- підвищення прозорості роботи НПФ та юридичних осіб, які надають їм послуги, шляхом запровадження нових стандартів розкриття інформації про діяльність НПФ з оприлюдненням основних показників діяльності НПФ на базі визначених критеріїв та запровадження спеціального веб-сайту для обов’язкового розміщення такої інформації.
Запровадження зазначених заходів надасть можливість підвищити об’єкивність та відображуваність оцінки фінансового стану недержавних пенсійних фондів, яка базуватиметься на чітких, єдиних для всіх НПФ критеріях.
Крім зазначених вище завдань по збільшенню ефективності функціонування недержавних пенсійних фондів, можна виділити ще такі проблеми та шляхи їх вирішення:
- Рівень інформованості населення про діяльність недержавних пенсійних фондів є дуже низьким - двома найважливішими інформаційними джерелами про пенсійну реформу та недержавне пенсійне забезпечення виступають телебачення та преса. У доповнення до цього керівники підприємств вважають за актуальне проведення на підприємствах спеціальної роз’яснювальної роботи про функціонування системи недержавного пенсійного забезпечення, випуск спеціалізованих видань та проведення спеціалізованих семінарів, так як рівень поінформованості населення складає лише загальне уявлення про пенсійну реформу [6]. Ґрунтовні знання про функціонування нової пенсійної системи мають не більше 20-25% опитаних працівників та керівників підприємств. Існує значна різниця в рівні поінформованості про пенсійну реформу та розумінні її суті між Києвом та всіма іншими регіонами. Поінформованість в Києві є суттєво вищою. Рівень поінформованості регіонів (без Києва) є відносно однорідним. У віковому аспекті спостерігається невелике підвищення рівня інформованості із зростанням віку, за винятком вікової групи 25-35 років, представники якої інформовані дещо вище за інші.
- Загалом, оплата послуг за управління активами в Україні на третьому рівні є вищою, ніж в інших країнах. Рекомендується, щоб Україна розглянула можливість запровадження регресивної шкали для третього рівня на зразок, як пропонується для другого рівня. Проте, результати досліджень по третьому рівню показують, що шкала відсотків з оплати послуг для третього рівня повинна бути в чотири рази вищою, ніж на другому рівні. Виходячи з аналізу третього рівня пенсійної системи, Румунія та Болгарія – це країни, які найбільш схожі на Україну що стосується адміністрування. Плата за адміністрування у цих країнах на третьому рівнї складає 7% від внесків. На сьогодні середня вартість адміністрування пенсійних фондів на третьому рівні в Україні складає між 7% та 8% від внесків. Рекомендується встановити граничний розмір оплати за адміністрування на третьому рівні спочатку на рівні 9% з поступовим зниженням на 0,5% на рік, до тих пір поки він не досягне 5%. На це піде 8 років, протягом яких недержавні пенсійні фонди будуть мати час залучити більше внесків, а адміністратори час для покращення ефективності своєї роботи [6].
- Держфінпослуг не має достатніх повноважень для отримання інформації про осіб, які мають повний контроль в недержавних пенсійних фондах (НПФ). Внаслідок цього, 96 недержавних пенсійних фондів, які наразі функціонують на ринку, недостатньо перевірені регулятором щодо кримінальних даних, а також інформації про економічну і фінансову діяльність цих осіб. На додачу, нагляд за НФП, який здійснює регулятор, зосереджується на контролі за дотриманням ними вимог, однак Комісія не контролює правила і практики корпоративного управління НПФ.
- Держфінпослуг не використовує механізми правозастосування щодо дотримання обмежень на певні види активів з боку НПФ. Саме тому деякі НПФ багато інвестують у національні акції, що є досить ризикованим, зважаючи на низьку ліквідність і недостатню прозорість ринку національних акцій, зокрема з огляду на крадіжки цінних паперів через систему реєстраторів.
- Держфінпослуг не прийняла жодних положень щодо оцінки вартості цінних паперів, які торгуються рідко, що є причиною високої невпевненості щодо вартості портфелів НПФ.
Для того, щоб виправити таку ситуацію, органам влади слід розглянути можливість застосування таких заходів: забезпечення політичної незалежності та фінансової автономії Держфінпослуг; Держфінпослуг слід розробити регуляторну базу і потенціал для нагляду за НПФ на основі оцінки ризиків, а особливу увагу приділити нагляду за правилами і практиками управлінням ризиками НПФ; Держфінпослуг варто здійснювати нагляд за корпоративним управлінням НПФ, зокрема вимагати створення незалежних підрозділів з контролю за дотриманням вимог, підзвітних наглядовим радам; Держфінпослуг слід ухвалити положення про оцінку вартості цінних паперів, які рідко торгуються, у портфелі НПФ. Зазначені шляхи покращення функціонування недержавних пенсійних фондів можна виконувати поетапно (табл. 3.1):
Таблиця 3.1
Запровадження запропонованих заходів по покращенню функціонування недержавних пенсійних фондів
| Завдання | Короткотермінова перспектива | Середньотермінова перспектива | Довготермінова перспектива |
| Розвиток системи добровільних пенсійних внесків | Забезпечити політичну незалежність і фінансову автономію Держфінпослуг | Провести повторне ліцензування всіх НПФ, включно з перевіркою осіб, які мають повний контроль над компаніями | Розробити регуляторну базу і розвинути аналітичний потенціал для здійснення нагляду за НПФ на основі оцінки ризиків у їх діяльності |
| Посилити повноваження з правозастосування департаменту регулювання пенсійних фондів Держфінпослуг | Вимагати створення незалежних підрозділів з контролю за дотриманням вимог недержавними пенсійними фондами | ||
| Виконати заходи щодо удосконалення інфраструктури ринку |
Таким чином, об'єктивний процес розвитку недержавних пенсійних фондів України зумовлює необхідність напрацювання та впровадження цілісного механізму державного регулювання діяльності НПФ, посилення таких його основних напрямів, як створення сприятливого інвестиційного середовища для вкладення їх коштів та сприяння розвитку інфраструктури фінансових ринків. Існування значної кількості невирішених проблем може стати в майбутньому серйозною перешкодою на шляху розвитку існування недержавних пенсійних фондів, якщо у середньостроковій перспективі не буде досягнуто позитивних результатів.
ВИСНОВКИ
Характерною ознакою розвитку ринків фінансових послуг в останні десятиріччя є зростання попиту на послуги з недержавного накопичувального пенсійного забезпечення. З одного боку це зумовлено природною потребою людини здійснювати протягом працездатного віку довгострокові накопичення на старість, з другого – стимулюється розвиток системних відносин на ринку праці, спрямованих на досягнення балансу інтересів сторін щодо розширення системи соціальних гарантій найманих працівників. Накопичені в пенсійних фондах заощадження постійно зростають і вже складають в розвинених країнах суттєву частку інвестиційного потенціалу.
Недержавні пенсійні фонди в кожній країні мають свої особливості, позаяк враховують демографічні, культурні, соціальні, політичні, фінансові фактори. Світовий досвід доводить доцільність і необхідність існування різних інститутів недержавного пенсійного забезпечення.
Завдання забезпечення стабільності функціонування недержавного рівня пенсійної системи само по собі є завданням державного рівня, оскільки можливі проблеми функціонування системи недержавних пенсійних фондів можуть стати чинником дестабілізації як пенсійної системи країни в цілому, так і руйнівним чинником для ринку капіталу та інвестиційних процесів в економіці країни.
Державний нагляд за діяльністю недержавних пенсійних фондів здійснюється досить активно, проте, через те, що пенсійна реформа в Україні була здійснена нещодавно (2004 рік) і через малий досвід функціонування НПФ на ринку ще існують певні недоліки недостатнього їх регулювання.
Участь у недержавних пенсійних фондах має ряд переваг та вигод, якими не можна скористатися при участі у загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванні. Незважаючи на те, що недержавні пенсійні фонди з'явилися на ринку України порівняно недавно, з врахуванням світового досвіду була побудована досить чітка структура їх функціонування, проте ще й досі залишається багато недоліків в розрізі регулювання та ставлення населення до недержавних пенсійних фондів.
Рівень поінформованості про впровадження пенсійної реформи в Україні є досить високим як серед працівників, так і серед керівників, проте у більшості є лише загальне уявлення про пенсійну реформу через нестачу інформації про функціонування системи недержавного пенсійного забезпечення. Загалом ставлення населення до діяльності недержавних пенсійних фондів не є позтивним насамперед через недовіру до них, низьку поінформованість, відсутність доступної інформації про діяльність таких фондів та низький розвиток інфраструктури недержавних пенсійних фондів у регіонах країни.
Незважаючи на те, що система добровільного пенсійного забезпечення в Україні перебуває на початковому етапі розвитку, обсяг активів недержавних пенсійних фондів швидко зростає, однак вони все ще становлять невелику частину фінансової системи України. Протягом останніх двох років НПФ накопичили значний досвід роботи, наявна позитивна динаміка розвитку системи НПЗ за всіма показниками.
Активи пенсійних фондів є не тільки гарантією безбідного життя громадян, вони виконують роль потужного елементу довгострокових інвестицій для економіки держави. Саме тому, темпи їхнього зростання відіграватимуть все більшу роль для економіки держави. Дані дослідження вказують на залежність темпів росту активів недержавних пенсійних фондів від таких макроекономічних показників, як кредити в економіку, рівень доходів та інвестицій в основний капітал. В ході роботи була розроблена економіко-математична модель для прогнозування динаміки зростання активів недержавних пенсійних фондів.