Клас Птахи (стр. 1 из 2)
РЕФЕРАТ
на тему:
“КЛАС ПТАХИ”
ПЛАН
1. Загальна характеристика
2. Покриви тіла
3. Скелет
4. Органи травлення і дихальна система
5. Кровоносна система, нервова система і органи чуття
6. Поведінка і походження птахів
Використана література
1. Загальна характеристика
На Землі в сучасній фауні налічується близько 8,6 тис. птахів. За своєю будовою птахи дуже схожі на плазунів і є прогресивною гілкою, еволюція якої йшла по шляху пристосування до польоту. Птахи — двоногі вищі тварини, передні кінцівки яких перетворились на крила, тіло вкрите пір'ям, температура тіла стала й висока. Характерні ознаки розглянемо на прикладі голуба (мал. 1).
Уся організація птахів пристосована до умов польоту. Тулуб птаха компактний, скелет надзвичайно полегшений; площа розпрямлених крил і хвоста значно перевищує цілющу тулуба. В будові організму птахів є ознаки, характерні для плазунів. Так, у шкірі птахів немає залоз, за винятком куприкової залози над коренем хвоста. У деяких птахів немає і її.
Мал. 1. Внутрішні органи голуба:
1 — стравохід; 2 — трахея; 3 — воло; 4 — легеня; 5 — серце; в — залозистий шлунок; 7 — сім'яник; 8 — м'язовий шлунок; 9 — сім'япровід; 10 — нирка; 11 — сечовід; 12 — клоака; 13 — сліпі вирости; 14 — дванадцятипала кишка; 15 — підшлункова залоза; 16 — печінка; 17 — тонка кишка
2. Покриви тіла
Шкіра птахів суха і дуже тонка; на дзьобі вона утворює рогові чохли, на кінцівках — рогові луски, на пальцях — кігті. Похідним шкіри є пір'я, філогенетичне пов'язане з лускатими утворами (про це свідчить подібність у розвитку пір'я й луски на ранніх стадіях).
Тіло вкрите пір'ям, різним за будовою та функціями. Розрізняють контурні і пухові пера. Контурне складається з порожнистого стрижня та прикріплених до нього бічних пластинок — опахала. Частину стрижня, що міститься в шкірі, називають колодочкою, або пеньком. Голий стрижень між цією частиною і опахалом називають стовбуром, або очином.
Функціонально контурні пера поділяють на махові (першого й другого порядку), покривні і рульові. Найбільші — махові пера; накладаючись одне на одне, вони утворюють дуже міцну літальну поверхню крила. Міцність контурного пір'я забезпечується тим, що опахало складається з окремих рогових борідок (першого й другого порядку). Борідки першого порядку прикріплені до стрижня паралельно одна одній на близькій відстані. Від кожної борідки з обох боків відходять тонші борідки другого порядку. Вони накладаються на сусідні борідки і скріплюються з ними мікроскопічними гачечками.
Покривні контурні пера, вкриваючи все тіло, захищають його від дощу та вітру. Рульові пера розміщені на хвості та першому пальці кисті (крильце).
У більшості видів птахів під контурними перами знаходяться пухові. Від контурних вони відрізняються тим, що опахала в них пухкі, м'які і не утворюють суцільної пластинки. Пухові пера мають дуже короткий стрижень з пучком борідок першого порядку на вершині. Між перами, особливо пуховими, затримується багато теплого повітря.
У птахів періодично відбувається линяння — на місці опалих старих пір'їн виростають нові.
У шкірі голуба, як і багатьох інших видів птахів, є лише одна куприкова залоза, розміщена при основі хвоста зі спинного боку. У курей та інших видів наземних птахів Ця залоза Недорозвинена. Особливо сильно вона розвинена у водоплавних птахів. Куприкова залоза виділяє секрет, яким птахи за допомогою дзьоба змащують пір'я.
3. Скелет
Скелет птахів характеризується легкістю та міцністю кісток, а також міцністю їх з'єднань. Кістки птахів пневматичні, тобто мають великі повітряні порожнини. Для черепа характерні повне зростання всіх кісток У монолітний утвір, на якому не видно навіть швів, надзвичайна легкість і великі очноямкові западини.
Щелепи птахів представлені легким дзьобом, позбавленим зубів. Хребет має багато хребців, у ньому розрізняють п'ять відділів. Численні (у папуги — 11, у голуба — 14, У лебедя — 25) шийні хребці надзвичайно рухливі, грудні майже нерухомі, а поперекові й крижові зрослися між собою. Це забезпечує компактність тіла, яка необхідна в польоті. В результаті злиття поперекових, крижових і частини хвостових хребців як один з одним, так і з тазовими кістками, утворюється складний криж. Він є опорою для задніх кінцівок, які несуть на собі всю масу тіла.
До грудних хребців прикріплюються ребра. Вони складаються з двох частин, напіврухомо сполучених між собою. Верхня частина кожного ребра рухомо з'єднана з хребтом, нижня — з грудною кісткою. На верхній частині кожного з ребер є гачкоподібні відростки, що накладаються на сусідні задні ребра. Цим забезпечується монолітність грудної клітки при збереженні рухливості груднини. У більшості видів птахів на груднині є високий поздовжній кіль, до якого прикріплені м'язи, що опускають крило. Пояс передніх кінцівок складається з трьох парних кісток: воронячої, лопатки і ключиці. Ключиці зростаються, утворюючи вилочку.
Передні кінцівки — крила — повністю пристосовані до польоту, їхні елементи, типові для п'ятипалої кінцівки, частково редуковані й видозмінені. В їхній скелет входять плечова (плече), ліктьова і променева кістки (передпліччя), одна складна кістка із зрослих кісток кисті та кістки лише трьох пальців.
Скелет ноги птахів складають масивна стегнова кістка, дві зрослі кістки гомілки, цівка і кістки пальців. Цівка утворена зрослими кістками стопи. У більшості птахів (і в голуба) чотири пальці, з них один звернений назад, а три — вперед.
Мускулатура птахів більш диференційована, ніж у плазунів, що зумовлено значно складнішими рухами під час польоту, ходіння, повзання, добування поживи. Найбільші м'язи (великі та малі грудні), які приводять у рух кінцівки, розміщені на тулубі, а до кінцівок ідуть сухожилки. Черевні м'язи слабші, ніж грудні. Розвинена мускулатура шиї й кінцівок.
4. Органи травлення і дихальна система
Сучасні птахи не мають зубів, їхню функцію як знаряддя захоплювання і втримування поживи виконують рогові чохли, що вкривають щелепи. Форма й розміри дзьоба залежать від характеру поживи та способів її добування. До дна ротової порожнини прикріплений язик, форма якого також різноманітна. Здебільшого у птахів є слинні залози, хоча ступінь їх розвитку різний. Довгий стравохід у хижих, курячих та голубів утворює розширення — воло, в якому їжа розмочується і частково перетравлюється. Стравохід веде до тонкостінного залозистого шлунка, в якому їжа зазнає впливу травних залоз.
За залозистим шлунком розміщений товстостінний мускульний відділ шлунка, вистелений зроговілою кутикулою. Тут пожива перетирається завдяки рухам стінок шлунка, а також за допомогою проковтнутих камінців (у зерноїдних), що відіграють роль жорен. Тонкий відділ кишок відносно довгий. Коротка товста кишка відкривається в клоаку. Печінка велика, дволопатева. У більшості видів є жовчний міхур. Підшлункова залоза розміщена в петлі дванадцятипалої кишки.
Легені птахів являють собою щільні губчасті тіла, численні галузисті повітроносні трубочки — парабронхи, а не мішки, як у плазунів. Крім того, вони доповнюються тонкостінними повітряними мішками (умовно поділеними на передні й задні), які розміщуються між усіма внутрішніми органами, між м'язами, в порожнині кісток та під шкірою і виконують роль резервуарів для повітря. Коли птах не в польоті, дихання здійснюється опусканням і підійманням грудної кістки. Об'єм грудної клітки збільшується під час опускання груднини (вдих) і зменшується під час її підіймання (видих). Під час польоту грудна клітка нерухома і акт дихання здійснюється рухами крил. Коли крила підіймаються, повітряні мішки розширюються і повітря надходить у них через легені. При цьому повітря, що було в легенях, переходить у передні мішки, а легені і задні мішки заповнюються свіжим повітрям. Під час опускання крил повітря з легень і передніх мішків виходить назовні, а із задніх мішків — у легені. Отже, під час польоту у птахів спостерігається подвійне дихання, тобто газообмін відбувається не лише під час вдиху, а й під час видиху. Дихальні мішки крім виконання дихальної (вентилювальної) функції сприяють полегшенню тіла і запобігають його перегріванню в разі інтенсивного руху.
У птахів є верхня і нижня гортань, в останній розміщений голосовий апарат.
5. Кровоносна система, нервова система і органи чуття
В будові серця привертає до себе Увагу повне розділення його на праву — венозну — і ліву — артеріальну — половини. Таким чином, повністю сформувались два самостійних кола кровообігу. Оскільки артеріальна й венозна кров не змішуються, органи дістають артеріальну кров. Завдяки цьому посилюється обмін речовин і підвищується рівень життєдіяльності організму, чим забезпечується висока і стала температура тіла — 30—43,5 °С. Отже, птахи — теплокровні тварини, тобто температура їхнього тіла не залежить від температури навколишнього середовища.
У птахів, як і у ссавців, є велике й мале кола кровообігу, проте, на відміну від ссавців, дуга аорти у них не ліва, а права.
Видільна система птахів представлена нирками із сечоводами, що відкриваються в клоаку. Сечового міхура у птахів немає. Кінцевим продуктом обміну у птахів є не сечовина, а сечова кислота.
Головний мозок має відносно великі півкулі і зорові частки, добре розвинений мозочок і дуже маленькі нюхові частки. Спосіб життя птахів позначився на будові органів чуття. У птахів недорозвинені органи нюху, однак виняткового розвитку набувають органи зору. Від очей плазунів вони відрізняються подвійною акомодацією, що досягається шляхом зміни кривини кришталика та відстані між кришталиком і сітківкою. Ця властивість пов'язана з величезним значенням зору під час польоту.