Смекни!
smekni.com

Дендрофлора і рослинність Чорнотисянського лісництва. Використання і охорона (стр. 4 из 6)

Ясен звичайний дуже вибагливий до родючості і вологості грунту, мало засухостійкий, світлолюбивий, відносно теплолюбивий. Розмножується насінням. Добре видержує пересадку.

Бузок звичайний – Syringavulgaris

Кущ або деревце висотою 3-6 м. Гілки і пагони прямостоячі, сіро-зелені.

Листки. Великі, довжиною до 12 см і шириною, широкоовальні, цілокраї, біля основи серцевидні, голі, зверху темно-зелені, блискучі.

Квітки. Двостатеві; фіолетові, зібрані у великі суцвіття, довжиною до 20см, пахучі. З’являються весною – в травні, після розпускання листків.

Плоди. Маленькі коробочки, зібрані в супліддя. Коробочки двогніздові, загострені, гладкі, розтріскуються двома затворками. Насіння (4 шт.) сухі, зплющені, вузькокрилі.

Бузок звичайний морозостійкий, середньовибагливий до родючості грунту, досить світлолюбивий. Розмножується насінням і вегетативно.

Родина Барбарисові – BerberidaceaeIorretGray

Барбарис звичайний – Berberisvulgaris

Листопадний розгалужений кущ висотою біля 2 м. Гілки жовто-сірі. Пагони слабо ребристі, покриті трьохроздільними колючками довжиною 1-2 см.

Листки. Зворотньояйцевидно-продовгуваті, на коротких черешках, віїсто-пильчаті, довжиною 2-4 см і шириною 1-2 см; зверху темно-зелені, знизу сіро-зелені.

Квітки. Двостатеві; жовті, в схилених китицях. Довжиною до 6 см; декоративні, з характерним запахом. З’являються в травні-червні.

Плоди. В коротких китицях яскраво-червоні ягоди, продовгуваті, кислі (їстівні), з 1-2 насінинами; дозрівають восени і часто залишаються на кущах на зиму.

Барбарис звичайний мало вибагливий до грунту, морозостійкий, витримує невелике затінення. Розмножується насінням і вегетативно.

Родина Розові – Rosaceaejuss

Горобина звичайна – Sorbusaucuparia

Дерево (в сприятливих умовах висотою 15-20 м) або великий кущ. Крона ажурна, яйцевидна. Кора на стовбурах тонка, сіро-зелена.

Листки. Непарноперисті, із 9-15 (рідше 17) продовгувато-ланцетних листочків; листочки довжиною 2-7 см і шириною біля 2 см, зубчасті, біля основи цілокраї, зверху матово-зелені, знизу сірі, спочатку опушені, пізніше голі.

Квітки. Двостатеві; білі, діаметром до 1 см, зібрані в густі щитовидні суцвіття, довжиною до 10 см. З’являються після розпускання листків, в травні-червні.

Плоди. Яблуковидні маленькі псевдо кістянки, кулевидні, діаметром 6-10 мм, оранжево-червоні. Насіння (3 шт.) маленьке, продовгувате.

Горобина звичайна морозостійка, досить світлолюбива, не дуже вибаглива до грунтів.

Розмножується насінням і вегетативно.

Горобина чорноплідна (аронія чорноплідна) – Aroniamelanocarpa (Michx) Elliot (SorbusmelanocarpaHeynh)

Кущ висотою біля 2 м; рід близький до роду горобини. (Sorbus)

Листки. Продовгувато-лацентні, короткозагострені, довжиною 2-6 см і шириною 1-3 см, по краях пильчасті, голі, яскраво-зелені.

Квітки.Двостатеві; зібрані в щитовидні суцвіття по 12-34 квітки діаметром біля 1,2 см. Розпускаються весною, в травні.

Плоди. Кулевидні “яблучка”, чорні або пурпурово-чорні, блискучі, діаметром до 1 см, дозрівають в серпні-вересні. Соковиті, солодкі, їстівні.

Аронія чорноплідна досить морозостійка, світлолюбива, до родючості грунту мало вибаглива.

Розмножується насінням і вегетативно.

Черемха звичайна – PadusRacemosa (Lam) Gilib (Prunuspadus)

Кущ або деревце висотою 8-12 м. Крона досить густа, подовжено-яйцевидна. Кора на стовбурах, гладка, матова, темно-сіра, з білими чечевичками.

Листки. Продовгувато-овальні, на кінчику коротко загострені, біля основи майже округлі, по краях гостропильчасті; зверху зморшкуваті, темно-зелені, знизу сіруваті, голі, довжиною 6-12 см і шириною 4-6 см.

Квітки. Двостатеві; білі або рожеві, маленькі, дуже пахучі, медоносні, в звисаючих китицях, довжиною 8-15 см. Розпускаються після появлення листків, в травні-червні.

Плоди. Чорні соковиті кістянки, кулевидні, діаметром 6-8 мм, блискучі, солодкі, їстівні; насіння – маленькі кісточки з виямкою.

Черемха звичайна морозостійка, вологолюбна, досить тіневитривала, середньовибаглива до родючості грунту. Розмножується насінням і вегетативно.

Шипшина звичайна – Rosacanina

Кущ висотою 2-3 м. Пагони розложисті, дуговидні, зелено-червонуваті, пагони і гілки густо покриті колючками.

Листки. Непарноперисті, із 5-7 листочків, довжиною до 5 см, шириною 2-3 см; листочки овально-округлі, по краях пильчасті, зверху темно-зелені, знизу вздовж жилок опушені.

Квітки. Двостатеві; рожеві, одинарні, інколи по 2-4 шт., діаметром до 5 см. З’являються після розпускання листків, в травні-червні.

Плоди. Несправжні багатонасінки, продовгувато-овальні, гладкі, червоні, довжиною біля 2 см. Насіння продовгувате, опушене. Плоди містять

вітамін С.

Шипшина звичайна мало вибаглива до родючості грунту, засухостійка, досить світлолюбива. Розмножується насінням і вегетативно.

Малина пахуча – Rubus odoratus

Кущ висотою 2-3 м. Гілки припідняті. Молоді пагони, черешки листків, квіток і чашолистники липкі, покриті рижими волосками.

Листки. Великі, довжиною і шириною до 25 см, одинарні, майже округлі, серцевидні, п’ятилопастеві, по краях нерівномірно зубчасті, зверху і знизу волосисті.

Квітки. Двостатеві; великі, рожево-червоні, діаметром біля 5 см, з приємним запахом. Розпускаються в червні-серпні.

Плоди. Червоні кулевидні соковиті кістянки.

Малина пахуча морозостійка, тіневитривала, відносно вибаглива до родючості грунту. Розмножується насінням і вегетативно.

Родина Тимелеєві – ThymelaeaceaeReichb.

Вовче лико (вовчі ягоди звичайні) – Daphnemezereum

Слабо розгалужений кущ висотою 1,5 м. Пагони і гілки прямостоячі, сіро-жовтуваті, голі.

Листки. Продовгуваті, лацентні, зібрані в пучки, на кінчику загострені. Довжиною 5-10 см і шириною біля 2 см; зверху голубувато-темно-зелені, знизу світло-зелені.

Квітки. Двостатеві; рожево-фіолетові, дуже пахучі, майже сидячі, діаметром біля 1,2 см; часто зібрані по 3 шт. в пучках. З’являються ранньою весною – в березні-квітні (до розпускання листків).

Плоди. Ягодовидні кістянки діаметром до 0,8 см, яскраво-червоні, м’ясисті, кулевидні. Насіння – маленькі кісточки. Плоди отруйні, дозрівать в липні-серпні.

Вовчеягідник морозостійкий, тіневитривалий, вибагливий до родючості і вологості грунту. Розмножуєтьс насінням і вегетативно.

Родина Вересові – EricaceaeDC.

Рододендрон східнокарпатський (червона рута) – RododendronkotschyiSimonk

Вічнозелений кущ висотою до 50 см.

Листки. Еліпсо-яйцевидні, часто із загорнутими краями, темно-зелені, зверху блискучі, знизу іржасті, довжиною біля 2 см і шириною до 1 см, на зиму не обпадають.

Квітки. Двостатеві; дзвіночко-заглиблені, темно-рожево-бордові, довжиною 1-2 см; зібрані в багатоквіткові щитковидні суцвіття. Розпускаються з травня по серпень.

Плоди. Маленькі коробочки.

Морозостійкий, світлолюбивий. Розмножується насінням і вегетативно.

Родина Жостерові – Rhamnaceaehindl.

Крушина гірська (жостір альпійський) – Rhamnusalpina

Кущ висотою 1-2 м. Пагони і гілки неопушені.

Листки. Еліпсовидні, довжиною 5-10 см і шириною 2-5 см, на кінчику короткозагострені, біля основи серцевидні, по краях мілкозубчасті; зверху темно-зелені, знизу світліші, з обох боків блискучі.

Квітки. Маленькі дзвіночки; зібрані пучками по 2-5 шт. в пазухах листків.

Плоди. Чорні кістянки, маленькі, кулевидні. Насіння – маленькі продовгуваті кісточки; дозрівають восени, у вересні-жовтні.

Крушина гірська досить світлолюбива, відносно вибаглива до родючості грунту. Розмножується насінням і вегетативно.

Родина Жимолостеві – CaprifoliaceaeVent

Жимолость звичайна (пухнаста) –Loniceraxylosteum

Кущ висотою 2-3 м. Гілки дуговидні, червонуваті. Пагони опушені або голі.

Листки. Широкояйцевидні, довжиною 3-6 см і шириною 2-4 см, біля основи ширококлиновидні, по краях з війками; зверху темно-зелені, частково опушені, знизу блідо-зелені, опушені.

Квітки. Двостатеві; сидять попарно, жовтувато-білі, діаметром біля 1 см. З’являються в травні-червні.

Плоди. Парні ягоди, кулевидні, темно-червоні, біля самої основи зростаються по 2 шт.; дозрівають в серпні. Насіння – жовто-червоне, зплющене.

Жимолость звичайна помірно вибаглива до родючості грунту, мало засухостійка, тіневитривала.

Розмножується насінням і вегетативно.

Бузина чорна – Sambucus nigra

Високий кущ, рідше – деревце висотою до 5-10 м. Пагони зелено-сірі, покриті бородавочками. Серцевина гілок біла, крихка.

Листки. Непарноперисті, із 5-7 листочків, які при розтиранні неприємно пахнуть; листочки яйцевидні, довжиною 5-12 см і шириною 3-5 см, по краях гострозубчасті; зверху темно-зелені, знизу світліші, слабо опушені.

Квітки. Двостатеві; кремово-білі, дуже пахучі; зібрані в щитках діаметром 10-20 см. Розпускаються в травні-червні.

Плоди. Трьохнасінні ягодовидні кістянки, чорні, блискучі. Дозрівають в серпні-вересні. Насіння – маленькі кісточки.

Бузина чорна швидкоростуча, досить теплолюбна, вибаглива до родючості грунту. Розмножується насінням і відростками.

Бузина червона – Sambucusracemosa

Кущ висотою до 4 м або деревце висотою 6-7 м. Пагони і гілки світло-коричневі, серцевина рожева.

Листки. Непарноперисті, довжиною 10-18 см, із 5-7 листочків яйцевидно-лацентної форми довжиною 4-8 см і шириною біля 2 см, по краях гострозубчасті.

Квітки. Двостатеві; зеленувато-жовті, довжиною 4-8 см, без запаху; зібрані в густі прямостоячі китиці.

Плоди. Оранжево-червоні ягодовидні кістянки, зібрані в щільні грона. Дозрівають в червні-липні. Насіння схоже на насіння бузини чорної.

Бузина червона морозостійка, тіневитривала, мало засухостійка, до родючості грунту не дуже вибаглива.

Калина звичайна – Viburnumopulus