Недержавне соціальне страхування: сутність, організація, проблеми та перспективи розвитку в Україні (стр. 4 из 6)

Сукупний дохід, отриманий від інвестування пенсійних активів станом на 31.12.07, склав 68 060,1 тис. грн. при сумі залучених внесків 234 399,3 тис. грн. Саме у 2007 році було залучено пенсійних внесків на суму 120 921,5 тис. грн., а сукупний дохід за цей же період становив 44 723,5 тис. грн.

Суттєвим фактором, що впливає на розмір інвестиційного доходу, є те, що розмір залучених пенсійних внесків поки що є незначним для забезпечення можливості здійснення диверсифікації пенсійних активів у найбільш доходні фінансові інструменти. Такі інструменти, як державні цінні папери, цінні папери місцевих рад, у зв’язку з низьким рівнем доходності поки що не мають широкого попиту як інструменти вкладення пенсійних коштів.

На кінець 2007 року витрати, відшкодовані за рахунок активів пенсійного фонду, складали 15 128,6 тис. грн., або 5,43% загальної суми активів пенсійних фондів.

Основна частина витрат, що відшкодовується за рахунок пенсійних активів, припадає на оплату послуг адміністратора (7 880,6 тис. грн., або 52,1% від загальної суми витрат), включаючи оплату рекламних та агентських послуг, пов'язаних із функціонуванням пенсійного фонду, та витрат на оприлюднення інформації про його діяльність. При цьому середнє по НПФ значення тарифів на оплату послуг адміністратора складає 3,36% від пенсійних внесків, що на 2,64 процентних пункту менше граничних тарифів на оплату послуг адміністратора, визначених законодавством.

Витрати на сплату винагороди за надання послуг з управління активами пенсійного фонду становлять 6 019,9 тис. грн. (39,8% від загальної суми витрат).

Оплата послуг зберігача, який здійснює відповідальне зберігання активів пенсійного фонду – 444,2 тис. грн. (2,9% від загальної суми витрат).

Крім того, до витрат, що були відшкодовані за рахунок активів пенсійних фондів, відноситься оплата послуг, пов’язаних із здійсненням операцій з пенсійними активами, які надаються третіми особами – 606,8 тис. грн. (4,0% від загальної суми витрат), оплату послуг з проведення планових аудиторських перевірок пенсійного фонду – 59,2 тис. грн. (0,4%), оплату інших послуг – 117,9 тис. грн. (0,8%).

Основні показники діяльності недержавних пенсійних фондів свідчать про стабільну роботу нових для суспільства фінансових інститутів, відсутність вагомих порушень з їх боку, що в свою чергу забезпечує поступове збільшення уваги до них з боку роботодавців та населення, подальший розвиток накопичуваної системи пенсійного забезпечення в Україні.

Основні показники діяльності недержавних пенсійних фондів у розрізі регіонів України наведено у табл. 2.5.

Таблиця 2.5. Основні показники діяльності недержавних пенсійних фондів, у розрізі регіонів України станом на 01.01.2008 року [19]

Рис. 2.11. – Структура витрат, відшкодованих за рахунок активів НПФ на 31.12.07 [19]

2.2 Контроль Держфінпослуг за діяльністю НПФ

Протягом 2007 року Держфінпослуг було проведено 83 перевірки суб’єктів недержавного пенсійного забезпечення (недержавних пенсійних фондів (НПФ) та адміністраторів НПФ) на предмет дотримання ними вимог чинного законодавства у сфері недержавного пенсійного забезпечення та законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочинним шляхом, у тому числі [19]:

– 21 комплексна перевірка діяльності адміністраторів недержавних пенсійних фондів;

– 2 комплексні перевірки діяльності недержавних пенсійних фондів, які були створені до набрання чинності Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення» та прийняли рішення про реорганізацію в пенсійні фонди, створені відповідно до Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення»;

– 10 перевірок питань додержання вимог Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом» та інших нормативно-правових актів у сфері запобігання та протидії запровадженню в легальний обіг доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансуванню тероризму;

– 41 безвиїзна позапланова тематична перевірка недержавних пенсійних фондів;

– 8 перевірок достовірності інформації, що міститься у документах, наданих суб'єктом нагляду для отримання ліцензії, при розгляді поданої ним заяви про видачу ліцензії;

– 1 позапланова тематична виїзна перевірка адміністратора недержавного пенсійного фонду.

За результатами проведених перевірок, а також за результатами розгляду документів Держфінпослуг застосовано 125 заходів впливу, з яких 37 – у вигляді штрафів, 80 – у вигляді розпоряджень на усунення порушення.

Серед порушень, що були виявлені протягом 2005–2007 років у процесі перевірок діяльності фінансових установ у сфері недержавного пенсійного забезпечення, типовими порушеннями є порушення вимог розділу 10 Положення про Державний реєстр фінансових установ, затвердженого розпорядженням Держфінпослуг, а саме неповідомлення або несвоєчасне повідомлення Держфінпослуг про виникнення змін та/або доповнень до документів, поданих для внесення до Державного реєстру фінансових установ та/або неповідомлення або несвоєчасне повідомлення Держфінпослуг про накладення санкцій іншими органами державної влади.

Типовим є також порушення вимог частини першої статті 48 Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення» щодо виключності напрямків використання пенсійних активів, а саме: встановлення у договорах про адміністрування, про управління активами недержавних пенсійних фондів і про надання послуг зберігача сплати пені пенсійним фондом за невиконання або неналежне виконання зобов’язань за відповідним договором.

Крім того, поширеним є порушення вимог частини третьої статті 42 Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення» щодо вимоги відшкодовувати пенсійним фондом особі, що здійснює управління активами, оплату послуг, пов’язаних з здійсненням операцій з активами пенсійного фонду, які надаються третіми особами, на підставі документів, які підтверджують фактично здійснені витрати, одночасно з виплатою винагороди за управління активами пенсійного фонду.

До проблемних питань державного регулювання ринків фінансових послуг відносилось посилення дисципліни недержавних пенсійних фондів у відношенні виконання рішень Держфінпослуг про застосування заходів впливу.

3. Перспективи розвитку недержавного пенсійного забезпечення в Україні

3.1 Динаміка зростання рівня пенсій та фінансові проблеми забезпечення доходної частини солідарної пенсійної системи 1 рівня в Україні

З 1 січня 2004 року набрав чинності Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» [1], який реалізує пенсійну реформу в Україні на 1-му (солідарний) та 2-му(накопичувальний) рівні.

Характерними ознаками розвитку пенсійної системи періоду 2004–2008 років є наступне:

– продовження практично монопольного існування тільки першого (солідарного) рівня пенсійної системи України з збереженням всіх джерел зборів в бюджет Пенсійного Фонду України, призначених на 2-му етапі розвитку (1998–2003 роки);

– перехід до «прив’язки» мінімальної пенсії до рівня прожиткового мінімуму для непрацездатних громадян, який законодавчо регулюється щорічними законами України про Державний бюджет;

- відповідного зростання в 3,2 рази абсолютного рівня середньомісячної пенсії по Україні з 182,2 грн./міс (30,0% від середньомісячної заробітної плати) у 2004 році до рівня 590,8 грн./міс (43,7% від середньомісячної заробітної плати) у 2007 році з суттєвим зростанням відносного рівня між середньомісячною пенсією та середньомісячною заробітною платою (Рис. 3.1);

– досягнення відносних показників обсягів загальних доходів Пенсійного Фонду України у 2005–2007 роках на рівні 13,8 – 14,8% від обсягу ВВП, що вперше за період 1992–2004 років перевищило рівень відносних показників обсягу загальних доходів Пенсійного Фонду України у 1991 році на рівні 11,3% від обсягу ВВП;

– різке зростання дотацій Пенсійному Фонду України з Державного бюджету України в 4 рази у 2005 році та в 7 разів у 2008 році відносно рівня дотацій 2003 року.

– підвищення пенсій згідно новому закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» привело до суттєвої нестачі власних коштів Пенсійного Фонду України, що потребує значних дотацій з Державного бюджету України. Так в загальному бюджету доходів Пенсійного Фонду на 2008 рік в 141 млрд. грн. частка надходжень з Державного бюджету -2008 становить 34 млрд. грн.;

Рис. 3.2. Динаміка абсолютного росту номінальних доходів Пенсійного Фонду України з всіх джерел надходження в 1996–2008 роках.

3.2 Демографічна проблема в наповненні власних доходних джерел 1-го солідарного рівня Пенсійного Фонду України

Негативна демографічна ситуація в Україні по прогнозам приводить до підвищення відсоткової частини пенсіонерів серед населення України з рівня 11% у 1959 році до рівня 19% у 1997 році та до прогнозного рівня 27% у 2026 році, при цьому відсоткова частина населення в працездатному віці з рівня 55% у 1959 році знижується по прогнозам до 52% у 2026 році, а частка молоді до 20 років знижується з рівня 34% у 1959 році до рівня 21% у 2026 році. Враховуючи масову трудову міграцію працездатного населення (на рівні 7,5 млн. чол.) в Європу, наповнення солідарного фонду Пенсійного Фонду України за рахунок зборів з фонда оплати праці підприємств та працівників в Україні становиться все більше проблематичним.

Оскільки показник динаміки росту номінального ВВП України в умовах гіперінфляції 1992–1995 років та інфляційного стрибка 1997–1998 року не є об’єктивним, в дипломному досліджені використані показники реального ВВП України у 1991–2007 роках з врахуванням інфляційного дефлятора, які показали, що відносний рівень реального ВВП у 2007 році становить тільки 75,6% від ВВП 1991 року (в порівняльних цінах 1990 року). Таким чином реальний рівень доходів Пенсійного фонду України в порівняльних цінах 1991 року становить тільки 10,4%, що нижче рівня реальних доходів Пенсійного фонду України 11,3% у 1991 році. Враховуючи, що кількість пенсіонерів в Україні у 1991 році становила 12,1 млн. чоловік, у в 2007 році – 13,41 млн. грн., скорегований рівень доходів Пенсійного Фонду України в цінах та кількості пенсіонерів 1991 року становить всього 9,4% від реального ВВП 1991 року. Тобто реальна купівельна спроможність середньої пенсії у 2007 році складає всього 83% від реальної купівельної спроможності середньої пенсії у 1991 році.