Організація виробництва в підприємствах агропромислового комплексу (стр. 25 из 67)
Власні оборотні кошти державних підприємств створюються за рахунок бюджетних асигнувань чи асигнувань перерозподілу (через вищестоящі організації) вільних власних засобів інших підприємств. Подальше поповнення оборотних коштів здійснюється в плановому порядку з відрахувань від прибутку, а також стійких пасивів (заборгованість по заробітній платі, незнижувані залишки амортизаційних відрахувань і ін.), прирівнюваних до власних засобів.
Власні оборотні кошти надаються державним підприємствам для покриття витрат незавершеного виробництва під врожай майбутнього року, створення запасів (наявності) молодняку худоби, тварин на відгодівлі, насіння, страхових запасів кормів, для утворення мінімальних запасів сировини, матеріалів, напівфабрикатів, палива, тари, запасних частин, малоцінних і швидкоспрацьовувальних предметів, готової продукції і виробів, для покриття витрат майбутніх звітних періодів, а також інших запасів і витрат, обумовлених планом.
Власні оборотні кошти - це мінімальні запаси товарно-матеріальних цінностей державних підприємств, необхідні для забезпечення безперебійного процесу виробництва. Однак у них не передбачаються засоби на сезонні витрати поточного року, що у цей період відшкодовуються виторгом від продажу продукції. Це передпосівні і посівні роботи, роботи по догляду за посівами, збиранню врожаю, утримання продуктивної худоби, витрати при обміні насіння на сортове і більш врожайне, транспортуванні насіння і ін.
Формування оборотних коштів у приватних підприємствах має свої особливості. Поповнення і розширення власних оборотних коштів тут здійснюється за рахунок відрахувань від чистого доходу. При цьому приватні підприємства самі встановлюють на кінець кожного планованого року величину власних оборотних коштів у залежності від розмірів очікуваного прибутку.
Таким чином, основним джерелом поповнення оборотних коштів підприємств різної форми власності є зроблена ними продукція і грошовий виторг від її реалізації. Для покриття тимчасово відсутніх власних засобів господарствам надаються позикові засоби у вигляді банківського короткострокового кредиту, розмір якого визначається на підставі бізнес-розрахунків.
Для раціонального використання оборотних фондів і забезпечення безперебійної виробничої діяльності сільськогосподарські підприємства щорічно встановлюють мінімальні розміри власних оборотних коштів шляхом їхнього нормування.
Нормуванню не підлягають засоби, що знаходяться в обороті, а також наявні на поточних рахунках, акредитивах, у розрахунках з дебіторами.
При нормуванні оборотних коштів у кожному підприємстві розробляються норми і встановлюються нормативи по окремих видах товарно-матеріальних цінностей і витрат у незавершене виробництво.
Під нормою власних оборотних коштів розуміється відносна величина матеріальних засобів (у днях, відсотках, гривнях і т.д. ) на одиницю продукції чи роботи. Норматив - це мінімальна річна (квартальна) потреба підприємства в окремих видах оборотних коштів у грошовому обчисленні.
Нормативи власних оборотних коштів у цілому і по окремих елементах - виробничі запаси (насіння, корми, запчастини, нафтопродукти й ін.), молодняк худоби і тварини на відгодівлі, незавершене виробництво і ін. установлюються на основі затверджених норм.
Методика обчислення норм і встановлення нормативів на різні види власних оборотних коштів неоднакова.
По незавершеному виробництву під врожай майбутнього років нормативи власних оборотних коштів установлюються шляхом множення планового обсягу робіт на кінець року на планову собівартість одиниці роботи.
Норматив насінного і посадкового матеріалу розраховується, виходячи з прийнятих норм висіву і планованих посівних площ. При цьому враховується страховий фонд у розмірі 10-15 % від загальної потреби в насінні.
Потреба в кормах визначається на підставі завдання по виробництву продуктів тваринництва і середньої кількості поголів'я окремих видів тварин і птиці у планованому році, а також норм годівлі худоби й птиці по видах кормів! Страховий запас кормів, забезпечуваний власними оборотними коштами, створюється: по зернофуражу - в межах місячної потреби, сіну і соломі на корм - 15-20 % і соломі на підстилку - 15 % річної потреби.
Запас мінеральних добрив і ядохімікатів установлюється в розмірі середньомісячного завезення, а твердого палива - виходячи з двомісячної потребі.
Норма оборотних коштів по ремонтних майстернях визначається, виходячи з вартості мінімальних залишків незавершеного виробництва і витрат на незакінчений капітальний ремонт, установлюваних по місячних звітах за попередній рік. Норма оборотних коштів виражається у відсотках до собівартості капітального ремонту в звітному році. Добуток норми на суму витрат капітального ремонту в планованому році складе норматив власних оборотних засобів майстерні.
Норматив по всіх інших матеріалах (товарах) визначається з урахуванням структури складського товарообігу і норм оборотних коштів у днях і по видах матеріалів.
Після визначення нормативів власних оборотних коштів у грошовому обчисленні по кожному їхньому елементі підраховується загальний норматив оборотних коштів на кінець року. Це, й розрахунок здійснюється щорічно при складанні фінансової частини плану.
Оборотні кошти цілком реалізуються у витратах на виробництво продукції і відіграють велику роль у формуванні її собівартості. Тому ощадлива витрата оборотних коштів є важливим чинником у зниженні собівартості продукції чи виконаної роботи.
Раціональне використання оборотних коштів залежить від правильного їхнього формування і ефективної організації виробництва. Зосередження н підприємствах зайвих оборотних коштів приводить до їхнього заморожування. Це завдає шкоди економіці господарства. Щоб уникнути такого положення, оборотні кошти нормуються, що є першим кроком в їхньому ощадливому використанні.
Другим шляхом ефективного використання оборотних коштів є прискорення їхньої оборотності чи скорочення норм витрати оборотних коштів. Оборотні кошти постійно знаходяться в русі, кругообігу. Ця безперервність руху здійснюється як оборот суспільних фондів, як закономірна зміна їх у процесі споживання, виробництві і розподілу продукції.
Оборотні кошти проходять такі стадії процесу кругообігу: виробничі запаси, незавершене виробництво, готова продукція і кошти (рис. 5.4).
Рис. 5.4 Стадії обігу оборотних коштів
Свій рух оборотні кошти починають із грошей, що перетворюються в необхідні для виробництва матеріали, які у процесі виробництва споживаються і переходять у готову продукцію, вона реалізується, й оборотні кошти знову здобувають грошову форму. Процес проходження оборотних коштів зі стадії грошей через виробництво і реалізацію готової продукції до коштів називають повним оборотом оборотних коштів, а час їхнього проходження на всіх стадіях обертання складає цикл обороту. Тривалість обороту оборотних коштів дорівнює часу виробництва і періоду обертання (реалізації і постачання). Чим швидше проходять оборотні кошти цикл обороту, тим вони ефективніше використовуються.
У сільському господарстві оборотні кошти обертаються повільніше, ніж в інших галузях народного господарства. Це обумовлено рядом умов, властивостями сільськогосподарського виробництва. По-перше, у сільському господарстві процес виробництва тривалий час протікає під впливом сил природи і його тривалість залежить від природних умов, фізіології рослин і тварин. У цей період оборотні кошти ніби заморожуються у виробництві і їхня тривалість обороту, природно, збільшується.
По-друге, виробництво значної частини сільськогосподарської продукції носить сезонний характер, що подовжує термін вивільнення оборотних коштів.
По-третє, частина оборотних коштів бере участь у виробництві засобів виробництва (насіння, вирощування дорослих тварин і ін.). Це також подовжує цикл обороту засобів.
У сільському господарстві оборотність оборотних фондів характеризується двома показниками: коефіцієнтом оборотності і часом обороту.
Коефіцієнт оборотності оборотних коштів показує кількість їхніх оборотів у рік. Він обчислюється за формулою:
де Об - суми річного грошового обігу господарства, що включає виторг від реалізації продукції, робіт і послуг галузей, підсобних і допоміжно-обслуговуючих виробництв, вартість молодняку тварин і худоби на відгодівлі, виторг від надання послуг і ін., грн.;
Оср - середньомісячна сума оборотних коштів, обумовлена по їхніх місячних залишках на основі бухгалтерських балансів.
Час обороту чи середня тривалість періоду в днях дорівнює
де 360 - умовно прийнята тривалість року, днів.
Допустимо, що загальна сума річного грошового обігу акціонерного товариства складає 2,345 млн грн., а середньомісячна сума оборотних коштів - 1,250 млн. грн. У цьому випадку коефіцієнт оборотності, тобто число оборотів у рік, складе 1,8 х (2,345 : 1,250), а час обороту - 200 днів (360 : 1,8).
У практиці сільськогосподарських підприємств обчислюють ще коефіцієнт завантаження засобів в обороті - це відношення середнього залишку оборотних коштів за визначений період до вартості реалізованої продукції за той самий період. Таким чином, економічний зміст ефективного використання оборотних коштів у тому, щоб забезпечити в найкоротший термін максимальне виробництво дешевої сільськогосподарської продукції. Це досягається шляхом правильного нормування засобів і прискорення їхньої оборотності.
Прискорити оборотність оборотних коштів, тобто підвищити ефективність їх використання, можна шляхом: усунення наднормативних запасів сировини, матеріалів і т.ін.; скорочення часу виробництва і прискорення збирання врожаю; скорочення часу обертання - прискорення здачі продукції без завезення на склади; підвищення врожайності сільськогосподарських культур і продуктивності тварин; ощадливої витрати засобів; удосконалювання організації обліку використання оборотних коштів.