Фінансове забуспечення недержавних пенсійних фондів (стр. 9 из 13)

За результатами 1 півріччя 2007 року лише 1,12% працездатного населенняУкраїни є учасникаминедержавних пенсійних фондів. По відношенню до«середнього класу»,якийза розрахунками досліджень складає 8 – 10% всього населення, частка учасників НПФ складає біля 10-12 %.

Основним фактором формування пенсійних активів у перші роки функціонування залишаються пенсійні внески, сплачені вкладниками до недержавних пенсійних фондів.

Середньомісячні внески у січні – липні 2007 року на користь учасників, сплачених вкладниками корпоративних НПФ, у середньому становили 982,36 грн., що складає 12,9% від середньомісячної заробітної плати одного штатного працівника. У більшості корпоративних фондів ця сума частково сплачується за рахунок коштів роботодавця і частково за рахунок самого учасника.

Вкладниками професійних НПФ на користь одного учасника сплачується 62,55 грн. або0,8% середньомісячної заробітної плати, для відкритих НПФ – 220,23 грн. або 2,9%. Разом з тим, найбільша питома вага по сплаті внесків належить саме вкладникам відкритих пенсійних фондів, а саме 66,9% пенсійних внесків. Питома вага пенсійного внеску у загальній частині доходів населення на сьогодні не перевищує 4,3%.

Простежується зв'язок між збільшенням розміру пенсійних відрахувань та зростанням загального достатку населення. Низький рівень доходів населення негативно впливає на його участь в системі недержавного пенсійного забезпечення.

В цілому сукупні активи НПФ, які спрямовуються на інвестування хоча і збільшилися за останній рік майже в 2 рази, проте склали станом на 01.07.07 лише 185,2 млн. грн. Враховуючи, що інвестиції в основний капітал у 2006 році склали 125 254 млн. грн., можливо зробити висновок, що активи недержавних пенсійних фондів поки що не мають вирішального впливу на інвестиційний клімат в Україні. Для порівняння, кредити банків в інвестиційну діяльність в 2006 році склали 19 406 млн. грн.

З метою захисту пенсійних активів на законодавчому рівні встановлені вимоги до напрямків інвестування пенсійних активів та загальні обмеження за окремими напрямками.

Враховуючи необхідність часу для акумулювання активів в обсягах, які дають можливість диверсифікації інвестування, вимоги законодавства до складу та структури активів застосовуються до недержавних пенсійних фондів лише після 18 місяців з дати реєстрації НПФ. Таким чином, вимоги законодавства щодо структури активів перших, внесених до Державного реєстру фінансових установ, почали застосовуватися лише наприкінці 2006 року.

В той же час, аналіз даних щодо диверсифікації активів свідчить, що частина фондів і після 18 місяців роботи не виконали вимоги щодо диверсифікації своїх активів або внаслідок неефективної діяльності рад фондів щодо здійснення контролю за інвестиційною політикою фонду, або за діяльністю осіб, що здійснюють управління активами фонду (додаток В).

Наведені дані показують, що НПФ вкладають дуже недостатні кошти у внутрішні державні боргові зобов’язання (1,2%). Для порівняння, в Угорщині більше 70%, в Болгарії та Польщі – біля 50%. Така ситуація пов’язана з низькою доходністю українських державних цінних паперів, яка не перекриває рівень інфляції в Україні. Причиною такої ситуації є недостатньо розвинутий ринок державних боргових інструментів та низька дохідність державних цінних паперів.

Недержавні пенсійні фонди не інвестують в іноземні активи фактично через недоліки вітчизняного законодавства. Інвестиції у високоякісні та ліквідні іноземні цінні папери з належно встановленою ціною можуть істотно поліпшити співвідношення між ризиками та прибутками українських НПФ. Водночас, макроекономічні наслідки потенційного відпливу капіталу залишатимуться дуже незначними протягом найближчих років, оскільки розміри НПФ є відносно невеликими порівняно з рештою фінансової системи.

НПФ переважно інвестують в облігації українських підприємств; значну частку інвестиційного портфеля НПФ становлять також банківські депозити. Відсутність можливостей інвестувати в державні облігації та іноземні цінні папери, а також обмежена ліквідність місцевих акцій змушує українські НПФ вкладати кошти в облігації українських підприємств та банківські депозити. Було навіть порушено загальне граничне обмеження, накладене законодавством на інвестиції в облігації українських підприємств. Зважаючи на (велику) кількість таких облігацій і (малу) кількість трансакцій на неліквідних ринках, НПФ стикаються з високим ризиком, пов’язаним з українськими емітентами корпоративних облігацій. Отож, значна частина інвестиційного портфеля НПФ складається з цінних паперів, які можуть мати невідповідні ціни.

Як вже було зазначено, чинне українське законодавство передбачає обмеження щодо інвестування активів пенсійних фондів у різні фінансові інструменти. Зокрема, в акції можна інвестувати не більше 40% активів, аналогічна межа існує і щодо інвестування у корпоративні облігації. Разом із тим у більшості розвинених країн не існує обмежень щодо інвестування активів пенсійних фондів в акції і корпоративні облігації. Певні обмеження застосовуються щодо цінних паперів, не включених до лістингу фондових бірж. Цінні папери, які котируються на фондових майданчиках, в усьому світі вважаються надійними фінансовими інструментами, а діяльність їх емітентів є досить прозорою [20].

Таким чином, протягом всього періоду відстежується тенденція до постійного зростання як кількості НПФ та інфраструктури, що їх обслуговує так і вкладників та учасників НПФ, а також обсягів вкладень в НПФ (рис. 2.12) [31]. За минулий рік кількість недержавних пенсійних фондів збільшилася зі 79 до 96, адміністраторів НПФ – із 41 до 50.

Рис. 2.12. Динаміка зростання кількості НПФ та активів НПФ за 2005-2007 рр.

Кількість НПФ з активами більше 10 млн. гривень склала 10 (з них 7 -відкритих, 2 - корпоративних и 1 - професійний). В Україні спостерігається швидкий вихід на ринок новостворених НПФ. При цьому не приділяється належної уваги грошовим внескам до пенсійних фондів. В інших країнах не відбувалося такого розвитку пенсійних фондів з відносно великою кількістю учасників і близькими до нуля активами.

Активи НПФ, якими управляють КУА, вимірюються значно меншими значеннями: станом на кінець третього кварталу 2007 року активи НПФ в управлінні КУА складали 213,4 млн. грн. Найбільше коштів акумулювали відкриті фонди – понад 118 млн. грн або 55,5% загальної вартості активів НПФ (рис. 2.13).

Рис. 2.13. Структура активів НПФ у розрізі видів фондів станом на 3 квартал 20007 року

Середня доходність пенсійних активів зменшилась і склала 16,1% проти 17, 1 % у 2006 році. Зниження доходності пенсійних активів у 2007 році обумовлене складною ситуацією на фондовому ринку в цілому та частково - запровадженням обмежень щодо інвестування пенсійних активів у цінні папери з боку ДКЦПФР. Крім того, на це мало вплив і зниження ставок по депозитних вкладах у банках (депозити складають значний відсоток в інвестиційних портфелях недержавних пенсійних фондів).119 74381 975,8

Витрати, які відшкодовуються за рахунок пенсійних фондів за І півріччя 2007 року склали 11,4 млн. грн. або 5,7 від загальної суми активів, з них 6 млн. грн. або 53% витрат припадає на оплату послуг адміністратора. 3,7 млн. грн. або 32% припадає на оплату послуг КУА, 0,27 млн. грн. або2% – на оплату послуг банка-зберігача.

Рис. 2.14. Структура витрат НПФ

Наскільки успішно буде надалі просуватися пенсійна реформа та розвиватися ринок пенсійних послуг, залежить від позиції керівників підприємств та установ, їх розуміння можливостей, які надає їм та їх трудовим колективам нова пенсійна система.

Таким чином, система добровільного пенсійного забезпечення в Україні перебуває на початковому етапі розвитку. Обсяг активів недержавних пенсійних фондів швидко зростає, однак вони все ще становлять невелику частину фінансової системи України. Протягом останніх двох років НПФ накопичили значний досвід роботи, наявна позитивна динаміка розвитку системи НПЗ за всіма показниками (додаток Г).

Досягнення оптимального для учасників пенсійних фондів співвідношення між рівнями ризиків та прибутковістю в інвестиційних портфелях НПФ ускладнюється недостатнім розвитком ринків капіталу в Україні та тим, що законодавче регулювання операцій з іноземною валютою перешкоджає закордонним інвестиціям НПФ у безпечніші інструменти, які перебувають в обігу на розвинутих, ліквідних іноземних ринках. Як наслідок, НПФ вимушені інвестувати активи в інструменти, що характеризуються вищим ризиком – переважно у внутрішні корпоративні облігації. Набуття населенням позитивного досвіду вкладення коштів у фонди сприятиме розвитку недержавного пенсійного забезпечення, практиці та довірі до довгострокового інвестування у недержавні пенсійні фонди.

РОЗДІЛ 3. НАПРЯМИ УДОСКОНАЛЕННЯ ФІНАНСОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

3.1 Оптимізація джерел НПФ

Недержавні пенсійні фонди є явище порівняно новим для України, проте в світі практика акумулювання доходів за допомогою пенсійних інститутів має багату історію, яка засвідчує ефективність та перспективність застосування даної системи соціального страхування.

Розвиток пенсійних фондів залежить від виконання поточних зобов’язань по нарахуванню та виплаті пенсії, збереження та примноження пенсійних нагромаджень.

Активи пенсійних фондів є не тільки гарантією безбідного життя громадян, вони виконують роль потужного елементу довгострокових інвестицій для економіки держави. Саме тому, темпи їхнього зростання відіграватимуть все більшу роль для економіки держави.