Фізичні властивості будівельних матеріалів (стр. 5 из 22)
За часом тужавлення гіпсові в’яжучі поділяють на три групи:
| Група: | Початок тужавлення | Кінець тужавлення |
| швидкотужавіючі (А) | не менше 2 хв. | не більше 15 хв. |
| нормальнотужавіючі (Б) | не менше 6 хв. | не більше 30 хв. |
| повільнотужавіючі (В) | не менше 30 хв. | не нормується |
Завдання 4: визначити строки тужавлення будівельного гіпсу Грубого, середнього та тонкого помелу.
Завдання виконують за наведеною методикою, додатково будують графік залежності глибини опускання голки приладу Віка у часі.
Результати заносять у журнал за наступною формою:
Визначення строків тужавлення гіпсового тіста
| Схема досліду | Діаметр голки приладу _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ мм Маса стержня приладу _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ г Нормальна густота _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ % Час затворення _ _ _ _ _ год _ _ _ _ _ хв. _ _ _ _ _ с. | |||||
| № проби | Ступінь помелу гіпсу | Час | Покази приладу, мм | Глибина проникнення голки, h, мм | ||
| год | хв. | с. | ||||
Графік тужавлення гіпсового тіста
h, мм
t, хв.
Висновок: _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _
Завдання 5: дослідити вплив на строки тужавлення гіпсового тіста добавок - сповільнювачів тужавлення.
Для виконання завдання визначають строки тужавлення гіпсового тіста із добавкою у воду замішування речовин - сповільнювачів тужавлення (ЛСТ, тваринний клей, кератиновий сповільнювач) у концентраціях, вказаних викладачем. Результати заносять у журнал за наступною формою:
Дослідження впливу добавок-сповільнювачів на тужавлення гіпсового тіста
| № проби | Вид добавки, концентрація, % | Час | Покази приладу, мм | Глибина проникнення голки, h, мм | |
| год | хв. | с. | |||
Висновок: _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _
Д о с л і д 4 . Визначення марки будівельного гіпсу Засоби випробування: прилад МИИ-100, гідравлічний прес, форма для виготовлення зразків-балочок, чаша, мірний циліндр, терези, мішалка, лінійка.
Для виконання досліду формують три зразки-балочки розміром 40 40 160 мм з тіста нормальної густини. Витрата гіпсу на одну форму (три зразки) становить 1,1 кг. Готують тісто нормальної густини, виливають його у форму, попередньо змащену машинним маслом, комірки форми заповняють одночасно. Для видалення бульбашок повітря форму з тістом струшують. Залишки гіпсового тіста знімають лінійкою або ножем. Через 15 5 хв. після закінчення тужавлення зразки виймають з форми і зберігають до випробувань. Через 2 год. після виготовлення за допомогою приладу MИИ-100 (чи аналогічного) визначають межу міцності трьох балочок на згин, завантажуючи балочку по одноточковій схемі (відстань між опорами 100 мм). Одержані шість половинок використовують для визначення межі міцності на стиск на гідравлічному пресі. При цьому зразки розміщують між двома металевими пластинками таким чином, щоб бокові грані балочок, які при виготовленні прилягали до металевих стінок форми, знаходились на площинах пластин, а упори пластин щільно прилягали до торцевої рівної грані балочки.Межу міцності на згин окремих зразків визначають безпосередньо за показами приладу МИИ-100. За межу міцності на згин будівельного гіпсу приймають середнє арифметичне результатів випробувань трьох зразків.
Межа міцності на стиск (МПа) окремого зразка дорівнює:
Rст 10 Р F, (2.1) де Р – руйнівна сила, кН; F =25см2 – площа пластинки.Межу міцності на стиск будівельного гіпсу визначають як середнє арифметичне результатів випробувань шести зразків, відкинувши найбільше і найменше значення.
Марку гіпсу визначають, користуючись наступною таблицею:
| Марка | Rст, МПа, не менше | Rзг, МПа, не менше | Марка | Rст, МПа, не менше | Rзг, МПа, не менше |
| Г-2 | 2 | 1,2 | Г-10 | 10 | 4,5 |
| Г-3 | 3 | 1,8 | Г-13 | 13 | 5,5 |
| Г-4 | 4 | 2 | Г-16 | 16 | 6 |
| Г-5 | 5 | 2,5 | Г-19 | 19 | 6,5 |
| Г-6 | 6 | 3 | Г-22 | 22 | 7 |
| Г-7 | 7 | 3,5 | Г-25 | 25 | 8 |
Завдання 6: визначити марку будівельного гіпсу.
Для визначення марки виготовляють і випробовують за наведеною вище методикою зразки-балочки. Марку гіпсу визначають з урахуванням тонкості помелу та строків тужавлення. Результати випробувань заносять у журнал за наступною формою:
Визначення марки будівельного гіпсу
а). Визначення межі міцності на згин
| Прилад _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ | Схема встановлення зразка | ||
| Показники | № зразка | ||
| 1 | 2 | 3 | |
| Вік зразка, год. Межа міцності на згин, МПа Середнє значення, МПа | |||
б). Визначення межі міцності на стиск
Прилад _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ Робочий діапазон _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _
Висновок: _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _
Завдання 7: дослідити залежність середньої густини, пористості та міцності гіпсових зразків від водогіпсового відношення, а також швидкості проходження ультразвуку від міцності зразків
Для виконання завдання виготовляють 4…5 серій гіпсових зразків (по три зразки в кожній серії) за описаною вище методикою. При цьому водогіпсове відношення змінюють у межах 0,3…0,8. Для кожного зразка визначають середню густину, пористість (прийнявши дійсну густину гіпсу рівною г=2,3 г/см3), швидкість проходження ультразвуку та міцність за описаними вище методиками. Отримані дані заносять до таблиць за наведеною нижче формою. За середніми результатами будують наступні графічні залежності: середньої густини від водогіпсового відношення; пористості від водогіпсового відношення; міцності на стиск від водогіпсового та гіпсоводного відношення; міцності від пористості; міцності від швидкості проходження ультразвуку.За побудованими графіками роблять відповідні висновки.
Визначення впливу водогіпсового відношення на властивості гіпсового каменю
В/Г = _ _ _ _ _ _ Г/В = _ _ _ _ _ _ Гідравлічний прес _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _
Прилад для ультразвукового контролю _ _ _ _ _ _ Акустична база _ _ _ _ _ _
| Показники | Зразки | Середній результат |
| 1 | 2 | 3 |
| Маса, г Об’єм, см3 Середня густина, г/см3 Пористість, % Руйнуюче навантаження, кН Межа міцності на стиск, МПа Час проходження хвилі, мкс Швидкість ультразвуку, м/с |
Побудова графічних залежностей
VузвВисновки: _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _
Д о с л і д 5 . Визначення сумарного вмісту активних
CaO i MgO у повітряному будівельному вапні
Засоби випробування: конічна колба, скляні буси (палички), прилад для титрування, фарфорова ступка з товкачиком, 1Н розчин соляної кислоти, 1 %-ий спиртовий розчин фенолфталеїну, воронка, дистильована вода.
Визначення сумарного вмісту активних CaO + MgO виконують титруванням наважки вапна соляною кислотою HCl до тих пір, поки всі активні частинки лугів CaO + MgO не будуть нейтралізовані кислотою. Для цього негашене грудкове вапно в кількості 4…5 г попередньо розтирають на протязі 5 хв. у ступці. Розтерте вапно в кількості 1 г засипають у конічну колбу ємністю 250 мл, наливають 150 мл дистильованої води, добавляють 3…5 кусочків скляних паличок (довжиною 5…7 мм), закривають скляною воронкою і нагрівають вміст колби на протязі 5…7 хв., не доводячи до кипіння. Після охолодження до 20…30°С в розчин добавляють 2…3 краплі однопроцентного спиртового розчину фенолфталеїну і титрують при постійному збовтуванні розчином 1H HCl до повного обезбарвлення вмісту. Титрування вважають закінченим, якщо через 8 хв. не змінюється колір забарвлення вмісту колби. Титрування проводять повільно, добавляючи кислоту краплями.
Вміст активних CaO + MgO (А) обчислюють за формулою:
А V TCaO 100 , (2.2)mв
де V – об’єм розчину 1Н соляної кислоти, використаний на титрування, мл; TCaO 0.028 – титр 1Н розчину соляної кислоти, г; mв – маса наважки вапна, г.