Смекни!
smekni.com

Особливості вирощування кореневласних саджанців обліпихи в умовах правобережного лісостепу України (стр. 5 из 11)

Погодні умови в роки проведення досліджень були типовими для даного регіону, з деякими відмінностями як в цілому за вегетацію, так і за окремі періоди. Причому відмінності в окремі періоди можна характеризувати як досить контрастні. Середньорічна температура повітря та кількість опадів за 2004-2006 сільськогосподарські роки складала відповідно 9,10 С та 653 мм і коливалася в окремі роки від 8,6 до 9,90 С та від 574 до 779 мм. Кількість сумарної ФАР, що надходить за вегетацію, становить 1561,6 Кдж/м2.

Ґрунт дослідної ділянки де проводили дорощування укорінених живців – чорнозем опідзолений важкосуглинковий з добре розвиненим гумусним горизонтом завтовшки 40-45 см. У орному шарі ґрунту знаходиться 3,0% гумусу, 0,3% загального азоту, 0,1% фосфору і 2% калію, рН сольової витяжки складає 5,9, а сума поглинених основ – 26,2 мг-екв/100 г ґрунту. У цьому шарі міститься 10,8 мг/100 г ґрунту легкогідролізованого азоту (за методом Корнфілда), 11,9 – методом рухомих сполук фосфору і 10,1 мг/100 г ґрунту – калію (за методом Чирікова). Щільність ґрунту складає 1,18-1,2 г/см3, найменша польова вологоємність – 30,3% в орному і 28,6% у підорному шарах. Ґрунтові умови і гідротермічний режим є типовими для південної частини Черкаської, Київської, північно-західної частини Кіровоградської та південно-східної частини Вінницької областей [41].

Мікрорельєф дослідної ділянки рівнинний із слабким схилом у південному напрямку. Максимальна глибина промерзання ґрунту складає 100-108 см.

Отже, метеорологічні умови у роки проведення досліджень були досить контрастними і значно різнились за основними показниками як у порівнянні із середньо багаторічними, так і окремо між собою. Характерними для всіх років були значні перепади в температурі, відносній вологості повітря та кількості і розподілі опадів.

Підвищення температури в ранньовесняний період створює в зоні сприятливі умови для відновлення вегетації плодових і ягідних культур та проведення польових робіт. Однак особливості її фізико-географічного розміщення і специфіка атмосферних процесів та несприятливі явища погоди – посуха, суховії, високі температури, значні опади, бездощові періоди ускладнюють виконання технологічних операцій з кореневласного розмноження .

Складнощі кліматичних умов зони для сільського господарства проявляються також у тому, що немає гарантованого щорічного достатнього зволоження.

2.2. Методика проведення досліджень

Щорічно, протягом 2004-2006 рр. проводили лабораторні, лабораторно-польові та польові дослідження за загальновживаними методиками [36, 37] у тому числі при вирощуванні садивного матеріалу плодових і ягідних рослин на основі технології стеблового живцювання [7, 14, 26].

Живці висаджували на вкорінювання за раніше встановленою площею живлення – 5 х 7 см [7].

Всі досліди з укорінювання стеблових живців обліпихи крушиновидної сорту Чуйська проводили в умовах з автоматично-регулювальним режимом дрібнодисперсного зволоження живців (штучного „туманоутворювання”).

Для укорінювання живців використовували великогабаритні наземні споруди (теплиці сезонного використання), в яких розміщувались гряди 1,0-1,2 м завширшки і 10 м завдовжки. Теплиці укриті склом 4 мм товщиною. Автоматизоване управління дозволяло регулювати час поливів в межах 2-45 секунд із інтервалом між ними в межах 0-40 хвилин, залежно від погодних умов.

Субстратом для проведення досліджень служила суміш торфу і чистого річкового піску у співвідношенні 1:3 за об’ємом. Цей субстрат найбільш повно забезпечує водний, повітряний і температурний режим середовища де укорінюються живці. Він характеризується слабко-кислою реакцією (рН водяної витяжки 6,0-6,4). Товщина шару субстрату складала 15-20 см.

Температура, відносна вологість повітря і субстрату в культиваційному середовищі в період укорінювання живців представлені в таблиці 2.1.

Таблиця 2.1

Температура та вологість повітря і субстрату в культиваційному

середовищі в період укорінювання живців

Показники Укриття під склом Без укриття
1. Температура повітря, 0С:- середня денна- мінімальна денна- максимальна денна- середня нічна- мінімальна нічна- максимальна нічна

25-30

16-20

35-45

11-16

9-12

16-21

20-30

14-16

30-32

7-9

5-7

15-17

2. Відносна вологість повітря, %:- середня денна- мінімальна денна- максимальна денна- середня нічна

80-90

75-85

90-95

100

60-65

55-60

70-75

95-100

3. Середньодобова температура субстрату, 0С 17-25 15-17
4. Вологість субстрату, % на суху масу 20-25 17-20

Стебла для дослідного живцювання заготовляли з маточних рослин обліпихи крушиновидної сорту Чуйська (4-5 річного віку), які росли на колекційних ділянках Уманського державного аграрного університету та Національного дендрологічного парку „Софіївка” НАН України. Живці представляли собою частину стебла з однорічного приросту, які заготовляли із апікальної (А), медіальної (М) та базальної (Б) його частини. Заготівлю живців проводили в ранкові години, коли в тканинах рослин був накопичений за ніч запас води. Зрізані пагони для захисту від пересихання вкривали вологою мішковиною і поліетиленовою плівкою.

Залежно від мети та завдання експерименту висаджували від 40 до 100 живців.

Після висаджування живців на укорінювання через кожні 8-12 днів проводили спостереження за ходом регенераційних процесів, фіксували початок і масове калюсоутворення, початок і масове утворення коренів, пробуджування бічних бруньок та їх проростання.

По кожному варіанту досліду відбирали найбільш типові зелені живці у відповідній фазі ризогенезу [11].

До кінця вегетації у всіх варіантах досліду, пов’язаних із живцюванням, проводили обліки укорінювання живців та приживлювання їх після пересаджування на дорощування [38]. Визначали також ріст та розвиток кореневої та надземної частини кореневласних рослин із врахуванням числа коренів першого та другого порядків галуження на одному живці, їх довжини, висоти надземної частини кореневласної рослини.

Під час сортування саджанців обліпихи крушиновидної сорту Чуйська після дорощування до першого товарного сорту відносили рослини з діаметром умовної кореневої шийки не менше 8 мм, висотою надземної частини 45 см, з кількістю основних коренів 4 шт. та їх довжиною 50 см. До другого сорту відносили рослини з діаметром кореневої шийки не менше 5,5 мм, висотою надземної частини 35 см, з кількістю основних коренів 2 шт. та їх довжиною 35 см.

Економічну ефективність розраховували згідно методики розробленої О.М.Шестопалем [40].

Статистичну обробку результатів досліджень проводили методом дисперсійного аналізу [39] на ЕОМ.

2.3. Об’єкти досліджень

Обліпиха крушиновидна (Hippophae rhamnoides L.) відноситься до родини лохових (Elalagnaceae Lind L.). Це єдиний вид, який використовують у садівництві і лісівництві для практичних цілей, хоча відомі також верболиста і тибетська обліпиха [3, 33].

Обліпиха – вітрозапильна дводомна рослина з одностатевими квітками. В залежності від умов вирощування може бути багатостовбурним кущем висотою 1,5-3 м або деревом висотою 6 м і більше.

Сукупність всіх розгалужень утворює крону різної форми – округлу, розлогу, пірамідальну. Довговічна рослина, росте до 50 років, скелетні гілки 8-12, рідше 15-20-річні.

Характерною особливістю обліпихи є те, що на коренях утворюються кореневі бульбочки, які, фіксуючи атмосферний азот, відіграють важливу роль в житті рослини. Коренева система обліпихи поверхнева, розповсюджується на глибину 20-80 см і розростається в радіусі до 10 метрів. Обліпиха не вимоглива до родючості ґрунту, світлолюбна, морозо- і засухостійка, але росте краще на легких, збагачених солями кальцію, повітро- і водопроникних ґрунтах з нейтральною кислотністю. Характерна риса адаптації обліпихи до умов життя є куртинне розміщення. Одна рослина через 5-6 років утворює цілу куртину, яка розростається у відцентрово-радільному напрямку шляхом інтенсивного утворення додаткових пагонів на горизонтальних коренях.

Цвітіння і плодоношення у обліпихи проходять на пагонах поточного року, а закладання квіткових бруньок на прирості попереднього року. Для настання фази розпускання бруньок необхідна сума ефективних температур 111-204оС, для початку цвітіння 192-318оС .

Тривалість цвітіння 6-12 днів. Квіти обліпихи роздільностатеві, на одних рослинах тільки жіночі квіти, на інших – чоловічі. Жіночі (маточні) квіти мілкі, непомітні, безпелюсткові, жовтуваті, розміщені купками по 3-11 в пазухах лусок. Чоловічі (тичинкові) квіти зеленувато-брудно-сріблясті, зібрані в короткі колоски.

Плід – несправжня кістянка. Форма буває округла, продовгувата, циліндрична. Колір залежить від вмісту барвних речовин і може бути жовто-оранжевим, червоно-оранжевим і так далі. Смак плодів буває кислий або кисло-солодкий.

Період формування плодів в середньому продовжується 100-120 днів. Визрівання спостерігається на початку серпня, середній урожай з дорослого куща складає 16-20 кг.