Смекни!
smekni.com

Підвищення економічних показників державного підприємства (стр. 8 из 16)

3) Внутрішня ставка (норма) доходності (IRR). Показник внутрішньої норми дохідності характеризує максимально прийнятний відносний рівень витрат, які можуть бути здійснені при реалізації певного проекту. Показник, що визначає відносний рівень цих витрат, називається вартістю авансованого капіталу, абоWACC. Відомо, що при фінансуванні проекту з різноманітних джерел цей показник визначається за формулою середньої арифметичної зваженої.

Отже, значення

показує верхню межу допустимого рівня дисконтної ставки, перевищення якої робить проект збитковим.

Розрахувати

— означає знайти таку дисконтну ставку, за якої
дорівнює нулеві. Зміст цього показника полягає в тому, що інвестору необхідно порівняти отримане значення
з ціною джерел фінансових ресурсів певного інвестиційного проекту.

Для визначення

спочатку знаходять такі два значення ставки дисконтування
, щоб в інтервалі
функція
змінювала своє значення з "+" на "-" або з "-" на "+".

Далі обчислення

інвестиційного проекту здійснюється за формулою:

(1.4)

де

— значення табульованої ставки дисконтування, за якої
;
— значення табульованої ставки дисконтування, за якої
.

Точність обчислення

обернена довжині інтервалу
, тому найкраща апроксимація досягається у випадку, коли довжина інтервалу береться мінімальною.

Отримане значення внутрішньої норми дохідності порівнюється із середньозваженою вартістю капіталу, і проект приймається до реалізації з погляду фінансової ефективності, якщо

.

Необхідно зазначити, що показник ІRR має окремі недоліки,внаслідок яких його використання для оцінювання ефективності проектів може призвести до прийняття неправильного рішення:

- критерій

зовсім не придатний для аналізу неординарних інвестиційних потоків(тобто коли відплив і приплив капіталу чергуються);

- критерій

не дає можливості розрізняти ситуації, коли пріоритетність проектів змінюється залежно від ставки дисконтування;

- метод

не дає змогу використовувати різні ставки дисконтування до різних періодів реалізації проекту;

- за певних умов можна одержати неоднозначні результати при розрахунку;

- не завжди можливий вибір проектів, які максимізують вартість підприємства.

Основні показники оцінки ефективності реальних інвестиційних проектів, що визначаються на основі статичних методів розрахунку також в свою чергу поділяються на:

1) Кількісні показники:

- Індекс(коефіцієнт) рентабельності (РІ)

- Період окупності недисконтований (РР)

- Коефіцієнт ефективності

2) Приведені показники:

- Мінімум приведених витрат

- Максимум приведеного прибутку.

Серед традиційних показників найбільшого розповсюдження набули: коефіцієнт ефективності (відношення середньорічної суми прибутку до обсягів інвестиційних витрат) і період окупності (зворотний до нього показник).

Незважаючи на простоту розрахунку обидва ці показники мають суттєві недоліки. По-перше, вони не враховують фактор часу.У результаті цього при розрахунку як коефіцієнта ефективності, так і періоду окупності визначаються пропорції за явно незіставними величинами - сумою інвестованих коштів у теперішній вартості і очікуваним прибутком у майбутній вартості. Враховуючи те, що розрив у часі між вкладенням коштів і одержанням майбутніх вигод може бути значним, на таке порівняння суттєвий вплив може мати інфляція, інші види інвестиційного ризику.

Другим недоліком зазначених традиційних методів розрахунку ефективності капітальних вкладень є те, що за основний критерій повернення інвесторові вкладеного капіталу береться тільки сума прибутку. Особливе трактування у минулі часи поняття амортизації (як способу акумулювання коштів для майбутнього відтворення зношених об'єктів) не дозволяло зараховувати до грошового потоку амортизаційні відрахування [14, стр. 246].

Ряд економістів йнадалівідстоюютьпозиціющодооцінки ефективності інвестицій за такими традиційними методами, як мінімум приведених витрат або максимум приведеного прибутку [4,стр.330]. Показник мінімуму приведених затрат розраховується за формулою:

(1.5)

де

- поточні витрати;

- капітальні вкладення(інвестиції);

- нормативний коефіцієнт ефективності капіталовкладень.

Довгий час даний показник був одним з основних критеріїв оцінки ефективності при прийнятті інвестиційних рішень. Він відігравав суттєву роль в умовахплановоїекономіки, де оцінкаприбутковостіне мала пріоритетів [15 стр. 247].

2.3 Обґрунтування необхідності здійснення реального інвестиційного проекту на державному підприємстві «Дніпропетровські магістральні електричні мережі»

З метою поліпшення надійності енергопостачання, передбачена реконструкція електропідстанції ДнМЕМ – «ДДЗ-330 кВ). Роботи з реконструкції планується здійснити за рахунок кредиту наданого Світовим Банком. Роботи з реконструкції підстанцій є вкрай необхідними. При реконструкції, крім заміни застарілого обладнання, передбачається зміна існуючої схеми підключення автотрансформаторів, що зробить останню більш "гнучкою" та надійною в експлуатації, ремонтних та аварійних режимах. Заміна всіх встановлених повітряних вимикачів на повітряні та більш сучасні елегазові надасть можливість відмовитися від повітроприготувального господарства, в т.ч. компресорного устаткування, що суттєво приведе до економії витрат електричної енергії на власні потреби підстанцій, значному зниженню затрат на ремонтно-експлуатаційне обслуговування, запасні частини та матеріали до них. Та саме головне при цьому ліквідується низка факторів негативного впливу на навколишнє середовище, такі як: забруднення території компресорним маслом, вібраційний та шумовий ефекти, до речі гучність "хлопків" при відключенні повітряних вимикачів сягає понад 140 децибел. Крім цього значно поліпшується безпека обслуговуючого персоналу.

2.3.1 Стратегія інвестиційного розвитку ДнМЕМ

Стратегія інвестиційного розвитку Дніпропетровських магістральних електричних мереж на 2008 рік визначається в основному згідно технічного стану і характеристик енергетичного обладнання підприємства і спрямована, в першу чергу, на забезпечення якісною електроенергією споживачів, покращення технічного стану електричних мереж та зниження технологічних втрат електричної енергії.

Також, особлива увага у даній стратегії відводиться автоматизації управління об’єктами електричних мереж, забезпечення їх необхідними каналами зв’язку для потреб оперативно-диспетчерського і виробничо-господарського управління, каналами системної автоматики і релейного захисту, телемеханіки, інформаційних технологій для диспетчерського контролю устаткування, технологічного контролю споживання електроенергії і необхідності управління комутаційним устаткуванням.

Немаловажним фактором впровадження об’ємів інвестиційної програми є те, що відсоток зносу основних фондів на поточний час складає – 59%.

На 2008 рік інвестиції на розвиток Дніпропетровських магістральних електричних мереж передбачається в сумі – 26590 тис. грн., в т.ч. за рахунок Світового банку реконструкції та розвитку (СБРР) – 24862 тис.грн. та за рахунок власного доходу компанії – 1728 тис грн., і спрямувати їх в наступних відсотках (від загальної суми інвестицій):

1. Технічний розвиток (переозброєння),

модернізація та будівництво електричних мереж та обладнання94,53%

2. Впровадження та розвиток системи зв’язку та телекомунікацій.1,04%

3. Модернізація транспортних засобів і спец механізмів.0,69%

4. Інше (розвиток виробничих баз).3,74%