Кількість технічних обслуговувань ТО 2 визначається за формулою
N то2 =
N кр, (2.9) [де М то2 – міжремонтний пробіг до ТО 2
Визначаємо кількість ТО 2 автомобілів ЗІЛ -130
N то2 =
Приймаємо 8
Кількість ТО 1 визначаємо за формулою
N то1 =
(N кр + N то2), (2.10) [де М то1 - міжремонтна наробітка до ТО 1
Визначаємо кількість ТО 1 автомобілів ЗІЛ -130
N то1 =
Приймаємо 24 Кількість СТО визначаємо за формулою
Nсто =2 * n, (2.11) [
де n – кількість автомобілів однієї марки
Визначаємо кількість СТО автомобілів ЗІЛ -130
Nсто = 2 * 2 = 4
Аналогічно провидимо розрахунки по решті автомобілів і результати заносимо до таблиці 2.1
2.1.3 Розрахунок кількості ремонтів і ПСТО сільськогосподарських машин
Кількість поточних ремонтів сільськогосподарських машин визначається за формулою
N пр = n * η ox, (2.12) [
де n – кількість сільськогосподарських машин однієї марки
η ox – коефіцієнт охоплення ремонтом
Визначаємо кількість поточних ремонтів силосозбиральних
комбайнів КСК -100
N пр = 2 * 0,60 = 1,2
Приймаємо 1
Кількість після сезонних технічних обслуговувань визначається за формулою
N псто = n * η п, (2.13) [
де η п – коефіцієнт повторності
Визначаємо кількість ПСТО силосозбиральних комбайнів КСК -100
N псто = 2* 1 = 2
Аналогічно проводимо розрахунки по решті сільськогосподарських машин і результати заносимо до таблиці 2.1
Таблиця 2.1 Кількість ремонтів і ТО машин
Назва машин | Маркамашин | Кількістьшт. | Вид ремонтуабо ТО | Кількістьремонтівабо ТО | Місце проведен-ня | |||||||||
ТракторТрактор | Т 150 КМТЗ -80 | 33 | КРПРТО 3ТО 2ТО 1СТОКРПРТО 3ТО 2ТО 1СТО | 011937602215596 | АгротехсервісЦРМЦРМПТОПТОЦРМАгротехсервісЦРМЦРМПТОПТОЦРМ | |||||||||
АвтомобільАвтомобіль ЗернозбиральнийкомбайнСилосозбиральний комбайнКультиваториКосаркиСівалкиСівалкиПлугиРозкидачі | САЗ 3507ЗІЛ -130СК -5КСК -100різнихмарокрізнихмарокзерновікукурузн.різнихмарокорг. добрив | 62121056372 | СТОКРПРТО 2ТО 1СТОПРПСТОПРПСТОПРПСТОПРПСТОПРПСТОПРПСТОПРПСТОПРПСТО | 120477 л.г.82440112720354122351414 | ЦРМАгротехсервісЦРМЦРМПТОЦРМЦРМЦРМЦРМЦРМЦРМЦРМЦРМЦРМЦРМЦРМЦРМЦРМЦРМЦРМЦРМЦРМ | |||||||||
РозкидачіПричіпиЗчіпкиЖаткиГичкозбиральнамашинаОприскувачіКоткиБорониБорони | мін.добриврізнихмарокрізнихмарокрізнихмарокБМ -6ОВТ -1ВЗККШ -6зубовідискові | 21565127254 | ПРПСТОПРПСТОПРПСТОПРПСТОПРПСТОПРПСТОПРПСТОПРПСТОПРПСТО | 14930312350112414195038 | ЦРМЦРМЦРМЦРМЦРМЦРМЦРМЦРМЦРМЦРМЦРМЦРМЦРМЦРМЦРМЦРМЦРМЦРМ |
2.2 Складання річного плану завантаження майстерні
Вихідними даними для складання річного плану завантаження майстерні є:
а) кількість машин по маркам (тракторів, автомобілів, сільськогосподарських машин);
б) планове річне навантаження на одну машину;
в) міжремонтна наробітка до ремонтів і технічних обслуговувань;
г) коефіцієнт охоплення ремонтом;
д) коефіцієнт повторності ПСТО;
ж) трудоємкість одного ремонту або технічного обслуговування.
За даними складу машинно-тракторного парку і міжремонтної наробітки до ремонтів і технічних обслуговувань розраховуємо кількість ремонтів і ТО і результати розрахунків заносимо до таблиці 2.2. Також в цю таблицю заносимо трудоємкість одного ремонту і загальну трудоємкість.
Потім загальну трудоємкість, кількість ремонтів і технічних обслуговувань розносимо по місяцям. Річний план завантаження майстерні наведено в таблиці 2.2.
В річний план не заносимо капітальні ремонти тракторів, автомобілів – їх проводять в спеціалізованих підприємствах, а також не заносимо ТО 2 тракторів і ТО 1 автомобілів – їх проводять в пунктах технічного обслуговування.
2.3 Складання зведеної відомості завантаження майстерні
Зведена відомість завантаження майстерні складається на основі річного плану завантаження майстерні.
Зведена відомість наведена в таблиці 2.3
2.4 Складання графіка завантаження майстерні
Графік завантаження необхідний для більшої наглядності завантаження ремонтної майстерні, він приведений в графічній формі.
Графік завантаження будується по даним річного календарного плану завантаження майстерні. Основна мета побудови графіка – рівномірне розподілення об’єму робіт протягом року.
На графіку вибираємо масштаб трудоємкості робіт: по горизонталі відкладаємо місяці року, по вертикалі – трудоємкість в людино-годинах.
Графік складаємо по окремим видам машин. Кожний прямокутник заштриховуємо в раніше прийнятих умовних позначеннях і так по всім видам ремонтів і технічним обслуговуванням.
Графік завантаження ремонтної майстерні наведено на аркуші 1 графічної частини.
2.5 Визначення фондів робочого часу
2.5.1 Визначення фондів робочого часу майстерні
Фонд робочого часу майстерні визначається за формулою
Ф м = [(d к – d в – d c) *t * n – (d пв + d пс)], год. (2.14) [
де d k – кількість календарних днів, d k = 365 дн.
d в – кількість вихідних днів, d b = 52 дн.
d c – кількість святкових днів, d c = 9 дн.
t – тривалість зміни, t = 7 год.
n – кількість змін, n = 1.
d пв – кількість передвихідних днів, d nb = 51 дн.
d пс – кількість передсвяткових днів, d пс = 6 дн.
Ф м = [(365– 52– 9) *7 * 1 – (51+ 6)] = 2071,00 год
Фонд робочого часу майстерні становить 2071,00 годин.
2.5.2 Визначення фондів робочого часу виробничого робітника
Фонд робочого часу виробничого робітника визначається за формулою
Ф др = [(d к – d в – d c - d о) * t * n * η о – (d пв + d пс)], год. (2.15) [
де η о – коефіцієнт який враховує втрати робочого часу по поважним причинам, η о = 30 днів
Ф др = [(365 – 52 – 9 – 30)* 7 * 1 * 0,96 – (51+ 6)] = 1784,28 год
Фонд робочого часу виробничого робітника становить 1784,28 годин
2.5.3 Визначення фондів робочого часу обладнання
Фонд робочого часу обладнання визначається за формулою
Ф об = [(d к – d в – d c) * t * n * η об – (d пв + d пс)], год. (2.16) [
де η об – коефіцієнт який враховує простої обладнання на ремонті і ТО, η об = 0,95
Ф об = [(365 – 52 – 9)* 7 * 1 * 0,95 – (51+ 6)] = 1964,60 год
Фонд робочого часу обладнання становить 1964,60 годин
2.6 Визначення штату майстерні
Кількість виробничих робітників визначається за формулою
чол (2.17) [де Т с – сумарна трудоємкість майстерні Т с = 7757,8 люд. год.
Ф др. – фонд робочого часу виробничого робітника, Ф др. =1728 год.
ℒ - коефіцієнт який враховує перевиконання норм виробітки,
ℒ = 1,1.…1,3.
Приймаємо 4 робітника
Кількість допоміжних робітників визначається за формулою
Р д = 0,08 * Р п, чол. (2.18) [
Р д = 0,08 * 4 = 0,32 чол.
Приймаємо 1.
Кількість інженерно-технічних робітників визначаємо за формулою
Р ітр = 0,1 * (Р п + Р д), чол. (2.19) [
Р ітр = 0,1 * (4 + 1) = 0,5 чол.
Приймаємо 1.
Кількість молодшого обслуговуючого персоналу визначається за формулою
Р моп = 0,03 * (Р п + Р д), чол. (2.20) [
Р моп = 0,03 * (4 + 1) = 0,15
Приймаємо 0
Кількість службовців визначається за формулою
Р сл. = 0,07 * (Р п + Р д), чол. (2.21) [
Р сл = 0,07 * (4 + 1) = 0,35
Приймаємо одного службовця який буде виконувати одночасно і обов’язки молодшого обслуговуючого персоналу Визначаємо штат майстерні
Р = Р п + Р д + Р ітр + Р моп + Р сл, чол. (2.22) [
Р = 4 + 1 + 1 + 0 + 1 = 7 чол.
В майстерні необхідно 7 робітників
Визначаємо кількість робітників в відділенні по ремонту сільськогосподарських машин за формулою
Р с.м =
, чол. (2.23) [де Т с – сумарна трудоємкість в відділенні по ремонту
сільськогосподарських машин Т с. г. м =2377,1 люд. год.
Ф др. - фонд робочого часу виробничого робітника,
Ф др. =1784,28 годин
ℒ - коефіцієнт перевиконання норми
ℒ = 1,1….1,3.
Р с.м =
= 1,2Приймаємо 1 слюсаря по ремонту сільськогосподарських машин
2.7 Визначення такту виробництва
Тактом виробництва називається час в годинах через який із майстерні виходить одна відремонтована машина.
Такт виробництва визначається за формулою
τ =
, (2.24) [де Ф м – фонд робочого часу майстерні
Ф м = 2100,00 год.
N – програма ремонту
Програма ремонту визначається за формулою
N =
, од. (2.25) [де T c – сумарна трудоємкість майстерні
Т с = 7757,8 люд. год.