Зміст
Вступ ....................................................................................................................... 3
1. Теоретичні основи оптимізації структури і використання машино-транспортного парку ..............................................................................................5
1.1. Визначення потреби господарства в тракторах і сільськогосподарських машинах ................................................................................................................. 5
1.2. Планування обсягу вантажоперевезень та потреби господарства в транспортних засобах ........................................................................................... 8
1.3. Організація використання, технічного обслуговування і ремонту транспортних засобів .......................................................................................... 12
2. Організаційно-економічна характеристика об`єкту дослідження ............. 17
2.1. Природноекономічні умови, земельні, трудові, енергетичні ресурси та їх використання ...................................................................................................... 17
2.2. Рівень і ефективність виробництва продукції ........................................ 20
2.3. Результати виробничо-фінансової діяльності підприємства та його конкурентоспроможність .................................................................................. 22
3. Рівень і ефективність використання машино-транспортного парку ......... 25
3.1. Показники ефективного використання машинно-тракторного парку .... 25
3.2. Організація раціонального використання машинно-тракторного парку 27
3.3. Шляхи і перспективи забезпечення ефективного використання машинно-тракторного парку ............................................................................................... 27
Висновки і пропозиції ефективного використання МТП ............................... 30
Список використаної літератури .................................................................... 31
Вступ
Для виходу з економічної кризи, яка має місце в аграрному секторі , поряд з іншими засобами більше уваги слід приділити транспортному фактору. Адже від безперебійної і ритмічної роботи транспорту залежить повнота та своєчасність виконання технологічних процесів у тваринницьких і рослинницьких галузях, а також раціональна реалізація товарної продукції. Роль транспорту пов`язана також з тим , що на перевезення вантажів та вантажно-розвантажувальні роботи припадає 25-30% затрат праці та 17-22% прямих експлуатаційних витрат від загальних витрат на виробництво та реалізацію сільськогосподарської продукції. Порівняно з іншими галузям народного господарства складність транспортного обслуговування галузі зумовлюється сезонним характером сільськогосподарського виробництва, що позначається на значному коливанні вантажо-напруження протягом року. Особливість транспортного обслуговування галузі полягає також в тому , що використання великої кількості транспортних засобів потребує значних затрат, тому що сільськогосподарське виробництво зосереджене на великій території, а це вимагає використання великої кількості транспортних засобів та супроводжується значними витратами енергоносіїв на внутрішньогосподарські транспортні роботи.
Відсутність необхідного поновлення технічних засобів та їх вибуття призвело до того, що в останні роки намітилась стала тенденція зменшення загальної кількості машин в сільськогосподарському виробництві.
Метою даного курсового проекту є висвітлення питань з якими стикаються господарства при організації машино-транспортного парку, навести приклади раціонального використання машинно-транспортного парку. Показати на прикладі ТОВ „Звенигородська МТС”, визначити рівень і ефективність використання машинно-тракторного парку в господарстві.
1. Теоретичні основи оптимізації структури і використання машинно-тракторного парку.
1.1 Визначення потреби господарства в тракторах і сільськогосподарських машинах.
У сільському господарстві важливу роль відіграють механічні засоби виробництва – трактори, автомобілі, та інші робочі і силові машини. Для здійснення процесу виробництва кожне сільськогосподарське підприємство повинно мати необхідну кількість відповідних засобів виробництва, і насамперед механічних. Для визначення потреби в окремих видах техніки необхідно розрахувати обсяг відповідних робіт за рік і знати нормативний річний виробіток однієї машини. Ці розрахунки здійснюються по господарству в цілому.
Потребу в машинах і знаряддях, для механізації виробничих процесів визначають кількома способами. Найбільш зручним є метод розрахунку за найнапруженішим періодом використання їх. Для наочності складають річні графіки потреби в тракторах кожної марки, де по вертикалі – потребу в тракторах. Напружена декада позначена найвищими „піком”.
Потребу тракторів в напружену декаду можна зменшити шляхом:
– перенесення певних робіт на інші марки тракторів, які не завантаженні;
– збільшення коефіцієнта змінності;
– збільшення або перенесення строків виконання робіт в дотриманих розмірах;
– підвищення змінних норм виробітку в дотриманих розмірах.
Обсяг робіт, що їх виконують трактори, в цілому по господарству визначають в умовних гектарах (це орання одного фізичного гектара в еталонних умовах, тобто на стерні полосових культур при вологості 20-22%, питомому опорі 0,5 кг/см2 , швидкості 5км/год, довжини гонів 800м і прямокутній формі ділянки) за технологічними картами в рослинництві і тваринництві, а для обслуговуючих виробництв та інших потреб за спеціальними розрахунковими таблицями.
Залежно від обсягу робіт, середньопрогресивні норми виробітку на 1 еталонний трактор і коефіцієнта технічної готовності обчислюють потребу в еталонних тракторах на плановий період.
На основі графіків узгодження операцій і добового графіка потреби в машинах складають розрахунок річної потреби в сільськогосподарській техніці:
К=О/ВД , де:
К – загальна потреба в тракторах;
О – обсяг робіт, які потрібно виконати;
В – денний виробіток агрегату;
Д – технологічно можливі строки виконання робіт.
Крім того, потребу в тракторах можна обчислити за укрупненими нормативами 100га. землі, обсягом робіт у найбільш напружений період, за загальним обсягом робіт в умовних гектарах і комбінованим способом, коли одночасно використовується кілька способів.
Комбінований спосіб найчастіше застосовується при оптимізації складу машинно-тракторного парку.
Правильне комплектування МТП має забезпечити повне використання його поширеності, робочої швидкості, ширини захвату та інших показників техніко-експлуатаційної характеристики трактора.
М=Т3 – С3/См , де:
М – розрахунок кількості машин;
Т3 – типове зусилля трактора
(коефіцієнти його використання у розрахунках беруть, як правило 0,90 – 0,95);
С3 – опір зчеплення;
См – типовий опір робочої машини.
За всіх методів визначення потреби в тракторах слід з корегувати на коефіцієнти їх технічної готовності (0,8 – 0,9).
Потребу в самохідних комбайнах та інших сільськогосподарських машинах, які використовуються сезонно, визначають діленням відповідного обсягу робіт на норматив сезонного виробітку машин. Цей норматив розраховують множенням змінної норми виробітку на кількість днів роботи за сезон і на коефіцієнти змінності.
При цьому можна використати таку формулу:
М = О/Н3×Д×К , де:
М – потрібна кількість машин;
О – обсяг роботи, (га, т);
Н3 – змінна норма виробітку;
Д – кількість днів роботи;
К – коефіцієнт змінності.
1.2. Планування обсягу вантажоперевезень та потреби господарства в тракторах і сільськогосподарських машинах.
Транспортні витрати становлять 20-30 % від усіх витрат на виробництво сільськогосподарської продукції. У сільськогосподарських підприємствах на вантажно-розвантажувальні роботи та перевезення вантажів витрачається 35-40 % всіх нафтопродуктів, які споживаються в господарствах. Однак господарства через фінансові негаразди невзмозі придбати необхідну кількість нафтопродуктів, щоб забезпечити перевезення необхідної кількості вантажів. Тому раціональне використання транспортних засобів є важливим напрямком підвищення ефективності виробництва.
Транспортний процес - це процес переміщення вантажів, виключаючи їх підготовку до транспортування, завантаження і розвантаження, а також проміжне забезпечення.
Використання транспорту в сільському господарстві має свої особливості; величина, різноманітність вантажів; нерівномірність вантажоперевезень протягом року, погані дорожні умови, залежність від поганих умов, що зменшує продуктивність транспортних засобів.
У сільському господарстві перевозиться понад 300 видів вантажів, які класифікуються:
1) за кількістю вантажоперевезень - внутрішньо та зовнішньогосподарські;
2) за походженням вантажів - сільськогосподарські й не сільськогосподарські;
3) за походже6нням вантажів за їх масовістю - масові і дрібні;
4) за фізико-технічними властивостями - тверді, напівтверді і газоподібні;
5) за способами навантаження - розвантаження і за формою - навалочні, насипні, наливні, штучні;
6) за рівнем використання вантажопідйомності вантажі поділяються на 4 класи:
І коефіцієнт використання вантажопідйомності 1,00 явище
ІІ - 0,71 - 0,99
ІІІ - 0,51 - 0,70
ІV - 0,50 і менше
7) за розміром - габаритні і негабаритні. Негабаритними є вантажі, розміри яких перевищують дорожні габарити - ширину 2,5 м, висота 3,8м, довжину 5м;
8) за масою - нормальні і важкі (маса одного місця понад 250м);
9) за умовами перевезення - звичайні, специфічні;
10) за часом виконання - тимчасові, сезонні та постійні;
11) за способом виконання - прямого сполучення і змінного сполучення.
До транспортних засобів, які використовуються для перевезення сільськогосподарських вантажів, ставляться особливі вимоги. По-перше, це перевезення у відповідні агротехнічні строки. По-друге, транспортні засоби мають відповідати фізико-механічними та іншим властивостям вантажів, оскільки в сільському господарстві більшість вантажів ІІІ і ІVкласів, які забезпечують повне використання вантажопідйомності автомобілів. Часто потрібна підготовка транспортних засобів до перевезення та інших вантажів (ущільнення кузова тощо).