Курсова робота
На тему: Екологічні методи інтенсифікації ведення рибного господарства на прикладі ЗАТ ім. Т.Г. Шевченка „Червона Слобода” Черкаської області
Зміст
Вступ
Розділ 1. Загальні відомості про господарство
Розділ 2. Біологічні особливості ставових риб
2.1.1 Короп
2.1.2 Білий товстолобик
2.1.3 Білий амур
2.2 Розрахунки норм посадки
Розділ 3. Інтенсифікаційні заходи у ставах при вирощуванні
3.1 Меліорація
3.2 Удобрення
3.3 Годівля
3.4 Полікультура
Висновки
Пропозиції
Список використаної літератури
Вступ
Рибна продукція – цінний і часто незамінний продукт харчування, що забезпечує потребу людини насамперед у білках тваринного походження, широку гуму вітамінів, різноманіття мікроелементів та біологічно активних речовин.
За рахунок риби та рибопродуктів на 20-30% забезпечується потреба населення в продовольчому білку [1].
Рибне господарство України відіграє значну роль у забезпеченні населення продовольством, галузей національної економіки – сировиною, а також у відтворенні природних ресурсів та підвищенні зайнятості населення [6].
Завдяки значному попиту населення на рибу і рибопродукцію, прибутковості її вилову в Україні протягом останніх 80-100 років створено відповідну матеріальну базу для розвитку рибного господарства на внутрішніх водоймах. Побудовано рибоводні стави, створено величезні штучні водосховища на каскаді великих річок, лиманні господарства, водойми комплексного призначення [1].
Перед рибним господарством „Червона Слобода” поставлене конкретне завдання – збільшити обсяги постачання населення живою, охолодженою рибою та рибною продукцією.
У вирішенні цього завдання виключної важливості набув професійний рівень підготовки фахівців, ефективність використання ними у практичній роботі знань з технологій штучного розведення риби, вирощування рибо посадкового матеріалу і товарної риби.
Метою виробничої практики було набуття досвіду застосування на виробництві фахових умінь з технологічних і організаційно – економічних дисциплін.
Виробнича практика студентів 4-го курсу спеціальності 6.130300 „Водні біоресурси” була вагомим кроком у процесі практичного засвоєння рибництва.
Розділ 1. Загальні відомості про господарство
Лиманне господарство „Червона Слобода” ЗАТ ім. Т.Г. Шевченка - повносистемне господарство з використанням інтенсивної форми ведення. Знаходиться в селі Червона Слобода Черкаського району Черкаської області. Розташоване в лісостеповій зоні. Однією з ознак географічного положення є загальна рівнинність її поверхні при незначному похилу території з півночі на південь. Що стосується природно - кліматичних умов, то вони сприятливі для вирощування риби. Клімат помірний, середньомісячна температура у квітні – жовтні становить 13.5 - 15◦С, кількість днів з температурою 10◦С – 160–175 і вище 15◦С – 100-138. Зима м´яка, з частими відлигами, літо тепле з достатньою кількістю опадів. Середньомісячна кількість опадів на 1 га ставу становить 4 тис. м³.
Загальна площа складає 0,8 тис. га.
У господарстві наявні такі категорії ставів:
- головний став - 1;
- нагульний став – 1, загальна площа якого 420 га;
- вирощувальні стави – 3 шт. – 70 га (два з яких мають площу 20 га і один займає 30 га);
- нерестові стави – 26 шт., кожен по 0,05 га;
- зимувальні стави – 8 шт.;
- літньо-маточні стави – 4 шт. – по 0,25 га;
- малькові стави ;
- ставок, що забезпечує інкубаційний цех.
Основний водообмін відбувається за рахунок р. Дніпро (Кременчуцьке водосховище). Джерело водопостачання має достатню потужність, для необхідної кількості води.
Всі категорії ставів розміщені на ділянках з луговими ґрунтами – суглинками.
Глибина залягання ґрунтових вод у районі с. Червона Слобода складає 5-8м. Рослинність представлена мезофільними та гігромезофільними травами та різнотрав’ям ( мітлиця біла, костриця червона та лучна, тонконіжник лучний, трясучник тощо). Незначні площі покриті замоховілими луками з пахучої трави звичайної, мітлиці тонкої, біловуса, костриці овечої.
Представниками туводної іхтіофауни є карась, лящ, плітка, лин, окунь, щука, судак, сом.
Орнітофауна представлена качиними, лелековими, мартиновими, чаплевими, норцевими тощо.
Витрати води в літніх ставах становлять в середньому 1л/с на 1 га площі ставу. Водопостачання та водоскид - незалежні. Рибопродуктивність при впровадженні широкого спектру заходів інтенсифікації зросла до 10 -15 ц/га. А в окремі періоди перевищувала 2000 кг/га. Вирощування риби в лиманному господарстві передбачає одержання товарних дволіток у полі культурі : короп, білий амур та білий товстолобик.
Середня температура за рік 7,7ºС. Опадів випадає 500-600 мм. В середньому 1 ц товарної риби в господарстві використовує 25-30 м³ свіжої води.
Гідротехнічні споруди в господарстві представлені водопостачаючою та водоскидною системами каналів, люків, шлюзів. До них належать: земельні греблі та дамби; паводкові водоскиди; донні водоспуски; водопостачальні, скидні та рибозбірно-осушувальні канали; споруди на каналах – дюкери, перепади, рибозахисні пристрої; рибо вловлювачі та насосні станції. Всі гідротехнічні споруди у задовільному стані.
Рентабельність виробництва становить 26 %. Для рибного господарства “Червона Слобода” визначальними є такі види діяльності:
- розведення і вилов товарної риби та її реалізація;
- вирощування молоді риб, що використовується як рибопосадковий матеріал для власних потреб та зариблення ставів, водосховищ, озер, лиманів, заток;
- виробництво харчової рибної продукції.
Розділ 2. Біологічні особливості ставових риб
Основним об’єктом ставового рибництва на сьогодні є короп, хоча останніми роками дедалі більше питому вагу у загальному обсязі товарної продукції становлять рослиноїдні риби – білий товстолобик і білий амур.
Якщо в 1989-90 рр. ці риби в господарствах Укррибгоспу становили близько 16% усієї товарної продукції, то 1995 р. їх частка рівнялася 28%.
2.1.1 Короп
Короп – швидкоростуча риба, яка має добрі смакові властивості. М’ясо його містить багато білків ( до 16 %) та жирів ( до 15%). Страви з цієї риби висококалорійні, смачні, мають приємний вигляд. Засвоєння людським організмом 92-93%.
Вихід м’яса у дворічок коропа коливається від 48 до 65%, а в середньому становить 55%. Якщо враховувати, що для виготовлення других страв можна використовувати і голову, то близько 60% маси тіла коропа становить поживна частина. Короп – риба малорухома, живе в стоячій воді, краще розвивається в мілких ставах з мулистим дном, багатим органічними речовинами, що добре прогрівається сонцем та захищене від вітру. Оптимальна температура для харчування 20-27 ºС (витримує температуру води до 35ºС). Зимою короп не харчується і при температурі води 4-6 ºС знаходиться в малорухомому стані. В цей час обмін речовин у нього знижений, за зимній період короп втрачає від 5 до 10% своєї маси. При посиленому харчуванні риби насиченість води киснем повинна складати 4,5-5 мл/л, при послабленому – біля 2 мл/л.
Бажані показники режиму ставів для розведення коропа: вміст кисню більше 4 мл в одному літрі води, вільної вуглекислоти влітку до 10 мл в 1 літрі води, заліза до 1-2 мг в 1 літрі води, рН води – 7-8, загальна жорсткість води 5-8, окислюваність до 30 мг кисню на 1 літр води. Вода не повинна містити сірководню та метану, згубно діючих на рибу. Живиться короп дрібними рачками ( дафнії та циклопи ), різними черв’яками та личинками комарів. Невибагливий до штучно виготовлених кормів.
Короп дуже швидко росте: вагові норми для цьоголітків - 25-30 г, дволітків – 500-800 г, трилітків 1200-1500г, чотирилітків – 2000-2500 г. Статевої зрілості досягає в 4-5 річному віці, маючи масу близько 4-5 кг. Плодючість: абсолютна 1,5млн ікринок, робоча – 300-500 тис. Тривалість розвитку ікри при 15 ºС – 5 діб, 20 ºС – 3 доби. При штучному розмноженні співвідношення самок до самців відповідно 1:2 [2].
2.1.2 Білий товстолобик
Білий товстолобик – представник родини коропових риб. Має стиснуте з боків тіло. На череві від горла до анального отвору йде гострий кіль. Очі розташовані низько, їх нижній край знаходиться нижче рівня кутів ротового отвору. Рот верхній, глоткові зуби однорядні, стиснуті. Фільтраційний апарат має вигляд густої сітки, що дає змогу затримувати планктон. Кишковий тракт довший тулуба у 5,29-7,81 рази. Луска дрібна, срібляста. Це швидкоростуча прісноводна риба, яка до недавнього часу була поширена лише в басейні р. Амур. Тепер білий товстолобик широко впроваджується для розведення у внутрішніх водоймах нашої країни. Місце життя – зона відкритої води. Статевої зрілості досягає у віці 4-5 років на Україні і у віці 8-9 років на р. Амур. Оптимальна температура води для нормального росту і розвитку 18-25ºС. Статеві продукти одержують штучним способом, у кінці травня – середині червня. Плодючість становить 500-600 тис. шт. Ікра дрібна – 1,1 - 1,2 мм, батипелагічна, має слабке забарвлення. Тривалість розвитку ікри в інкубаційних апаратах 28-32 години. Основу живлення складає фітопланктон. На 8—9-й день в його раціоні вже з'являється дрібний фітопланктон, що згодом стає основним кормом. Добовий раціон білого товстолобика становить 25—40% його маси (17,2 % до маси його тіла). Оптимальна температурою для живлення, як і для білого амура — 20—26 °С. Кормовий коефіцієнт при живленні фітопланктоном білого товстолобика залежно від температури води і виду корму варіює від 20 до 50. При температурі води 8ºС живлення припиняє. За перший вегетаційний сезон білий товстолобик досягає маси 20 г. Маса дволіток становить 400-600г. Товарні трилітки – 1500-2000г. Найкраще вирощувати у ставах, багатих водоростями [5].
2.1.3 Білий амур
Велика за розміром риба, яка швидко росте і досягає в р. Амур маси 32, у водоймах-охолоджувачах ТЕС — 35 кг. Середньорічні прирости на півдні у теплих водоймах можуть становити 3 кг. Живиться в основному водною рослинністю, але добре поїдає й лучну траву, люцерну та концентровані корми. У ранні періоди розвитку білий амур живиться лише зоопланктоном. З 15-добового віку його раціон збагачує рослинність, а з місячного віку вона стає основним його кормом. Оптимальна температура води для живлення білого амура — 20—26°С. При температурі 8°С він припиняє живлення. За добу білий амур може спожити таку кількість рослинної їжі, яка перевищує його масу. Пройшовши крізь кишечник риби, часткового перероблена зелена маса потрапляє у водойми, підвищуючи їх біологічну продуктивність. Улюбленим кормом молоді амура є ряска. При живленні водною рослинністю кормовий коефіцієнт білого амура варіює від 30 до 70.