Смекни!
smekni.com

Паливно-енергетичний комлекс України (стр. 6 из 8)

Електроенергетика є високомеханізованою галуззю промисло­вості. У зв'язку з цим в затратах на виробництво енергії відносно мала питома вага заробітної плати. Разом з тим високий техніч­ний рівень обумовлює високу кваліфікацію робітників та інженер­но-технічного персоналу.

Таким чином, електроенергетика є провідною галуззю промис­ловості, а використання її продукції — електричної енергії — за­безпечує підвищення технічної озброєності і зростання продук­тивності праці.

Створення матеріально-технічної бази існування будь-якого суспільства нерозривно пов'язане з електрифікацією і вдоскона­ленням на цій основі техніки, технології і організації виробництва. У промисловості електроенергія використовується на здійснення силових, теплових, електрохімічних процесів та на освітлення.

Великий економічний ефект дає електрифікація транспорту і сільського господарства. Перехід на електротягу дозволяє збіль­шити вагу та швидкість руху поїздів. В сільському господарстві електрифікація є основою його комплексної механізації, покра­щання умов праці і побуту.

Умови і фактори розміщення об'єктів електроенергетики за­лежно від типу генеруючих потужностей та напруги передачі електроенергії різні.

Район розміщення теплової електростанції і її потужність по­винні визначатися з урахуванням розвитку електроспоживання, наявності паливних ресурсів та відомостей щодо гідрології райо­нів. Варіант розміщення електростанції вибирається після прове­дених порівняльних розрахунків вартості перевезення палива та передачі електроенергії в район споживання. При виборі конкретного місця будівництва ТЕС, яка працює на твердому паливі, по­винна враховуватись можливість збільшення вантажопотоків по залізницях та водних шляхах сполучень. Для електростанції на рідкому чи газоподібному паливі враховується розвиток трубопро­відного транспорту. При виборі місця будівництва уточнюється можлива остаточна потужність електростанції щодо водопостачан­ня, паливопостачання та генерального плану розміщення об'єкта.

Теплові електростанції розміщуються, як правило, з орієнтаці­єю на наявність великих запасів дешевих паливно-енергетичних ресурсів та потужного споживача.

Площадки для розміщення ТЕС необхідно вибирати з ураху­ванням таких вимог:

• електростанції повинні бути максимально наближені до джерел палива і водопостачання, споживача енергії і під'їзних шляхів;

• рівень ґрунтових вод має бути нижче глибини підвалів, останні не повинні затоплюватися паводковими водами;

• не можна розташовувати станції над заляганням корисних копалин, а також на зсувних ділянках;

• ухил площадки розміщення не повинен перевищувати — 0,5°—1°;

• електростанції повинні розміщатися поблизу населеного пункту з урахуванням санітарної зони;

• шлако- і золовідвали повинні розміщатися на негожих зе­мельних ділянках, якомога ближче до площадки електростанції.

Теплові атомні станції, враховуючи великі обсяги споживання води, слід розміщувати поблизу водних об'єктів. Крім цього, атомні станції повинні будуватися на значній відстані від великих міст. ГЕС та ГАЕС розміщуються біля водних об'єктів з мі­німальним затопленням земель під водосховища.

Одним з важливих факторів розміщення об'єктів електроенергетики є екологічна безпека, додержання санітарних норм і міні­мізація екологічних втрат як при будівництві, так і при експлуатації об'єкта.

Нині в Україні експлуатуються три типи генеруючих потуж­ностей: теплові (паротурбінні та дизельні), гідравлічні (гідроелект­ростанції, гідроакумулюючі станції) та атомні.

Сумарна встановлена потужність електростанцій України на 1.01.1998 р. становила 51,87 млн. кВт, у тому числі за типами: теплові — 31,72 млн. кВт (61,2%), атомні — 12,82 млн. кВт (24,7%), ГЕС + ГАЕС — 4,69 млн. кВт (9,0%) і блок-станції про­мислових підприємств — 2,64 млн. кВт (5,1%).

Електростанціями України в 1998 р. було вироблено 172 млрд. кВт - год. електроенергії, у тому числі більше половини — на тепло­вих, близько 40% — на атомних і майже 4% — на гідроелектростан­ціях. Загальний спад виробництва електроенергії за 1991—1997 pp. складає 122,0 млрд. кВт - год. Він був спричинений переважно за­гальним зниженням споживання електроенергії галузями народного господарства (особливо в промисловості), скороченням експорту та гострою нестачею паливних ресурсів для електростанцій.

В таблицях 16 і 17 наведено дані про виробництво електро­енергії на існуючих типах електростанцій об'єднаної енергетич­ної системи України у 1990, 1995 і 1998 pp. та його розподіл по областях в регіонах.

Таблиця 11

ВИРОБНИЦТВО ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЇ ОБ'ЄДНАНОЮ ЕНЕРГЕТИЧНОЮ СИСТЕМОЮ УКРАЇНИ

у 1990,1995 та 1998 pp., млрд. кВт • год.*

1990 1995 1998
Всі електростанції системи 296,3 192,6 172,0
у тому числі: АЕС 76,2 70,5 75,2
ТЕС 201,7 104.1 77,4
ГЕС + ГАЕС 10,7 10,1 15,9
Промстанції 7,7 7,9 3,5

* За даними Міністерства енергетики України.

Таблиця 12

ВИРОБНИЦТВО ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЇ ПО ОБЛАСТЯХ УКРАЇНИ

у 1995—1997 pp., млрд. кВт год.'

1995 1996 1997
Україна 192,6 183,0 178,0
Донецький 39,6 34,9 29,9
Донецька 34,8 30,1 25,0
Луганська 4,8 4,8 4,9
Придніпровський 58,1 64,3 62,8
Дніпропетровська 19,9 16,4 14,6
Запорізька 36,5 46,5 46,5
Кіровоградська 1,7 1,4 1,7
Східний 13,4 9,6 11,0
Полтавська 1,4 1,4 1,3
1995 1996 1997
Сумська 0,6 0,7 0,6
Харківська 11,4 7,5 9,1
Центральний 21,1 20,2 12,7
Київська 19,1 18,4 10,9
Черкаська 2,0 1,8 1,8
Поліський 13,1 13,9 14,7
Волинська 0,5 0,2 0,2
Житомирська 0,2 0,2 0,2
Рівненська 11,5 12,2 12,8
Чернігівська 0,9 1,3 1,5
Подільський 13,0 9,3 12,3
Вінницька 6,4 3,7 5,0
Тернопільська 0,3 0,4 0,4
Хмельницька 6,3 5,2 6,9
Причорноморський 19,9 19,9 23,1
Автон. Респ. Крим 0,6 0,6 0,6
Миколаївська 17,3 17,4 20,5
Одеська 0,3 0,4 0,3
Херсонська 1,7 1,5 1,7
Карпатський 14,4 10,9 11,5
Закарпатська 0,2 0,3 0,4
Львівська 3,0 2,3 2,6
Івано-Франківська 10,3 7,4 7,6
Чернівецька 0,9 0,9 0,9

Розраховано за даними Держкомстату України.

Обсяги споживання електроенергії за останні роки також різко скоротилися. У 1997 р. всіма галузями народного господарства було спожито близько 178,0 млрд. кВт • год, що на 92,0 млрд. кВт. • год менше, ніж у 1990 р.

Значно змінилась і структура споживання: особливо зменши­лась частка споживання галузями промисловості та будівельним комплексом. Практично не змінилась у структурі споживання част­ка транспорту. У зв'язку з низькою якістю спожитого палива знач­но зросли витрати електроенергії на власні потреби електростан­цій та технологічні втрати електроенергії в електромережах. У загальному обсязі споживання електроенергії зросла частка кому­нально-побутового сектора економіки (табл. 18). Показники спожи­вання електроенергії в розрізі регіонів України наведено в табл. 19.

Таблиця 13

СТРУКТУРА СПОЖИВАННЯ ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЇ ГАЛУЗЯМИ НАРОДНОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ у 1990,1997 pp.

Галузі 1990 1997
млрд. кВт гол % млрд. кВт • год %
Споживання — всього 270 100,0 178,3 100,0
у тому числі: Промисловість 147,6 54,3 75,4 42,3
Сільське господарство (на виробничі по­треби) 19,0 7,5 9,3 5,2
Будівництво 3,98 1,5 1,4 0,8
Транспорт 14,5 5,4 9,6 5,4
Комунально-побутові потреби міського і сільського населення 44,62 16,5 41,0 23,0
Споживання електроенергії на техноло­гічні потреби електроенергетики 40,3 14,8 41,6 23,3

* Розраховано за даними Держкомстату України.

В електроенергетиці України відбувається структурна перебу­дова. На першому етапі створено 4 генеруючі компанії, Державну енергетичну компанію електромереж 220—750 кВт, підприємст­во «Енергоринок».

Таблиця 14

СПОЖИВАННЯ ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЇ В РЕГІОНАХ УКРАЇНИ

у 1990—1997 pp., млрд. кВт. • год

1990 1995 1996 1997
Україна 270,0 188,0 181,0 178,3
Донецький 68,7 48,0 45,0 43,8
Донецька 44,8 32,7 31,2 30,3
Луганська 23,9 15,3 13,8 13,5
Придніпровський 75,8 49,7 47,9 48,9
Дніпропетровська 47,1 29,8 29,0 29,9
Запорізька 22,8 15,6 15,3 15,6
Кіровоградська 5,9 4,3 3,6 3,4
Східний 29,9 19,0 18,3 18,1
Полтавська 8,9 6,1 5,8 5,7
Сумська 5,5 3,4 3,4 3,2
Харківська 15,5 9,5 9,1 9,2
Центральний 16,7 11,7 11,5 10,5
Київська 10,2 6,9 6,9 6,0
Черкаська 6,5 4,8 4,6 4,5
Поліський 16,1 11,7 11,5 11,0
Волинська 2,6 1,9 1,9 1,7
Житомирська 4,3 3,1 3,0 2,9
Рівненська 5,1 3,8 3,8 3,8
Чернігівська 4,1 2,9 2,8 2,6
Подільський 13,5 11,0 10,3 10,0
Вінницька 6,0 5,1 4,7 4,7
Тернопільська 2,9 2,3 2,2 2,0
Хмельницька 4,6 3,6 3,4 3,3
Причорноморський 28,7 23,2 22,9 22,5
Автон. Респ. Крим 9,2 7,0 7,0 7,0
Миколаївська 6,2 5,2 5,2 5,1
Одеська 7,9 6,5 6,6 6,4
Херсонська 5,4 4,5 4,1 4,0
Карпатський 20,6 13,7 13,6 13,5
Закарпатська 2,9 2,3 2,1 2,1
Львівська 9,4 5,2 5,5 5,6
Івано-Франківська 6,1 4,5 4,3 4,2
Чернівецька 2,2 1,7 1,7 1,6

Розраховано заданими Держкомстату України.