Фізичні властивості будівельних матеріалів (стр. 8 из 22)

Визначення межі міцності на згин. Випробування проводять на приладі МИИ-100 або аналогічному. Зразки встановлюють на дві опори і завантажують посередині. Опорні і передаючі навантаження елементи повинні мати циліндричну форму і розміщуватись строго паралельно. Зразок розміщують на опорних елементах приладу так, щоб його горизонтальні при виготовленні грані знаходились у вертикальному положенні. Випробовування зразків проводять відповідно до інструкції, яка додається до приладу і згідно вказівок викладача чи лаборанта.

Межу міцності на згин вираховують як середнє арифметичне значення з двох найбільших результатів випробувань трьох зразків.

Визначення межі міцності на стиск. На стиск випробовують шість половинок балочок, отриманих після випробування на згин. Для передачі навантаження на половинки використовують дві пластинки розмірами 40 62,5 мм, виготовлені з нержавіючої сталі (рис. 3.1). Половинку балочРис. 3.1. Схема випробуван- ки розміщують між двома пластинканя зразків-балочок на стиск: ми так, щоб бокові грані, які при виго-

1 – верхня плита преса; 2 – потовлені прилягали до стінок форми,

ловинка балочки; 3 – нижня

плита преса; 4 – пластинки. знаходились на площинах пластинок, а упори пластинок щільно прилягали

до торцевої гладкої поверхні зразків. У такому випадку площа опирання зразків на пластини складає 25 см².

Для визначення межі міцності на стиск використовують прес з граничним навантаженням 200…250 кН. Середня швидкість росту навантаження при проведенні випробувань повинна бути 2

0,5 МПа. Зразок разом з пластинками розміщують на опорній плиті пресу, потім доводять його до руйнування і визначають руйнуюче навантаження за шкалою преса.

Границя міцності на стиск (активність цементу), МПа, дорівнює

R_ст 10 F A , (3.2) де F – руйнуюче навантаження, кН, A – площа стиску, м².

Середнє значення міцності на стиск обчислюють як середнє арифметичне чотирьох найбільших результатів шести випробуваних напівбалочок. Результати досліду записують у робочий журнал. На підставі даних випробувань роблять висновок про марку цементу.

Завдання 6: визначити марку портландцементу.

Для визначення марки виготовляють і випробовують за наведеною вище методикою зразки-балочки. Результати випробувань заносять до журналу за наступною формою:

Визначення марки портландцементу

а). Визначення межі міцності на згин

Прилад _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _	Схема встановлення зразка
Показники	№ зразка
	1	2	3
Вік зразка, діб Межа міцності на згин, МПа Середнє значення, МПа

б). Визначення межі міцності на стиск

Прилад _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ Робочий діапазон _ _ _ _ _ _ _ _ _ _	Схема встановлення зразка
Показники	№ зразка
	1	2	3	4	5	6
Вік зразка, діб Площа стиску, см2 Руйнуюче навантаження, кН Межа міцності на стиск, МПа Середнє значення, МПа

Висновок: _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _

Завдання 7: дослідити вплив на активність цементу різного мінералогічного складу та умов твердіння.

Для виконання завдання за наведеною методикою визначають міцність стандартних цементних зразків різного мінералогічного складу (високоалюмінатного, нормального за вмістом С₃А, шлакопортландцементу та ін.), які тверділи при стандартних та повітряно-сухих умовах та були пропарені за т.зв. нормалізованим режимом. Результати заносять до журналу. Дослідження впливу умов твердіння та мінералогічного складу цементу на його активність

Вид цементу: №1 _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _

№2 _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _

№3 _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _

Режим пропарювання: _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _

Показники	№ зразків
	1	2	3	4	5	6
Цемент №1
Межа міцності на згин, МПа, зразків: Нормального твердіння Повітряно-сухого зберігання Пропарених
	Межа міцності на стиск, МПа, зразків: Нормального твердіння Повітряно-сухого зберігання Пропарених
		Цемент №2
Межа міцності на згин, МПа, зразків: Нормального твердіння Повітряно-сухого зберігання Пропарених
	Межа міцності на стиск, МПа, зразків: Нормального твердіння Повітряно-сухого зберігання Пропарених
		Цемент №3
Межа міцності на згин, МПа, зразків: Нормального твердіння Повітряно-сухого зберігання Пропарених
	Межа міцності на стиск, МПа, зразків: Нормального твердіння Повітряно-сухого зберігання Пропарених

Висновок _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _

Контрольні запитання

1. Навести мінералогічний склад портландцементу і шлакопортландцементу?

2. Перерахувати основні фізико-механічні властивості цементу, навести методику їх визначення та вимоги відповідних стандартів.

3. Що таке тужавлення цементу? Як можна його прискорити або сповільнити?

4. Які добавки-пластифікатори і для чого вводять до складу цементу?

4. ЗАПОВНЮВАЧІ ДЛЯ БЕТОНУ

Л А Б О Р А Т О Р Н А Р О Б О Т А № 4

Якість заповнювачів для важкого бетону

Д о с л і д 1 . Визначення крупності піску і її впливу на пластичність розчину.

Зерновий склад піску для важкого бетону повинен відповідати даним, вказаним у таблиці 4.1. При цьому підраховують тільки зерна, які пройшли через сито з крупними отворами діаметром 5 мм.

4.1. Вимоги до зернового складу дрібного заповнювача

Розмір Отворів контроль- них сит, мм	Повні залишки на контрольних ситах, % за масою, для бетону:
	усіх видів конструкцій, окрім труб	залізобетонних і бетонних труб		гідротехнічного (допускається)
		напірних, ни- зьконапірних	безнапірних
2,5	0…20	10…20	0…20	0…30
1,25	5…45	25…45	10…45	5…55
0,63	20…70	50…70	30…70	20…75
0,315	35…90	70…90	70…90	40…90
0,16	90…100	95…100	90…100	85…100
<0,16	10…0	5…0	10…0	15…0
Модуль Крупності	1,5…3,25	2,5…3,25	2,0…3,25	1,5…3,5

Дослід проводять у наступній послідовності:

з проби пісків різних кар’єрів, просіяних крізь сито з отворами діаметром 5 мм, відбирають наважки (m) по 1000 г і просіюють крізь сита з отворами таких розмірів: 2,5; 1,25; 0,63; 0.315; 0,16 мм;

визначають часткові залишки (m_і) у грамах на кожному ситі, потім часткові залишки (а_і) у % і повні залишки (А_і) у %;

визначають модуль крупності пісків і роблять висновок про крупність піску кожного кар'єру;

придатність пісків за зерновим складом для бетонів визначають побудовою кривих просіювання, які повинні знаходитися в області, встановленій стандартом (част. І, рис. 4.1). Криві просіювання будують за результатами досліду, відкладаючи у масштабі

по осі абсцис розміри отворів контрольних сит у мм, а по осі ординат - повні залишки на контрольних ситах у %;

для кожної проби піску виготовляють цементно-піщані розчини складу Ц:П=1:3 (за масою) при постійному В/Ц. Вимірюють розплив конуса з цементно-піщаним розчином на струшуючому столику після 30 струшувань протягом 30 с. роблять висновок про вплив крупності піску на пластичність розчину;

результати досліду записують у робочий журнал.

Завдання 1: визначити крупність піску.

Завдання виконують за наведеною вище методикою, вихідні дані та результати випробувань для кожного матеріалу заносять в журнал за наступною формою:

Визначення крупності піску Наважка m =_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ г Метод _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _

Розміри отворів сит, мм	mі,г.		ai, %		Ai, %
	№ кар’єра
	1	2	1	2	1	2

Мкр 1 = _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _