Фінансовий ліверидж — це потенційна можливість впливати на прибуток шляхом зміни обсягу та структури довгострокових пасивів, тобто власного і позикового капіталів. Фінансовий ліверидж характеризує взаємозв'язок між чистим прибутком і розміром доходів до сплати податків і процентів за боргами, тобто валовим прибутком.
Рівень фінансового лівериджу визначається відношенням темпів приросту чистого прибутку до темпів приросту валового прибутку:
Лф =
ЧП / Пде: Лф — рівень фінансового лівериджу ;
П – темп зміни валового прибутку,% ;
ЧП — зміни чистого прибутку, %.
Економічний зміст цього показника полягає в тому, що він показує, у скільки разів темпи приросту чистого прибутку вище темпу приросту валового прибутку. Це перевищення досягається за допомогою плеча фінансового важеля (співвідношення позикового і власного капіталу). Змінюючи плече фінансового важеля, можна вплинути на прибуток і дохідність власного капіталу.
Фінансовий ліверидж, як і виробничий, пов'язаний з ризиком, але не з виробничим, а з фінансовим. Фінансовий ризик — це ризик, який пов'язаний з неможливістю сплати процентів по довгострокових позиках. Чим більший обсяг залучених коштів, тим більше треба сплачувати процентів по них, тим вищий рівень фінансового лівериджу. Це призводить до підвищення фінансового ризику.
Отже, зростання фінансового лівериджу супроводжується підвищенням ступеня фінансового ризику, пов'язаного з недостачею коштів для сплати процентів по позиках.
Рівень фінансового лівериджу зростає із збільшенням частки позикового капіталу, при цьому підвищується розмах варіації рентабельності власного капіталу, чистого прибутку. Це говорить про підвищення ступеня фінансового ризику інвестування за умов високого плеча важеля.
Отже, зміна структури капіталу у бік збільшення частки позикового капіталу викликає зростання фінансового ризику, хоча при цьому і досягається більш високий прибуток.
Узагальнюючим показником є виробничо-фінансовий ліверидж, який являє собою добуток виробничого та фінансового лівериджу:
Лвф=Лв
Лф,де Лвф – виробничо-фінансовий ліверидж.
З формули видно, що він відображає ризик, пов'язаний з можливим нестатком засобів для відшкодування виробничих витрат і фінансових витрат з обслуговування боргу.
Наприклад, приріст обсягу реалізації складає 10%, валового прибутку — 40%, чистого прибутку — 54%. Тоді :
Лв = 40 / 10 = 4 ;
Лф = 54 / 40 = 1,35 ;
Лвф = 4
1,35 = 5,4.Можна зробити висновок, що за умов існуючої структури витрат на підприємстві і структури джерел капіталу збільшення обсягу виробництва на 1% забезпечить приріст валового прибутку на 4% і приріст чистого прибутку на 5,4%.
Кожен процент приросту валового прибутку приведе до збільшення чистого прибутку на 1,35%.
У випадку спаду виробництва ці показники змінюватимуться в аналогічній пропорції.
ПРАКТИЧНЕ ЗАВДАННЯ
3. Задача( № 8) : розрахйте за данними таблиці вплив факторів на зміну показника окупності інвестицій.
Показники | У минулому році | У звітному році | Відхилення |
1. Чистий прибуток (після утримання податків) | 51 936 | 54 988 | 3 052 |
2. Валовий прибуток від реалізації товарної продукції | 6 492 | 7 791 | 1 299 |
3. Собівартість реалізованої продукції | 36 788 | 38 037 | 1 249 |
4. Виручка від реалізації продукції (без ПДВ) | 43 280 | 45 828 | 2 548 |
5. Вартість майна | 120 384 | 117 630 | -2 754 |
6. Власні кошти | 124 | 527 | 403 |
Розрахуємо рівень виробничого лівериджу, який визначається відношенням темпів приросту валового прибутку до темпів приросту обсягу реалізації:
Лв =
П / VPПде: Лф — рівень фінансового лівериджу ;
П – темп зміни валового прибутку,% ;
VPП — темп зміни обсягу реалізації у натуральних одиницях.
Лв = (7791-6492) / (38037-36788) = 1299 / 1249 = 1,04
Економічний зміст цього відношення полягає в тому, що воно показує ступінь чутливості валового прибутку до зміни обсягу виробництва. Підприємства з високим рівнем технічної оснащеності мають високий рівень цього показника і низький виробничий ризик. Підприємства, які мають більш високий рівень виробничого лівериджу, є більш ризикованими з позицій виробничого ризику – ризику недоотримання валового прибутку і неможливості покриття витрат виробничого характеру. В нашому прикладі коефіцієт близький до одиниці, тому виробничий ризик не високий.
Задача: №18. Визначте системи показників ефективної діяльності підприємства (згідно Балансу і форми №2). Проаналізуйте одержані дані.
Визначемо ділову активність і рентабельність на основі коефіцієнти оборотності активів, оборотності кредиторської заборгованості, оборотності дебіторської заборгованості, оборотності матеріальних запасів, оборотності основних засобів (фондовіддача), оборотності власного капіталу, рентабельності активів, рентабельності власного капіталу, рентабельності діяльності, рентабельності продукції :
Коак = Ф2р.035 / ( Ф1(р.280(гр.3) + р.280(гр.4))/2) = 45828 / ((160000 + 168000)/ /2) = 45828 / 164000 = 0,279 ;
Кокз = Ф2р.035 / (Ф1(S(р.520,р.600)гр.3+ S(р.520,р.600)гр.4)/2) = 45828 /
/ ((400+2000 + 150+7248 )/2) = 45828 / 3876,5 = 11,8 ;
Кодз = Ф2р.035 / (Ф1(S(р.150,р.210)гр.3+ S(р.150,р.210)гр.4)/2) = 45828 / /((1141+8100 + 153+5200)/2) = 45 828 / 7297 = 6,28 ;
Комз == Ф2р.040 / (Ф1(S(р.100,р.140)гр.3+ S(р.100,р.140)гр.4)/2) = 38037 / /((20124 + 30926+1287)/2) = 38037 / 26168,5 = 1,45 ;
Кооз = Ф2р.035 / ( Ф1(р.031(гр.3) + р.031(гр.4))/2) = 45828 / ((251095 + 245932)/
/ 2) = 45828 / 248 513,5 = 0,184 ;
Ковк = Ф2р.035 / ( Ф1(р.380(гр.3) + р.380(гр.4))/2) = 45828 / ((125211 + 124631)/
/2) = 45828 / 124921 = 0,36 ;
Кр ак = Ф2р.220 або р.225 / ( Ф1(р.280(гр.3) + р.280(гр.4))/2) = 3596 / ((160000 + 168000)/2) = 3596 / 164000 = 0,022 ;
Кр вк = Ф2р.220 або р.225 / ( Ф1(р.380(гр.3) + р.380(гр.4))/2) = 3596 / ((125211 + 124631)/2) = 3596 / 124921 = 0,029 ;
Кр д = Ф2р.220 або р.225 / Ф2р.035 = 3596 / 45828 = 0,078 ;
Кр прд = (Ф2р.100(або р.105) + р.090 – р.060) / Ф2(р. 040 + 070 + 080) = (7251 + 177-737)/ (38037+785+315) = 6691/39137 = 0,17 .
Література:
1. ЗУ «Про банки та банківську діяльність» - м. Київ, 7 грудня 2000 р.;
2. Наказ Міністерства фінансів України «Про затвердження Положення про порядок здійснення аналізу фінансового стану підприємств, що підлягають приватизації», №49/121 від 26.01.2001 ВР України від 2.10.92р. зі змінами і доповненнями ;
3. Банковское дело /Под ред. Лаврушина О.И. – М. : Финансы и статистика, 1999. – 576с.;
4. Галасюк В., Галасюк В. Незалежна експертна оцінка, як засіб забезпечення необхідного рівня ліквідності об’єктів застави // Вісник НБУ. – 1999. – 2. – с.51-54.;
5. Лахтіонова Л.А. «Фінансовий аналіз суб’єктів господарювання: Монографія» - К.: КНЕУ, 2001. – 387 с.;
6. Колодізєв О. Становлення банківської системи України: минуле, світовий досвід, проблеми реформування. // Банківська справа. К. 2000. №2, с.28-29.;