Економічна ситуація в країні порушила роками сформовану систему обслуговування. Сьогодні, коли централізоване комплектування майже не ведеться, назріла необхідність пошуку додаткових джерел фінансування та переходу бібліотек на нові технології забезпечення інформаційних потреб користувачів.
Процеси впровадження засобів сучасної обчислювальної техніки й нових інформаційних технологій в усі сфери людської діяльності в Україні інтенсивно просувається. У ході розвитку інтернет-технологій бібліотеки, як сховища знань і інформації, що є найважливішими факторами розвитку економіки, неухильно знижують свою значимість. Сьогодні бібліотеки в першу чергу мають орієнтуватися на користувача, а не тільки займатися формуванням своїх фондів. Це досить показова переорієнтація центрів ваги у внутрібібліотечній діяльності. Дійсно, в епоху повного централізованого фінансування і комплектування бібліотеки були переважно стурбовані тим, щоб одержати більше засобів і поповнити фонди непотрібною їм літературою, автоматично вважаючи, що вона потрібна читачеві.
У сучасних умовах грошей в сільській школі або немає, або дуже мало. Зазвичай мова йде лише про виживання школи (зарплата, опалення і т.д.). Централізовано надходить надзвичайно мало літератури, причому вибір її також від самої бібліотеки не залежить і мало орієнтований на її потреби. Тому "орієнтація на користувача" стає основою стратегії й тактики, як процесів комплектування бібліотечних фондів, так і обслуговування читачів. Останнє означає, що без автоматизації й при тому комплексної, не обійтися, оскільки тільки вона здатна забезпечити рішення завдань оптимального формування, використання й керування фондами, а також створити користувачам комфортні умови роботи з інформацією.
Автоматизація розуміється як застосування програмно-технічних засобів, економіко-математичних методів і систем керування, частково або повністю звільняючих людину від виконання рутинних операцій у процесах збору, перетворення, передачі й використання інформації.
Метою автоматизації є підвищення продуктивності й ефективності праці, поліпшення якості інформаційної продукції й послуг, усунення одноманітних трудомістких і монотонних операцій.
Як і в інших сферах людської інформаційної діяльності, бібліотечній практиці властиві всі основні переваги автоматизації:
- усунення рутинних ручних операцій, неминучих при обробці інформації;
- істотне прискорення процесів обробки й перетворення даних;
- підвищення точності облікових і звітних даних;
- розширення можливостей організації й різнобічного використання інформаційних ресурсів за рахунок, зокрема, використання високоорганізованих структур даних і систем керування ними;
- вивільнення часу працівників для рішення творчих завдань.
Однак, у бібліотечні технології автоматизація вносить також ряд додаткових переваг, добре відомих всім працівникам автоматизованих бібліотек.
Бібліотека являє собою місце, що містить інтелектуальні цінності суспільства. Передача цих цінностей зростаючому поколінню є основним завданням школи. Отже, бібліотека відіграє надзвичайно важливу роль у навчально-виховній роботі навчального закладу. Автоматизація бібліотечно-бібліографічних процесів покликана вирішувати такі завдання, як полегшення бібліотечної праці, підвищення продуктивності, поліпшення обслуговування читачів.
Цілями автоматизації бібліотечно-бібліографічних процесів у бібліотеці також можуть служити:
- скорочення трудозатрат на виконання технологічних операцій, пов'язаних з комплектуванням, організацією й використанням фондів і БД, довідково-інформаційним обслуговуванням і інформаційним забезпеченням користувачів системи;
- розширення складу надаваних користувачам послуг, зокрема, шляхом включення в роботу бібліотек нетрадиційних для них послуг інформаційного забезпечення й довідкового обслуговування, пов'язаних з підготовкою, веденням і оперативним наданням фактографічної інформації;
- підвищення комфортності роботи користувачів, персоналу бібліотеки;
- розширення можливостей бібліотечного й бібліографічного обслуговування.
Бібліотеку давно перестали розглядати як стародавній будинок, у якому порошаться книжки. Отже, дійсно назріла необхідність зміни ролі бібліотеки, вона повинна перетворитися в центр інформаційного й комунікативного забезпечення людей.
Розділ ІІ. Основні шляхи автоматизації шкільних бібліотек району
На жаль, впровадження нових інформаційних технологій у шкільні бібліотеки поки досить проблематично. Більшість сільських бібліотек на сьогоднішній день взагалі не мають комп'ютерів. Можна виділити два основних напрямки автоматизації шкільних бібліотек:
- забезпечення доступу користувачам (як учням, так і педагогам, а можливо навіть широкому загалу) до загальних пошукових систем в Інтернеті та створення шкільного медіацентру.
- формування й актуалізація бібліотечних інформаційних ресурсів, і в першу чергу електронних каталогів і об’єднання шкільних бібліотек району в локальну мережу для передачі даних між бібліотеками; автоматизація довідково-інформаційного обслуговування;
2.1 Створення шкільного медіацентру: проблеми і шляхи
Сьогодні, в епоху глобальної інформатизації освіти, питання зміни системи роботи шкільних бібліотек стає особливо актуальним, тому що ні для кого не є секретом украй запущений стан цієї важливої інституції.
У пошуках рішення наболілої проблеми - що ж робити зі шкільними бібліотеками? - одні приходять до рішення трансформувати їх в шкільні бібліотечно-інформаційні центри, а інші проповідують ідеї ліквідації шкільних бібліотек шляхом об'єднання їх з масовими бібліотеками, принаймні на селі.
Залишаючи осторонь ідеї ліквідації шкільних бібліотек як класу, розглянемо проблеми, що виникають у зв'язку зі спробами створення шкільних бібліотечно-інформаційних центрів.
Досить цікаву думку з цього приводу висловив завідувач відділом комп'ютеризації Державної науково-педагогічної бібліотеки України ім. В.А. Сухомлинского, кандидат технічних наук Юрій Артемов. Він запропонував деякі можливі моделі й шляхи інформатизації шкільних бібліотек. Спробуємо стисло передати зміст даної праці.
Чи повинен бути комп'ютер у шкільній бібліотеці тільки засобом автоматизації праці шкільного бібліотекаря чи ж основою для створення шкільного інформаційного центра?
Знайти відповідь на це, здавалося б, елементарне питання зараз як ніколи актуально у зв'язку з масовим надходженням комп'ютерної техніки в школи України. На жаль, у шкільні бібліотеки ця техніка практично не потрапляє. Бібліотекарям приходиться доводити необхідність комп'ютеризації шкільних бібліотек, але не завжди це вдається, тому що задовільної відповіді на питання – навіщо шкільній бібліотеці комп'ютер – немає. Є думки.
Відповідно до одної з них, комп'ютер у шкільній, як і у всякій іншій бібліотеці, потрібний для автоматизації бібліотечних процесів: комплектування, каталогізації, книговидачі, адміністрування баз даних і т.п. При цьому головним вважається створення адекватної автоматизованої бібліотечно-інформаційної системи (АБІС).
Що стосується спеціалізованого програмного й технічного забезпечення (комп'ютерів), то тут все ясно. Гірше йдуть справи з інформаційним забезпеченням. Якщо мова йде про велику університетську бібліотеку, то проблем з адаптацією програмного й створенням інформаційного забезпечення, як правило, не виникає. Але, якщо говорити про шкільну бібліотеку, де працює один бібліотекар, і то найчастіше на половину ставки, то проблеми можуть вирости до нездоланних розмірів.
Тож чи є автоматизація процесів бібліотечної діяльності в школах першочерговою? Адже досвід показує, що спочатку в умовах звичайної школи спроби автоматизації бібліотечної праці ведуть не до скорочення трудових витрат, а, навпаки, до їхнього стрімкого збільшення.
Відповідно до іншої думки, комп'ютер необхідний шкільній бібліотеці для організації в школі сучасного інформаційного центру. Це, в основному, пов'язане із двома аспектами.
По-перше, у світі з'явилися й широко поширюються навчальні посібники й матеріали на нових, так званих мультимедійних, носіях, де завдяки цифровому представленню інформації вдалося об'єднати текст, багату кольорову графіку й анімацію на CD і DVD-дисках. У шкільній практиці з'являються он-лайнові навчальні програми й усілякі тренажери. Учні із задоволенням користуються цими засобами для поглибленого вивчання шкільних предметів і індивідуального придбання необхідних навичок. Це підвищує мотивацію до навчання, сприяє реалізації нових парадигматичних змін у системі освіти: індивідуалізації й гуманізації процесу навчання.
По-друге, реалії сучасного світу вимагають, щоб кожен учень умів шукати й знаходити у світовому інформаційному просторі як можна більше повну інформацію з питання, що його цікавить, для того, щоб глибоко вивчити пропонований матеріал і виробити власну думку. Це в дорослому житті допоможе йому стати повноправним громадянином інформаційного суспільства.
Але й учитель повинен мати можливість доступу до світових інформаційних ресурсів. Він повинен уміти користуватися електронними каталогами великих публічних і наукових бібліотек, базами даних в Інтернеті. Для цього шкільні бібліотеки стають абонентами електронних каталогів великих бібліотек, підписуються на електронні журнали, телеконференції й бази даних. Інтернет і медіатеки в розвинених країнах давно вже стали невід'ємною частиною шкільної бібліотеки.