондаренко Н.В. Биологическая защита растений. - М.: Агропромиздат, 1987. - 278 с.
5. Борьба с вирусными болезнями растений. / Под ред. Х. Кеглер. М.: Агропромиздат. - 1986. - 326 с.
6. Будзанівська І.Г., Поліщук В.П., Тивончук Т.П., Бойко А.Л. Зв'язок між наявністю антигенів фітовірусів в грунті, структурою грунтів та екологічним станом зовнішнього середовища // Вісник аграрної науки. - 1998. - №9. - С 61-63.
7. Вавилов Н.И. Иммунитет растений к инфекционным заболеваниям. - М: Наука, 1986. - 520 с.
8. Векірчик К.М. Практикум з мікробіології: Навч. посібник. - К.: Либідь, 2001. - 144 с.
9. Вершигора А.Ю., Бранцевич Л.Г., Василевская И.А. и др. Общая микробиология. - К.: Вища шк. Головное изд-во, 1988. - 342 с.
10. Вирощування екологічно чистої продукції рослинництва. /Под ред. Дегодюка Е.Г. - К.: Урожай, 1992. - 318 с.
11. Віруси і вірусні хвороби бобових культур на Україні. / Московець СМ., Краев В.Г., Порембська Н.Б. та ін. - К.: Наукова думка 1971. - 136 с.
12. Вірусні та мікоплазмові хвороби польових культур. / Під ред. Ж.П. Шевченко. - К.: Урожай, 1995. - 304 с
13. Вірусні хвороби сільськогосподарських культур/ Московець С.Н., Бобирь А.Д., Глушак Л.Е. / Під ред. Бобиря А.Д. - К.: Урожай, 1975. - С.72-80.
14. Власов Ю.И. Вирусные и микоплазменые болезни растений. - М.: Колос, 1992. - 207 с.
15. Власов Ю.И., Ларина Э.И. Сельскохозяйственная вирусология. - М.: Колос, 1982. - С.150-156.
16. Генкель Л.А. Микробиология с основами вирусологии. - М.: Просвещение, 1974. - 270 с.
17. Гиббс А., Харрисон Б. Основы вирусологии растений: Пер. с англ. - М.: Мир, 1978. - 430 с.
18. Гнутова Р.В. Серология и иммунохимия вирусов растений. - М.: Наука, 1993. - 300 с.
19. Груздева Л.П., Яекин А.А. Почвоведение с основами геоботаники. - М.: Агропромиздат, 1991. - 448 с.
20. Гусев М.В., Минова Л.А. Микробиология. М.: Изд-во Моск. ун-та, 1992. - 448 с.
21. Ижевский С. С, Гулий В.В. Словарь по биологической защите растений. - М.: Россельхозиздат, 1986. - 223 с.
22. Максимов Н.А. Краткий курс физиологии растений, 1958
23. Мишустин Е.Н., Емцев В.Т. Микробиология. - М.: Агропромиздат, 1987. - 368 с.