Міністерство освіти та науки України
Національний педагогічний університет ім. М.П. Драгоманова
Інститутприродничо-географічноїосвіти та екології
Кафедра ботаніки
Курсова робота
На тему:
«Дикорослі плодово-ягідні рослини України родини Лохових»
Виконала студентка
3 курсу, 3 БП групи
Заочного відділення
Київ - 2009
Зміст
Вступ
1. Місце родини Elaeagnaceae в сучасних філогенетичних системах
2. Родовий і видовий склад лохових у флорі України
2.1 Аборигенні види родини
3. Ареал дикорослих видів лохових в Україні
4. Ботанічна характеристика видів
5. Біологічні особливості
5.1. Вимоги до абіотичних умов
5.2. Особливості плодоношення
5.3. Насіннєве розмноження
5.4. Вегетативне розмноження
6. Хімічний склад і використання плодів
7. Значення та використання лоху вузьколистого і обліпихи крушино видної
Висновки
Література
Вступ
Тема моєї курсової роботи: дикорослі плодові рослини України, а саме родина Лохові (Elaeagnaceae). Я описала 2 аборигенних вида, які ростуть на Україні. Це Лох вузьколистий (Elaeagnusangustifolia) і Обліпиха крушиновидна (hippophaerhomnoides).
Ці рослини привернули мою увагу тим, що вони ще не досить вивчені у філогенетичному відношенні, не зовсім точно визначено їх положення у системі квіткових.
Також мене зацікавило дуже різноманітне застосування у різних галузях промисловості. Плоди обліпихи — цінна полівітамінна сировина. Олія (яку добувають не лише з плодів, а і з насіння також), одержана з них, діє як епітелізуючий, гранулюючий і болезаспокійливий засіб, її застосовують у гінекологічній практиці, для лікування опіків, відморожень, екзем, погано загоюваних зовнішніх виразок, виразок шлунка і дванадцятипалої кишки, а також для зменшення регенеративних змін слизової оболонкистравоходу при променевій терапії раку. Крім медичного застосування, плоди мають велике харчове значення, їх їдять у свіжому вигляді, використовують для виготовлення варення, киселів, пастил, желе, плодового вина тощо. Листя обліпихи містить 10% дубильних речовин, тому їх можна застосовувати для дублення шкір.
Лох вузьколистий,також зветься Маслинка вузьколиста, - це медоносна, харчова, лікарська, танідоносна, фарбувальна, камеденосна, ефіроолійна, деревинна, декоративна, фітомеліоративна рослина. Маслинка вузьколиста гарний ранньолітиій медонос, цвіте протягом десяти і більше днів. Медопродуктивність досягає 200 кг з гектара. Плоди багаті на вуглеводи, серед них переважають цукри (до 70% у м’якуші), клітковина (понад 6%), крохмаль (1,5%). У них містяться чимало білка, фосфорних і калійні солікалійних солей, слиз і таніди. В кондитерській промисловості маслинку можна використовувати для виготовлення цукатів та інших виробів. З плодів маслинки виготовляють смачні вина, що мають своєрідний пряний аромат.У народній медицині використовують плоди маслинки при хворобах травних органів як в'яжучий і обволікаючий засіб. Квітки використовують при простудних захворюваннях для втирання. У гомеопатії із стиглих плодів виготовляють настойки. Кора і листки маслинки містять таніди і фарбувальні речовини. Ними можна фарбувати тканини в коричневий і чорний кольори і дубити шкури. На стовбурі маслинки утворюється камедь, яка може знайти застосування в текстильній промисловості для ситцедрукування, вона в певній мірі може замінити імпортну сенегальську камедь і гумітрагант. Ефірна олія з квіток маслинки використовується у парфумерній та в інших галузях промисловості. Маслинка має тверду, щільну деревину жовтого кольору, яку використовують для виготовлення столярних і токарних виробів та музичних інструментів. Дрова з маслинки горять погано, даючи неприємний запах. Маслинка має велике значення у фітомеліоративних і менше у декоративних насадженнях. Вона широко використовується в захисних смугах, у лісових насадженнях (особливо на засолених ґрунтах ), для створення живоплотів і закріпленнякрутосхилів.
А взагалі обліпиха і лох дуже декоративні весь вегетаційний період, і зараз дуже популярні. Їх використовують для озеленення місцевості. А ще вони дуже вигідні, так як ростуть на різноманітних ґрунтах, завдяки кореневим бульбочкам з азотфіксуючими бактеріями.
1. Місце родини Elaeagnaceae в сучасних філогенетичних системах
Відділ Квіткові, або покритонасінні
(Magnoliophita, або Angiospermae)
Клас магноліїди (Magnoliopsida), або
Дводольні (Dicotiledones)
Підклас Розиди (Rosidae)
Порядок Маслинкоцвіті (Elaeagnales)
Родина Маслинкові (Elaeagnaceae)
Родина лохових у філогенетичному відношенні вивчена недостатньо. Серед ботаніків і на сьогоднішній день йдуть суперечки про місце цієї родини в системі квіткових рослин. Кронквіст ( Gronquist, 1957 ) включає Elaeagnaceae в порядок Proteales. Шарма (Sharma? 1956) розглядає цю родину, як високоспеціалізовану (цитується по Поддубной – Арнольди, 1982), близьку до Thymelaceae. Тахтаджян помістив родину лохових в самостійний порядок Elaeagnales і розташував його біля Proteales, тому, що ці порядки мають подібні цитоембріологічні ознаки.
Родина Elaeagnaceae виявляє тісні родинні зв`язки з родиною Thymelaceae. Веттштейн ( Wettstein, 1935 ) поміщає Elaeagnaceae в загальний порядок Myrales, в групу рослин Penacaceae, Ycissolomataceae, Oliniaceae, Thymelaceae і Elaeagnaceae, які володіють однією або небагатьма насінинами і верхньою зав’яззю.
Хегі ( Hegi, 1926 ) вказує на те, що зв'язок з Elaeagnaceae і Thymelaceae підтверджуються морфологічною схожістю, особливо в будові квітки, зав’язі і плоду, і даними серологічного аналізу, різниця полягає в іншому положенні зародка, наявності полігамних квіток і характерного для всіх лохових покриву із лусочкових і зірчастих ворсинок; очевидно Elaeagnaceae є потомками древніх Thymelaceae.
В праці Зундерзена ( Zynderzen, 1950 ) родини дводольних Elaeagnaceae разом з Penacaceae, Oliniaceae, Thymelaceae складають порядок Thymelacales; з родиною Thymelaceae лохові зв’язують через рід Elaeagnus, з Penacaceae – через Hipophae і Shepherdia.
В наш час немає достатньої ясності відносно місця Elaeagnaceae в таксономічній системі рослин. Не зовсім визначеними є внутрішньородові і навіть внутрішньовидові відносини в родині.
2. Родовий і видовий склад лохових у флорі України
В родині лохових всього 3 роди і біля 55 видів поширених в Європі, Азії і Північній Америці. В природній флорі один
2.1 Аборигенні види родини
Лох вузьколистий ( маслинка вузьколиста ) Elaeagnusangustifolia. Має вигляд досить великого куща або невеликого деревця, стовбур якого сягає 20 – 30 см у діаметрі. Стовбур покритий червонувато – бурою корою, на більш старих частинах – з тріщинами. Пагони часто з гострими колючками, які досягають 0,7 – 3 см і в молодому віці покриті сріблясто – білими лусочками.
Лох вузьколистий має ареал, що лежить в південно – східній частині Європейської частини СРСР, в південній частині східного Сибіру, в Середній Азії Закавказзі. На Україні в культурі з кінця XVII століття. Широко поширений в садах, парках, полезахисних насадженнях і лісомеліоративних посадках. [ 8 ]
Обліпиха крушиновидна ( Hippophaerhamnoides ). Кущ або невелике деревце до 5 м. Стовбур і старі гілки покриті жовто – бурою або орною корою. Багаточисельні вузлуваті гілки покриті колючками, які представляють собою закінчення укорочених пагонів.
Обліпиха крушиновидна має ареал, що лежить на Уралі, Алтаї, Ойротії, Кавказі, Казахстані, у південні частині Західного і Східного Сибіру, в південних районах європейської частини Росії, в Середній Азії, Україні, Молдові, Прибалтиці, Ірані, Гімалаях, в Монгольській Народній Республіці, Китаї на Алтаї. На Україні в культурі з початку XXI століття. Широко поширена в парках і садах. [ 4, 6, 8 ]
3. Ареал дикорослих видів лохових в Україні
Невеликі природні зарослі обліпихи є на Україні ( Одеська область, дельта Дунаю ). Формова різноманітність цієї популяції обліпихи практично не вивчена.
При обстеженні дунайської популяції обліпихи крушиновидної відмічена висока ступінь різноманітності особин цього виду. Така різноманітність за рядом морфологічних ознак і біологічних властивостей відносно однакових екологічних умов росту свідчить про генетичну неоднорідність складу популяції.
На території України обліпиха крушино видна в дикому стані росте в дельті річки Дунаю, створюючи на піщаних косах густі непрохідні зарослі. Як декоративну і плодову рослину її використовують по всій території України.
[ 1, 2, 4, 8 ]
Лох вузьколистий, місцева назва – маслинка, росте в чистих і змішаних насадженнях у суміші з білою акацією, тополями, рідше з широколистими порадами. Культивується в садах, парках, захисних насадженнях, лісосмугах по всій Україні, але найбільш поширена в Степу і Лісостепу. Лох вузьколистий в дикому стані на Україні зустрічається рідко в Причорномор’ї, Північному Криму та інших районах Степу України. Широко культивується в полезахисних смугах вздовж зрошувальних каналів, на засолених ґрунтах.
4.Ботанічна характеристика видів
В родині лохових 3 родини і біля 55 видів, поширених в Європі, Азії і Північній Америці. Лохові – кущі або невеликі дерева з простими цільнокраїми почерговими листками на коротких черешках. Можуть бути вічнозеленими і опадаючими. Для видів характерна наявність кореневих бульбочок з азотофіксуючими бактеріями, завдяки чому лохові можуть рости також на дуже бідних ґрунтах. [ 2, 10, 6 ]
Квітки лохових правильні, четверного типу з трубчастою оцвітиною. Вони пазушні, поодинокі, в небагатоквіткових пучках або в коротких китицях. У лоха ( Elaeagnus ) квітки двостатеві або полігамні ( двостатеві і чоловічі), а у обліпихи – дводомні, рідко – двостатеві. Оцвітина проста, має тільки чашечку, яка у двостатевих і жіночих квіток більш менш трубчаста, а у чоловічих квіток – чашовидна або майже плоска. У лоха чашечка чотирьохлопатева, а у обліпихи ( Hippophae) чашечка дволопатева. Тичинок 4, вони зростаються нитками з пелюстками оцвітини. Нитки тичинок дуже короткі. Всередині трубки чашечки є добре розвинутий диск у вигляді залозистих виростів, які чергуються з тичинками. Однолистковий гінецей з довгим квітко подібним стовпчиком, який закінчується головчастою приймочкою, оцвітина зовні покрита сріблясто-білими лусочками, в середині її лопаті жовті. Плід лохових - горішок, м’якоть якого утворюється за рахунок зростання зав’язі з квітколожем і оцвітиною. Це утворення дуже схоже на кістянку, але ботаніки вважають правильним називати його псевдокістянкою. Насіння з прямим зародком і без ендосперму або зі слабо розвиненим ендоспермом. Квітки духмяні, запилюються комахами у лоха, а у обліпихи запилюються вітром.[ 2, 6 ]