Розглянута модель покликана визначити та описати чинники, які впливають на зростання активів недержавних пенсійних фондів. Активи недержавних пенсійних фондів – загальна величина акумульованих всіма фондами внесків учасників.
Для побудови моделі були використані дані Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг та дані Національного Банку України поквартально за період з 2005 року (1 квартал) по 2007 рік (3 квартал) (додаток Д).
В процесі моделювання було відібрано наступні фактори, які можуть впливати на динаміку росту активів недержавних пенсійних фондів: рівень доходів, інфляція, депозити, рівень кредитування населення, інвестиції в основний капітал, чисельність учасників, рівень безробіття, середня зарплата (за видами економічної діяльності) та середня сума внеску учасника НПФ (активи НПФ/к-сть учасників НПФ).
Серед відібраних чинників частина мають прямий, а частина обернений зв'язок з величиною активів НПФ. Очікується, що вплив факторів буде наступний:
- Доходи населення – вплив може бути негативним, оскільки це випливає із залежності розподілу доходу – чим більші доходи, тим більшим є споживання, тим менше залишається в населення коштів для інвестицій.
- Інфляція – даний фактор може мати вплив як прямий, так і обернений. В короткостроковому періоді зростання цін може спричинити збільшення витрат учасника та одночасне зменшення частки, що спрямовується на заощадження. Хоча в довгостроковому періоді ефект може нівелюватися: зарплати з деяким лагом індексуються і відповідно номінально зростає їх розмір та відрахування у фонди.
- Рівень депозитів – має обернену залежність. Депозити є в деякій мірі альтернативою пенсійним заощадженням. Багато банків пропонують ряд довгострокових програм, які орієнтовані на створення клієнтами “довгих грошей”.
- Рівень кредитування – матиме прямий вплив. Населення збільшує витрати, разом з тим залишається більше кошті в для відрахування в пенсійні фонди.
- Інвестиції в основний капітал – може мати як прямий, так і зворотній вплив. Збільшення інвестицій підприємств у виробничі потужності передбачають зростання ефективності процесу виробництва, а отже - продуктивності праці. Вища продуктивність працівників дасть змогу підвищити їхню заробітню плату, відповідно, доходи робітників зростуть. Оскільки в багатьох корпоративних фондах закріплено відрахування до НПФ як частку зарплати, то відрахування до фондів зростуть. В той же час, інвестиції підприємств можуть здійснюватися частково за рахунок стримування росту винагороди працівників.
- Чисельність учасників – має прямий вплив на величину активів. Це пояснюється тим, що при приєднанні до системи нових учасників збільшується кількість щомісячних платежів. На даний час, кількість учасників пенсійних фондів в значній мірі зростає за рахунок приєднання до системи корпоративних клієнтів, тому активи збільшуватимуться.
- Середня заробітна плата (за видами економічної діяльності) – її збільшення дозволить заощаджувати більше та більше відраховувати у фонди.
- Середня сума внеску учасника НПФ – у випадках коли учасники самостійно здійснюють накопичення на рахунках пенсійних внесків, величину платежів вони визначають самостійно. Збільшення величини платежів автоматично збільшує активи ПФ.
В даній роботі була здійснена спроба побудувати модель та визначити вплив основних макроекономічних показників на приріст фінансових активів населення.
В процесі моделювання було досліджено зв'язок вище приведених величин (рис. 3.1):
Рис. 3.1 Попередньо обрані фактори
Дослідивши залежність факторів за допомогою пакета Eviews, було знайдено вплив п’яти факторів на величину активів, решта факторів виявилися несуттєвими. (рис. 3.2) Тому, для спрощення користування моделлю, статистично не значимі фактори були виключені.
Рис. 3.2 Результати моделювання
Найбільше значення для досліджуваного показника мають величина середньої суми внеску учасника НПФ, отже збільшення активів фонду відбувається в значній мірі через зростання середньої суми сплачуваної учасником до пенсійного фонду, також позитивний вплив на динаміку активів НПФ мають інвестиції в основний капітал та кредити в економіку, а доходи мають обернену залежність з досліджуваним показником.
В ході моделювання були отримані такі результати:
- Коефіцієнт детермінації R^2 = 0,99, що означає, що дана модель пояснена на 99%, тобто зміна досліджуваного показника пояснюється на 99% зміною відібраних факторів;
- На основі критерій Фішера модель перевіряється на адекватність, тобто виявляється чи є зв’язок між відібраними факторами та залежною змінною. Критерій Фішера: Prob(F-statistic) = 0,000, що є меншим 10%, тобто модель адекватна;
- Тест Дарбіна-Уотсона (DW) перевіряє модель на відсутність автокореляції першого порядку: значення критерію DW (2,05) трохи перевищує 2, що вказує на відсутність автокореляції.
Далі в ході моделювання було проведено кілька тестів для перевірки даної моделі на адекватність. Сопчатку слід розглянути Ramsey Reset Test, який досліджує модель на стабільність та на специфікацію та перевіряє її на відсутність мультиколінеарності (рис. 3.3).
Рис. 3.3 Дані Ramsey Reset Test
Показник F-statistic є більшим 10% тому модель є стабільною та вірно специфікованою.
Далі слід звернути увагу на White Heterosckedasticity Test, який перевіряє модель на відсутність гетероскедастичності результатів (рис. 3.4).
Рис. 3.4 Дані White Heterosckedasticity Test
В даному випадку p-value даної статистики = 44% , що є більшим 10%, тобто це означає що гетероскедастичність відсутня.
Для перевірки моделі на автокореляцію слід застосувати LM-test (рис. 3.5).
Рис. 3.5 Дані Breusch-Godfrey Serial Correlation LM Test
В даному випадку значення p-value = 60%, тобто автокореляція відсутня.
Результати тестування показали, що дана модель є адекватною та вірно специфікованою, тому на цій основі можна здійснити прогноз на наступний період, тобто на 4 квартал 2007 року.
При побудові прогнозу, були отримані наступні дані (рис. 3.6):
Рис. 3.6 Прогноз активів пенсійних фондів на 4 квартал 2007 року.
Перевірка якості пронозу показує, що: показник MAPE (Mean Abs. Percent Error), який використовується для міри точності прогнозів дорівнює 4,58%, тобто він є меншим 10%, тому слід зазначити що точність прогнозу є досить високою; показник розбіжності Theil Inequality Coefficient дорівнює 0,008%, а для ідеального прогнозування він повинен знаходитись в межах від 0 до 1.
На основі прогнозу було отримане прогнозне значення, яке дорівнює 341(млн. грн.). Порівнявши прогнозоване значення активів пенсійних фондів з реальним, яке дорівнює за даними Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України 278 (млн. грн.), можна зробити висновок, що відхилення прогнозного значення від реального є досить значним. Проте, слід зазначити, що причиною такого відхилення могли стати політична криза та високий показник інфляції за даний період, який спричинив зниження рівня реальних доходів населення. Взагалі інфляція – це ключовий системний ризик для вкладників, які довіряють свої кошти недержавним пенсійним фондам на довгий срок.
Отже, дані дослідження вказують на залежність темпів росту активів недержавних пенсійних фондів від таких макроекономічних показників, як кредити в економіку, рівень доходів та інвестицій в основний капітал.
3.2 Удосконалення державного регулювання
Побудова ефективно функціонуючих недержавних пенсійних фондів в Україні означає створення нового механізму пенсійного забезпечення. Значущість таких фондів визначається їх спроможністю бути суттєвим джерелом підтримки соціальних стандартів та одночасно акумулятором внутрішніх інвестиційних ресурсів для прискореного розвитку національної економіки. Одночасно не в повній мірі сформувалося сприятливе середовище для розвитку недержавних пенсійних фондів в Україні.
Розвиток ринку недержавних пенсійних фондів сповільнюється через недоліки у правовій та регулятивній базі, а також через нестабільне економічне середовище у країні.
Як показує досвід інших ринків, що розвиваються, створення адекватних умов розвитку фондового ринку є надзвичайно важливим для розвитку недержавних пенсійних фондів.
Тому, на сьогоднішній день можна визначити такі головні пріоритети Держфінпослуг щодо подальшого розвитку функціонування недержавних пенсійних фондів в Україні:
- підвищення якості послуг, які надаються пенсійними фондами учасникам ринку. Для цього Держфінпослуг повинна вжити такі системні заходи:
- запровадження системи здійснення оцінки фінансового стану недержавних пенсійних фондів на засадах публічності;
- уніфікація методологій та правил визначення фінансових показників, ведення облікових процедур шляхом внесення відповідних змін до нормативно-правової бази, що регулює діяльність НПФ, насамперед щодо ведення персоніфікованого обліку учасників НПФ, оцінки активів НПФ та складання звітності. Така уніфікація дозволить, по-перше, встановити єдині стандарти щодо облікових та звітних процедур у діяльності НПФ, визначення дохідності активів НПФ; по-друге, зробити прозорим та зрозумілим механізм обліку пенсійних внесків та визначення обсягу накопичень щодо кожного учаснику, в тому числі шляхом встановлення нормативними актами порядку розрахунку такого показника, як чиста вартість одиниці пенсійного внеску;