На сільськогосподарських підприємствах застосовують тарифну систему, яка враховує характер та умови праці, забезпечує дотримання принципу однакової оплати за рівну працю. Ця галузь народного господарства відрізняється від інших тим, що виробництво в цілому і виконання окремих робіт тут пов’язані з впливом природних факторів, дія яких залежить від зони, пори року й стадії виробництва, особливо у рослинництві. Тому більшу частину робіт доводиться виконувати в обмежені строки, недотримання яких призводить до зменшення обсягу виробництва продукції та погіршення її якості. Існують роботи, пов’язані з використанням шкідливих речовин (гербіциди, пестициди тощо), для виконання більшості робіт потрібні певна професійна підготовка і кваліфікація. Це зумовлює необхідність значної кількості професій для успішного ведення господарства.
Тарифна система складається з трьох основних частин: тарифних сіток, тарифних ставок і тарифно-кваліфікаційних довідників.
Система оплати праці поєднує основну оплату з додатковою і преміальною. Вона значно посилює вплив оплати праці на кінцеві результати виробництва, сприяє посиленню режиму економії, впровадженню прогресивних технологій виробництва, нової техніки, вдосконаленню організації підприємства й застосування наукової організації праці. На відрядній формі ґрунтуються проста необмежена відрядна та відрядно – преміальна системи. Розвитком останньої є акордно-преміальна система, яка передбачає підвищення заробітку при збільшенні обсягу виробництва та скороченні витрат на одиницю продукції. На принципах почасової оплати побудовано просту необмежену почасову й почасово-преміальну системи. Почасово-преміальна система характеризується стимулюванням працівників за умови виконання і перевиконання планових показників виробництва.
Системи оплати праці вдосконалюються з розвитком форм організації виробництва і праці, а тарифні ставки збільшуються в разі підвищення рівня мінімальної оплати.
Найбільш поширена – акордно-преміальна система оплати праці з поточним авансуванням працівників. Вона ґрунтується на встановленні планових розцінок за одиницю продукції певного виду або певну суму її вартості.
Основними нормативними актами, що регламентують оплату праці на сільськогосподарських підприємствах різних форм власності, є Закон України „Про оплату праці” (1995 р.), „Галузева угода між Міністерством агропромислового комплексу України, галузевими об¢єднаннями підприємств і підприємців та ЦК профспілок працівників агропромислового комплексу України” та інші нормативно – правові акти.
ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ
Згідно з результатами досліджень виявлено, що ПСП” Приморський” Приморського району Запорізької області є господарством з м’ясо-зерновою спеціалізацією, з нахилом на виробництво саме м’яса. В період з 2002 р. по 2004 р. зросла площа земельних угідь на 2.5 %, вартість основних виробничих фондів – на 32.8 %, вартість оборотних – на 0.3 %.
А ось в таких показниках як: валовий дохід (на 7.8 %), прибуток (38.3 %), рівень рентабельності (25.5 %), норма прибутку (53.1 %) спостерігається зменшення. Загалом сприятливе місце розташування і віддаленість від обласного центру, дає змогу збільшувати прибутковість господарства, при умові правильної та раціональної організації діяльності ПСП „Приморський”.
На основі даного дослідження було виявлено, що продуктивність праці в господарстві знизилась, а прямі затрати праці зросли, це при зменшенні кількості працівників зайнятих в сільському господарстві. Так на прикладі зернових культур, виробництво зерна на 1-го середньорічного працівника с/г призначення збільшилось з 109.7 в 2002 р. до186.4 в 2004 р., але при цьому і збільшились прямі затрати праці. Аналіз рівня продуктивності праці свідчить, що при збільшенні земельних угідь і зменшенні середньорічної чисельності працівників, зайнятих в сільськогосподарському виробництві відбулося збільшення навантаження сільськогосподарських угідь збільшилось, це свідчить також про те що господарство використовує ручну працю і ще слабо розвинене застосування інтенсивних технологій і комплексної механізації.
Згідно з результатами дослідження пропонується покращити умови для підвищення продуктивності праці. Тобто зацікавити працівників матеріальними або моральними ресурсами. Зазвичай людина працює в одну шосту своїх потенційних можливостей. А якщо зацікавлені, то він намагається збільшити свою продуктивність в 2-3 рази. Другою умовою є кваліфікація, професіоналізм, опит, знання, освіта. Підготовлений працівник, спеціаліст свого діла працює набагато краще: якісніше і продуктивніше невмілого працівника. Третя умова – організація праці, якість управління працею. Сюди входять планування і координація дій робітників, забезпечення порядку і трудової дисципліни. І четвертий фактор – це якість машин, обладнання, прогресивності технологічного процесу.
Тобто забезпеченість сучасною технікою.
Варто докладати як умога більше сил для підвищення рівня продуктивності праці.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Андрійчук В.Г. Економіка аграрних підприємств: Підручник – 2-ге вид. –К.:КНЕУ. 2002 – 624 с.
2. БУГУЦЬКИЙ а.а. Повышение производительности труда – ключевая проблема аграрної економіки –К.: Урожай , 1986 – 216 с.
3. Галко И.К. Человеческий фактор в сельскохозяйственном производстве – Минск: Урожай, 1988 – 101 с.
4. Громов М.Н. Научная организация, нормирование и оплата труда на сельскохозяйственных предприятиях – 2-е изд., доп. И перераб. – М.: Агропромиздат. 1991 – 383 с.
5. Ерин П. Экономика сельского хозяйства. Практикум. –К.: Вища шк.., головное изд., 1989 – 246 с.
6. Зрібняк Л.Я. „Організація і планування виробництва на сільськогосподарських підприємствах –К.: Урожай, 1999 – 352 с.
7. Мацибора В.І. Економіка сільського господарства: Підручник –К.: Вища школа, 1994 – 415 с.
8. Мащенков Т.И. Формирование и исследование рабочей силы в с.-х. –М.: Агропромиздат 1988 – 160 с.
9. Остапа В.с. Коллективный подряд в специализированном хозяйстве –К.: Урожай 1987 - 72 с.
10. Повышение эффективного использования трудовых ресурсов в сельскохозяйственном производстве сборник научных трудов ВСХИ.
11. райзберг Б.А. Экономическая энциклопедия для детей и взрослых. –М.: АОЗТ «Нефтехим инвест», 1995 – 688 с.: иа.
12 Руснак П.П. Економіка сільського господарства. Підручник –К.: Урожай, 1998 – 320 с.
13. Савицкая Г.В. Анализ хозяйственной деятельности предприятий АПК. Учебник /Г.В. Савицкая, - 2-е изд. Испр. –Мн.: Новое знание, 2002 – 687 с.