Пшеничні висівки є цінним концентрованим кормом для всіх видів тварин. Пшеничну солому і полову використовують як грубий корм і на підстилку. Висівають озиму пшеницю у зеленому конвеєрі, для забезпечення тварин зеленою масою на початку вегетації. Озима пшениця є добрим попередником для інших культур сівозміни.
За біологічними особливостями пшениця має озиму і яру форми. Озима пшениця; має довший вегетаційний період, ніж яра, краще використовує вологу і поживні речовини ґрунту і дає вищий урожай, ніж ярі зернові культури. В умовах теплої осені вона розвиває міцну кореневу систему і у посушливу весну краще використовує зимову вологу, ніж навіть ранніх строків сівби. Крім того, осіння сівба озимої пшениці дає змогу краще використовувати робочу силу і засоби виробництва.
Середня врожайність озимої пшениці у 1990 р. на Україні становила 40.2 ц/га, зернових - 35.1 ц/га, у 1997 р. відповідно 28.3 і 24.5 ц/га.
Велике значення для підвищення врожайності озимої пшениці має правильний добір сортів з урахуванням їхніх вимог до грунтово-кліматичних умов. Для південно-східних районів потрібні сорти посухостійкі, а для західних районів достатнього зволоження - стійкі проти вилягання, випрівання та ураження грибковими хворобами. Саме тому на Україні вирощують багато сортів озимої пшениці. Найбільш поширені такі сорти: Альбатрос одеський, Безоста 1, Одеська 51. Миронівська 27,30,40,61, Поліська-90. Лютесценс 7, Донська напівкарлик, Збруч, Мерлебен, Ювілейна 75 тощо.
Озима пшениця - вимоглива культура до умов життя. Насіння починає проростати при температурі 1-2°С, але дружні сходи появляються при 12-15°С. Під сніговим покривом рослини витримують морози 25-30°С, а без снігу гинуть при мінус 16-18°С. Особливо знижується холодостійкість в кінці зими. Високі температури (35-40°С) пшениця переносить добре, особливо при наявності вологи в грунті. У фазі достигання зерна найкраща температура повітря - 22-25°С. До вологи пшениця вимоглива, особливо в період сходів, кущення, колосіння і цвітіння. Вона добре використовує осінні та весняні опади. Якщо після цвітіння немає вологи, то це приводить до пустоколосся, знижується маса 1000 насінин. Транспіраційний коефіцієнт-350-400.
Озима пшениця вимоглива до ґрунтів, поживних речовин, особливо азоту.
Кращими ґрунтами для неї є чорноземи, каштанові, темно-сірі та сірі опідзолені, з реакцієюґрунтового розчину рН 6-7.5. Малопридатні для озимої пшениці супіщані, кислі, підзолисті ґрунти.
При вирощуванні озимої пшениці за інтенсивною технологією насамперед має значення вибір найкращих попередників. Вона вимагає родючих і чистих ґрунтів. До попередників ставляться вимоги, щоб вони своєчасно звільняли поле від попередньої культури для підготовки ґрунту до посіву, очистки від бур'янів, збереження і нагромадження вологи, що забезпечить одержання дружніх сходів озимої пшениці. У районах Степу України таким вимогам найбільше відповідають такі попередники, як чисті чорні та ранні пари. Вони сприяють нагромадженню і збереженню вологи в ґрунті, дають можливість очистити площі від бур'янів, особливо від кореневищних і коренепаросткових, підвищують запас поживних речовин в ґрунті.
Цінними попередниками озимої пшениці в районах Степу є також зайняті пари, озимина на зелений корм, горох, кукурудза на зелений корм і силос, баштанні культури. При нестачі попередників у Степу допускається сівба пшениці два роки підряд після парів.
В районах Лісостепу чисті пари не мають переваги перед ранніми зайнятимипарами. Кращими попередниками тут є багаторічні та однорічні трави, зернобобові, кукурудза на силос і зелений корм.
На Поліссі цінними попередниками озимої пшениці є пари, зайняті конюшиною та кормовим люпином, які використовують на один укіс, а післязбиральні рештки заорюють на зелене добриво
Озима пшениця є цінним попередником для цукрових буряків, кукурудзи, соняшнику, картоплі, льону-довгунця, зернобобових культур. Раннє збирання її дає можливість своєчасно провести обробіток ґрунту під наступні культури, що і має велике значення для піднесення культури землеробства та його інтенсифікації.
Важливим заходом для підвищення врожаю озимої пшениці та покращення якості зерна є система удобрення.
Науково обґрунтовані норми добрив розраховують на основі даних агрохімічних аналізів вмісту хімічних елементів в ґрунті, запланованого врожаю та показників виносу елементів живлення на одиницю продукції.
Система удобрення озимої пшениці складається з основного, рядкового внесення добрив та підживлення рослин. При застосуванні інтенсивної технології, як основне удобрення використовують гній та фосфорно-калійні. добрива. В Україні органічні добрива вносять лише після однорічних трав приблизно 40-60 тонн на гектар. Мінеральні добрива рекомендується вносити в межах 60-90 кг діючої речовини фосфору і калію на гектар. Основне удобреннявносять під оранку.
Високі прирости врожаю дає озима пшениця при внесенні мінеральних, добрив у рядки під час сівби. Краще всього вносити по 1 ц. нітроамофоски на гектар. Рядкове удобрення створює оптимальні умови для живлення рослин в перші фази росту і розвитку добре розвивається коренева система і підвищується зимостійкість пшениці. Якщо немає в господарстві нітроамофоски, то вносять інші добрива в розрахунку 10-15 кг N. і по 15-20 кг Р і К на один гектар.
Надзвичайно важливе значення має підживлення озимої пшениці, особливо азотом, при вирощуванні високопродуктивних сортів озимої пшениці кращі результати дає роздрібнене внесення азотних добрив і в першу чергу в критичні періоди.
Перше підживлення посівів азотними добривами проводять навесні по таломерзлому ґрунті. Доцільність внесення добрив диктується тим, що в цей період мікрофлора пригнічена низькою температурою і не мінералізуються органічні речовини, а ґрунті мало поживних речовин і рослини відчувають нестачу азоту.При цьому вносять 30% від повної норми азоту, але не більше за 60 кг діючої речовини на гектар.
Друге підживлення проводиться в фазі виходу рослин в трубку, під час якого використовується 50% норми азоту, але не більше 60-90 кг/га. Достатня кількість азоту в цей час дозволяє збільшити продуктивність колоса.
Якість врожаю створюється під час наливу зерна. Для збільшення маси зерен, вмісту білка і клейковини на початку колосіння пшениці до наливу зерна проводять трете підживлення, вносячи 30-40 кг діючої речовини азоту на гектар.
Система обробітку ґрунту залежить від попередника, рельєфу, забур'яненості, а також конкретних умов господарства. Вона повинна бути направлена на збереження вологи і створення дрібно грудочкуватого стану.
Після багаторічних трав, відразу за збиранням врожаю, поле лущать дисковими знаряддями на глибину 6-8 см в два сліди, а через 7-9 днів орють на глибину 23-25 см плугами з котками або боронами.
Після гороху або однорічних трав дискують в 2 сліди на глибину 6-8 см, а потім орють на глибину 20-22 см.
Слідом за оранкою проводять поверхневий обробіток грунту на глибину 8-12 см.. Для цього при появі бур'янів поле культивують, по мірі випадання дощів боронують і розробляють ріллю до придатного для сівби стану. Перед сівбою ґрунт розпушують культиваторами з боронами на глибину загортання насіння.
При інтенсивній технології сівбу озимої пшениці проводять високоякісним насінням кращих сортів. Оптимальна маса 1000 зерен - 45-55 грамів. Перед сівбою насіння протруюють машиною ПС-10. На одну тонну насіння витрачають один із препаратів: 2.5-3 кг вітаваксу, 75% змочуючого порошку, фундазолу –50%, 2кг байтану.
Для нормального розвитку озимої пшениці потрібно, щоб період осінньої вегетації тривав 50-55 днів. Наприклад, кількість днів в Тернопільській області набирається з 10 вересня до 1 листопада. У зв'язку з цим оптимальні строки сівби озимої пшениці в умовах області - з 10 по 25 вересня. Як запізнення з сівбою, так і проведення її раніше знижує зимостійкість рослин і призводить до зниження врожайності пшениці. На строки сівби також впливають вологість і родючість ґрунту, біологічні особливості сорту, а також метеорологічні умови.
Найбільш прогресивний спосіб сівби пшениці є вузькорядний, з шириною міжрядь - 7.5-6.5 см. При цьому більш рівномірно розмішується насіння, в результаті чого рослини краще розвиваються, менше пригнічуються між собою сильніше розвивається коренева система, краще використовується світло, волога, елементи живлення.
Сіють в господарствах також звичайним рядковим способом, з міжряддям 13 -15 см, або перехресним. При сівбі залишають технологічну колію для руху агрегатів під час догляду за посівами. Швидкість руху агрегатів не більше 5-6 км/год.
Глибина загортання насіння залежить від вологості і механічного складу ґрунту, кліматичних умов, величини насіння, періоду оранки, біологічних особливостей сорту. При достатній кількості вологи в ґрунті, найкраще рослини розвиваються при мінімальній глибині загортання насіння на 3-5 см, Проте в період сівби часто верхній горизонт ґрунту містить мало вологи, тому треба заробляти насіння на глибину 5-6 см. На площах з недостатньо осілим ґрунтом глибину збільшують до 6-7 см.
Дуже глибоке загортання насіння затримує появу сходів, розвиток рослин, зменшується кущистість.
Як зріджені, так і загущені посіви завжди дають знижені врожаї, тому дуже важливим є правильне встановлення норми висіву насіння. Залежить вона від багатьох причин: часу і способу сівби, родючості грунту і біологічних особливостей сорту, удобрення і якості насіння та інших факторів. В умовах області, при сівбі в оптимальні строки, висівають озиму пшеницю сорту Киянка, Збруч - 5.5 млн., сортів Поліська, Миронівка 5.0-5.5 млн. схожих насінин на 1га. Після сівби на другий день посіви коткують кільчасто-шпоровими, кільчасто-зубчастими котками. Це сприяє переміщенню вологи з нижніх шарів у верхні, в результаті чого одержують дружні сходи і краще кущення рослин восени. При потребі, не пізніше як за місяць до припинення вегетації, проводять підживлення фосфорно-калійними добривами.