За цей же період значно зросла кількість газифікованих міст республіки, розширилась сфера застосування природного газу. Видобуток газу збільшився з 1,5 млрд. му 1950 р. до 60,9 млрд. м3 у 1970 p., або більше ніж в 40 разів.
Найбільший обсяг видобутку газу був досягнутий у 1975 р. — 68,7 млрд. м3. У наступний період після 1975 р. мала місце тенденція зниження видобутку газу в Україні, який зараз становить близько 17 млрд. м3 за рік (табл. 12). Разом зі зниженням видобутку газу в Україні, починаючи з 1991 p., спостерігається зменшення споживання газу, що пов'язано із загальним спадом в промисловому і сільськогосподарському виробництві.
ВИДОБУТОК ПРИРОДНОГО ГАЗУ ПО НАФТОГАЗОНОСНИХ РЕГІОНАХ УКРАЇНИ у 1990—1997 рр
| Регіон | 1990 | 1991 | 1992 | 1993 | 1994 | 1995 | 1996 | 1997 |
| Східний | 25,1 | 21,7 | 18,8 | 17,1 | 16,1 | 15,7 | 15,7 | 15,4 |
| Західний | 1,2 | 1,0 | 0,8 | 0,8 | 0,9 | 1,1 | 1,3 | 1,3 |
| Південний | 0,6 | 0,5 | 0,5 | 0,5 | 0,6 | 0,7 | 0,7 | 0,7 |
| Україна — разом | 26,9 | 23,2 | 19,8 | 18,4 | 17,6 | 17,5 | 17,7 | 17,4 |
* За даними Державного геологічного підприємства ГЕО. 1НФОРМ.
У межах України зараз виділяється дев'ять нафтогазоносних областей, розміщення яких дозволяє об'єднати їх в три нафтогазоносні регіони: Східний — Дніпровсько-Донецька газонафтонос-на область; Західний — Передкарпатська, Складчаті Карпати, Закарпатська і Волино-Подільська та Південний — Переддобруджинська, Причорноморсько-Кримська, Індоло-Кубанська, Азово-Березансь-ка область.
При цьому Східний регіон охоплює Сумську, Полтавську, Харківську, Дніпропетровську, Донецьку, Луганську і Чернігівську області; Західний — Волинську, Львівську, Івано-Франківську, Чернівецьку і Закарпатську області; Південний—Запорізьку і Херсонську області, а також Автономну Республіку Крим.
Запаси природного газу категорій А+В+Qстаном на 01.01.1998 р. становлять 1098,4 млрд. м3, категорії С2 — 331,3 млрд. м3 (табл. 13).
Запаси газу категорій А +В + СІ + СІ зосереджені переважно у Східному нафтогазоносному регіоні і сягають майже 82% від загальних запасів цих категорій в цілому по Україні. Відповідно на цей регіон припадає і найбільша питома вага видобутку газу в державі (88%).
Крім цього, Україна станом на 01.01.1998 р. має перспективні ресурси (Сз) — 711,89 млрд. м3, прогнозні ресурси (ДІ + Д2) — 2651,79млрд. м3.
РОЗМІЩЕННЯ ЗАПАСІВ ПРИРОДНОГО ГАЗУ ПО НАФТОГАЗОНОСНИХ РЕГІОНАХ УКРАЇНИ
на 01.01.1998 p., млрд. м3 *
| Регіон | Кількість родовищ | Запаси газу по категоріях | Забалансовані запаси | ||||
| А+В+СІ | С-, | усього | % | ||||
| усього | % | усього | % | ||||
| Східний | 155 | 921,9 | 84,0 | 245,1 | 74,0 | 2,8 | 96,6 |
| Західний | 60 | 118,2 | 11,0 | 27,2 | 8,0 | — | — |
| Південний | 26 | 58,3 | 5,0 | 59,0 | 18,0 | 0,1 | 3,4 |
| Україна — разом | 241 | 1098,4 | 100,0 | 331,3 | 100,0 | 2,9 | 100,0 |
* За даними Державного геологічного підприємства ГЕО. ІНФОРМ.
Забезпеченість споживання газу за рахунок власного видобутку в останні роки становить 21—22% (табл. 14). До того ж спостерігається тенденція до зростання цього показника. Це пов'язано в першу чергу з тим, що темпи скорочення потреб у природному газі дещо випереджають темпи спаду його виробництва. Частка газу, якого не вистачає Україні (а це становить майже 80%), імпортується з Росії та Туркменистану.
Найбільша частка газоспоживання в Україні припадає на промислово розвинутий Східний регіон — майже 62%, на Західний і Південний регіони — відповідно 32 та 6% загальної потреби в газі. При цьому у промисловості використовується майже половина спожитого в державі газу, близько 30% газу витрачається на потреби енергетики, 18% — в комунально-побутовому секторі.
ЗАБЕЗПЕЧЕНІСТЬ СПОЖИВАННЯ ГАЗУ В УКРАЇНІ ЗА РАХУНОК ВЛАСНОГО ВИРОБНИЦТВА у 1990—1997 pp.*
| 1990 | 1991 | 1992 | 1993 | 1994 | 1995 | 1996 | 1997 | |
| Видобуток газу (включаючи супутний), млрд. м3 | 26,1 | 24,4 | 20,9 | 19,2 | 18,3 | 18,2 | 18,4 | 18,1 |
| Споживання газу, млрд. м3 | 112,0 | 111,3 | 114,1 | 102,8 | 92,4 | 85,4 | 86,0 | 81,3 |
| Забезпеченість споживання газу за рахунок власного виробництва, % | 25,0 | 21,9 | 18,3 | 18,8 | 19,8 | 21,3 | 21,4 | 22,3 |
* За даними Держкомстату України.
Для вирішення сезонної нерівномірності газоспоживання особливе значення мають підземні газосховища (ПГС). В Україні зараз експлуатуються 13 газосховищ з проектним обсягом 62,4 млрд. м3. Використовуються ці сховища для підвищення надійності забезпечення газом споживачів в екстремальних ситуаціях. При цьому питома вага ПГС, розміщених на сході України, становить 17,3%, на заході — 76,3%, на півдні — 6,4%.
Нерівномірність розміщення ПГС, а також відсутність гарантій стабільного постачання газу в Україну викликає необхідність збільшення обсягів резервування газу на сході та півдні України.
Завдяки відкриттю великих газових родовищ на сході України, в Оренбурзькій та Тюменській областях, на Північному Кавказі і в Середній Азії широкого розвитку набув магістральний трубопровідний транспорт. Газопровідний транспорт України розвивався як складова частина єдиної газопостачальної системи колишнього СРСР. Функціонуюча сьогодні система газопроводів України забезпечує поставку газу усім споживачам та на експорт. Загальна протяжність газопроводів у межах України досягла майже 35 тис. км. До основних магістральних газопроводів слід віднести такі, як: Уренгой—Помари — Ужгород; Острогожськ — Шебелинка; Шебелинка — Дніпропетровськ; Кривий Ріг — Ізмаїл; Шебелинка — Полтава — Київ; Дашава — Київ; «Союз» та ряд ін. Пропускна здатність усіх газопроводів, що входять на територію України з Росії, становить понад 2000 млрд. м газу. Через територію України здійснюється транзит газу на експорт з Росії у Європу (в середньому понад 100 млрд. м~ за рік). Характеристики основних магістральних газопроводів України наведено в табл. 15.
Перспективи розвитку газової промисловості України пов'язані з розширенням геолого-пошукових робіт, збільшенням обсягів пошукового буріння та прискоренням промислового освоєння відкритих родовищ. Поряд з цим слід широко впроваджувати досягнення науково-технічного прогресу, зокрема новітніх технологій і техніки.
Екологічні проблеми в газовій промисловості мають свою специфіку, яка визначається в основному відчуженням та забрудненням земель в районах промислової експлуатації газових родовищ та проведенням геолого-пошукових робіт на нафту й газ. Щодо використання природного газу в різних секторах економіки та галузях народного господарства, то цей вид ресурсу є найбільш екологічно чистим порівняно з такими енергетичними ресурсами, як вугілля, мазут, торф.
ХАРАКТЕРИСТИКА ОСНОВНИХ МАГІСТРАЛЬНИХ ГАЗОПРОВОДІВ УКРАЇНИ
| Газопровід | Діаметр, мм | Пропускна здатність, млрд. м3/рік | Протяжність, KM |
| Шебелинка — Дніпропетровськ | 33,9 | ||
| І нитка | 700 | 200 | |
| IIнитка | 800 | 193 | |
| IIIнитка | 1000 | 200 | |
| IVнитка | 1200 | 200 | |
| Дніпропетровськ — Кривий Ріг | 22,7 | ||
| І нитка | 700 | 129 | |
| IIнитка | 1000 | *29 | |
| IIIнитка | 1200 | 129 | |
| Кривий Ріг — Ізмаїл | 7,3 | ||
| І нитка | 700/1000 | 583 | |
| IIнитка | 1000/800 | 583 | |
| Таганрог-Маріуполь | 5,3 | ||
| І нитка | 500 | 56 | |
| IIнитка | 700 | 59 | |
| IIIнитка | 1000 | 61 | |
| Херсон — Крим | 700 | 3,0 | 114 |
| Шебелинка — Диканька — Киш | 26,5 | ||
| І нитка | 1200 | 478 | |
| IIнитка | 1000 | 478 | |
| IIIнитка | 700 | 550 | |
| «Союз» (Оренбург — Західний кордон) | 1400 | 26,0 | 1532 |
| Уренгой — Ужгород | 1400 | 28,0 | 1146 |
| Уренгой — Помари — Ужгород | 1400 | 28,0 | 1136 |
| Торжок — Долина | 1400 | 27,0 | 673 |
6. РОЛЬ ЕЛЕКТРОЕНЕРГЕТИКИ В ГОСПОДАРСЬКОМУ КОМПЛЕКСІ УКРАЇНИ ТА ОСОБЛИВОСТІ ЇЇ РОЗМІЩЕННЯ
Важлива роль енергетики у розвитку народного господарства визначається тим, що будь-який виробничий процес чи будь-який вид обслуговування населення пов'язаний з використанням енергії.
В процесі розвитку продуктивних сил безперервно змінюються і вдосконалюються джерела та види споживаної енергії. У далекому минулому енергетичною базою виробництва була мускульна сила людей, яку доповнювали силою тварин, води та вітру. З відкриттям енергії пари пов'язана промислова революція XVIIIст., наступний технічний прогрес виробництва і зростання продуктивності праці. Енергетичною основою розвитку продуктивних сил на сучасному етапі технічного прогресу є електрична енергія. Застосування електроенергії дало змогу просторово роз'єднати робочі машини і первинні генератори, відокремити місце виробництва енергії від її споживачів. В результаті виробництво енергії, її передача і розподіл відокремились у самостійну галузь — електроенергетику, а споживачі енергії розосередились по різних галузях промисловості і народного господарства. Це відкрило простір для концентрації виробництва в різних галузях і розміщення виробництва на відстані від енергетичних джерел.