З досвіду ведення птахівництва в умовах радіоактивного забруднення місцевості відомо, що при дотриманні заходів захисту і запровадження спеціальних технологій у птахівництві можливе виробництво чистої товарної продукції.
Кожний живий організм в процесі своєї життєдіяльності постійно взаємодіє з навколишнім середовищем. Не виняток і людина. Вона бере у природи різні продукти і сировину, переробляє їх у необхідні для неї речовини. Таким чином людина так чи інакше втручається в природу, впливає на неї.
Для того, щоб природа завжди служила людям і не збіднювалася, її потрібно охороняти.
Охорона природи – це система науково-обгрунтованих заходів, спрямованих на збереження, раціональне використання і розвиток природних продуктивних сил країни в інтересах суспільства. Охороні підлягають повітря, вода, земля, рослини та тварини.
Охорона природи – значною мірою є проблемою екології. У нашій країні розроблена і впроваджується ціла програма робіт по раціональному використанню водних, земельних, лісових та мінеральних ресурсів, а також по відтворенню та розвитку заповідної справи.
Основним завданням сьогоднішнього дня є широке використання прогресивних технологій виробництва, які б забезпечували повне і комплексне використання природних ресурсів сировини і матеріалів, включали б або істотно знижували шкідливий вплив на навколишнє середовище .
Перебудові процеси в суспільстві дають підставу думати, що будуть внесені значні корективи у взаємодії сільськогосподарського виробництва з природою . Це викликано тим, що збільшились площі розорених земель, застосування надмірної кількості мінеральних добрив та пестицидів, біологічних методів, непридатних механізмів для обробітку грунту .
Отже, у сільському господарстві застосовують технології, при яких дія на природу може бути шкідливою, зокрема : механічна ( розорення і розпушення грунтів, тиск на грунт забір води, зрізування рослин, штучне світло,вирубування дерев та чагарників, розрівнювання поверхні грунту, шум, електрополе); хімічна (мінеральні та органічні добрива, пестициди, інсектициди, хімічні препарати); біологічна (біологічно активні речовини).
Завдяки існуючим у природі взаємозв’язкам дія кожного з названих факторів поширюється на весь природній комплекс. Так, при застосуванні пестицидів гинуть як шкідники рослин, так і їх вороги, пестициди можуть призвести до загибелі хребетних тварин, що поїдають отруєні рослини і шкідників. Надмірна кількість азотних речовин в добривах, спричиняється до збільшення нітратів та нітритів в рослинах, що є шкідливим як для людей так і для тварин, які поїдають ці рослини. Зменшення чисельності шкідників у сільському господарстві вносить певні зміни у ті зв’язки, що склалися у природі. Випалювання і розкорчування лісів, особливо в зонах з недостатньою вологістю, де вони відіграють надзвичайно важливу роль у кліматорегулюючому відношенні, призводить до посух, які настають внаслідок порушення екологічної рівноваги. Порушення норм і правил застосування мінеральних добрив та інших хімічних речовин може приводити до отруєння тварин. Не правильно проведена осушувальна або зрошувальна меліорація у першому випадку пересушує землі, які стають малопридатними для обробітку, у другому – це засолення грунтів з тим-же від’ємним наслідком. Не організоване випасання худоби часто погіршує стан пасовищ, внаслідок чого знижується продуктивність тваринництва. Тому кожний працівник сільськогосподарського виробництва, не залежно яку займає посаду, повинен відповідально відноситися до виконання обов’язків, оцінювати свою діяльність з природоохоронних позицій, розуміючи, що все в природі взаємопов’язане. Слід зазначити, що сільськогосподарське законодавство має чітко виражену тенденцію та узгодження економічних та екологічних інтересів. Такий напрямок роботи сприяє посиленню уваги до сільськогосподарських підприємств, колективних і фермерських господарств до питань охорони природи в нашій державі.
ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ
Біологічна особливість організму птиці у тому, що у них більш напружений обмін речовин ніж у інших сільськогосподарських тварин. Добра несучість курей зумовлюється раціональною та повноцінною годівлею. Вона впливає економічну ефективність продуктів птахівництва.
1.На основі проведеного аналізу було встановлено: що дослідні кури-несучки показали вищі результати продуктивності. Так за період досліду отримано 65,7 штук яєць, а валове виробництво яєць становило 197,1 тис. шт., тоді як у контрольних курей-несучок на одну курку одержано 58,5 штук яєць, а валове виробництво яєць відповідно 175,5 тис. шт., що дало можливість при майже однакових затратах кормів на виробництво 1000 яєць отримати чистий дохід на 16,1 грн. Більше у порівнянні із першою контрольною групою курей-несучок.
Згодовуючи курям-несучкам другої ( дослідної ) групи .разом із стандартним комбікормом вітамінно-мінеральний премікс, власного виготовлення, сприяє Покращенню якості яєць за рахунок підвищення маси яєць і кількості каротиноїдів у жовтку.
З метою одержання більш високої несучості і якості продуктів птахівництва у господарстві доцільно ширити підгодівлю курей-несучок преміксом власного виробництва поряд із закордонним.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1.АГЕЕВ В.Н Кормление высокопродуктивных яйценосных кур. М .: Колос, 1973 – 264с.
2.АГЕЕВ В.Н. Кормление сельскохозяйственной птицы КВИТКИН Ю.П . М.:Колос, 1984 – 184с. ПАНЬКОВ П.В
3.АРХИПОВ А.В. Протеиновое и аминокислотное питание птицы.АВДОМИН В. М.:Колос, 1984 – 184с.
4.БЕРДНИКОВ П.П. Физиология желудочного пищеварения у птицы Учебное пособие /Благовещенск СХИ/, 1989 – 95с
5.БЫКОВСКАЯ Н.З. Все о животноводстве. БУЛГАКОВ В.Д. Донецк, ПКФ, БАО, 2001 – 384с.
6.БОГДАНОВ Г.О. Кормление сельскохозяйственных животных. М.:Колос, 1990 – 575с.
7.БОЖКО П.Е. Производство яиц и мяса птицы на промышленной основе. М.:Колос, 1975 – 223с.
8.БОЙКОВСКАЯ Е. Нове источники картотиноидов.// Птицеводство, 1993, №8, 16-19с.
9. ВУДМАСКА В. Ю. Визначення поживності і якості ПРИЛУЦЬКИЙ П. П. кормів у господарстві К .: Урожай, 1975 – 136 с.
10.ГРАБОВСКИЙ И.И. Цеолиты и бентомиты в животноводстве. КАЛАЧНЮК Г.И. К.: Урожай, 1984 – 34с.
11.ЕЗЕРСКАЯ А.В. Роль витамина К в обмене веществ у птиц.// МАЛЬЦЕВ В.С. Ветеринария, 1996, №4, 40-45с.
12.ЕГОРОВ И. Еще раз о гравши.// ПАНЬКОВ П. Птицеводство, 1992, №5, 14-15с.
13.ЕГОРОВ И. Белковый корм для кур-несучек.// ПАНЬКОВ П. Птицеводство, №8, 16-19с.
14. АСУХА Т.В. Розведення сільськогосподарських тварин з основами ЗУБЕЦЬ М.В. та інш спеціальної зоотехніки. К.:Аграрна наука, 1999 – 512с.
15. КАРАВАНЕНКО О. Особливості годівлі молодняка птиці в залежності від рівня протеїну в раціоні. Тези доповіді наук.теорит. молодих вчених. Біла Церква, 1991 – 56с.
16. КИРИЛІВ Я.І. Кремній в годівлі птиці. Методичні рекомендації. ЛАГОДЮК П.З. Львів, 1990 – 24с.
17.КИСЕЛЕВ Л. Режим освещения и качество куриных яиц.// ПОЗДНЯКОВ Ю. Птицеводство, 1993, №1, 21с. ФАТЕЕВ В.
18.КОРДЮКОВ М.Г. Птахівництво.К.:Урожай, 1979 – 24с
19.КОРНЕЕВ Н.А. Основы радиоэкологии сельскохозяйственных СИРОТИН А.Н. животных. М.: Колос, 1987 – 126-128с.
20.КУЗНЕЦОВ А.Ф. Эффективность использования кизельгура в МУХИНА Н.В. кур-несушек рационах кур-несушек// Ветеринария, 1993, №2, 7-8с.
21.ЛОНЧИН М.А. Микроэлементы в сельском хозяйстве и медицине. К. 1963, 12с.
22. МАСЛІЄВА О.І. Вітаміни в годівлі птиці. Колос, 1978 – 63с.
23.ОКОЛЕЛОВА Т.М. Кормление сельскохозяйственной птицы. М.: Колос, 1990 – 145с.
24.ПИСТАЧ М.В. Використання доксану в годівлі птиці. ЗІНЧЕНКО Л.І. Зб. Тези допов. наук. теор. конференції 21-23 березня 1991. Кам'янець-Подільський, 1991 –44с.
25.ПРИСТЕР Б.С. и др. Рекомендации по ведению сельского хазяйства в условиях радиоактивного загрязнения территории Украины в результате аварии на Чернобыльской АС на период 1991-1996г.г.
26.РЕДЬКО Н.В. Вопросы полноценного кормления сельскохозяйственных животных и качество кормов. Горьки, 1990 – 122с.
27.РИХТЕР Р. и др. Смена рациона и продуктивность кур.// Птицеводство, 1992, №6, 34-36с.
28.СТОЛЯРЧУК П.З. Заготівля кормів і нормована годівля сільсько господарських тварин. Довідник. Львів, Каменяр, 1989 – 173с.
29.ХЕННИНГ А. Минеральные вещества, витамины, биостимуляторы вкормлении сельскохозяйственных животных. олос, 1976 – 560с.
30.ЦАРЕНКО П.П. Актуальные проблемы кормления птицы. Лекция. Ленинград-Пушкин, 1986 – 17с.
31.ЦАРЕНКО П.П. Рациональное кормление птицы. Ленинград-Пушкин, 1990 – 16с.