Витамины строение свойства использование значение для растений (стр. 2 из 4)

Вітамін В₂.

Входить до складу аеробних дегідрогеназ: ФАД, ФМН, як кофермент. Авітаміноз у людини викликає катаракту. Гіповітаміноз викликає порушення апетиту, слабкість, больові відчуття в слизових рота і ріжучі відчуття в очах. (Кретович, 1986).

У плодоягідних культурах накопичується в малих кількостях. Наприклад, у фруктах в середньому 0,01-0,06 мг/100гр (Дунаєвський, 1990).

4) Вітамін В_с. Фолієва кислота

ОН

NСН₂ – N – – C

H

NН₂NN

Фолієва кислота.

Вітамін В₆ включає декілька біоактивних речовин: параамінбензойну кислоту, глутамінову кислоту, які входять в хімічну будову вітаміну. Вперше фолієва кислота була виділена з лисків шпинату (лат. follium – листок).

В рослинах вітамін знаходиться переважно в зв’язаній формі й немає у цій формі біологічної активності. Потрапляючи з харчами у дванадцятипалу кишку, переходить в вільну форму під дією ферментів. Вітамін входить в склад ферментів, що беруть участь в біосинтезі метіоніна, пуринових основ. Рослинними джерелами фолієвої кислоти являються листові овочі, картопля, яблука, абрикоси. Містяться і грецьких горіхах. В перестиглих плодах рівень її вищий. (Дунаєвський, 1990). Добова потреба в фолієвій кислоті у людини становить 200-300 мкг. Фолієва кислота позитивно впливає на лікування деяких важких форм анемії і малокрів’я людини. Похідні фолієвої кислоти, сама фолієва кислота і споріднені їй сполуки називають фолатами (Богатих, 1989).

5) Вітамін В₃. Пантотенова кислота

Н СН₃ ОН О

НО – С – С – С – С – N – СН₂ – СН₂ – СООН

Н СН₃ Н

Вітамін В₃. 2-метил – 3 – оксімасляна кислота.

Дуже поширена в продуктах, тому і має таку назву (лат. Panteas – всюдисущий). У вигляді коферменту А, вона входить в склад багатьох ферментів, і являється складовою частиною ацетилкоензиму А, який у людському організмі бере участь у синтезі багатьох речовин: холестерину, ацетилхоліну, гемоглобіну, а також являється важливим джерелом енергії. Цей вітамін функціонально пов’язаний з фолієвою кислотою і біотином.

Добова норма пантотенової кислоти для людини становить 5-10мг. З фруктів і ягід нею багаті чорна смородина, гранати, абрикоси, грецькі горіхи, персики та інше. Вітамін не стійкий, бо при тепловій обробці втрати його становлять 20-40%.

5) Вітамін В₆. Пірідоксин.

С – Н

СН₂ – ОН

Н₃С N

Пірідоксин.

Пірідоксин у вигляді коферменту входить в склад ферментів, які регулюють білковий обмін. Необхідний для нормальної діяльності ЦНС тварин і людини. Потреба здорової людини в пірідоксині 2-3мг на добу. У багатьох овочах і фруктах, у яких він міститься, рівень його сягає 0,1-0,2мг/100гр. В дещо більшій кількості цього вітаміну можуть бути в гранатах, бананах і горіхах. Вітамін добре зберігається при тепловій обробці (Дунаєвський, 1990). Відсутність чи недостача вітаміну В₆ в харчах приводить до порушень білкового обміну і синтезу жирів в тваринному організмі (Кретович, 1986).

6) Вітамін В7.(Н). Біотин

N

O=CS

NC─CH2─CH2─CH2─COOH

HH

Вітамін Н.

Вітамін стійкий до нагрівання, окислення, дії кислот і основ. В фруктах міститься в невеликих кількостях: 0,1-2,0мг/100гр. Трохи більше за середню концентрацію його є в чорній смородині, винограді, апельсинах. Добова норма його для людини 0,2-0,3мг на добу в зв’язку з високою активністю.

7) Нікотинова кислота. Ніацин. Вітамін РР або В₅.

С

N

Хімічна формула нікотинової кислоти.

Якщо в даній формулі групу -СООН замістити на групу -NН₂, то утворюються формулааміду нікотинової кислоти. Термін амід нікотинової кислоти потрібно називати нікотинамідом (Богатих, 1989).

Широко поширений цей вітамін в продуктах рослинного і тваринного походження. З плодів і ягід багаті ним абрикоси, персики, вишні, малина та деякі інші.

Ніацин входить в склад окисно-відновних ферментів, бере участь у вуглеводневому й білковому обмінах. Нікотинова кислота добре зберігається в овочах і фруктах при тепловій обробці їх, сушці і консервуванні (Дунаєвський,1990).

Вітаміноподібні речовини.

До вітаміноподібних речовин відносяться ряд сполук, що входять в склад рослинних продуктів, які по своїй ролі в організмі наближаються до вітамінів.

1) Параамінбензойна кислота. Вітамін В₁₀

NH₂COOH

Хімічна формула ПАБК.

Параамінбензойна кислота являється складовою фолієвої кислоти (В_с), разом з якою утворює коферменти необхідні для синтезу нуклеїнових кислот, метіоніна, інших біологічно активних речовин. Вона стійка при нагріванні і зберігає активність при довгій тепловій обробці продуктів. (Дунаєвський, 1990).

В рослинах і тваринних тканинах пара-амінбензойна кислота головним чином зв’язана з білками, поліпептидами та амінокислотами, а також міститься в вигляді ацетильного похідного (Кретович, 1986).

2) Вітамін Р. Біофлавоноїди.

Біофлавоноїди відносяться до поліфенолів – складові органічних сполук, що мають в основі ароматичне кільце з двома і більше гідроксильними групами. Широко поширені в рослинному світі, біологічно високоактивні, грають важливу у житті рослин. В наш час число відомих поліфенолів сягає 2000 і більше.

З багатьох поліфенолів важливе значення мають флавоноїди. Основу їх структури складає флавон.

В рослинах флавоноїди існують у вільному стані і у стані, коли зв’язані з цукрами – глікозиди.

Вони регулюють процес росту рослин і грають роль в процесах біологічного окислення. Флавоноїди поділяються на декілька груп в залежності від хімічної структури. Частіше вони розчинені в клітинному соці, рідше знаходяться в клітинних оболонках. В тваринному організмі вони володіють Р-вітамінною активністю і надають укріплюючу дію на стінки капіляр і знижують ламкість судин. Вперше були виділені з червоного перцю у 1936 році.

До біофлавоноїдів відносяться антоціани. Кожен антоціан має своє забарвлення і в залежності від рН клітинного соку має свій відтінок. Наявність великої кількості різних антоціанів надає плодам і квітам різного забарвлення (чорна і червона смородина, малина, суниця, виноград, абрикоси і інші) (Дунаєвський, 1990).

До речовин, що мають Р-вітамінну активність, відносять широко поширені в рослинному світі глікозиди – рутин і геспередин, а також танін, що міститься в чайному листі і винограді. (Кретович, 1986).

3) Ліпоєва кислота. Протоген. Вона являє собою циклічний дисульфід, що має наступну будову.

CH₂ O

H₂C CH – CH₂ – CH₂ – CH₂ – CH₂ – C

OH

S S

Ліпоєва кислота.

Широко розповсюджена в природі й міститься в більшості продуктів харчування. Рівень ліпоєвої кислоти вищий у зеленій частині рослин. Є гіпотези й теорії про важливість участі ліпоєвої кислоти в процесі фотосинтезу. (Кретович, 1986).

4) Вітамін U. S-метилметіонін.

В плодах і ягодах міститься в невеликих кількостях, а в овочах у трохи більших кількостях. Наприклад, в помідорах 11-29мг/100гр. Вітамін термолабільний в зв’язку з чим є його значні втрати при тепловій обробці продуктів. (Дунаєвський, 1990).

2.Фізіологічна роль вітамінів у життєдіяльності рослин

Накопичені за останні десятиріччя факти показують, що вітаміни так само потрібні рослинам як і тваринам. Це не просто побічні продукти їх обміну речовин, а фізіологічно активні речовини, що беруть участь в життєво-важливих процесах. Далі вияснили, що рослини теж можуть мати вітамінну недостатність, хоча вона й не дуже значна, але якщо добавляти вітаміни в грунт або проводити вітамінні підкормки, то це дозволяє помітно підвищувати продуктивність рослин. (Овчаров, 1962).

Доказом того, що рослинам потрібні вітаміни може бути й такий факт, що при обробці насіння антивітамінами деяких вітамінів, відбувається затримка проростання або ж і зменшення схожості насіння. Такожможевідбуватисяпригнічення росту органів проростків і, взагалі, загибель проростків. За даними деякихавторів (Смашевський, Копелевич, Гунар, 1986), Д-гомопантотенова кислота, яка являєтьсяантивітаміном пантотенової кислоти, в концентрації 1 г/л понижуваласхожість насіння огірка на 24,5%, томату –24,1%, рису – 43,8% і кукурудзи – 5,3%. Також у цій концентрації цейантивітамін особливо пригнічувавріст проростків цихрослин. Пантотенова кислота у молярному відношенні 1 : 2 повністюзнімалаантивітамінну дію гомопантотенової кислоти.

Експерименти показують, що за допомогою вітамінів можна керувати деякими процесами: у рослин – посилювати або затримувати їх ріст, прискорювати утворення плодів і т.д.

Як відомо у всіх живих організмах є біологічні каталізатори-ферменти, дуже малі кількості яких в сотні тисяч разів прискорюють величезні кількості біохімічних реакцій.

Тепер твердо встановлено, що всі ферменти – білкові речовини. Вони складаються з білкового “носія” і особливої активної групи – коферменту, який вступає в хімічну взаємодію з субстратом.

Цією активною групою багатьох ферментів є вітаміни. В залежності від того з якими білками сполучається кофермент – вітамін, утворюється той чи інший фермент. Так, наприклад, вітаміни В₂ здатен сполучатися більш, ніж з 20-ма білками (сполучається), утворюючи відповідне число ферментів з різними фізіологічними функціями. Вітамін В₁ разом з двома молекулами фосфорної кислоти утворює активну групу карбоксилази – ферменту, дуже широко поширеного в рослинах і організмах тварин, необхідного для перетворення вуглеводів.