Фізичні властивості будівельних матеріалів (стр. 21 из 22)
Марку цегли за міцністю встановлюють за значенням границь міцності на стиск і згин, каменю – тільки на стиск відповідно до таблиці 9.4.
Схеми випробувань цегли зображені на рис. 9.1. Випробовують по 5 шт. зразків на стиск і на згин. Середнє значення межі міцності визначають як середнє арифметичне. Також записують мінімальний результат випробувань. Результати досліду порівнюють з вимогами ДСТУ Б В.2.7-61-97.
9.4. Класифікація керамічних виробів за міцністю (маркою)
 | Границя міцності, МПа (кгс/см2) | |||||||||||
| на стиск для всіх видів виробів | на згин для | |||||||||||
| повнотілої цегли пластичного формування | цегли напівсухого пресування і порожнистої цегли | Потовщеної Цегли | ||||||||||
| cередній для 5 зразків | Найменший для окремого зразка | серед-ній для 5 зразків | най- менший для окремого зразка | серед-ній для 5 зразків | най- менший для окремого зразка | серед-ній для 5 зразків | най- менший для окремого зразка | |||||
| 300 | 30,0(300) | 25,0(250) | 4,4(44) | 2,2(22) | 3,4(34) | 1,7(17) | 2,9(29) | 1,5(15) | ||||
| 250 | 25,0(250) | 20,0(200) | 3,9(39) | 2,0(20) | 2,9(29) | 1,5(15) | 2,5(25) | 1,3(13) | ||||
| 200 | 20,0(200) | 17,5(175) | 3,4(34) | 1,7(17) | 2,5(25) | 1,3(13) | 2,3(23) | 1,1(11) | ||||
| 175 | 17,5(175) | 15,0(150) | 3,1(31) | 1,5(15) | 2,3(23) | 1,1(11) | 2,1(21) | 1,0(10) | ||||
| 150 | 15,0(150) | 12,5(125) | 2,8(28) | 1,4(14) | 2,1(21) | 1,0(10) | 1,8(18) | 0,9(9) | ||||
| 125 | 12,5(125) | 10,0(100) | 2,5(25) | 1,2(12) | 1,9(19) | 0,9(9) | 1,6(16) | 0,8(8) | ||||
| 100 | 10,0(100) | 7,5(75) | 2,2(22) | 1,1(11) | 1,6(16) | 0,8(8) | 1,4(14) | 0,7(7) | ||||
| 75 | 7,5(75) | 5,0(50) | 1,8(18) | 0,9(9) | 1,4(14) | 0,7(7) | 1,2(12) | 0,6(6) | ||||
| Для цегли і каменів з горизонтальним розташуванням пустот | ||||||||||||
| 100 | 10,0(100) | 7,5(75) | — | — | — | — | — | — | ||||
| 75 | 7,5(75) | 5,0(50) | ||||||||||
| 50 | 5,0(50) | 3,5(35) | ||||||||||
| 35* | 3,5(35) | 2,5(25) | ||||||||||
| 25* | 2,5(25) | 1,5(15) | ||||||||||
Рис. 9.1. Визначення межі міцності цегли на згин та стиск:
1 – цеглина (половинка цеглини), 2 – прокладки, 3 – пластини преса
Завдання 3: визначити для недопаленої, нормально випаленої та перепаленої цегли межу міцності на стиск та згин. Зробити висновки при вплив ступеня випалу на міцність цегли.
Для виконання завдання відбирають по 5 зразків з різним ступенем випалу і випробовують за наведеною вище методикою. Результати заносять у робочий журнал за наступною формою:
| № п/п | Показники | № зразків | ||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
| 1 | Розміри цегли, см: b (розрахункова ширина) h (розрахункова висота) l (розрахункова довжина) | |||
| 2 | Руйнуюче навантаження F, Н (кг) | |||
| 3 | Границя міцності при згині, Rзг  | |||
| 4 | Середнє арифметичне, МПа | |||
| № п/п | Показники | № зразків | ||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
| 1 | Розміри цегли, см: b (розрахункова ширина) l (розрахункова довжина) | |||
| 2 | Площа зразка А, см2 | |||
| 3 | Руйнуюче навантаження F, Н (кг) | |||
| 4 | F  Границя міцності на стиск, RстА | |||
| 5 | Середнє арифметичне, МПа | |||
Висновок _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _
Завдання 4: визначити коефіцієнт конструктивної якості повнотілої та пустотілої керамічної цегли.
Визначають міцність та середню густину на стиск зразків повнотілої та порожнистої цегли і результати заносять у робочий журнал за наведеною нижче формою. Далі розраховують коефіцієнт конструктивної якості за формулою:
К.К.Я.
| № п/п | Показники | № зразків | ||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
| 1 | Розміри цегли, см: b (розрахункова ширина) h (розрахункова висота) l (розрахункова довжина) | |||
| 2 | Площа зразка А, см2 | |||
| 3 | Об’єм зразка, см3 | |||
| 4 | Маса зразка, кг | |||
| 5 | Середня густина, г/см3 | |||
| 6 | Руйнуюче навантаження F, Н (кг) | |||
| 7 | F Границя міцності на стиск, RстА | |||
| 8 | Середнє арифметичне, МПа | |||
| 9 | Коефіцієнт конструктивної якості | |||
Висновок: _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _
_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ __ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ __ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _
Контрольні запитання
1. Як класифікується стінова кераміка?
2. Навести основні вимоги до зовнішнього вигляду рядової та лицьової цегли.
3. Як впливає спосіб формування керамічної цегли на її зовнішні ознаки, міцність, морозостійкість?
4. Як пов’язані зовнішній вигляд, міцність та морозостійкість цегли з ступенем її випалу?
5. Порівняйте ефективність повнотілої та порожнистої цегли за теплопровідністю, міцністю, вартістю.
10. ДЕРЕВИННІ БУДІВЕЛЬНІ МАТЕРІАЛИ
ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №12
Властивості деревини
Якість деревини значною мірою залежить від породи деревини. Вона визначається шляхом перевірки зразків на наявність пошкодження грибками і вадами, визначенням середньої густини та вологості. Деревину, яка призначена для елементів несучих конструкцій, при наявності ознак, які свідчать про зниження її якості підлягає також механічним випробуванням.
Дослід 1. Визначення вологості деревини
Вологість деревини визначають у відсотках по відношенню до маси абсолютно сухого зразка. З цією метою беруть зразок розміром 20 20 30 мм, зважують, а потім висушують в сушильній шафі до постійної маси при температурі 103 
2оС і знову зважують. Вологість деревини можна визначити також вологомірами типу ЭВА-2, ЭВП-4, ИВД-1, ЦНИИМОД-1 та інші.У тому випадку, коли деревина знаходилась довгий час при постійній температурі і відносній вологості повітря і не зволожувалась атмосферними опадами, її вологість (рівноважну вологість) можна визначити за діаграмою М.П.Чулицького.
Завдання 1: визначити експериментально та за діаграмою М.П.Чулицького вологість деревини, яка зберігалась тривалий час в лабораторії, і порівняти отримані результати.
Отримані значення заносять до журналу за наступною формою.
Показники | № зразка | |
| 1 | 2 | 3 |
| Маса зразка, г | ||
| Маса абсолютно сухого зразка, г | ||
| Вологість зразка, % | ||
| Середня вологість зразків, % | ||
| Вологість деревини за діаграмою М.П.Чулицького |
Висновок: _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _
_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ __ _ _ _ _ _ _
Дослід 2. Визначення середньої густини
Середню густину деревини визначають на зразках у вигляді прямокутної призми перерізом 20
20 мм і висотою вздовж волокон 30 мм. Розміри поперечного перерізу і висоту вимірюють штангенциркулем з точністю до 0.1 мм по осям симетрії зразків. Об’єм зразка (Vw ) обчислюють з точністю до 0.01 см3. Після вимірювання зразок зважують з точністю до 0.01 г і обчислюють середню густину за формулою: 
m ; (10.1)Vw
Знайдену середню густину перераховують на стандартну вологість деревини (12%) за формулою:
012 0w[1 0.01(1 K0)(12 W)]; (10.2) де К0- коефіцієнт об’ємного всихання, %; W- вологість зразка, %.Завдання 2: визначити і порівняти середню густину деревини різних порід.
Визначають середню густину деревини сосни, дуба, вільхи, інших порід, приводять до стандартної вологості. Отримані значення заносять до журналу за наступною формою: